.

Процес репродукції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
162 2523
Скачать документ

Реферат

на тему:

“Процес репродукції”

План

Процес репродукції. Його значення для збереження виду.

Структури організму, що його здійснюють.

Етапи процесу репродукції – статеве дозрівання, формування статевої
мотивації, статева поведінка, статевий акт, запліднення, вагітність,
пологи, лактація, вирощування потомства.

Процес ово- та сперматогенезу.

Критерії оцінки процесу репродукції, розвиток вторинних статевих ознак,
наявність лібідо, менструацій, полюції, спроможність до статевого акту,
вагітність, наявність материнських і батьківських почуттів.

Процес репродукції – це притаманна всім живим істотам властивість
відтворення собі подібних, завдяки чому забезпечується безперервність і
спадковість життя. Людина, так які більшість тварин і рослин
розмножується статевим шляхом, внаслідок злиття яйцеклітин, які
утворюються в організмі жінки і сперматозоїдів, які розвиваються в
організмі чоловіка.

Чоловічі й дівочі статеві гормони виробляються залозами внутрішньої
секреції – яєчками у чоловіків і яєчниками у жінок. Ці залози
відносяться до статевих органів, які також забезпечують злиття чоловічих
і жіночих статевих клітин, що дає початок новому життю.

Для інтимного спілкування статеві органи найбільше важливі. Знання їх
анатомії і фізіології необхідно кожному. Розрізняють внутрішні і
зовнішні статеві органи. У чоловіків статевий член і мошонку відносять
до зовнішніх статевих органів. Статевий член складається із головки і
трьох тіл, порожнини яких при статевому збудженню заповнюються кров’ю.
Через одне із тіл статевого члена проходить сечовивідний канал, по якому
виділяється сеча і сім’яна рідина. Мошонка – шкірястомясистий мішок, у
якому знаходяться яєчка, що виконують ряд функцій. В яєчках продукуються
чоловічі статеві гормони і дозрівають сперматозоїди. До внутрішніх
чоловічих статевих органів відносять також сімяновиносну протоку,
сім’яні міхурці і передміхурову залозу. Передміхурова залоза знаходиться
в нижній частині сечового міхура, на самому початку сечовивідного
каналу. Запальні процеси або інші захворювання передміхурової залози
можуть викликати недоброякісні дії на статеву функцію в цілому,
включаючи недоброякісний вплив на статеві можливості чоловіків.
Сім’яновиносна протока має вигляд трубочки. Знаходиться в порожнині
малого тазу, спускається до сім’яних міхурців, зливається із видільною
протокою сім’яних міхурців і в результаті злиття утворюється
сім’явипорскувальна протока. По цих протоках рухається сім’яна рідина –
сперма. В сім’яній рідині містяться десятки компонентів: білкові
сполуки, вуглеводи, жири, ферменти. Різні хімічні елементи, органічні
кислоти, вітаміни. Основна частина сперми – сперматозоїди, в яких
розрізняють головку, шийку, тіло і хвіст. Кількість і склад сім’яної
рідини залежить від емоційного і фізичного стану чоловіка, також
залежить від харчування. Сім’яна рідина – одна із найбільш складних
субстанцій організму і порушення діяльності окремих структур статевого
апарату може впливати на її якість і повноцінність.

До зовнішніх жіночих статевих органів відноситься клітор, малі і великі
статеві губи і деякі залози. Границею між зовнішніми і внутрішніми
статевими органами є дівоча пліва, яка являє собою сполучнотканинну
перегородку, що при першому статевому акті розривається або
надривається. Клітор являється аналогом статевого члена. Під час
статевого збудження він наповнюється кров’ю, збільшується в розмірі. Але
все це значно менших розмірів ніж у чоловіків. Малі статеві губи
формуються в період статевого розвитку, а до цього вони відсутні.
Зовнішні статеві органи з обох сторін прикриті великими статевими
губами.

До внутрішніх жіночих органів відносять піхву, матку, яєчники, маткові
труби. Піхва має вигляд трубки. Стінки піхви складаються із кількох
м’язистих шарів, що мають здатність до скорочення і розтягування. Це має
важливе значення під час пологів і статевого акту. Матка являє собою
м’язовий порожнистий орган, в якому розвивається плід. Матка виношує
плід під час вагітності і “виганяє” під час пологів. В обидві сторони
від неї відходять маткові труби, які проводять яйцеклітину з черевної
порожнини в матку. В маткових трубах відбувається запліднення, ранні
стадії розвитку плода.

Яєчники – жіночі статеві залози. В них дозрівають яйцеклітини, із яких
після запліднення сперматозоїдом розвивається плід. В яєчниках також
виробляються статеві гормони. Яйцеклітина має округлу форму, самостійно
рухатися не може.

Статеве дозрівання дівчат і хлопців протікає по-різному. У дівчат можна
виділити два періоди: перший – швидкий розвиток молочних залоз і
статевих органів з одночасним прискоренням росту тіла. Цей період
закінчується початок менструацій. Другий період включає в себе
завершення перебудови жіночого організму, сповільнення росту тіла і
формуються умови для зачаття у внутрішніх статевих органах. У хлопців
виділяють три періоди статевого дозрівання, які закінчуються до 16-18
років появленням кадика, риси обличчя стають більш грубими, мутація
голосу, збільшується м’язова сила. Перехід від дитячого віку до
юнацького проходить порівняно швидко і тому у зовнішнього дорослого
юнака зустрічаються ще багато рис дитини, особливо в характері.

Необхідність в статевому спілкуванні у юнаків проявляється раніше,
прагнення до духовної близькості у них відсутнє.

Існує думка, що більш раннє статеве дозрівання дівчат приводить до
більш ранньої готовності їх до статевого життя. Але це не так. Для
дівчат до 18-20 років характерно лише прагнення до емоційної близькості,
ніжного взаєморозуміння, душевного життя, до досягнення необхідної
фізичної, психічної і соціальної зрілості, небажано, це може шкідливо
вплинути на організм.

Статева мотивація людини формується поступово. Можна виділити декілька
стадій цього процесу. На першому етапі, який оцінюють як нейтральний
немає статевої роздільності. З часом дитина починає розуміти, що діти
діляться на хлопчиків і дівчаток. На наступному етапі – платонічному,
присутня романтична поведінка. У цей період хлопчик відчуває себе
захисником дівчинки, готовий здійснити героїчний подвиг, щоб вона
зрозуміла, який він мужній і смілий. При цьому відсутні думки про
статеве зближення. На наступному етапі – в організмі проходять складні
зміни, розвиваються статеві залози. У юнаків виникають бурні сексуальні
фантазії, часті полюції. Саме в цей період юнаки нерідко починають раннє
статеве життя. За еротичним етапом іде етап статевої зрілості. Статеве
з’єднання здійснюється по бажанню людини і хоча в основі його лежить
інстинкт продовження роду, можливо для його проведення знаходиться
повністю під контролем розуму.

Основна мета статевого акту призначена природою – дати початок новому
життю. При статевому акті статевий член в стані ерекції вводиться в
піхву. Подальше його подразнення, в результаті тертя, приводить до
підвищеного статевого збудження, яке закінчується виділенням сім’яної
рідини – сперми.

Сперматозоїди рухаються вверх по піхві і проникають в матку, за рахунок
власної енергії і за рахунок скорочення м’язових стінок цих органів.
Більшість сперматозоїдів гинуть на своєму шляху, але декотрі добираються
до фаллопієвих труб і рухаються по цих трубах дальше. Запліднення
звичайно проходить в верхній третині фаллопієвої труби, до того часу,
коли яйце досягає нижньої сатини труби, воно втрачає здатність бути
заплідненим. Із мільйонів сперматозоїдів, лише один запліднює яйце
людини оточене шаром клітин, через який повинен пройти сперматозоїд,
перед тим як він може сполучитися з яйцеклітиною. Після злиття
сперматозоїда з яйцеклітиною навколо неї утворюється оболонка, яка
перешкоджає проникненню інших сперматозоїдів. Невикористані
сперматозоїди гинуть і знищуються лейкоцитами.

Після запліднення зигота, спускаючись по фаллопієвій трубі в матку,
починає ділитися. Від моменту запліднення до імплантації його в стінку
матки проходить 8-10 днів. В період до імплантації ембріон, що
розвивається живиться виділеннями маточних залоз. До моменту імплантації
ембріон являє собою клаптик із багатьох клітин, які утворилися в
результаті поділу однієї клітини – заплідненого яйця.

Плацента – орган, за допомогою якого ембріон отримує їжу і кисень і
звільняється від непотрібних речовин обміну. По мірі розвитку плода
плацента, звичайно, також росте. До моменту пологів вона являє собою
товстий диск, вага якого 500 г. Плацента служить не тільки органом
харчування, виділення і дихання плода, але і є важливою ендокринною
залозою.

Матка також збільшується по мірі росту плода, і до кінця дев’ятого
місяця росту плода її вага в 24 рази більша, ніж на початку вагітності.
Після шести місяців верхній кінець матки заходиться на рівні пупка, а до
кінця 8-го місяця – на рівні нижнього кінця грудини. Плід в матці
приймає характерне положення: ручки і ніжки схрещені і зігнуті в
ліктьовому, колінному суглобах, спина зігнута дугою, а голова нахилена і
повернута в одну сторону. До моменту пологів плід звичайно буває
повернутий головою вниз, так що голова виходить першою, інколи першими
показуються ягодиці або ноги, в таких випадках пологи бувають більш
складнішими. Пологи починаються із довгого ряду скорочень матки, які
відчуваються як пологові схватки. Пологи можна поділити на три періоди.
Під час першого періоду скорочення матки проштовхують плід вниз в
напрямку до шийки матки; шийка внаслідок цього розширюється, що дозволяє
плоду проходити через неї. У другому періоді плід проходить через шийку
матки і піхву – проходить вигнання плода. В цей час, ще до перерізки
пуповини, скорочення матки видавлюють значну частину крові плода із
плаценти зворотно в тіло дитини. Через декілька хвилин пульсація судин
пуповини зупиняється і пуповину можна перев’язати і відрізати, цим самим
відділивши дитину від матері. Залишається рубець, який називають пупком.
В останній період пологів, в результаті нового ряду скорочень матки
плацента і плідні оболонки відділяються від слизової оболонки матки і
виштовхуються назовні. Після пологів матка зменшується в розмірах, і в
той же час її слизова оболонка швидко встановлюється.

Збільшення молочних залоз під час вагітності і поява лактації (виділення
молока) викликається впливом гормонів яєчників і передньої долі
гіпофізу, однак для продовження лактації необхідно кормити дитину
груддю. Якщо не годувати новонародженого, то виділення молока через
декілька днів припиниться і залози зменшуються в розмірі; при годуванні
вони продовжують виділяти молоко протягом 6-9 місяців і навіть довше.

Фізична культура (раннє вставання після родів) поліпшує діяльність
серця, легень, добре впливає на процеси обміну речовин у цілому, а це –
неодмінна умова достатньої лактації.

Про все це слід пам’ятати замолоду і жити так, щоб уже в дитинстві,
підлітковому та юнацькому віці забезпечити необхідні умови для
народження в майбутньому здорової і щасливої дитини.

Здорова дитина … Ніщо не може принести стільки щастя, радості, почуття
гордості і задоволення в житті, як чемна, розумна, вихована і здорова
дитина.

Мати завжди хоче бачити свою дитину здоровою. За здорову і виховану
дитину треба боротися наполегливо і терпеливо.

Процес сперматогенезу.

Сім’яник складається із тисячі циліндричних сім’яних канальців, у
кожному з яких розвивається мільйони сперматозоїдів. Стінки цих
канальців вистелені первинними статевими клітинами, які називають
сперматогоніями. Після статевої зрілості деякі сперматогонії вступають в
період сперматогенезу, що складається із серії перетворень, які ведуть
до утворення зрілих сперматозоїдів. Інші сперматогонії продовжують
ділитися мітотично і утворюють більшу кількість сперматогоніїв для
наступного сперматогенезу. У людини сперматогенез після досягнення
статевої зрілості протікає круглий рік. Сперматогенез починається з
того, що сперматогонії виростають у великі клітини, які називають
сперматоцитами першого порядку. Вони діляться і дають початок двом
однаковим по розміру клітинам – сперматоцитам другого порядку. У них
відбувається друге мейотичне ділення, а результаті якого утворюються
чотири одинакові сперматиди. Сперматида – специфічна клітина, яка
містить значну кількість цитоплазми, являє собою зрілу гамету, так як
вона має галоїдне число хромосом, але для перетворення у функціонуючий
сперматозоїд, вона повинна набути певної форми, щоб бути здатною
зустрітися з яйцем.

Процес овогенезу.

Яйцеклітини утворюються в яєчнику, розвиваються з незрілих статевих
клітин, які називаються оогоніями. Для них, як і для сперматогоніїв
характерний мітотичний поділ. Всі ці незрілі статеві клітини містять
диплоїдне число хромосом. На ранній стадії ембріонального розвитку до
третього місяця оогонії починають перетворюватися в овоцити. Овоцити
першого порядку залишаються на стадії профази протягом багатьох років –
до появи статевої зрілості. Цитоплазма не ділиться на дві рівні частини
і тому утворюється одна велика клітина – овоцит другого порядку, яка
містить жовток і майже всю цитоплазму і маленька клітина – полярне
тільце, яке складається тільки із ядра. Під час другого мейотичного
поділу овоцит другого порядку знову ділиться на дві нерівні частини,
утворюючи овоциду і маленьке друге полярне тільце. Перше полярне тільце
може ділитися і давати початок двом іншим. Тепер овоцида може вирости і
перетворитись в зрілу яйцеклітину.

Після злиття галоїдного набору хромосом сперматозоїда з гаплоїдним
набором яйцеклітини, яке проходить при заплідненні встановлюється
диплоїдне число хромосом. Таким чином запліднене яйце, або зигота
містить диплоїдне число хромосом. Кожна особа отримує рівну половину
своїх хромосом і половину своїх генів від матері, а другу половину – від
батька. В залежності від характеру взаємодії генів нащадок може походити
на одного з батьків більше, чим на іншого, але як і мати, так і батько
вносять однаковий вклад в його спадковість.

Природа на знає більш удосконаленого і складного створіння ніж людина.
Могутні вроджені інстинкти (самозбереження, статевий і травний) є в
самій природі людського організму. Статевий інстинкт проявляється значно
пізніше, ніж інші. І в ньому є закономірність. Статева функція пов’язана
з розвитком центральної нервової системи і залоз внутрішньої секреції,
який виникає з віком. У людини на відміну від тварин статевий інстинкт
поєднаний з одним із прекрасних і сильних почуттів – любов’ю. статева
функція тісно пов’язана з вищими виділами мозку, з корою великого мозку.
Завдяки цьому людина може не тільки слідувати інстинкту, але й управляти
ним.

Приблизно в 13-14 років у юнаків і дівчат починає появлятись потяг до
протилежної статі. Спочатку це прагнення носить неясний характер, а у
18-35 років досягає значної сили. Це статевий потяг. Менструація у
дівчат починається у 11-13 років. Яйцеклітина гине, поверхневий шар
слизової оболонки матки (ендиметрію) відторгається, судини розриваються
і виникає кровотеча. Після цього слизова оболонка відновлюється,
збагачується мережею капілярів і так до наступної менструації.
Менструації переважно тривають 3-4 дні, середня кількість крововтрати
індивідуальна і складає від 50 до 150 мл.

Інтервал від першого дня появи кров’яних виділень із статевих органів,
тобто менструації, до першого дня наступної менструації, називають
менструальним циклом. У деяких випадках після першої в житті менструації
встановлюється нормальний менструальний цикл (триває 28 днів). значно
частіше перші кілька менструацій настають через різні невизначені
проміжки часу (в два, три і більше місяців). Часто у цей період
являється біль у попереку, змінюється настрій, виникає дратівливість.
Всі ці зміни тимчасові і зумовлені особливостями змін у гормональному
статусі організму. Це слід усвідомлювати із розумінням, і терпеливо
сприймати.

Полюції – це виділення сім’яної рідини у юнаків під час сну. Це є
нормальне фізіологічне явище. Вони також можуть бути під час дивлення
кіно і під час читання.

Прагнення до інтимного зближення реалізується в статевому акті. Хоча
статевий акт повинен привести до зачаття нового життя, людина протягом
життя здійснює велику кількість актів, не ставлячи перед собою цю мету.
Таким чином, в ході еволюції людини статевий потяг, збудження, оргазм,
складали одну ціль, напрямлену на забезпечення продовження роду, а
досягнення оргазму – її завершення, якби підсумок всього попереднього
прагнення до статевого поєднання.

Для народження здорової і міцної дитини велике значення мають фактори,
які залежать від матері. Оптимальний перерив між вагітностями 2-3 роки.
Підвищена фізична нагрузка, недотримання гігієнічних норм – все це
негативно впливає на розвиток плода. Мати пам’ятає, що любе порушення її
здоров’я може відбитися на дитині. Досвід говорить, що у матерів, які з
нетерпінням чекають дитину, люблять її ще до народження, дитина родиться
більш здоровою і це сприяє дальшому успішному розвитку. Дитина
народжується без будь-яких звичок або рим характеру, лише з певними
природженими якостями. Батьки – перші вихователі – повинні
проаналізувати свою поведінку і вчинки, пам’ятати, що перші звички,
норми поведінки діти засвоюють саме від них.

Використана література

“Загальна біологія” Видавництво “Генеза”

“Фізіологія людини” Л.А.Зубов, Б.І.Ходоров

“Біологія” К.Віллі

“Молодим парам” Н.М.Ходаков

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020