UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми та перспективи розвитку ЄЕС(реферат)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2056
Скачало440
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблеми та перспективи розвитку ЄЕС

 

26 березня 1985 року набула чинності Шенгенська угода (підписана ще у

1985 році). Спочатку її підписали 5 країн: ФРН, Франція та країни

Бенілюксу, і саме ці країни у 1995 році були в складі Шенгенської зони.

До них протягом 1995 – 1996 років приєдналися ще 5 країн: Австрія,

Греція, Португалія, Іспанія, Італія.

 

2 стаття Маастрихтського договору обумовлювала, що після створення ЄС

повинна бути скликана міжурядова конференція, яка повинна критично

розглянути те, що вже було досягнуто, наскільки Маастрихтська угода

втілюється у життя і наскільки вона відповідає реальності. Тому на

початку 1996 року була скликана Міжурядова конференція ЄС (МК ЄС), яка

розпочала роботу 29 березня 1996 року. Вона розглядала три основні блоки

питань:

 

1) Питання економічного та валютного союзу ЄС (неофіційна назва – “зона

євро”).

 

Ідея про введення єдиної валюти висувалося ще на початку 80-х років, але

на той час це навряд чи було можливим. Для входження в зону євро кожна

країна мала б досягти певних економічних показників: спочатку говорилося

про те, що всі країни зони мають досягнути однакового рівня розвитку.

Але в 1996 році Міністри фінансів країн ЄС, розглядаючи вимоги до

входження в зону євро, прийшли до висновку що жодна з країн не віповідає

жодному з критеріїв. Було представлено такі пропозиції:

 

а) зниження критеріїв до реального стану справ;

 

б) не знижувати критерії, а ввести поняття “умовної відповідності” всіх

тодішніх членів ЄС;

 

в) Німеччина та Франція говорили про те, що нову валюту слід вводити в

країнах “твердого ядра” ЄС, а інших країн приймати відповідно з

критеріями.

 

Перша пропозиція була відхилена, а дві інші – схвалені.

 

Проти концепції “твердого ядра” виступала Великобританія. В принципі,

Великобританія взагалі була проти введення євро, і сучасний стан справ,

коли євро поступово втрачає свою вартість відносно американського

долара, лише доводить це. Проти введення євро виступала також Данія та

Швеція. Але противники євро опинилися у меншості.

 

До так званого “твердого ядра” ЄС було включено такі країни: Німеччину,

Люксембург, Францію, Бельгію, Голландію, Австрію, Фінляндію та Ірландію.

Таким чином лише 50% членів ЄС мали право на введення євро. Це

підштовхнуло членів МК ЄС заплющити очі на декотрі недоліки. Врешті решт

лише три країни ЄС опинилися поза зоною євро: Великобританія, Данія (ці

країни не захотіли увійти) та Греція.

 

Були визначено два етапи введення євро: з 1 січня 1999 року введення

євро у безготівкові розрахунки, а з 1 січня 2002 року євро повинно бути

введено в готівковий обіг. Зараз іде мова про відкладення початку

другого етапу.

 

2) Питання розширення ЄС.

 

Дискусії на МК ЄС зводилися до того, що на членство у відносно недалекій

перспективі можуть претендувати 13 країн: 10 Південно-східної Європи, а

також Кіпр, Мальта та Туреччина. Питання з Туреччиною, яка намагається

здобути членство в європейських інтеграційних структурах вже 35 років,

було відкинуто тому, незважаючи на її значні успіхи в економічному

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ