.

Еволюція взаємин лікаря і пацієнта у вітчизняній системі охорони здоров’я (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
214 1344
Скачать документ

ЕВОЛЮЦІЯ ВЗАЄМИН ЛІКАРЯ І ПАЦІЄНТА

У ВІТЧИЗНЯНІЙ СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Досліджуючи сучасні тенденції в медицині, варто припустити, що розвиток
вітчизняної охорони здоров’я поряд з іншими характеристиками
визначається зміною суті традиційних відносин лікаря і пацієнта.
Відносини ці сьогодні в більшому ступені, чим у період радянського
розвитку суспільства, наповняються економічними складовими; починають
здобувати ліберальну маркетингову сутність. Крім класичних визначень,
лікар, як фахівець, що допомагає при утраті фізичного і психічного
здоров’я, що приймає пологи і продовжують життя, що полегшує страждання
стражденних – починає виступати, у більшій або в меншому ступені, як
виробник медичних послуг і продавець своєї праці і його результатів.

Саме підтвердженню/спростуванню подібних припущень було спрямовано
проведене нами дослідження з питань сучасних взаємин лікаря і пацієнта.

Метою дослідження було одержання деяких порівняльних характеристик у
відносинах пацієнтів і медичних працівників до питань економічних
(маркетингових) взаєминам у медицині.

У базу дослідження було включене поле учасників територіальної системи
обов’язкового медичного страхування (ОМС) центрального регіону
Владимирськ області, що охоплює 3 страхові медичні організації (СМО) і
77 лікувально-профілактичних заснувань (ЛПЗ). Страхувальниками є 26
адміністрацій міст і районів Владимирськ області, 43753 організацій усіх
форм власності. Чисельність застрахованого населення Владимирськ області
на 01.01.2000 р. склала 1275107 чоловік.

У процесі наукового дослідження виконані наступні види робіт:

розроблено методику по програмі дослідження;

визначено бази дослідження;

визначено й обґрунтований обсяг вибіркової сукупності;

розроблено рекомендації з організації збору інформації;

розроблено інструментарій для вивчення думки респондентів;

використано системи комп’ютерних інформаційних технологій для обробки й
аналізу зібраної інформації.

Оцінка сучасних взаємин пацієнта і лікаря проводилася по спеціально
розробленим і попередньо апробованих анкетах. Анкета містить 17
суб’єктивних і прямих суджень по кожному з який респонденту пропонується
погодитися, не погодитися, або висловити утруднення у відповіді.

В опитуванні брали участь лікарі і середні медичні працівники (271
чоловік), а так само пацієнти стаціонарів і амбулаторно-поліклінічних
заснувань (312 чоловік).

Окремі дані результатів проведеного дослідження погодяться з
результатами програми соціального моніторингу системи ОМС Владимирськ
області (А.Л.Линденбратен із соавт., 1999) і дослідженнями деяких
етико-правових проблем взаємин лікаря і пацієнта в республіці Татарстан
(Л.Ш. Зыятдинов, 2000) і ін.

При аналізі даних, отриманих методом анкетування в різних
лікувально-профілактичних заснуваннях і серед пацієнтів, не
спостерігалося істотної різниці у відповідях респондентів.

Зміна суті відносин між лікарем і пацієнтів, що були за останні 10-15
років у системі охорони здоров’я відзначають 62% пацієнтів і 71 %
медичних працівників.

В анкеті було задане питання по деталізації відносин, що змінилися: “ чи
Переважають у сучасних відносинах лікаря і пацієнта (його родичів)
економічні розуміння?”. З цим твердженням виявилися згодні більш 2-х
третіх пацієнтів (74%) і більш половини медиків (59%). Більш третини
лікарів (37%) не згодні з таким твердженням. Серед пацієнтів незгодних
виявилося тільки 12%, менше ніж частка що сумніваються (14%). Серед
лікарів утруднилося дати однозначна відповідь на дане судження 8%.

З метою підтвердження думки про зміну/не зміні відносин лікаря і
пацієнта пропонувалося охарактеризувати судження: “Економічні взаємини
завжди переважали у взаєминах лікаря і пацієнта”. Не погодилося з цим
абсолютну більшість медичних працівників (91%), серед пацієнтів думки
розділилися приблизно нарівно: 48% погодилися із судженням, 44% – не
погодилися, інші (8%) утруднилися з відповіддю.

У наступній групі питань дослідники спробували виявити відносини до
суджень про спрямованість відносин пацієнта і медичного працівника.

На декларативне твердження, що лікар у своїх взаєминах з пацієнтом
завжди повинний ставити на перше місце безкорисливу турботу про нестатки
пацієнта ствердно відповіли 92 % медиків і 80% пацієнтів. Серед
пацієнтів виявилося 20%, хто утруднився із судженням, але що цікаво – 8%
медичних працівників не погодилися з висловленим судженням.

Обговорення з цим питанням було запропоноване судження, що сучасні
лікарі завжди і в усьому випливають клятві Гіппократа. 45% пацієнтів
згодні з цим, а 40% – не згодні. Серед медичних працівників 57%
підтвердили судження, 31% не погодився. Приблизно нарівно в обох групах
(15% пацієнтів і 12% медиків) утруднилися з відповіддю.

i

????#?ають негативно. А на питання “ чи Належний лікар у своїх
відносинах з пацієнтом завжди розраховувати на матеріальну винагороду?”
45% пацієнтів відповідають ствердно, 23% не згодні з ними, а третина
опитаних (33%) утруднилися з відповіддю. У той же час при відповіді
медичних працівників на це ж питання тільки 35% респондентів висловилися
за такий розрахунок, а більш половини (52%) не згодні з таким
твердженням.

49% з числа пацієнтів і біля 2-х третіх (61%) медиків вважають, що
пацієнт безпосередньо не повинний впливати на рівень заробітної плати
медичного працівника і що рівень заробітної плати лікаря повинний
встановлюватися і регулюватися тільки державними органами (65%-66%).
Звертає увагу високий відсоток не визначилися в думках за даними
твердженням: відповідно 30% і 19% серед пацієнтів і 21% і 16% у
відповідях медичних працівників.

Розшарування суспільства по ступені добробуту, матеріальний статус
пацієнта, сегментування ринку медичних послуг – усе це припускає
дослідження з трансформації відносин медичних працівників до різних груп
населення. З твердженням, що соціальний статус пацієнта відіграє
визначальну роль у взаєминах його з лікарем, згодні 69% респондентів з
числа пацієнтів, а 14% не згодні. Лікарі в цьому судженні більш
консервативна: половина опитаних (50%) заперечують вплив соціального
фактора на такі відносини, майже стільки ж (47%) підтверджують таку
пряму залежність.

Нами було задане питання про вплив добробуту пацієнта на надання йому
більш якісних медичних послуг. Абсолютна більшість пацієнтів (84%) і
медичних працівників (80%) вважають, що добробут пацієнтів відіграє
визначену роль в одержанні ними більш якісної медичної допомоги. Так не
вважають 20% медичних працівників і тільки 8% пацієнтів. Інші не
визначилися у своєму відношенні.

Становить визначений інтерес кореляція цих даних з відповідями на
твердження “Пацієнт завжди може одержати високоякісну медичну допомогу,
незалежно від свого добробуту”. Погодилися з цим тільки по 26% кожній із
груп. 69% респондентів пацієнтів і 58% респондентів медичних працівників
не погодилися з ці твердженням. Що цікаво – 16% медиків не могли
визначитися у своєму відношенні до представленої залежності.

У дослідженні почата спроба з’ясувати наявність/відсутність відносин
продавця і покупця між основними суб’єктами медицини в сьогоднішній
дійсності й у радянський період . На твердження, що в сучасній
вітчизняній охороні здоров’я відносини лікаря і пацієнта придбали суть
відносин продавця і покупця ствердно відповіли 66% пацієнтів і 49%
медиків. П’ята частина пацієнтів не згодна з таких твердженням, а серед
медичних працівників частка незгодних наближається до рівня згодних і
складає 44%. Частка пацієнтів, що сумніваються вище в групі, (14% проти
6%).

З твердженням, що у відносинах лікаря і пацієнта в системі охорони
здоров’я радянського періоду була присутня суть відносин продавця і
покупця не погодилися 80% медиків і 54% пацієнтів. Частка згодних
виявилася вище в групі пацієнтів (23%), і тільки 10% медичних
працівників підтвердили такі відносини в минулому.

Сучасні зміни статусу пацієнта в пріоритетності захисту своїх прав
неминуче приводять до трансформації патерналістичних (“батьківських”)
взаємин в сучасній медицині. Ступінь такої пріоритетності був заданий
нами у твердженнях “Пацієнт і лікар у свої відносинах повинні мати рівні
права” і “У взаєминах лікаря і пацієнта права пацієнта повинні бути вище
усього”. По першому твердженню і пацієнти і медики виявилися
солідарними: відповідно 65% і 67% відповіли ствердно, тобто погодилися
із судженням. По другому твердженню 59% пацієнтів виступило за
пріоритетність своїх прав. Їхня думка підтримали 40% медиків, а кожен
другий (52%) заперечує проти пріоритетності прав пацієнта.

Таким чином, узагальнюючи результати проведеного дослідження, можна
затверджувати, що як пацієнти, так і лікарі, оцінюючи запропоновані
судження, підтверджують зміни, що відбуваються, у своїх взаєминах убік
економічно обумовлених. Підтвердженням тому є визнання впливу на надання
медичної допомоги соціального статусу пацієнта і його добробуту.
Трансформацію відносин убік маркетингових підтверджують відповіді по
посиленню економічних складових таких взаємин і незначний їхній ступінь
наявності в минулому.

Своєрідним парадоксом сучасних відносин лікаря і пацієнта в Росії є те,
що при явних позитивних судженнях про трансформацію відносин убік
ринкових (маркетингових), визнанні економічних стимулів праці медичних
працівників, деяких несміливих судженнях по пріоритетності статусу
пацієнта, респонденти, оцінюючи морально-етичну сторону відносин,
ратують здебільшого за перевагу лікаря . Віддаючи у своїх відносинах
пріоритетність медичному працівнику, і пацієнти і лікарі логічно
виступають за державне регулювання винагороди медиків за працю.

Дане дослідження показує, що в судженнях респондентів про наявність
об’єктивних тенденцій, що змінюють взаємини пацієнта і медичного
працівника убік ліберальних маркетингових, украй висока роль
консервативних переконань у пріоритетності лікаря, як суб’єкта таких
відносин. Разом з тим, принижена роль пацієнта як споживача, украй низка
ступінь визнання його економічної участі і можливості активного впливу
на виробництво й одержання якісних медичних послуг.

Проведене приватне дослідження розкриває наявність визначених
маловивчених проблем у сфері сучасних взаємин пацієнта і медичного
працівника. Об’єктивна трансформація таких відносин, у нових економічних
реаліях вітчизняної охорони здоров’я, вимагає глибокого наукового
дослідження й осмислювання, пошуку в об’єктивності цих відносин
характерне і специфічного, приведення характеристик подібних відносин у
визначену систему.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020