ТАКТИКА МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА В КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ТА В УМОВАХ
АМБУЛАТОРНОГО ПРИЙОМУ
В найпоширеніших в клінічній медичні терапевтичних відділень, як
правило, находяться хворі різного профілю: з захворюваннями
серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання,
Нерідко їхні стани потребують довгого лікування.
Довгий відрив від сім’ї і привичної професійної діяльності, а також
переживання за стан свого здоров’я викликають у хворих цілий комплекс
різних психогенно-невротичних реакцій. Наступає соматопсихічна
декомпенсаці, яка виникає внаслідок порушення привичного життєвого
ритму, до якого хворий звик на протязі багатьох років. В результати
ускладнюється перебіг основного соматичного захворювання, а це в свою
чергу погіршує психічний стан хворих. Важливо відмітити, що в
терапевтичних відділеннях заходяться хворі з жалобами на діяльність
внутрішніх органів, навіть не підозрюючи, що ці соматичні порушення
невротичного характеру.
В клініці внутрішніх хворих постійно приходиться спостерігати
соматогенні і психогенні порушення. Соматогенно обумовлені психічні
порушення частіше виникають у тривожно хворих з іпоходричною фіксацією
на своєму столі. В їхніх жалобах, крім обумовлених основним
захворюванням, багато нервозоподібних: на слабість, в’ялість, швидку
втомлюваність, головну біль, порушення ритму сна, страх за свій стан,
надмірну пітливість, серцебиття та інші. У таких хворих відмічаються
різні аффестивні порушення в вигляді періодично виникаючої тривоги. Такі
порушення часто приходиться спостерігати у хворих з гіпертонічною
хворобою, ішемічною хворобою серця, у осіб, які мають виразкову хворобу
шлунку і дванадцятипалої кишки.
Неврозоподібна симптоматика нерідко маскує клінічну картину основного
захворювання. В результаті хворі звертаються до спеціалістів різного
профілю, але полегшення від призначеного лікування наступає не завжди.
При важких декомпенсаціях серцевої діяльності, цирозі печінки і уремії
можуть розвиватися психотичні стони з галюцинаційними переживаннями.
Психотичний стан може виникнути і у соматичних хворих на фоні високої
температури.
Великої уваги заслуговує психотичні стани у постарілих, які хворіють на
гіпертонічну хворобу. На висоті підйому артеріального тиску в них можуть
виникнути динамічне порушення мозкового кровообігу, передінсультний стан
та інсульт. В клінічній картині в першу чергу відмічається порушення
орієнтування і типу оглушення. Хворі не орієнтуються в навколишньому
середовищі, важко відповідають на поставлені питання, інколи
спостерігається порушення мови.
Хворі з соматичними психічними порушеннями потребують великої уваги.
Потрібно пам’ятати, що ці хворі дуже хворобливо реагують, якщо
запропонувати проконсультуватися у психіатра, а деякі вважають це
принизливим. До багатьох жалоб і прохань хворих потрібно віноситися
терпимо, проявляти психотерапевтичний підхід, який для них є одним з
методів лікувальної дії.
Свою пихотепапевтичну тактику потрібно узгоджувати з лікарем, вияснити,
як краще відповідати на різні прохання хворих, які лікарські засоби
потрібно давати. Інколи багато численні жалоби і прохання хворих
залишаються поза полем зору лікаря, так як сама його присутність діє
заспокійливо н хворого, а погіршення наступає у другій половині дня і
вечором. В таких випадках медична сестра повинна поділитися своїми
спостереженнями з лікарем і виробити тактику поведінки. Ні в якому
випадку не потрібно говорити хворим, що їм потрібно полікуватися у
психіатра, це приведе до порушення контакту з хворим. При спілкуванні з
такими хворими медична сестра повинна бути особливо уважна, на жалоби
вона повинна відповідати, що хвороба з часом зникне, хворому необхідно
роз’яснити, що лікарські засоби медична сестра може видати тільки по
призначенню лікаря.
Праця участкових медичних сестер пов’язана з великими складностями, які
потребують великої відповідальності. Участковий лікар і медична сестра
не тільки бачать хворого на прийомі, але відвідують його вдома.
слідкують за динамікою хвороби, умовами існування і сімейних відношень,
що немало важливо для успішного лікування.
Участковий лікар і медична сестра повинна привітно зустріти пацієнта,
узнати його прізвище і назначений його час, вибачитись, якщо відбулася
затримка в прийомі, вияснити її причину, відповісти на запитання. Така
увага створить благо приємну психологічну основу для бесіди з лікарем, а
хворого виникне думка, о він має діло з уважними і добрими
спеціалістами.
При організації прийому необхідно враховувати те, що крім чергового
прийому хворих, є хворі які вимагають першочергового прийому. Це
інваліди, пожилі люди, які не можуть довго чекати прийому. Потрібно в
першу чергу приймати агресивних, хворих з вираженими істеричними
якостями, які створюють нездорову психологічні обстановку в залі
очікування. Медична сестра повинна швидко орієнтуватися в обстановці,
по-діловому вирішувати питання. В тих поглядах, коли хворий не все
зрозумів із назначень лікаря, медична сестра повинна уважно вислухати
його і терпеливо роз’яснити, що потрібно робити. Багато проблем виникає
у медичних сестер, які працюють в психіатричних, туберкульозних та
онкологічних диспансерах. Вона допомагає хворим, які виписуються з
лікарні, вернутися до нормального життя в сім’ї а поступово до трудової
діяльності.
Л-ра:
В.Ф.Матвєєв “Основи медичної психології, етики і деонтології”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
