UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрояви МЕВ за часів становлення індустріальної цивілізації (реферат)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1239
Скачало247
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Прояви МЕВ за часів становлення індустріальної цивілізації.

 

Міжнародний поділ праці.

 

Зазначимо, в першу чергу, що в процесі становлення індустріальної

цивілізації відбувається закріплення зв'язків між національними

економіками. Особливість такого закріплення, на думку фахівців, полягає

в тому, що зв'язки між державами, між національними економіками, перш за

все найбільш розвиненими, набуває більш усталеного характеру. В цей же

час в структурі світового ринку формується цілий ряд ринків, як

складових частин, які не були притаманні попередній цивілізації.

Зокрема, визначаються і утверджуються товарні ринки (ринок зерна, ринок

металів [як чорних, так і кольорових] ринок тканин, тощо). Формується і

утверджується ринок позичкових капіталів, і в першу чергу кредитний

ринок. Виникає валютний ринок. Завершується формування міжнародного

ринку праці.

 

Отже, світовий ринок поступово формується як певна міжнародна, а тепер

навіть можна сказати і світова система, що має власну структуру.

 

Основною передумовою формування світового ринку був міжнародний поділ

праці. Він визначається як спеціалізація (відносно стійка) країн світу

на виробництві певних видів продукції для задоволення потреб світового

ринку.

 

Наприкінці 19-го століття і певним чином на початку 20-го століття

переважає міжгалузева предметна спеціалізація як основа міжнародного

поділу праці.

 

Великобританія.

 

В. свого часу отримала титул "майстерні світу". В 19 столітті і на

початку 20-го століття спеціалізується на виробництві машин,

устаткування, взуття, шкіряної галантереї, чорних металів і виробів з

них, вироби харчової промисловості.

 

Німеччина.

 

Спеціалізується на сільськогосподарській техніці, залізничному

устаткуванні, парових котлах, виробах хімічної промисловості,

виробництво спирту на експорт, а також таких похідних технічних культур

як цукор тощо.

 

Франція.

 

Текстильні машини, шовкові і шерстяні тканини, парфуми (певною мірою).

 

Отже, вже в 19 столітті в межах національних економік розвинених країн

формується досить диверсифіковане експортне виробництво. Тобто, коли ми

говоримо про новий характер МПП, то ми підкреслюємо, що розвинені країни

спеціалізуються не на одній, а на кількох експортних галузях

виробництва.

 

Скромніше місце в МПП посідали:

 

Бельгія: зброя, чорні метали та вироби з них, інструменти для

машинобудування;

 

Австро-Угорщина: метали, цукор, хміль.

 

За колоніальними і залежними державами закріплюється статус експортерів

сировинних матеріалів (цей статус зберігається і сьогодні для значної

частини країн, що розвиваються): бавовна, натуральний каучук, прянощі,

кава, цукор (переважно тростиновий). З другої половини 19 століття

спершу з'являються ознаки, які потім набирають поширення,

внутрішньогалузевої спеціалізації країн, коли на виготовленні однієї і

тієї ж експортної продукції спеціалізується декілька держав. Так,

наприклад, експортерами чорних металів одночасно виступали:

Великобританія, Бельгія; кольорових: Франція, Австро-Угорщина).

Внутрігалузева спеціалізація розглядається як основа подальшого

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ