UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХронічний абструктивний бронхіт. Типові клінічні прояви. Методи діагностики. Організація догляду за хворими(реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось717
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Курси підвищення

 

кваліфікації медичних сестер

 

терапевтичних дільниць

 

при Коломийській ЦРЛ

 

реферат

 

Слухач циклу

 

Бандурка Світлана

 

Богданівна

 

Коломия, 2001р.

 

Тема: Бронхоктатична хвороба. Типові прояви. Методи діагностики.

Організація догляду за хворими.

 

Брохоктатична хвороба – це хронічне гнійне захворювання бронхіального

дерева в основі якого лежить розширення бронхів (бронхоктази), виникаюче

переважно в нижніх сегментах. Велику роль в формуванні відіграє

генетична неповноцінність бронхіального дерева (вроджена “слабкість”

бронхіальної стінки, недостатність розвитку гладкої мускулатури). По

клінічному протіканню розрізняють чотири стадії захворювання:

 

а) легка

 

б) виражена

 

в) важка

 

г) ускладнена

 

По розповсюдженню процесу розрізняють одно і двосторонні бронхоктази.

 

Клініка. Серед хворих бронхоктазами переважать чоловіки. Переважно

захворювання починається у віці від 5 до 25 років, але виявити початок

захворювання важко, так як воно переважно розцінюється як “простуда” і

не залишає сліду в пам’яті хворого.

 

Основною скаргою хворих являється кашель з виділенням великої кількості

гнійної мокроти. Найбільше відхаркування мокроти відмічається ранками, а

також коли хворий знаходиться в дренажному положенні (повертання на

“здоровий” бік, нахил тулуба вперед). Добова кількість мокроти може

доходити до 500 мл і більше.

 

Зібрана в банку мокрота переважно розділюється на два шари, верхній з

яких – в’язка рідина з великою кількістю слини, а нижній шар – гнійний

секрет. Об’єм нижнього шару характеризує інтенсивність гнійного процесу.

Кровохаркання і легеневі кровотечі зустрічаються рідко. В період ремісії

мокрота може взагалі не виділятися. У хворих також відмічаються тупі

болі в грудній клітці, задишку при фізичних нагрузках, головна біль,

пониження апетиту, похудіння. Під час загострення захворювання яке

частіше буває в сиру, холодну погоду, може відмічатись підвищення

температури тіла.

 

Аускультативно вислуховуються звучні різнокаліберні вологі хрипи,

переважно в задньонижніх відділах, які зменшуються після відкашлювання

мокроти.

 

При запальному огляді хворого відмічається акроцианоз (в пізніх

стадіях), одутловатість лиця, а іноді змінення кінцівок фаланг пальців і

нігтів. При наявності односторонніх бронхоктазів може бути відставання в

акті дихання пошкодженої половини грудної клітки.

 

Основним методом підтверджуючим наявність і локалізацію бронхоктазів

являється бронхографія з обов’язковим контрастуванням обох легень, після

санації бронхіального дерева. Бронхографічно в пораженому відділі

відмічається та чи інша форма розширення бронхів.

 

Бронхокопічні обстеження мають значення для оцінки вираженого загноєння

в сегментах легень.

 

Rtg – дослідження показує підвищену прозорість легень, деформацію

легеневого малюнку.

 

В загальному аналізі крові відмічається лейкоцитоз, збільшення ШОЕ.

 

Хворі бронхоктатичною хворобою, а особливо під час загострення,

потребують постійного і правильного догляду. У палатах повинні бути

плювальниці, дно яких заповнено розчином хлораміну, для обеззараження

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ