Рис. 181. Мозковий стовбур (дорсальна яоверхность).
/ — таламус (зоровий бугор); 2 “- веркнян мозлсечковая вохкэ; 3 —
середня мозжМ ніжка; 4 — нижня мозжечковая ніжка; 5 — тонкий пучок; б —
клиноподібний пучіШ горбок тонкого ядра; S — горбок клиноподібного ядра:
9 — серединний отвір IV же) ка; 10-судинне сплетення IV желудочка;
//-блоковий нерв (IV пари); 12,13—,, ний і верхній (правує) горбки даху
середнього мозку; 4–медіальне колінчате ‘• я 13— шишкоподібне тіло
(эпифи? мозку)- ‘”‘
МОЗКОВИЙ СТОВБУР
Мозковий стовбур (truncus encephalicus) включає продолгояа’ї мозок, міст
і середній мозок — ті відділи, у яких знаходяться я| черепних нервів
(мал. 180, 181). По еволюційному розвитку | найбільш древня частина
головного мозку. Більшість утворена мозкового стовбура по своїй будівлі,
зокрема по взаємно розташувань сірої і білої речовини, подібні зі
спинним мозок Мозковий стовбур за допомогою вихідних з нього черепних
нер здійснює іннервацію всіх м’язів голови і частини м’язів щ^
іннервацію шкіри голови, майже усіх внутрішніх органів (упавши
симпатичними волокнами і частково соматическими волокнами! частини
органів почуттів і ін.
Мозочок по своєму розвитку може бути віднесений до мозгово» стовбура,
але значно відрізняється від нього по будівлі і не тримає яяео черепних
нервів.
290
Довгастий мозок
Іродолговатьій мозок (medulla oblongata) є частиною голів-
мозку, прикордонної зі спинним мозком, має форму усічен-конуса (стара
назва — bulbus — цибулина) (див. мал.
181). Він знаходиться в порожнині черепа на схилі, до якого іежит своєю
передньою поверхнею; задньою поверхнею обра-
до мозочка. По зовнішній будівлі довгастий мозок не-іько нагадує спинний
мозок. На його передній поверхні ;тся передня серединна щілина, на
задній поверхні — ,няя серединна борозен а, а з боків з кожної сторони
щятся передня в задня латеральні борозни.
ці борозни є продовженням однойменних борозен іного мозку. З боків від
передньої серединної щілини маються довгенькі стовщення білого кольору —
піраміди. Нервові жна пірамід на границі довгастого мозку зі спинним
-ично переходять на протилежну сторону й утворять п е-;рест пірамід.
Кзади від кожної піраміди мається утол-иі овальної форми -олива. Між
пірамідою й оливою в гдней бічній борозні виходять з довгастого мозку
кореш-XII пари черепних нервів, а дорсальнеє оливи в задньої бічний озде
— корінці IX, Х и XI пара черепних нервів. З боків від 4їй серединної
борозни довгастого мозку знаходяться тонкий линовидный пучки, що є
продовженням одноімен-; пучків спинного мозку. Ці пучки закінчуються
стовщення-
— горбками тонкого і клиноподібного ядер (скупчення ронов). Верхня
частина задньої поверхні довгастого мозку ет форму трикутника і є
нижньою половиною р о м б о-!],ний ямки (дно IV желудочка). Від
довгастого мозку до жечку йдуть дві нижні мозжечковые ніжки. Вони
име-форму валиків і обмежують з боків нижній відділ ромбо-ний ямки. У
цих ніжках проходять волокна заднього спинно-.жечкового шляхи й інші
нервові волокна.
Довгастий мозок складається з розташованого усередині сірого іества і
білої речовини, що знаходиться зовні. Сіра речовина дставлено скупченням
нейронів — ядрами довгастого’ мозку. їм відносяться ядра останніх
чотирьох пар черепних нервів:
1КОГЛОТОЧИОГО (IX пари), що блукає (X пари), додаткової 1 пари),
під’язичного (XII пари), а також одне ядро тройнич-о нерва (V пари),
тонке і клиноподібне ядро (ядра одноімен- і ін. Біла речовина
довгастого мозку складається з коротких v інньїх пучків нервових
волокон. Короткі пучки осуществляюі
зв’язок між ядрами самого довгастого мозку, а також’ ними і ядрами
найближчих відділів головного мозку, на^ ядрами моста. Довгі пучки
нервових волокон представляють висхідні і спадні провідні шляхи
головного і сп, мозку. З провідними шляхами а довгастим мозком, як і в|
відділах головного мозку й у спинному мозку, зв’язана проводні функція.
Довгастий мозок, незважаючи на малі розміри (длиї близько 3 див), є
життєво важливим відділом центра нервової системи. При поразках
довгастого мозку (я вилив, травма й ін.) можуть порушитися подих, серд
діяльність і інші функції.
Міст
Міст (pons), йди міст мозку, варолиев міст, представляєте стовщення у
формі поперечного валика, розташованого bil, довгастого мозку (див. мал.
18в).. Розрізняють -перед| частина моста, прилежащую до схилу черепа, і
задню год,^ моста, звернену до мозочка. Границя між ними провв| умовно
по так називаному трапецієподібному тілу, що Щш знайти на фронтальному
розрізі моста. Трапі цие ви дное-‘іД складається з поперечно йдуть
пучків нервових волокон, относяаЦ до слуховому провідного шляху. На
передній частині моста нмщ базилярная (основна) борозна для однойменної
артерії. По^ ронам міст переходить, у праву і ліву середні мозже? вые
ніжки,у складі яких проходять пучки нервових вод , з моста в ‘мозочок.
Задня частина моста утворить верхню п( ну ромбовидної ямки.
Міст складається із сірої речовини усередині і білого вец зовні. Передня
частина моста побудована преимуществень-белого речовини; сіра речовина в
ній представлене небольй| власними ядрами моста. До цих ядер підходять
нервові в^ на з кори великих півкуль (корково-бруківки волокна), ;| ядер
йдуть^ волокна в мозочок (мостомозжечковые волокна). | няя частина моста
містить велика кількість ядер. До їх ^ відносяться ядра передостанніх
чотирьох пар черепних нервів; Щ ничного (V пари), що відводить (VI
пари), лицьового (VII парячи пре ддвевнр -равликового (VIII пари). Ці
нерви виходять з мий сліду ющи х~нес та х: “V”* па ра — на поверхні
передньої частини щ у місця переходу її в середню мозжечковую ніжку, VI
па( у борозні між мостом і пірамідою довгастого мозку, V VIII пари — за
мостом, між ним, мозочком і оливою довгенького мозку (у так називаному
мостомозжечковом куту)4
Біла речовина моста містить переважно, проводі шляху, що проходять
транзитне з інших відділів мозку,
IV желудочек є порожниною довгастого і за;, мозку, розташований між
довгастим мозком і мостом з па їй сторони і мозочком — с. задньої
сторони (див. мал. 179). СЯ|
292
^ііми ‘його є ромбовидна ямка і дах IV же-сопілочка. Ромбовидна ямка,
названа так через відповідну форми, є дном IV желудочка. Вона утворена
задньої дастъю моста і верхньою частиною довгастого мозку. Ямка містить
сіру речовину, у товщі якого знаходиться більшість «дер мостів і
довгастого мозку. Дах IV желудочка має дерму намету і складається з двох
пластинок, названих верхнім „ нижнім мозковими вітрилами. Нижній
мозковий парус.вистелений листком судинної оболонки головного мозку,
судини юторой утворять ворсинчатые розростання — судинне сплетення IV
желудочка. Повідомляється IV желудочек з центральним каналом спинного
мозку (переходить у нього), з III желудочком за допомогою водопроводу
мозку і з подпаутинным простором за допомогою трьох отворів — серединної
і двох латеральних апертур IV желудочка, що розташовані в області
нижнього мозкового вітрила. Завдяки цьому можлива циркуляція
спинномозкової рідини.
Середній мозок
Середній мозок (mesencephalon) складається з двох ніжок і ^кры-ши
(пластинки четверохолмия) (див. мал. 180, 181). Усередині його мається
порожнина у формі вузької щілини; вона називається водопроводом
середнього мозку (водопровід мозку) і, як було відзначено, з’єднує III
желудочек з IV.
Ніжки мозку, права і ліва, являють собою товсті
білі валики, розташовані кпереди від моста. Між ніжками мається
поглиблення — межножковая ямка. Дно цієї ямки утворено задньою
продірявленою речовиною, що представляє собою пластинку мозкового
.речовини, через яку проходять численні судини. У гла зо руховій борозні
на медіальній поверхні ніжки мозку виходить однойменний нерв
(111 пари черепних нервів).
У кожній ніжці розрізняють передню частину, що називається
підставою ніжки мозку, задню частину-покришку середнього мозку, одна
частина переходить в іншу без чітко вираженої зовнішньої границі.
Підстава ніжки мозку складається з білої речовини, у ньому проходять
переважно спадні проводя-чще шляху. На границі між підставою ніжки мозку
і покришкою знаходиться ядро, нейрони якого містять пігмент чорного
кольору — це ядро називається чорною речовиною. Покришка ніжки мозку
включає і біле, і сіра речовина. У білій речовині покришки проходять як
висхідні, так і спадні провідні шляхи. Сіра речовина представлена
ядрами. У покришці мається парне червоне ядро. У центральній сірій
речовині, що лежить навколо водопроводу мозку, розташовуються ядра
глазодвигательного (III пари черепних нервів) і блокового (IV пари
нервів) нервів.
Дах середнього мозку (пластинка четверохолмия) розташована кпереди від
мозочка, дорсальнеє покришки . ніжок мозку. Вона 393
ір.З^ї.
••• ^-
складається з двох верхніх і двох нижніх горбок ОМ’А” пластинки даху, на
якій ці горбки расположемщ Усередині горбків знаходяться ядра. Ядра
верхніх горбків виявляй» ся первинними (підкіркові) зоровими центрами.
Вони приняЙя. ют участь у здійсненні зорових орієнтованих рефдьь сов
(поворот голови і рух очей у відповідь на внезапные’свет. вые
роздратування) і .зіничного рефлексу (звуження зіниць дщ. яскравому
зльоті). Ядра нижніх горбків являють собою первщ, ные (підкіркові)
слуховые центри. За допомогою їх осущестаая-готся орієнтовані рефлекси
(поворот голови на внезапйые слуховые роздратування).
. . . ;
Від кожного горбка відходить убік валик білої речовини^–ручка горбка.
Ручка верхнього горбка йде до латерального колінчатого тіла, а ручка
нижнього горбка — до медіального .колінчатому тілу; колінчаті тіла
відносяться до проміжного мозку і також виконують роль первинних
(підкіркових) центрів.
Між пластинкою даху середнього мозку і мозочком розташовані дві тяжа
білого речовині-верхні мозжечковые ніжки, що обмежують з боків верхній
відділ ромбовидної ямКй, У складі цих ніжок проходять передній
спинно-мозковий у пучки нервових волокон від ядер мозочка до червоних
ядер ножец мозку (мозжечково-красноядерный шлях). За пластинкою крыщй
середнього мозку виходить з мозку блоковий нерв (IV пари черепнь^
неротів), ..і
МОЗОЧОК
Мозочок (cerebellum), чи малий мозг. являє собою порівняно велике
утворення іоловного мозку масою від 12.0 до 150 м (мал. 182). Він
розташований у задній черепній ямці •П
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
