.

Тактика медичного працівника в акушерсько-гінекологічній клініці (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
195 1516
Скачать документ

Реферат на тему:

ТАКТИКА МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА В АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНІЙ КЛІНІЦІ

При лікуванні жінок з гінекологічними захворюваннями виникає безліч
проблем інтимно-сексуального, психологічного, соціального й етичного
характеру, що істотно ускладнює діяльність медичних працівників. Зовсім
природний прояв соромливості в жінок при гінекологічному обстеженні, і
до цього психологічного явища потрібно ставитися з належною повагою. Для
встановлення гарного контакту з хворими необхідні тактовність і
обережність при бесіді й обстеженні. Важливо, щоб медична сестра
допомагала лікарю-гінекологу при проведенні маніпуляцій, тим більше якщо
лікар — чоловік.

Під час менструального періоду в жінок можуть виникати болі, що тягнуть,
у животі, попереку, неприємні відчуття в області полових органів. Генез
їх не ясний, важлива роль у їхньому виникненні приділяється
вегетативно-судинним розладам. Нерідко відзначаються зміни і з боку
психіки у вигляді підвищеної дратівливості, напруженості, нервозності і
навіть подавленого настрою. У хворих, що страждають неврозами й іншими
психопатологічними відхиленнями, скарги більш численні і різноманітні;
іноді відзначається загострення основного захворювання (епілептичні
пароксизми). У дівчинок під впливом довгостроково існуючих психоген
(різні конфлікти сімейно-побутового й особистого характеру) можуть бути
дисменореї. Важкі психічні травми (наприклад, зв’язані з землетрусом,
емоційні переживання воєнного часу, утрата близьких і ін.) викликають
аменорею. Нерідко природне настання клімаксу служить причиною
психологічних реакцій: страх перед настанням старості, страх утратити
жіночність, привабливість і здатність до подружнього життя. Однак
загострення невротичної й іншої психопатологічної симптоматики в період
клімаксу відзначається переважно в осіб, схильних до невротичних і
психопатичних реакцій, а також у страждаючих органічною поразкою ЦНС при
наявності психогенних факторів. При нормальному сімейному і подружнім
житті і відсутності інших психогенних факторів клімакс протікає спокійно
і не викликає яких-небудь психічних порушень.

Важливою проблемою в гінекології є фригідність. Причинами її можуть бути
різні фактори: індивідуально-психологічні особливості жінки,
незадоволеність сімейним життям, несприятливі житлові умови, що
заважають нормальним подружнім відносинам, неправильна тактика чоловіка
і т.д. Часто причинами служить острах завагітніти, алкоголізм і
агресивність чоловіка, хворобливі відчуття при половому акті й ін.

Медична сестра й акушерка, що досить добре знають зазначені особливості,
можуть успішно використовувати ці знання при бесіді з хворими. При цьому
повинні дотримуватися відповідний такт, уважне і добре відношення, що
розташовує до відвертості. Нерідко медичним сестрам жінки розповідають
те, чого не говорять лікарю. Отримані при відвертій бесіді дані сприяють
більш точній діагностиці і вибору правильного лікування.

Велика психотерапевтична робота повинна проводитися з жінкою перед
серйозними хірургічними операціями (ампутація матки, яєчника і т.д.).
Необхідна оцінка особистісних особливостей жінки, характеру
сімейно-подружніх відносин. Після цього важлива бесіда з хворої про
майбутню операції. Задача такої бесіди — уселити впевненість в успішному
результаті. У післяопераційному періоді необхідно розвіяти
необґрунтованість побоювань жінки, що після операції вона втратила
жіночу привабливість, що операція вплинула на гармонійність подружніх
відносин і полове життя. Можливість виникнення в хворих психоневротичних
порушень після хірургічного втручання зобов’язує медичних сестер вести
тривалу підготовчу роботу.

Важливу проблему в акушерсько-гінекологічній практиці представляє страх
перед вагітністю. Варто пояснити молодим жінкам, що мається велике число
протизаплідних засобів. Необхідно попередити їх, що можлива поява
судинно-вегетативних побічних симптомів від прийому протизаплідних
таблеток (нудота, гноблення апетиту, неприємний смак у роті й ін.) не
приводить до порушення здоров’я.

Вагітність і пологи є однієї з актуальних психологічних проблем, що
встають на життєвому шляху жінки.

При зачатті виникають побоювання за долю майбутньої дитини: чи буде він
здоровий, чи не виникнуть які-небудь аномалії в його фізичному і
психічному розвитку й ін. До кінця вагітності з’являється тривога,
зв’язана з майбутніми родами (страх болю, побоювання смерті від різних
ускладнень, острах можливих розривів промежини й ін.). Психічні
порушення при вагітності залежать насамперед від особливостей
особистості жінки, соціально-побутових умов і інших факторів, про які
лікар і медична сестра повинні мати визначене представлення і проводити
відповідну психотерапію, що коригує.

Особливо складні психологічні переживання жінка випробує при вагітності
від позашлюбного зв’язку (проблема виховання дитини без батька й ін.).
Такі жінки вимагають особливої уваги працівників жіночої консультації.
Матерям-одиначкам у нашій країні держава надала великі можливості для
повноцінного виховання дитини (відпустки, посібники й інші пільги).
Формування переконання в успішному результаті вагітності, пологів і
подальшого життя — гуманна і шляхетна задача лікаря й
акушерки жіночої консультації і родильного будинку.

Біль, що виникає в процесі пологів, завжди була однієї зі складних
проблем акушерства. На думку багатьох дослідників, причиною її є
укорінене представлення, що пологи — це обов’язково сильний біль. У
нашій країні в 20—30-і роки були розроблені психотерапевтичні прийоми по
профілактиці родових болів (К.И.Платонов, И. 3. Вельвовский і ін.).
Психопрофілактическая підготовка до безболісних родів будується на
принципах навчання И. П. Павлова. Основна мета такої підготовки —
усунення побоювань вагітних, зв’язаних з майбутніми родами. Для цього
читають лекції, проводять курсові, індивідуальні чи групові співбесіди,
демонструють кінофільми про роди і т.д., показуються гімнастичні вправи
по нормалізації подиху, що сприяють розслабленню м’язів. Крім того,
застосовуються різні методи психопрофилактики: аутогенная тренування,
раціональна психотерапія, суггестивна терапія. Необхідно роз’яснити
жінці, що істотну допомогу при пологах вона зробить собі сама, якщо буде
виконувати усі вказівки лікаря й акушерки.

ТАКТИКА МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА В КЛІНІЦІ ДИТЯЧИХ ХВОРОБ

Відхід за хворою дитиною вимагає, крім гарної професійної підготовки,
великого терпіння, уміння і любові до дітей. При оцінці стану здоров’я
дітей необхідно враховувати специфіку вікового періоду (грудний,
дошкільний, шкільний, підлітковий, юнацький). З погляду психології
відходу за хворою дитиною, важливо мати представлення, чи відповідає
ступінь психічного і фізичного його розвитку віку. У дітей, що часто
хворіють, особливо в ранньому віці, виявляється затримка в психічному і
фізичному розвитку. Вони виглядають більш інфальтильними, чим здорові
діти їхнього віку.

У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку нерідко відзначаються
різні страхи (страх темряви, самітності, білих халатів, уколовши і
т.д.), невротичні реакції (нетримання сечі, калу й ін.). Іноді своє
перебування в лікарні діти розцінюють як покарання за зроблену провину,
почувають себе скривдженими і самотніми.

Медична сестра, що працює з дітьми, повинна постійно виявляти турботу,
теплоту, увагу й у такий спосіб у якомусь ступені компенсувати
відсутність батьків. Особливо важко переживають стаціонарне лікування
діти до 5-літнього віку. Доцільно, щоб мати проводила дитини в лікарню і
якийсь час залишалася з ним. Після того як мати пішла, медична сестра
повинна обов’язково пограти з дитиною, відвернути його, розташувати до
себе і на питання дитини ‘«Де мама?» постаратися дохідливо пояснити її
відсутність причинами сімейно-службового характеру. Вона повинна
розповісти батькам, що не можуть відвідувати хворої дитини, про
необхідність регулярно надсилати листа, подарунки, щоб дитина почувала,
що його пам’ятають і люблять.

Психологічне середовище в дитячій лікувальній установі повинна
допомагати дітям почувати себе, як будинку. Гри, заняття сприяють
зближенню дітей, а добре і тепле відношення медичних сестер полегшує
адаптацію дитини до нових умов.

У дітей завжди виникає страх перед медичною маніпуляцією, особливо перед
ін’єкцією. Необхідно підготувати дитини до процедури, підбадьорити його.
Іноді позитивно діють слова, що він сміливий і сильний і героїчно
перенесе невеликий біль. При цьому психологічний вплив на дитину повинне
проводитися з обліком його індивідуально-особистісних особливостей.
Діти, як правило, набагато легше переносять підшкірні ін’єкції, чим
внутрім’язові, тому що маніпуляція, чинена під контролем їхнього зору,
викликає менше побоювань.

Велике значення має подолання переживань страху в дитини. Необхідно у
відвертій бесіді з’ясувати їхню конкретну основу і спробувати розсіяти
переконливими доводами, що медична сестра і лікар завжди поруч і вчасно
прийдуть на допомогу.

Одна з головних задач медичної сестри — навчитися знаходити контакт із
дітьми, особливо у відділеннях, де лікуються діти раннього віку.
Турботливе, уважне ставлення до дитини, прагнення зрозуміти його — це
велике мистецтво, де професійний рівень тісно сполучається з
особистісними особливостями медичної сестри. У такій роботі необхідні
визначені знання в області психології дитячої гри. Дуже важливо вміти
зайняти дитини, залучити його до гри — цьому важливому елементу життя
дитини. При роботі з дітьми більш старшого віку необхідно, крім ігрового
компонента, знайти цікаву роботу для заповнення їхнього дозвілля. Можна
використовувати малювання, ліплення з пластиліну, вишивання (для
дівчинок-підлітків), колективне й індивідуальне читання й ін. При цьому
варто враховувати ступінь розвитку й емоційну настроєність дитини
(підлітка) на ту чи іншу діяльність.

Серйозні труднощі виникають у медичних працівників дитячих відділень при
спілкуванні з батьками. Природною реакцією їх є занепокоєння,
заклопотаність і страх за дитину. Необхідно чемно і переконливо
роз’яснити необґрунтованість їхньої тривоги, що при спілкуванні з
дитиною може негативно вплинути на його психологію. Однак бувають і такі
випадки, коли зовсім нелегко досягти взаимопонимания з батьками, що
вкрай емоційно реагують на захворювання дитини і нездатними критично
оцінити реальні факти. У таких випадках медична сестра повинна виявити
терпіння і витримку, щоб не тільки вислухати, але і роз’яснити батькам
необґрунтованість їхньої надмірної тривоги. Надзвичайно складні проблеми
виникають перед лікарем і медичними сестрами при наявності в дітей
важких захворювань з несприятливим прогнозом. Звістка про це викликає в
батьків важке потрясіння, розпач, нерідко ворожі висловлення на адресу
медичних працівників. У тих випадках, коли діагноз поставлений точно і
наближається неминучих летальний результат, батьків хворої дитини
необхідно обережно підготувати до цього.

Медичні сестри, що працюють з дітьми, повинні бути урівноваженими,
стриманими, тому що працівник, що допускає брутальність, емоційну
нестриманість, нетактовність, більше принесе шкоди, чим допоможе хворій
дитині.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020