.

Сутність та форми прояву МЕВ (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1805
Скачать документ

Реферат на тему:

Сутність та форми прояву МЕВ.

План.

1. Що вивчає курс “Історія МЕВ”.

2. Теоретичні засади курсу.

3. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення Історії МЕВ.

4. Основні категорії і поняття курсу.

Що вивчає курс “Історія МЕВ”. Формаційний та цивілізаційний підходи

Історія МЕВ дає уявлення про такі етапи їх розвитку:

1) доісторичні часи;

2) часи стародавніх цивілізацій;

3) епоха феодального середньовіччя;

4) період капіталістичних відносин.

В цілому, предметом вивчення курсу “Історія МЕВ” є розгляд їх в процесі
історичного виникнення, становлення і розвитку від доісторичних часів до
наших днів, тобто ми вивчаємо МЕВ в процесі їх еволюційного становлення,
розвитку до сучасного рівня.

Історія МЕВ вивчається через призму різних підходів вчених, різних
підходів науки і науковців до розвитку людського суспільства. Одним із
таких підходів є формаційний аналіз розвитку людського суспільства.
Свого часу цей підхід (принцип формаційного аналізу) було запропоновано
класиками марксизму. Він полягає у вивченні історії через етапи: від
первісно-общинного ладу (1) через рабовласництво (2), феодалізм (3),
капіталізм (4) до комунізму(5).

Концепція формаційного підходу грунтується на принципах класової
боротьби, соціальної революції і диктатури пролетаріату. Найбільш повно
і глибоко ці принципи викладені в роботі К.Маркса “Маніфест
комуністичної партії”.

Другим підходом до вивчення і дослідження людського суспільства є
цівілізаційний. У відповідності з цим підходом історія людства
розглядається через призму трьох цивілізацій:

1) аграрна;

2) індустріальна;

3) постіндустріальна.

Такий підхід було запропоновано в 70-ті роки американським політологом і
публіцистом Тоффлером. Такі цивілізації він назвав трьома хвилями в
розвитку людського суспільства. В своїй відомій книзі “Футурошок” він
показав кризу індустріальної цивілізації, шоковий елемент – зворотня
сторона технічного прогресу і індустріального розвитку людського
суспільства, співставивши позитивні і негативні сторони, що проявляються
в проблемах використання сили атомної реакції, корисних копалин.

Аграрна цивілізація сформувалася і розвивалася із 7-6 тисячоліття до
н.е. і тривала до 15-16 століття н.е. Потім завдяки індустріальному
перевороту виникла індустріальна цивілізація, що проіснувала до кінця
першої половини 20-го століття. Зараз людство, представлене окремими
державами поступово входить в межі постіндустріальної цивілізації.

Індустріальна цивілізація, особливо що стосується розвитку економічних
зв’язків між державами, пов’язується з поглядами А.Сміта, Д.Рікардо,
К.Маркса (будував свою теорію на критиці своїх попередників). Пізніше
індустріальну епоху досліджували цілий ряд вчених в кожній країні.

Що ж до постіндустріальної цивілізації, то в її аналіз і теоретичне
обгрунтування внесли вклад переважно вчені західної формації (оскільки
радянська наука базувалася на формаційному підході): Д.Белл, Г.Кан,
З.Бжезінський.

Вважається, що її розвиток пов’язаний із сферою послуг і інтелектуальною
працею, на відміну від праці фізичної. В своїх роботах Тоффлер зазначав,
що робітник постіндустріальної цивілізації буде корінним образом
відрізнятися від робітника фізичної праці (робітника індустріальної
цивілізації, створеної Марксом).

Постіндустріальна цивілізація пов’язується з новим змістом розвитку
сфери послуг і цей новий зміст полягає в тому, що суспільство здатне
буде задовольняти індивідуальні потреби людини (можна навести приклад
сучасного господарства США, в якому велика кількість галузь
переорієнтовується на надання індивідуальних потреб).

Основні категорії і поняття курсу.

Через систему понять і категорій курсу МЕВ визначається зміст самих
міжнародних економічних відносин. Через поняття і категорії визначаються
форми прояву МЕВ, суб’єкти системи світогосподарських зв’язків, характер
відносин між суб’єктами МЕВ.

Сучасна економічна наука виділяє наступні форми прояву МЕВ: міжнародний
поділ праці (1), міжнародна торгівля(2), міжнародні валютно-кредитні (3)
та фінансові відносини (4), рух факторів виробництва (5), міжнародна
інвестиційна діяльність (6), міжнародні науково-технічні зв’язки (7).

Міжнародні економічні відносини пов’язані з діяльністю суб’єктів, що
беруть в них участь:

1) Головним суб’єктом МЕВ являється держава.

2) На другий план виходять інтеграційні об’єднання держав.

3) На третьому місці – міжнародні економічні організації.

4) Транснаціональні корпорації і транснаціональні банки.

Марксом було запропоновано дві фази комунізму: соціалізм і власне
комунізм. Пізніше радянські вчені між соціалізмом і комунізмом додали
фазу “розвинутого соціалізму”.

“Шок від майбутнього”.

Робоча сила, капітал, технології

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020