Сечостатевий апарат
Включає 2 системи – сечовидільна система і статеві органи.
Видільна система складається із:
нирки – органи сечоутворення і сечовиділення
сечоводи-орган проведення сечі.
сечовий міхур-орган сечонакопичення
сечівник-сечовивідний канал-орган, що виводить сечу назовні.
В зв’язку з такими функціями сечовидільні органи проділяються на нирки і
сечовивідні шляхи.
Нирки беруть участь в діурезі – процесі утворення і виділення сечі із
нирки. (ren) –нирка-парний бобоподібної форми орган, який розміщується у
заочеревинному просторі, по боках хребтового стовпа. Маса – 120-200 г.
Права нирка розташована на рівні12 грудного і верхньої половини 3
поперекового хребців. Ліва на рівні нижньої половини 11 грудного і 2
поперекового хребців.
З нирками межують:
ззаду – поперекова частина діафрагми, поперековий м’яз, і квадратний
м’яз попереку.
спереду правої – права доля печінки, правий вигин товстої кишки і
низхідна частина дванадцятипалої кишки; – лівої – шлунок, хвіст
підшлункової залози, селезінка.
над кожною ниркою – наднирник.
Нирка покрита власною оболонкою – фіброзною капсулою, яка складається з
сполучної тканини. Ф.к. прилягає до речовини нирки, але зрощена слабо.
Навколо нирки-сукупність жирової тканини – жирова капсула, а ззовні від
неї – ниркова фасція.
Ж.к. прилягає до ф.к. і більше виражена на задній поверхні нирки. Н.ф.
охоплює ж.к. і має 2 листки – передній і задній. Очеревиною нирки
покриті лише спереду.
Оболонки нирки разом з нирковими судинами є її фіксуючим апаратом.
Розслаблення фіксуючого апарату і зміщення з місця нирки наз- блукаючою
ниркою
На нирці розрізняють передню більш опуклу та задню поверхні, а також
два краї: бічний-опуклий та при середній. Верхній кінець нирки тупий, а
нижній дещо загострений.
На присередньому краї нирки є глибока вирізка-ниркові ворота. В цьому
місці в нирку входять ниркова артерія та нерви, а виходять ниркова вена,
сечовід та лімфатичні судини.
Ворота нирки переходять у значну заглибину, оточену речовиною нирки.
Це-ниркова пазуха, де розміщені ниркова миска, великі та малі ниркові
чашечки, а також судини і нерви. Всі ці елементи оточені жировою
тканиною.
На фронтальному розрізі чітко видно, що речовина нирки складається з
двох шарів: ниркової кори та ниркового мозку.
Ниркова кора світліша за нирковий мозок, займає всю периферію нирки і
віддає в нирковий мозок відростки, які називають нирковими стовпами.
Нирковий мозок має голубуватий колір і складається із 16-20 пірамід.
Основа пірамід. Основа пірамід обернена до ниркової пазухи. Верхівки 2-3
пірамід з’єднуючись між собою утворюють сосочок, який виступає в
маленьку ниркову чашечку. В зв’язку з цим сосочків у нирці 7-12, тобто
менше ніж пірамід. Кількість сосочків і малих ниркових чашечок однакова.
На верхівці кожного сосочка є 15-20 отворів, крізь які виділяється сеча.
Кілька маленьких чашечок, з’єднуючись між собою утворюють велику
ниркову чашечку. Великих чашечок може бути 2-3. зливаючись між собою
великі ниркові чашечки утворюють ниркову миску.
Речовина нирки складається із сполучнотканинної основи, сечових
канальців, кровоносних, лімфатичних судин та нервів. Сполучнотканинна
основа представлена ретикулярною тканиною.
Основною структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон.
Він включає в себе клубочок, оточений капсулою, покручені канальці
першого порядку, петлі, покручені канальці другого порядку, прямі
канальці та збірні трубочки. Судинний клубочок та його капсула
називаються нирковим тільцем. Довжина одного нефрона 18-50 мм, а
загальна довжина їх 100км. Топографічно нефрони поділяються на ниркові
(4/5) та мозкові.
Кожен нефрон має такі відділи, що переходять один в одного:
-ниркове тільце,
– проксимальний відділ,
– петля нефрона
– дистальний відділ
Ниркове тільце являє собою капсулу клубочка (капсула
Шумлянського-Боумена) і в ній є клубочок кровоносних капілярів. Капсула
Ш-Б у формі чаші стінки якої складаються із 2листків: зовнішнього і
внутрішнього; між листками є щілиноподібний простір-порожнина капсули.
Проксимальний і дистальний відділи мають форму покручений трубочок, тому
і наз. проксимальними і дистальними покрученими канальцями.
Петля нефрона – петля Генле склад з 2 частин – низхідної і висхідної ,
між якими утворюється вигин. Ці частини називають прямими канальцями.
Більша частина із загальної кількості нефронів (4/5) розташована в
кірковій речовині нирки і тому носить назву кіркових нефронів. Менша
частина нефронів наз. Юкстамеделллярними нефронами. Ниркові тільця знах.
В кірковій речовині нирки, на кордоні з їх мозковою речовиною, а інші
відділи – частково в корковій і частково в мозковій.
Дистальні відділи нефронів впадають в збираючі трубки. Декілька
збираючих трубок, зливаючись разом утворюють сосочковий канал, який
відкривається отвором на нирковому сосочку в малу ниркову чашку. На
кожному сосочку є багато таких отворів. У збираючих трубках відбувається
часткове всмоктування води, а сосочкові канали служать для відтоку сечі
із нефронів в малі ниркові чашки.
Кровоносна система нирки
(
6
?
?
a
ae
a
?лення ниркової артерії на менші. Найменші гілки-артеріоли- наз приносні
посудини. Кожна посудина підходить до капсули клубочка і розпадається
на сітку капілярів, які склад. Цей клубочок. З нього виходить інша
артеріола –виносна посудина. Діаметр першої посудини більший ніж другої.
Це вплив на сечоутворення.
Сечоводи – проводять сечу із ниркової миски у сечовий міхур.
Сечоводи знах у заочеревинному просторі по обидві сторони хребта.
Межують:
ззаду – позадня стінка живота;
спереду – органами переднього відділу черевної порожнини.
вони проходять через пограничну лінію і проникають в пограничну лінію
тазу і проник в порожнину малого тазу і проходять по задній стінці тазу.
Мають 2 відділи – черевний тазовий сечовід, його черевний відділ межує
З нижньою порожнистою веною і з- правим відділом товстої кишки.
Лівий межує з черевною аортою і з лівим відділом товстої кишки. В
тазовій порожнині взаємо розташований залежно від статі. У чоловіків
сечоводи переор.з сім’яними канатиками, а в жінок з матковими артеріями.
Будова сечовода-
трубчастий орган довжиною до 20-30 см., в діаметрі 3-9 мм. При
патологіях с. Можуть мати штопороподібний вигляд. Стінка сечовода
складається з шарів.
Зовнішній: сполучнотканинний і частково серозний.
С. Нал до екстраперіторіальних органів.
Середня оболонка складається із повздовжніх м’язових волокон, як
іскорок.хвилеподібно і напр..сечу у вигляді крапель.
Внутр.оболонка слизова, що має складчасту будову і вкрита перехідним
епітелієм. Сечовід забезпечую кров’ю гілки ниркових та яєчкових
(-никових) артерій, а венозна кров відтікає по однойменних венах у нижню
порожнисту вену. Лімфа відтікає в поперекові та клубові лімфатичні
вузли. Іннервують сечоводи гілки нервових та сечових сплетень.
Сечовий міхур- непарний порожнистий м’язовий орган, який являється
резервуаром , вмістилищем сечі. Приблизно сечовий міхур може накопичити
700 мл. сечі. Форма сечового міхура залежить від ступеня його
наповненості.
Сечовий міхур знаходиться в порожнині малого тазу. Розрізняють
топографію спорожненого сечового міхура і наповненого.
Топографія спорожненого сечового міхура: знаходиться позаду лобкового
симфізу і жирової клітковини, яка знаходиться між лобковим симфізом і не
виступає вище лобкового симфізу. Позаду сечового міхура у жінок
знаходиться матка, яка відділяє сечовий міхур від прямої кишки.
Топографія наповненого сечового міхура : сечовий міхур виступає із
порожнини малого тазу, знаходиться вище лобкового симфізу і прилягає до
черевної порожнини живота.
Топографія перенаповненого сечового міхура : такий сечовий міхур може
піднятися в черевну порожнину і може досягти рівня пупка.
Будова
Верхівка напрямлена догори, тіло – розширений відділ. Ці відділи мають
здатність зміщуватися при наповненні сечового міхура. І ще дно, яке
звужуючись, переходить у шийку сечового міхура, звідки починається
сечівник. Дно і шийка не зміщуються при наповненні сечового міхура. на
фронтальному розрізі сечового міхура на дні є площадка – гладенька
слизова оболонка, яка має форму трикутника. Наз. її сечоміхурним
трикутником. На вершині даного трикутника розрізняють отвори:
сечоводів (сюди відкриваються сечоводи)
сечівника ( внутрішній отвір).
Сечовий міхур складається із стінок і порожнин. Стінка склад.із:
зовнішній шар – сполучнотканинний
якщо сечовий міхур спорожнений то він покритий серозною оболонкою, якщо
сечовий міхур наповнений і заходить в черевну порожнину то покритий
очеревино-м’язевою оболонкою, яка скорочуючись створює пуск сечі завдяки
якому відбувається випорожнення сечівника.
Слизова оболонка (внутрішня) має складчасту будову і на слизовій є
велика кількість рецепторів, які при подразненні створює
В області шийки сечового міхура знаходиться циркуляторний м’яз волокон
стискач ( сфінктер) сечового міхура. Він скорочується не довільно і при
наповненні в скоротливому стислому вигляді. А при послабленні опорожнює
сечовий міхур сфінктер виділяє назовні сечу. Таким чином виникає сеч
опускання. За 8 годин здійсн. 3-4 сечопуски.
Сечівники жіночі та чоловічі.
Чоловічий сечівник має вигляд трубки – 12-20 см. Має 2 отвори – один
починається від сечового міхура і наз – внутрішнім, а другий знаходиться
в області статевого члена і наз – зовнішнім.
Сечівник має відділи:
передміхуровий відділ – проходить в передміхуровій залозі довжиною 2,5
см. Це широка частина сечівника.
Перетинчастий – проходить через сечостатеву діафрагму, тобто перетинає
її, найвужча частина сечівника. В цій області знаходиться сфінктер –
стискач, який забезпечує, проходження сечі по сечівнику.
Губчастий – проходить по губчастому тілі члена і є найдовшим відділом
сечівника.
PAGE
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
