UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЄвропейський фондовий ринок у період глобалізації (курсова)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3358
Скачало448
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНДОВИЙ РИНОК

 

У ПЕРІОД ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 

Курсова робота

 

з міжнародНИх ВІДНОСИН

 

 

Глобалізаційні процеси, які не просто кількісно, а й якісно змінюють

систему міжнародних економічних відносин, помітно впливають на

радикальну зміну інфраструктури європейського фондового ринку.

Переплітаючись із внутрієвропейськими інтеграційними процесами, вони

ведуть до створення специфічної ситуації. Схоже, що поступово

відновлюється фінансова рівновага між Старим і Новим Світом. Причому

відновлення відбувається не стільки за рахунок послаблення позицій

заокеанських фінансистів, скільки у результаті підвищення можливостей їх

європейських конкурентів. Три типи інституціональних інвесторів

(інвестиційні та взаємні фонди, пенсійні фонди і страхові компанії)

знаходять серйозну фінансову підтримку в особі приватних інвесторів. У

Європі нині дедалі більше людей, у яких є «зайві» гроші та які готові

ризикнути ними заради того, щоб стати ще багатшими. Кількість

мільйонерів у Європі – це більше 2,2 млн. людей (із 7 млн. по всьому

світу), і на західну частину континенту припадає чверть від усіх

індивідуальних інвестиційних фондів, розміром від 1 млн. доларів США.

Наявність вільних грошових коштів зумовлена не лише високою

прибутковістю західноєвропейських корпорацій і банків. Помітну роль у

цьому відіграє процес ліквідації (продаж) сімейних підприємств

представниками нового покоління (у Німеччині його називають

erbengeneration, тобто «покоління спадкоємців», які вважають, що ліпше

вкласти успадковані гроші в чужий бізнес, замість того, щоб самим

займатися такою копіткою справою, як корпоративний менеджмент. Зворотним

боком цього процесу є безпрецедентний інтерес найбільших інвесторів до

акцій приватних компаній, що не котируються на біржах (private equity),

уперше відзначений із тридцятих років минулого сторіччя, про що йдеться

у звіті британської урядової комісії Мінерса (Myners report). У деяких

європейських країнах, особливо в Німеччині, цей інтерес разом з іншими

чинниками навіть призвів до відмови компаній від біржового котирування

своїх акцій. «Ми бачимо дедалі більше випадків переходу компаній із

розряду публічних у приватні та відмови від лістингу, – зазначає один із

німецьких експертів. – Це почалося з сімейного бізнесу, але великі

конгломерати також розпродують підрозділи, включені в лістинг». Згідно з

даними Центру дослідження викупу компаній менеджерами (Centre for

Management Buy-out Research), що існує при Ноттінгемському університеті

(University of Nottingham), у 1999 р. у континентальній Європі

встановлено 27 випадків «делістингу» компаній, ринкова вартість яких

становила більш ніж 3,8 млрд. дол.

 

Усе це сприяло тому, що зростання фондових ринків, підтримуване новим

попитом (названим фондовиками «стіною грошей» – wall of money), на

багатому європейському Заході досягає двозначних цифр у річному

обчисленні. Важкі часи, зумовлені азіатсько-російською кризою 1998 р. і

посилені крахом у Великобританії гігантського інвестиційного фонду Long

Term Capital Management, нині вже давня історія.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ