UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна у зовнішньополітичних доктринах США (реферат)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2933
Скачало290
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

УКРАЇНА У ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ДОКТРИНАХ США

 

На рубежі ХІХ та ХХ століть базовою офіційною доктриною зовнішньої

політики США була доктрина ізоляціонізму, ось як сформульована у

резолюції конґресу ще у 1783 р.: «Справжній інтерес ... штатів вимагає,

щоб вони якнайменше втягувались у політику і суперечності європейських

держав» 1. До традиційної американської категорії ізоляціонізму додався,

спричинений зацікавленням американської влади, її антипод —

інтервенціонізм. Історія американської іноземної політики в ХХ ст. —

боротьба цих двох політичних підходів.

 

§1. Terra incognita

 

Аж до початку Першої світової війни поняття «українське питання» і

«Україна» були для офіційного Вашинґтона terra incognita.

 

Давалася взнаки двоєдина посутня обставина. По-перше, у своїй зовнішній

політиці Сполучені Штати традиційно керувалися пріоритетністю

федералізму у підходах до державного устрою.

 

Закономірною була настороженість офіційного Вашинґтона до повідомлень

про боротьбу українців за державну самостійність у 1917 р. Вона

сприймалась як вияв громадянської війни у єдиній Росії. У 1919 р.

американський дипломат Полк пояснюватиме послові УНР у Лондоні

А.Марголіну: «Україна є чимось на зразок нашого Півдня, а Росія в

українсько-російському конфлікті виступає у ролі нашої Півночі. Ось чому

вся українсько-російська боротьба нагадує нам американську громадянську

війну» 2. Американські лідери ставили на перше місце не правовий, а

політичний аспект, базований на такому правилі Верховного Суду США: «Хто

є сувереном де-юре чи де-факто над територією — це не правове, а

політичне питання» 3.

 

Навіть будучи безпосередньо причетними до ускладнень навколо

«українського вузла» у центрі Європи у 1917–1919 рр., США не здійснювали

окремого курсу щодо України. Вашинґтон розглядав його щонайбільше як

складову своєї політики щодо Росії. До певної міри можна говорити лише

про політику Сполучених Штатів в «українському питанні». У ґлобальних

інтересах США Україну зараховували до «зони байдужості». Навіть у

програмних заявах В.Вільсона, сповнених прихильності до національного

самовизначення народів, «українському питанню» окремого місця не

знайшлося. У ставленні Вільсона до УНР переважила нехіть ускладнювати

політичний вибір для Америки. Існували побоювання, що неточно обраний

пріоритет призведе до небажаного конфлікту з Росією. Звідси й коливання

щодо напрямів і суті російської політики.

 

В «українському випадку» маємо справу зі специфічною гальмівною тріадою:

пріоритет для американського бізнесу економічних відносин з Росією; на

початок Першої світової війни вихідці з України (близько 500 тис. чол.)

не могли кардинально впливати на позицію США; серед українських

еміґрантів переважали прихильники соціалістичної ідеї. Проти української

незалежності був держдепартамент на чолі з Р.Лансінґом. Він базував свої

оцінки на довільних тлумаченнях політичної ситуації в Росії

розвідувальними службами та дипломатами США. Мали місце примітивізовані

уявлення і підтримка розповсюджуваних російською пропаґандою визначень

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ