UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнфекційний мононуклеоз (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3740
Скачало329
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Інфекційний мононуклеоз (син.: залозиста гарячка, хвороба Філатова,

хвороба Пфейффера, хвороба Тюрка, моноцитарна ангіна тощо) – гостра

інфекційна хвороба вірусної природи переважно з повітряно-краплинним

механізмом зараження, характеризується гарячкою, полі аденітом (особливо

шийним), гострим тонзилітом з нальотами, збільшенням печінки і

селезінки, лейкоцитозом, лімфомоноцитозом, наявністю атипових

мононуклеарів (віроцитів).

 

Етіологія. Останнім часом найбільш вірогідною вважають вірусну природу

інфекційного мононуклеозу. Більшість авторів вважають, що в етіології

інфекційного мононуклеозу основну роль відіграє вірус Епштейна –Барра,

що належить до ДНК-вмісних лімфопроліферативних вірусів. Вірус Епштейна

– Барра виявляють не лише при інфекційному мононуклеозі, а при інших

хворобах – лімф омі Беркітта, при якій він був уперше виділений,

карциномі носоглотки, лімфогранульоматозі. Антитіла проти цього вірусу

виявляються також у корі хворих на системний червоний вовчок, саркоїдоз.

 

Епідеміологія.жерелом інфекції при інфекційному мононуклеозі є хворі і

вірусоносії. Вважається, що збудник міститься у секреті порожнини рота і

виділяється зі слиною. Механізм передачі – переважно

повітряно-краплинний. Не заперечується можливість контактного,

аліментарного ітрансфузійного шляхів передачі інфекції. Реєструється

інфекційний мононуклеоз переважно у дітей (2-10 років) і молодих людей.

У віці понад 35-40 років хвороба майже не спостерігається.

Контагіозність хворих на інфекційний мононуклеоз відносно невисока.

Захворюваність має спорадичний характер. Епідемічні спалахи виникають

рідко. Сезонність не визначена, але більшість випадків хвороби припадає

на холодну пору року. Імунітет після перенесеної хвороби стійкий, про що

свідчить відсутність повторних випадків захворювання.

 

Патогенез і патоморфологія. Вхідними воротами інфекції є слизова

оболонка носоглотки і верхніх дихальних шляхів. Вірус інфекційного

мононуклеозу є тропним до лімфоїдної і ретикулярної тканини, внаслідок

чого уражуються лімфатичні вузли, печінка, селезінка, деякою мірою –

кістковий мозок, ринки. Лімфогенно збудник потрапляє в регіонарні

лімфатичні вузли, де розвивається первиний лімфаденіт. У разі руйнування

лімфатичного бар’єра виникає вірусемія і відбувається генералізація

процесу. Наступна фаза патогенезу – інфекційно-алергічн , яка зумовлює

хвилеподібний перебіг хвороби. Останні фаза – формування імунітету і

видужання.

 

Ураження лімфоїдної і ретикулярної тканини призводить до збільшення в

крові кількості лімфоцитів. Моноцитів і наявності моноцитоподібних

лімфоцитів, які нзивають по-різному: атипові мононуклеари, клітини

залозистої гарячки, віроцити, плазматизовані лімфоцити тощо.

 

Останнім часом велика увага приділяється інфекційному мононуклеозу як

хворобі імунної системи. Вірус не руйнує інфіковані клітини

(В-лімфоцити), а стимулює їх розмноження: може довго персисту вати в

лімфоцитах. Фіксація збудника на поверхні В-лімфоцитів спричиняє

активізацію факторів захисту організму. До них належать циркулюючі

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ