UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСказ (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11473
Скачало881
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

С К А З

 

Сказ (lyssa, rabies, hydrophobia) — це гостре інфекційне захворювання,

яке спричинюється вірусом і уражає ЦНС. Ще стародавні лікарі Сходу за

3000 років до нашої ери описали захворювання, яке нагадує сказ. Сказ був

відомий індійцям, слов'янам, арабам, стародавнім євреям. У Талмуді

описується 5 ознак захворювання у собаки: паща його роззявлена, слина

тече, вуха звисають, хвіст висить між ногами, голос хриплий або зовсім

нечутний. Рекомендувалося убити її здалека стрілою.

 

До кінця XVIII ст. у світі було опубліковано вже понад 300 праць,

присвячених сказу.

 

На міцну наукову основу вчення про сказ було поставлено завдяки

дослідженням Луї Пастера. Ним відкрита антирабічна сироватка. 6 липня

1885 p. цей метод уперше був застосований Пастером для запобігання

захворюванню людини, укушеної хворою па сказ собакою. Пастер висунув

думку, що збудником сказу є субмікроскопічний мікроб. Ця думка пізніше

була підтверджена Ремлєнже (1903).

 

Етіологія і патогенез. Сьогодні відомо, що збудником сказу є великий

вірус (діаметр 100—150 мкм).

 

До XVIII ст. сказ був відомий як захворювання диких тварин, свійські ж

тварини не відігравали значної ролі в його поширенні. Лише у XIX ст.

було висловлено думку, що на сказ хворіють собаки.

 

Людина заражується сказом частіше від бездомних собак. Вірус проникає в

організм людини у разі попадання слини і сечі хворих на сказ тварин під

час укушення, лизання, дряпання. Тварини заразні ще в інкубаційний

період. З рани збудник проникає в ЦНС. Що ближче до голови місце

проникнення віруса, то воно небезпечніше. Особливо небезпечні укуси в

голову і шию.

 

Поширюється вірус периневраль-ними просторами нервових стовбурів, а

також лімфогенно і гематогенно.

 

Крім нервової тканини, вірус виявляють у слинних і слізних залозах.

 

Патологоанатомічні зміни. Під час розтинів великих макроскопічних змін у

тканинах при сказі помітити не вдається. Наявні незначний набряк і

гіперемія головного мозку, невеликі петехіальні крововиливи в

підкіркових вузлах і навколо дна IV шлуночка.

 

Клінічна картина. Інкубаційний період при сказі триває від 10 діб до 1

року і більше. У середньому 40 діб. Продромальний період захворювання

характеризується підвищенням температури тіла, загальним нездужанням,

головним болем. Хворі збудливі, сон у них неспокійний. Через 1—2 доби

з'являється головна ознака захворювання: на тлі підвищеного м'язового

тонусу виникають спастичні судоми ковтальних м'язів. Судоми з'являються

при згадці про воду, її питті. Пізніше причиною судом можуть бути рух

повітря, яскраве світло. З часом виникають тонічні і клонічні судоми

інших груп м'язів. Підвищується температура тіла, з'являється

тахікардія. Притомність потьмарена, можуть з'являтися слухові і зорові

галюцинації. Через 2—3 доби збудження змінюється паралітичною стадією:

хворий слабне, судоми зменшуються, після чого настає смерть. Триває

захворювання 4—10 діб.

 

Діагноз сказу ставлять на підставі даних анамнезу і клініки. Швидкого

серологічного тесту для виявлення сказу немає.

 

Лікування. Успішної терапії сказу не розроблено. Спроби застосувати

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ