UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтародавня Греція, Рим, Середньовіччя, 16-17 століття – розвиток акушерства (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2224
Скачало332
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

НА ТЕМУ:

 

„Стародавня Греція, Рим, Середньовіччя, 16-17 століття – розвиток

акушерства”

 

Акушерство (від французького accoucher — народжувати) — найдавніша

галузь медичної науки, присвячена вивченню фізіологічних і патологічних

процесів, що відбуваються в організмі жінки у зв'язку з зачаттям,

вагітністю, родами і післяродовим періодом, а також профілактиці

патологічних процесів. Акушерство — частина гінекології (gyne — жінка,

logos — слово, вчення), тобто науки, яка вивчає нормальну діяльність

жіночого організму, а також профілактику і терапію захворювань,

пов'язаних з анатомо-фізіологічними особливостями жінки.

 

У період первіснообщинного ладу жінка народжувала без будь-якої

допомоги; іноді їй подавала допомогу старша в сім'ї.

 

У період рабовласницького ладу почалось формування «храмової» медицини і

професійного лікування.

 

Видатним лікарем Стародавньої Греції, «батьком медицини» був Гіппократ

(459—377 pp. до нашої ери); матір'ю його була відома акушерка Фенарета.

 

Гіппократа вважають автором великої праці з медицини, так званого

«Гіппократового збірника». У ньому є такі розділи, як «Про природу

жінки», «Про жіночі хвороби», «Про безплідність».

 

Уявлення Гіппократа в акушерстві були дуже примітивними. Так, він

вважав, що роди настають внаслідок недостатнього живлення плода на

дев'ятому місяці його розвитку; плід починає посилено рухатись,

упирається ніжками в дно матки і відкриває матковий зів.

 

Акушерські уявлення єгипетських лікарів були більш обгрунтованими,

очевидно, внаслідок вивчення анатомії не на тваринах, а на трупах людей.

Так, вони вважали, що причиною патологічних родів є неправильна будова

таза і хребта, поперечне положення плода, трудне розкриття маткового

зіва. Разом з тим вони поділяли погляд Гіппократа, що роди при тазовому

передлежанні плода не можуть пройти самостійно.

 

Ця помилкова думка трималася в акушерстві протягом тривалого часу й

зумовила застосування небезпечних і травматичних плодоруйнуючих

операцій.

 

Лікарі Риму і Греції застосовували, крім ембріотомії, зіскоблювання

шийки, зондування матки та операцію кесаревого розтину. Але кесарів

розтин застосовували тільки після смерті матері з метою врятування життя

дитини.

 

Акушерську допомогу в Стародавній Русі подавали старші в сім'ї чоловіки;

проте були не тільки лікарі-чоловіки, а й лікарі-жінки (наприклад,

Євпраксія-Зоя, XII ст.). Але успішний розвиток науки, в тому числі й

медицини, був різко порушений монгольським ігом (1237—1480).

 

У період феодалізму розвиток акушерства різко загальмувався. Далися

взнаки гноблення християнської та ісламської релігії і пануюче тоді

уявлення, що лікарям-чоловікам принизливо і непристойно займатися

акушерством. Тільки в окремих творах тих часів знайшли відображення нові

методи дослідження або знову рекомендувались давно забуті операції.

 

У знаменитому «Каноні лікарської науки» таджицького лікаря Абу Алі

Ібн-Сіни (Авіценна —980—1037) є розділи з акушерства та жіночих хвороб.

У них згадуються операції повороту плода на голівку, зведення ніжки

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ