Методична розробка для організації самостійної роботи на тему:
„Догляд за хворими з ушкодженням хребта, спинного мозку, кІСток таза”.
Тема: Догляд за хворими з ушкодженням хребта, спинного мозку, к-ток
тазу.
І. Актуальність теми.
Догляд за хворими з ушкодженням хребта. Хворого з переломами грудних і
поперекових хребців без зміщення кладуть на живіт на жорстке ліжко з
підкладанням під грудну клітку і гомілки подушки для максимального
розвантаження ушкодженої ділянки. Якщо хворий погано переносить таке
положення, його кладуть на спину на щит або на гіпсове ліжко, під місце
перелому кладуть валик, поступово збільшуючи його висоту. При переломах
із зміщенням застосовують витяжними лямками за пахвові ямки, а при
переломах шийних хребців – за допомогою петлі Глісона, при цьому готовий
кінець ліжка піднімають на 40-50 см. Хворі погано переносять витягнення,
скаржаться на тиск петлі та лямок, інколи самі їх знімають, таки чином
порушуючи зростання перелому. Треба ретельно стежити за виконанням
призначеного режиму, роз’яснювати хворим його необхідність.
Використовують також витягнення за тім’яні горби за допомогою
спеціальної клеми. Після зняття, витягнення нерідко накладають гіпсовий
корсет.
Велике значення при переломі хребців має лікувальна фізкультура: у перші
дні – дихальна гімнастика; з 11-го дня – на спині для м’язів кінцівок,
потім у положенні на животі для м’язів спини і живота. Сидіти починають
з 3-4 місяця.
Підготовка до операції звичайна, догляд після операції не відрізняється
від догляду за не оперованими хворими.
Догляд за хворими з ушкодженням спинного мозку. При стисканні спинного
мозку роблять операцію – ламіпектором. Під час транспортування хворого у
операційну, перекладання на каталку, з каталки на операційний стіл і
транспортування назад до палати необхідно діяти дуже обережно. Після
операції хворого укладають щит (якщо операція була на шийних хребцях, то
подушку забирають на весь період лікування, під шийний відділ кладуть
невеликий валик). Під коліна підкладають напівжорсткі подушки для того,
щоб створити кут 150-1550, ступні фіксують лямками до спинки ліжка.
Першочерговою є профілактика пролежнів: слід повертати хворого через
кожні 3-4 години., підтягуючи його на простирадлі до краю ліжка. У
ушкодження шийних хребців повертають тільки того хворого, котрий при
цьому лежить на одній сідниці.
Після загоєння операційної рани рекомендують постільні теплі ванни, куди
хворого поміщають на щиті. Кращим методом профілактики є підвішування
хворого до клубових кісток, виростки стегон і кісточки. При цьому хворий
не торкається ліжка спиною і сідницями, тому зручно проводити масаж,
оброблення шкіри.
У разі стійкого порушення сечовипускання вводять постійний катетер і
здійснюють постійне промивання сечового міхура за системою Монро: р-н
потрапляє в сечовий міхур з с-ми з крапельницею і трійниками зі
швидкістю 5-6 крапель на 1 хв. коліно трубки з’єднане з трійником,
піднімають вище рівня сечового міхура. Упродовж доби його 5-6 разів
опускають донизу, щоб витекла вся промивна рідина. У разі затримки калу
ставлять очисні та сифонні клізми, після цього хворого дільнику
відхідним тальком.
Якщо хворий мерзне, то на ноги йому одягають ватні панчохи. Грілки не
використовують через небезпеку опіків. Для профілактики використовують
лікувальну фізкультуру і масаж.
Догляд за хворими з ушкодженням . При переломах тазового кільця без
порушення його цілісності хворого укладають на щит з валиком під
колінами, ноги його повинні бути зігнутими і розведеними у колінних
суглобах. Із перших днів проводять лікувальну фізкультуру. Хворий
перебуває у ліжку 4-6 тижнів. При переломах з порушенням цілісності
тазового кільця накладають хребтове витягнення, таз підвішують на двох
рамах Брауна. Гамак роблять з подвійної м’якої тканини, ширина якої
дорівнює відстані ІХ – Х ребра до великих вертлюгів, на кінці гамака
підшивають дерев’яні розпірки, до яких прикріплюють шнури такому
хворому, підкладають судно з боку здорової кінцівки.
ІІ. Мета навчальної роботи:
Знати: 1. Положення хворих при переломах хребта;
2. Види витягнення при переломах хребта, кісток тазу;
3. Значення лікувальної фізкультури при переломах хребта.
4. Особливості післяопераційного догляду за хворими.
Вміти: 1. Догляд за хворими до операції та після неї.
2. Догляд за хворими, якими не показані операції.
ІІІ. Матеріали для аудиторної самостійної підготовки
№ п/п Дисципліна Знати Вміти
1. Фармакологія Дію наркотичних і серцево-судинних середників.
Застосувати на практиці
2. Анестезіологія і реаніматологія Реанімаційні заходи Непрямий масаж
серця
IV. Подача змісту теми:
Список літератури:
Основна: Цитовская Л.В. Руководство к практическим заняттям по хирургии.
– К.: Вища школа, – с. 319-321.
Додаткова: Скричепченко Д.Ф. Хірургія. – К.: Вища школа, 1992 – с.
541-545.
V. Матеріали для самоконтролю, самопідготовки, перед аудиторна робота:
1. Якого положення подають хворому при переломах грудних і поперекових
хребців без зміщення, зі зміщенням?
2. Яке значення при переломах хребців має лікувальна фізкультура?
3. Яка особливість догляду при ушкодженні спинного мозку?
4. Що рекомендується хворим після загоєння рани у післяопераційний
період?
5. Що потрібно застосовувати у разі стійкого порушення сечовипускання?
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
