UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФармацевтична етика і деонтологія (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10435
Скачало482
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

План

 

Вступ

 

Взаємовідносини фармацевта і хворого.

 

Взаємовідносини фармацевта і лікаря.

 

Взаємовідносини між фармацевтами.

 

Фармацевтична етика і деонтологія

 

Фармацевтична деонтологія вивчає принципи поведінки фармацевтичного

колективу, направлені на максимальне підвищення корисного лікування і

відхилення шкідливих наслідків неповноцінної медичної роботи.

 

Термін „деонтологія” (від грец. deon – повинність і logos – наука) було

введено на початку минулого століття як найменування науки про

професійну поведінку людини. Деонтологія – наука про повинність.

 

Фармацевтична деонтологія, так само як і медична, являється частиною

загальної етики (від грец. ethos – звичай, вподобання, характер). Вона

розглядає питання вподобань, моралі фармацевта, включає сумісність норм,

його поведінки, почуття професійної честі і совісті фармацевта.

 

Протягом всієї історії розвитку фармації люди, які займалися лікуванням

хворих, користувалися певними етичними нормами. Вже в античній медицині

сформувався кодекс потрібних і моральних норм, якими лікар повинен був

користуватися, в той же час суміщаючи в собі дві спеціальності – лікаря

і фармацевта. Більший розвиток ці принципи отримали у творах

основоположника лікарської етики Гіппократа (460-377 р.р. до н.е.),

особливо у його знаменитій „Клятві”. Цей документ з яскраво вираженими

гуманістичними ідеями багатьох століть був мірилом високих ознак

медичної професії, а деякі положення його не втратили свого значення і в

наш час. Вплив „Клятви Гіппократа” відбився також на першому російському

Аптекарському указі (1789), в якому говорилось що: „Аптекар як добрий

громадянин, повинен бути чесним, совісним, в будь-який час бути

присутнім і виконувати свою роботу, яка є його обов’язком.”

 

Фармацевтична деонтологія має свої напрямки: взаємовідносини фармацевтів

з покупцями, фармацевта з лікарем, фармацевта з хворим, фармацевта з

фармацевтом.

 

Фармацевта повинні відрізняти такі особливості, як велика любов до

хворого, контроль над собою, недопустимість помилок у роботі, постійне

устремління до підвищення рівня знань по медицині, вміння застосовувати

ці знання в своїй практичній діяльності, постійно підвищувати знання

населення в області наукової медицини (роз’яснення про шкідливість

самолікування, роль ліків та ін.).

 

Взаємовідносини фармацевта і хворого. Аптечні працівники у своїй

професійній діяльності постійно спілкуються з хворими і їх родичами.

Складність взаємовідношення фармацевта з хворими заключається в тому, що

в аптеку звертаються всі, тоді як до лікаря тільки хворі по його

спеціальності. В спілкуванні з людьми, які приходять в аптеку потрібно

врахувати, що психіка хворого легко ранима, він заклопотаний своєю

хворобою, легко подразнюючий, більше того хвилюється і переживає.

Враховуючи це, працівник аптеки повинен вести розмову ввічливо, тактично

і з співчуттям, враховуючи корисні рекомендації про те, що хворих

потрібно обслуговувати терпеливо, скромних – турботливо, сердитих – з

уважністю, грубих – стримано, спокійно, холоднокровно. Звертаючись до

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ