UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМедична освіта та наука в другій половині ХХ ст. (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2510
Скачало226
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Медична освіта та наука в другій половині ХХ ст.”

 

Після закінчення другої світової війни кількість медичних навчальних

закладів в Україні значно зменшилась. У 1948—1949 pp. була проведена

реорганізація медичної освіти і введено новий профіль середнього

медичного працівника, так званого фельдшера. У 1954 р. існуючі медичні

школи були реорганізовані в медичні училища для підготовки фельдшерів,

санітарних фельдшерів, фельдшерів-лаборантів, акушерок, зубних техніків

і фармацевтів.

 

Вища медична освіта здійснюється через мережу медичних, фармацевтичних

та стоматологічних інститутів, університетів і академій.

 

Підвищення кваліфікації, спеціалізація та підготовка

висококваліфікованих фахівців у різних галузях теоретичної та практичної

медицини проводилися також науково-дослідними інститутами України, яких

у 1972 р. було 50.

 

В Україні станом на 1 вересня 1997 р. налічувалося 129 ліцензійованих

вищих медичних навчальних закладів, заснованих на державній формі

власності, та 111 закладів І та II рівнів акредитації.

 

Розвиток медичної освіти дав змогу розширити систему охорони здоров'я в

країні. Так, на кінець 80-х років у країні функціонувало 40 тис.

амбулаторно-профілактичних закладів, а також 20 тис. цехових (при

промислових підприємствах) лікарських дільниць надавали щоденну допомогу

населенню.

 

Важливу роль у розв'язанні невідкладних завдань охорони здоров'я

відіграла концепція організації первинної медичної допомоги. Пріоритет

профілактики у створенні системи первинної медичної допомоги дав змогу

ефективно розв'язати такі проблеми, як ліквідація віспи, чуми, холери,

істотно знизити захворюваність на інші інфекційні хвороби.

 

У практичній роботі органів охорони здоров'я і науково-дослідних

інститутів, кафедр вищих медичних шкіл особливу увагу було звернуто на

боротьбу з найпоширенішими захворюваннями, насамперед із захворюваннями

серцево-судинної системи.

 

Особлива увага приділялася дуже складній проблемі ревматизму, над якою

працювали В. Н. Нестеров, М. Д. Стражеско, М. П. Кончаловський та ін.

 

Видатні досягнення мали вітчизняні вчені О. М. Крюков, М. І. Аринкін у

галузі гематології.

 

Велике поширення туберкульозу в післявоєнний період призвело до

відкриття великої кількості диспансерів, так, у 1957 р. кількість їх

досягла 1222, з них 494 в сільській місцевості. З 1955 р. всім

новонародженим дітям почали робити протитуберкульозні щеплення.

 

Проблеми лікування серця спонукали до заснування в 1957 р. першого

відділення серцевої хірургії в Києві, яке очолив видатний хірург,

академік Микола Амосов. З 1960 р. почато операції зі штучним

кровообігом, у 1983 р. було створено Науково-дослідний інститут

серцево-судинної хірургії. Операції на серці проводяться також у клініці

торакальної хірургії Львівського медінституту, Харківського НДІ

загальної та невідкладної хірургії, хірургічній клініці Донецького

медінституту.

 

У 1965 р. організовано Київський науково-дослідний інститут захворювань

нирок і сечовивідних шляхів, який став центром урологічної служби в

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ