UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКрани Південної і Південно-Західної Азії в міжнародних відносинах(реферат)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1868
Скачало279
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Країни Південної і Південно-східної Азії в міжнародних відносинах.

 

1. Проголошення незалежності Індії.

 

2. Проблема Кашміру в міжнародних відносинах.

 

3. Індо-Китайський прикордонний конфлікт 1962 року.

 

4. Створення Бангладеш.

 

Однією з характерних рис післявоєнного устрою окрім намагання створювати

соціалістичну систему, був атиколоніальний рух, тобто країни,

скориставшись непростим станом метрополій (Великобританії, Іспанії,

Франції). Найбільшу роль відіграла Індія – найбільша колоніальна країна

Азії.

 

Навесні 1946 року, враховуючи багато факторів, такі як участь Індії у

2-й світовій війні, міжнародні фактори та неможливість утримувати Індію

як колонію, уряд Великобританії вирішує надати Індії статус домініону,

як перехідний. Вже серпні 1946 року в Індії було створено тимчасовий

уряд під керівництвом Джавахарлара Неру. 3 липня 1947 року

Великобританії приймає законопроект “Про передачу влади в Індії”. На той

час віцекороль Індії Малмбеттон висуває свій план створення незалежної

Індії. Він пропонує поділити Індію на 2 частини, обидві частини

отримують статус домініону і називаються “Індія (в офіційних документах

Індійський союз) і Пакистан. Пам’ятаючи, що в колишній території Індії

було декілька князівств, які мали автономний статус, цей план мав на

увазі, що керівники цих князівств, раджі, мають вибір: приєднатися до

Індійського союзу, чи приєднатися до Пакистану, чи залишитися під

сюзеренітетом Великобританії.

 

15 серпня 1947 року з’являється “Акт про незалежність Індії”. Лорд

Малмбеттон запропонував поділити державу відповідно до релігійного

принципу (Пакистан – мусульмани, Індія – індуїсти). Як тільки цей акт

було проголошено, розпочинаються релігійні зіткнення, оскільки в Індії

не було чітко визначених мусульманських чи індуїстських вулиць, сіл,

регіонів. За декілька тижнів загинуло 1 млн. людей, 10 млн. біженців

залишили свої оселі. Таким чином, політика “розділяй і володій”, яку

провадив уряд Великобританії, спрацювала у досить кривавий спосіб.

 

Ще однією проблемою була економічна криза, як в Індії, так і Пакистані.

Коли Індія була єдиною країною, Великобританія так планувала ї розвиток,

що у Пакистані вирощувалася бавовна, а в Індії знаходилися заводи по її

переробці.

 

Окрім всього цього виникає ще одна проблема – проблема Кашміру. Як ми

пам’ятаємо, за планом Малмбеттона для князівств існував вибір, куди їм

увійти. Магараджа Кашміру вирішив залишитися під сюзеренітетом

Великобританії, оскільки він сам був індусом, але більшість населення –

мусульмани. В цій провінції жило 3 млн. людей і вона мала стратегічне

значення. 22 жовтня 1947 року Пакистан вводить свої війська на територію

Кашміру, пояснюючи це тим, що більшість населення – мусульмани.

Магараджа звертається по допомогу до Індії. Остання погоджується, але

лише якщо Кашмір попросить приєднати його до Індійського союзу. 27

жовтня 1947 року Індія приєднує Кашмір, і звертається до Ради Безпеки

ООН зі скаргою, але в квітні 1948 року Пакистан розпочинає війну проти

Індії в Кашмірі. Війна тривала до 1 січня 1949 року. В липні 1949 року

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ