UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПісляпологовий мастит (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1925
Скачало323
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

з акушерства

 

на тему:

 

“Післяпологовий мастит”

 

Післяпологовий мастит

 

Післяпологовий мастит – загальний процес молочної залози інфекційного

характеру в післяпологовому періоді. Частота лактаційних маститів

становить 0,5-1% від усіх інфекційно-токсичних захворювань. В етіології

маститу провідне місце посідає патогенний стафілокок – Staphylococus

aurus. Прямим джерелом стафілококу звичайно є ніс і рот глотка

новонародженого. Головні шляхи проникнення інфекцій в молочну залозу –

ліморогенний, галактогенний, гематогенний. От, наприклад, під час

годування груддю мікроорганізми проникають через сосок, місця його

тріщин і пошкоджень. Особлива роль у виникненні маститу належить так

званому паталогічному лактостазу. І тому рекомендують виділяти культури

мікроорганізмів із молока. Для паталогічного лактостазу характерне

підвищення температури тіла до 38-38,50С, рівномірне нагрібання і

болючість молочних залоз. Загальне самопочуття змінюється мало. Виникає

паталогічний лактостаз з другої до шостої доби після пологів. У молоці

знаходиться велика кількість паталогічних стафілококів. Породіллю

переводять в обсерваційне відділення. Хвора повинна тимчасово припинити

грудне годування (молоко слід зціджувати і пастеризувати).

 

Клініка маститу: Розрізняють такі форми маститу: серозний,

інфільтративний і гнійний, який, у свою чергу, поділяються на:

 

інфільтративно-гнійний: дифузний, вузловий;

 

абсцедуючий: фурункульоз ареоли, абсцес ареоли, абсцес у товщі залози,

абсцес позаду залози (ретромамарний);

 

флегмонозний (гнійно-некротичний);

 

гангренозний

 

У більшості хворих мастит буває однобічним.

 

Мастит, як правило, починається гостро, температура тіла підвищується до

390С і більше, озноб, лихоманка, слабість, головна біль, тахікардія.

Молочна залоза дещо збільшена в об’ємі, болюча, шкіра над нею

гіперенійована.

 

Під час пальпації у товщі залози визначають ущільнені ділянки. Якщо

лікування недостатнє або не результативне, то серозна форма переходить в

інфільтративну. У хворої залишається підвищення температури тіла, але в

цієї хворої поганий апетит і сон. Зміни в молочній залозі більш

виражені: гіперемія шкіри обмежується одним з квадрантів залози, в

ділянці якого пальпується щільний малорухомий інфільтрат, нерідко

відмічається збільшення регіональних лімфовузлів. Протягом 5-10 днів, а

інколи і раніше мастит проходить усі стадії розвитку – серозний,

інфільтративний і гнійний. У стадії нагноєння мастит протікає з більш

тяжкою клінічною картиною: висока температура тіла 39-400С, лихоманка,

поганий апетит і сон. Симптомами маститу рідко виникає до кінця першого

тижня пуерперія і після третього – четвертого тижня. Мастит є рідким

ускладненням до пологів і частіше виникає в післяпологовому періоді

протягом лактацій.

 

Лікування: При маститі грудне годування тимчасово припиняють, гальмують

або виключають лактацію. З цією метою застосовують – парлодея по 0,005 г

двічі на день протягом 5-8 днів. Достатньо ефективно стримує лактацію

щоденне або через день внутрімязове введення в одному шприці по 1 мл

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ