РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
“ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ : ТЮТЮНОПАЛІННЯ”
КОРОТКА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КУРІННЯ
Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором
Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох
нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону
великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та
насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII
столітті.
БІОХІМІЯ ТЮТЮНОВОГО ДИМУ І ДІЯ ЙОГО НА ОРГАНІЗМ.
При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених
тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в
натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в
трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою
неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60%
різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій
фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид
вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%),
ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини.
Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%),
альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин
(0,002%) та ін.
Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому
димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні
речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні
алкалоїди.
Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли,
органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.),
неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та
вісмут – 210.
Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид
вуглецю (II).
Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.
Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн,
нікотимін та ін.).
¤
0J
c
¤
тину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють
в повітря в приміщенні, де курять.
Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато
швидше, ніж від алкоголю.
ЧОМУ КУРЦІ КАШЛЯЮТЬ?
Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають
краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому
димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це
призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з
виділенням мокроти при кашлі.
ЧИ ЗДОРОВЕ СЕРЦЕ В КУРЦЯ?
Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого
розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на
відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та
передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому
смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища.
Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення
протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.
Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті
курців, приходиться на долю сердечно-судинних захворювань.
ЧОМУ ВИРАЗКА ШЛУНКУ ВІДДАЄ ПЕРЕВАГУ КУРЦЯМ?
Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та
дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше
зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає
і на процес лікування виразки.
КУРІННЯ, СТАТЬ ТА ПОКОЛІННЯ
Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до
зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед
молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується
ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього
покоління. Куріння наносить велику шкоді всім, але особливо молодому
поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання,
тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише
особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною
проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Генкова Л.Л., Славков Н.Б. Почему это опасно.– М.: Просвещение, 1989.
2. Пархотик И.И. Как сохранить здоровье.– К.: Наукова думка, 1981.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter