Міжнародні організації та форуми
Конкуренційне законодавство, маючи більш, ніж сторічну історію,
порівняно недавно було визнано загальноекономічним інструментом.
Протягом багатьох років це законодавство застосовувалось лише в
економічно розвинутих країнах Західної Європи, США, Японії. З поширенням
ринкової моделі економіки все більше країн світу запроваджують у свої
національні системи загальноекономічної політики окрему галузь,
пов’язану із створенням режиму підтримки конкуренції. На теперішній час
конкурентні закони діють в більше ніж 80 державах світу і близько 20
країн опікуються законотворчою діяльністю в галузі конкуренції.
З кінця минулого сторіччя стрімке поширення конкурентної політики,
структурні зміни у світовій економіці обумовили зростання ролі
конкуренції. Іншими словами, інтеграційні тенденції світової економіки
підтверджують той факт, що конкурентна політика не може вже бути, як
раніше, обмежена рамками окремої держави, а стає предметом міжнародної
взаємодії.
Наразі активне обговорення питань конкурентної політики та законодавства
відбувається в рамках багатьох міжнародних організації, таких як: ОЕСР,
ЮНКТАД, СОТ, Міжнародна мережа з питань конкуренції. Всі ці міжнародні
організації прагнуть досягти спільної мети розповсюдження світових
правил конкуренції, але мають різні до цього підходи відповідно до своєї
історії, цілей та очікуваних результатів.
Комітет з питань конкуренції ОЕСР може розглядатися як один із лідерів
міжнародних дискусій навколо питань конкуренції з огляду на його роботу,
спрямовану на розробку оптимальних підходів до вирішення проблем, що
базуються на поглибленому дослідженні. Комітет складається з двох
робочих частин, перша – розглядає питання регулювання та
антиконкурентних практик в різних галузях промисловості, друга –
опікується міжнародним співробітництвом в галузі конкуренції (включаючи
питання міжнародних картелів та злиттів), а також спільної групи з
питань торгівлі та конкуренції та глобального форуму з питань
конкуренції.
Коли в 1961 році була заснована ОЕСР, конкурентній політиці не
приділялося належної уваги. Відповідний орган мав назву “Комітет з
обмежувальної ділової практики” і вивчав суто законодавчі та процедурні
аспекти конкуренції. Однак, згодом, оскільки конкурентна політика стала
важливою складовою економічної політики кожної з країн-членів, Комітет в
1987 році отримав назву ” Комітет з конкурентного законодавства та
політики”. Але ця подія не була суто формальною, оскільки значно зросла
роль Комітету у використанні кращої практики при формуванні конкурентної
політики та законодавства. Під час зустрічі в 2001 році країни-члени
ухвалили рішення щодо зміни назви Комітету на Комітет з питань
конкуренції. В цей час, з огляду на процеси глобалізації, Комітет
акцентує свою увагу на таких питаннях як міжнародні картелі, злиття, що
стають актуальними темами для країн-членів ОЕСР. Останнім часом теми для
досліджень стають дедалі більш всеохоплюючими. Серед них можна окреслити
5 головних напрямів.
1. Розвиток конкурентного законодавства в країнах-членах:
монопсонічна влада;
підтримування перепродажних цін;
зловживання домінуючим становищем;
винятки з конкурентного законодавства для малих та середніх підприємств;
захист збанкрутілих підприємств.
2. Секторальний підхід:
фінансовий сектор;
теле- і радіомовлення;
поштові послуги;
злиття в галузі автотранспорту.
3. Роль захисту конкуренції:
дерегуляція в галузі електроенергетики, телекомунікаціях,
газопостачання;
4. Нові теми для вивчення:
захист прав інтелектуальної власності;
державна допомога та конкурентна політика;
програма поступливості;
обмежувальна практика конгломератних злиттів.
5. Міжнародне співробітництво:
питання міжнародних картелів;
транснаціональні злиття;
позитивна ввічливість.
Конференція Організації Об’єднаних Націй з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД)
була заснована як орган Генеральної Асамблеї ООН 30 грудня 1964 року. На
початку основними функціями ЮНКТАД були визначені сприяння розвиткові
міжнародної торгівлі, встановлення і запровадження відповідних принципів
та політики, координація діяльності інших міждержавних утворень у сфері
міжнародної торгівлі та розробка багатосторонніх правових актів у цій
сфері, діяльність щодо узгодження економічної та торговельної політики
національних урядів та регіональних економічних угрупувань тощо. 10
грудня 1978 року 33-тя Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про
скликання під егідою ЮНКТАД Конференції ООН з Обмежувальної Ділової
Практики, (тобто економічної поведінки таких підприємств, які шляхом
зловживання домінуючим становищем на ринку або набуття такого становища
обмежують доступ на ринки або іншим чином стримують конкуренцію).
Ця Конференція схвалила основний документ, що визначає діяльність ЮНКТАД
у галузі захисту конкуренції, – “Комплекс узгоджених на багатосторонній
основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною
діловою практикою. Прийняття зазначеного Комплексу (з 2000р. – Комплексу
принципів та правил ООН з питань конкуренції) мало на меті сприяння
максимальному використанню вигод від міжнародної торгівлі, пов’язаних з
процесом її лібералізації, у відповідності до національних завдань
економічного і соціального розвитку, зокрема, шляхом створення,
заохочення і захисту конкуренції, здійснення контролю за економічною
концентрацією та сприяння інноваційній діяльності. Комплекс визначає
фіксування цін, дискримінаційні угоди, злиття, що суттєво обмежують
конкуренцію, як обмежувальну ділову практику і приписує країнам-членам
вживати заходи щодо припинення такої практики на національному,
регіональному та міжнародному рівнях.
Дотримання Комплексу є лише проявом доброї волі держав світу, оскільки
він не має обов’язкової юридичної сили. Разом з тим, Комплекс
залишається єдиним міжнародним документом світового значення, який
визначає засади міжнародного співробітництва держав з метою усунення або
ефективного регулювання обмежувальної ділової практики, яка справляє
несприятливий вплив на міжнародну торгівлю, зокрема торгівлю країн, що
розвиваються, а також на економічний розвиток цих країн. З метою
впровадження Комплексу у 1981 році був створений відповідний міжнародний
інституційний механізм, а саме Міжурядова група експертів з
Обмежувальної Ділової Практики (з 1997 року – МГЕ з питань законодавства
та політики у галузі конкуренції). В розвиток Комплексу ЮНКТАД має на
меті запровадити Модельний закон про конкуренцію. Проект закону наразі
проходить узгодження зі світовими конкурентними органами та міжнародними
організаціями.
Світова організація торгівлі – єдина багатостороння міжнародна
організація, що встановлює обов’язкові правила міжнародної торгівлі. З
метою досягнення цілей лібералізації торгівлі, СОТ стає ареною для
переговорів та дискусій з питань торгівлі між країнами. В рамках СОТ
проблеми торгівлі та конкурентної політики стають спільним предметом
обговорення. Одразу після утворення СОТ Перша Міністерська конференція,
що відбулася в 1995 році у Сінгапурі, ухвалила Міністерську декларацією,
згідно з якою після дворічного підготовчого періоду в 1997 році була
утворена Робоча група СОТ з торгівлі та конкурентної політики. Починаючи
з 1997 року відбулося 15 її засідань. Головними темами обговорення є
наступні:
вплив ексклюзивних прав, що надаються державою, або регуляторної
політики на конкуренцію та торгівлю;
вплив прав інтелектуальної власності на торгівлю та конкуренцію;
встановлення багатосторонніх правил конкуренції;
вдосконалення антидемпінгових заходів в контексті конкуренції.
Багато дискусій викликає питання створення міжнародних правил
конкуренції. На думку юристів, встановлення таких правил необхідно для
надання рівних можливостей для національних та іноземних компаній, а
також для ефективного застосування правил у випадках розслідування
діяльності міжнародних картелів та офшорних компаній. З іншого боку,
опоненти стверджують, що більш актуальною проблемою є поширення досвіду
запровадження конкурентного законодавства та розвиток культури
конкуренції серед країн, що мають недостатній рівень розвитку
конкуренції.
Під час четвертої Міністерської конференції, що відбулася в листопаді
2001 року в Катарі, був прийнятий Порядок денний щодо подальшого
розвитку, головною ідеєю якого є те, що тільки вільна торгівля сприяє
розвитку світової економіки. Завдяки активним зусиллям та глибокому
переконанню держав в корисності встановлення багатосторонніх правил
конкуренції, конкурентна політика була включена в порядок денний СОТ
щодо переговорів. Міністерська декларація містить три основних положення
щодо конкуренції (ст. 23 – 25):
Переговори [зі створення багатосторонніх правил конкуренції] повинні
початися після 5 Міністерської конференції базуючись на рішеннях, що
будуть ухвалені;
Усвідомлюючи необхідність надання технічної допомоги країнам, що
розвиваються, ця робота буде здійснюватись у взаємодії з іншими
міжнародними організаціями, в першу чергу, з ЮНКТАД;
Подальша діяльність Робочої групи буде здійснюватись на засадах:
прозорості,
недискримінації,
добросовісного застосування процедури та буде сконцентрована на
питаннях:
неприпустимих картелів,
добровільного співробітництва,
технічної допомоги та інституційної розбудови.
Міжнародна мережа з питань конкуренції – унікальна міжнародна
організація створена для обговорення суто питань конкуренції. Вона
об’єднує на добровільних засадах конкурентні відомства розвинених країн
та країн, що розвиваються.
Мережа відкрита до вступу для будь-якої держави. Міжнародні організації,
бізнесові та академічні кола вільні брати активну участь у її
діяльності, але не можуть бути задіяні до роботи щодо прийняття рішень.
Діяльність Мережі спрямована на поширення найкращого досвіду у сфері
запровадження конкуренції, зближення процедурних та базисних правових
норм країн-членів, створення найбільш сприятливих умов для подальшого
розвитку конкурентної політики кожної з країн та міжнародного
співробітництва у цій сфері. Формально Міжнародна мережа була створена
24 жовтня 2001 року в Університеті Фордхама (США) силами тимчасового
керуючого комітету за участю представників конкурентних відомств з 14
країн. Наразі 59 країн є членами Мережі. В її складі діють 4 робочі
групи:
з прийняття нових членів;
з питань захисту конкуренції;
з інституційної розбудови та розвитку конкуренції;
з питань злиттів.
28-29 вересня в Італії за участю 59 конкурентних відомств та 50
неурядових радників відбулася перша установча конференція Міжнародної
мережі. Надалі конференції будуть відбуватись щорічно по черзі в кожній
з країн (2003р. – Мексика, 2004р. – Корея, 2005р. – Німеччина, 2006р. –
Південна Африка, 2007р. – Росія…).
20-23 жовтня 2002 року в США відбулося засідання робочої групи з питань
злиттів.
Глобальний форум з питань конкуренції ініційовано ОЕСР під впливом
загальної сучасної тенденції до об’єднання зусиль конкурентних відомств
і міжнародних організацій в умовах глобалізації та інтернаціоналізації
світової економіки.
Метою Форуму є:
аналіз і зближення конкурентної політики різних держав, зокрема,
зосередження уваги на економіках тих країн, які не є країнами-членами
ОЕСР, але мають багато спільних інтересів з цими країнами,
політичний діалог на високому рівні, спрямований на досягнення
взаєморозуміння та на визначення “найліпших різновидів практики”,
проведення неформальних консультації та зворотній зв’язок стосовно
всього комплексу питань конкурентної політики.
Форум скликається раз на рік та не претендує перебрати на себе функції
інших міжнародних організацій та установ, а зосереджує зусилля на
економіках тих країн, які не будучи членами ОЕСР, спрямовують свої
зусилля на розвиток і удосконалення національних режимів захисту
конкуренції шляхом організації неформального політичного діалогу між
посадовими особами високого рівня зазначених країн. У минулому такий
діалог створив довіру й взаєморозуміння, що вможливило чудову аналітичну
розробку й зближення конкурентної політики країн – членів ОЕСР. Форум
призначений зробити подібний внесок до дедалі зростаючого світового
товариства країн, які тим чи іншим шляхом утілюють конкурентне
законодавство та проводять конкурентну політику.
Як й інші різновиди діяльності Організації економічної співпраці та
розвитку, Форум ґрунтується на міжурядовій діяльності, хоча з бізнесовим
товариством проводяться консультації й воно бере участь у засіданнях
Форуму під час розгляду певних питань. На засідання Форуму запрошуються
представники міжнародних організацій, таких як Конференції ООН із
торгівлі та розвитку, Всесвітньої організації торгівлі та Всесвітнього
банку.
На теперішній час відбулося уже три засідання Глобального форуму, на
яких, зокрема, розглядалися питання щодо неприпустимих картелів;
міжнародної співпраці, пов’язаної зі здійсненням контролю за
транснаціональними злиттями; співвідношення конкурентної політики і
національного економічного зростання та розвитку; створення внутрішнього
режиму конкуренції і необхідної технічної допомоги; оптимальної
структури конкурентного відомства в системі органів виконавчої влади;
системи заходів, спрямованих на формування проконкурентної свідомості у
суспільстві.
Глобальний форум з питань конкуренції відіграє важливу роль у системі
міжнародних заходів з питань конкуренції, оскільки ОЕСР, надаючи урядам
країн-членів широкі можливості щодо підвищення поінформованості з усього
спектру національних політик та їхнього впливу на міжнародну спільноту,
на сучасному етапі розширює коло учасників своїх дискусій, залучаючи до
них представників країн, які не є членами Організації. Використання
напрацьованого ОЕСР суттєвого досвіду подолання антиконкурентних дій в
економіці, що мають вплив на міжнародну торгівлю, дозволяє останнім
повніше оцінювати перспективи вжиття певних заходів у сфері національної
конкурентної політики і обмінюватися інформацією відносно отриманих
результатів. Регулярна участь представників Антимонопольного комітету
України у Форумі має велике значення для зростання міжнародного
авторитету України у питаннях впровадження конкурентної політики та
поширення інформації про її діяльність у зазначеній сфері.
У зв’язку з викладеним можна зробити наступні висновки.
По-перше, питання розвитку конкуренції є предметом обговорення
міжнародних економічних організацій та форумів і вони пов’язані з
інтеграційними процесами світової економіки. Разом з цим на теперішньому
етапі не можна зробити точного прогнозу подальшого стану конкурентної
політики на світовому рівні, зважаючи на відмінність підходів різних
країн. Однак, останні тенденції дискусій в межах міжнародних організацій
та форумів, а також процес розвитку конкуренції як такий, свідчать, що
конкурентне законодавство та політика мають регулюватися міжнародними
нормами.
По-друге, СОТ в силу універсальності свого статусу та світового масштабу
здійснюваної діяльності розглядається як головний розробник міжнародних
правил конкуренції.
По-третє, більш деталізовані правила мають бути встановлені в галузі
злиттів та картелів. На користь цього висновку свідчать діяльність ОЕСР
та Міжнародної мережі з питань конкуренції, спрямована на регулювання
діяльності міжнародних картелів.
Перед світовим конкурентним співтовариством постає завдання підготовки
національних конкурентних законодавств до впровадження міжнародних
правил конкуренції. Найбільш актуальним воно є для країн, які ще не
мають власного конкурентного закону або досвід запровадження
конкурентного законодавства яких є незначним.
В будь-якому разі, очевидно, що всі країни світу, незалежно від рівня
застосування конкурентного законодавства, повинні налагодити активний
обмін корисною інформацією, поширення кращого досвіду запровадження
конкурентного законодавства, зокрема, в рамках міжнародних організацій,
які опікуються питаннями конкуренції.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
