UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕрбісол у лікуванні захворювань центральної і периферичної нервової системи(реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1350
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ербісол у лікуванні захворювань центральної і периферичної нервової

системи

 

В організмі людини немає органа та системи органів, які відігравали б

першочергову чи другочергову роль. Навіть найменше ушкодження того чи

іншого органа зумовлює, зрештою, розлади діяльності всього організму.

Але визначальна роль діяльності центральної нервової системи (ЦНС) і

підпорядкованої їй периферичної та автономної вегетативної нервової

системи ні в кого не викликає сумніву.

 

Нервові волокна ЦНС та їхні відростки - аксони й дендрити, а також

основна маса периферичних нервових волокон - вкриті мієліновою

оболонкою. У пучках чи окремих великих нервах можуть бути й безмієлінові

волокна. Мієлінова оболонка, що має білково-ліпідну будову, виконує для

нервового стовбура кілька функцій: захисну - своєрідний бар’єр для

інфекції; ізоляційну - від поруч розташованих нервів; бере участь у

проведенні електричного збудження. Внаслідок процесів, які цілком або

частково руйнують мієлінову оболонку, потерпає інтегральна функція

нервової клітини ЦНС чи периферичного нервового стовбура.

 

Захворювання нервової системи, в основі яких лежить спричинене загибеллю

мієлінових оболонок ураження білої речовини головного та спинного мозку,

відносять до демієлінізуючих. Такі захворювання можуть мати спадкове

походження або бути наслідком інфекційно-алергічних процесів. До

спадкових належать лейкодистрофії кількох видів. За такої патології

відбувається генетично детерміноване порушення ліпідного обміну оболонок

нервової клітини. Найпоширенішим з-поміж інфекційно-алергічних процесів

є розсіяний склероз (РС).

 

В усьому світі спостерігається неухильне зростання захворюваності як на

РС, так і на демієлінізуючі моно- й поліневрити. Завдяки досвіду роботи

з такими хворими я виробив власний погляд на причину нестримного

зростання цієї патології. Головною етіологічною причиною таких

захворювань є, без сумніву, нейротропні віруси. Залежно від

резистентності організму, вони можуть зумовлювати всі різновиди

демієлінізації: гостру, блискавичну, з ураженням багатьох структур ЦНС і

ПНС, ремітуючу або рецидивуючу, за якої відбувається боротьба імунної

системи зі збудником.

 

Механізм ураження нейротропним вірусом наступний. Джерелом ліпідів для

ортоміксовірусів і параміксовірусів є ліпіди шваннівських оболонок,

звідки у процесі визрівання віруси беруть свій ліпідний компонент. У

цьому й полягає тропність вірусу до нервової тканини. Наступний механізм

ушкодження нервової тканини - аутоімунний. Нервова тканина в цьому разі

уражається не тільки нейротропним вірусом, а й власною імунною системою,

що набула агресивності. Ураження може відбуватися одночасно із

захворюванням внутрішніх органів. Це пов’язане з тим, що тканини мозку й

деякі внутрішні органи мають декілька спільних перехресних антигенів, у

зв’язку з чим виникає ймовірність імунного ушкодження ЦНС у разі деяких

патологій суглобів, судин, кісток, нирок, легень тощо. Тут тканини мозку

і периферичних нервових волокон є антигеном, на який виробляються

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ