UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія медицини в епоху Відродження (реферат)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7786
Скачало565
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“Історія медицини

 

в епоху Відродження”

 

Історія медицини досить цікава і різнобарвна. Це ж саме можна сказати і

про епоху Відродження та Просвітництва, коли з’являлися нові наукові

підходи та філософські погляди на різні речі, в тому числі на людську

природу, її організм, лікування.

 

У середні століття М. у Західній Європі майже не одержала подальшого

наукового розвитку. Християнська церква, що проголосила примат віри над

знанням, канонізувала навчання Галена, перетворивши його в незаперечну

догму. У результаті багато наївних і умоглядних представлень Галена

(Гален вважав, що кров утвориться в печінці, розноситься по тілу і там

цілком поглинається, що серце служить для утворення в ньому “життєвої

пневми”, що підтримує теплоту тіла; пояснював процеси, що відбуваються в

організмі, дією особливих нематеріальних “сил”: сили пульсації, завдяки

до-рій пульсують артерії, і ін.) перетворилися в анатомо-физиологич.

основу М. В атмосфері середньовіччя, коли молитви і святих мощів

вважалися більш ефективними засобами лікування, чим ліки, коли розкриття

трупа і вивчення його анатомії визнавалися смертним гріхом, а замах на

авторитети розглядалася як єресь, метод Галена, . допитливого дослідника

й експериментатора, був забутий; залишилася тільки придумана їм

“система” як остаточна “наукова” основа М., а “учені” лікарі-схоласти

вивчали, цитували і коментували Галена.

 

Нагромадження практичних мед. спостережень, звичайно, продовжувалося й

у середні століття. У відповідь на запроси часу виникали спец. установи

для лікування хворих і поранених, проводилися виявлення й ізоляція

заразних хворих. Хрестові походи, що супроводжувалися міграцією

величезних людських мас, сприяли спустошливим епідеміям і обумовили в

Європі поява карантинів; відкривалися монастирські б-ци і лазарети. Ще

раніше (7 в.) у Візантійській імперії виникли великі лікарні для

цивільного населення.

 

У 9—11 вв. центр наукової мед. думки перемістився в країни арабського

Халіфату. Візантійської й арабський М. ми зобов'язані збереженням

коштовної спадщини М. Древнього Світу, до-рої вони збагатили описом

нових симптомів, хвороб, лікарських засобів. Велику роль у розвитку М.

зіграв уродженець Середньої Азії, різнобічний вчений і мислитель

Ібн-Сина (Авиценна, 980—1037): його “Канон лікарської науки” був

енциклопедичним зводом медичних знань.

 

У давньоруській феодальній державі поряд з монастирською М. продовжувала

розвиватися народна М. Розповсюджені лікувальники містили ряд

раціональних наставлянь по лікуванню хвороб і побутовій гігієні,

травники (зельники) описували лікарські рослини.

 

Повільне, але неухильний розвиток мед. знань починається в Західній

Європі в 12—13 вв. (що одержало відображення, напр., у діяльності

Салернського ун-та). Але тільки в епоху Відродження уродженець Швейцарії

лікар Парацельс виступив з рішучою критикою галенізму і пропагандою

нової М., що ґрунтується не на авторитетах, а на досвіді і знаннях.

Вважаючи причиною хронич. захворювань розлад химич. перетворень при

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ