Поради діловій жінці
Робота в іноземній фірмі завжди вважалася престижною. Однак тому, хто
спробує улаштуватися туди, варто пам’ятати, що починати прийдеться з
вихідного рівня — посади секретаря, синхронного перекладача, рядового чи
бухгалтера маркетолога з зарплатою 150-200 доларів на місяць. Для того
ж, щоб піднятися по сходам кар’єри хоча б на одну сходинку й одержувати
на сотню доларів більше, потрібні, як мінімум, рік-півтора завзятої
праці.
Не будуйте повітряних замків!
Якщо ви вирішили шукати роботу в західній фірмі, тверезо оціните свої
можливості. До речі, зараз — не найкращий час для старту. Оскільки після
серпня минулого року багато західних фірм скоротили свій персонал, а
деякі і зовсім залишили Україну, конкурувати в боротьбі за вакантне
місце вам доведеться не стільки з новачками, скільки з опинившимся на
вулиці співвітчизницями, що вже працювали в подібних офісах.
Скажемо відразу: шансів на перемогу у свіжоспеченої випускниці вузу
майже немає — практично для будь-якого західного менеджера гарантією
професіоналізму є не утворення, а досвід роботи на аналогічної, а ще
краще — на тій же посаді.
“Штормове” попередження
Якщо усе вищевикладене не відбило у вас бажання робити кар’єру саме в
закордонній компанії, вам потрібно вирішити, будете ви шукати роботу чи
самостійно постелете своє резюме в кадрові агентства. Настійно
рекомендуємо друге — тому що, готуючи вас до спроби відвоювати своє
місце під сонцем у якій-небудь фірмі, консультанти агентства розповідять
про неї, її традиціях, співробітниках (і, зокрема, про тих, хто буде
проводити з вами співбесіда) усі чи майже усе, що знають самі.
Слухати консультанта треба уважно. Якщо він, приміром, у дуже делікатних
вираженнях заговорив про складний характер менеджера, з яким вам, бути
може, має бути працювати, знайте: за ретельно продуманими загальними
фразами коштує серйозна проблема. Так, про менеджера великої
транснаціональної компанії, відомого тим, що він міг порвати невірно
складений документ і жбурнути його в обличчя підлеглому чи, здавивши
апельсин, бризнути соком в очі співробітнику, що йому в даний момент не
подобався, сказали як про “людину з емоційно вибуховим характером”.
Узагалі ж, треба заздалегідь відмовитися від ілюзій, що взаємини з
безпосереднім начальником у західній компанії будуть проходити в дусі
спілкування на світському рауті. Випускник Сорбони чи Гарварда, будучи
незадоволений вами, може в гніві жбурнути телефон об стіну. Більш того,
якщо шеф-співвітчизник, заспокоївши, звичайно все-таки прощає
підлеглого, тому як і його, і себе вважає гарними людьми, для іноземного
менеджера такого критерію в оцінці співробітника не існує.
Перше знайомство
Розіславши резюме, треба бути готової до того, що у вашій квартирі
незабаром пролунає телефонний дзвоник, і добре поставленим голосом з
вами привітаються на тій іноземній мові, про вільне володіння яким ви
написали. Не лякайтеся і не особливо радуйтеся — це не роботодавець, а
співробітник кадрового агентства, задачею якого є перевірка рівня ваших
мовних знань. Миттєво сконцентруйтеся — вам доведеться сказати буквально
кілька фраз, і у вас не буде часу виправити допущену чи помилку мовну
недбалість. Якщо усі в порядку, вас запросять у кадрове агентство на
співбесіду.
Тут важливо враховувати дві обставини.
Перше. Консультант кадрового агентства — не подружка, не мама і не добра
знайома. Як би вона вам ні симпатизувала, професія змушує неї дивитися
на вас очима замовлення роботодавця, що зробило.
Друге. Проте, її не потрібно боятися, тому що одній допущена вами в
бесіді з роботодавцем помилка може перекреслити для вас усі. Консультант
обговорить деякі моменти вашої біографії і трудової діяльності, після
чого почнеться перевірка знань і професійних якостей. Якщо дівчина
претендує на посаду секретаря, неї саджають за комп’ютер і пропонують
продемонструвати володіння офісними пакетами програм. З маркетологами
розмовляють про маркетинг, з бухгалтерами — про те, якого роду
бухгалтерію вони вели. Якщо перше знайомство (а воно триває
годин-півтора) пройшло успішно, вас почнуть готувати до візиту в західну
компанію, про
Як зробити враження
Хоча, як усім відомо, жінці стільки років, на скількох вона виглядає,
роботодавець неодмінно поцікавиться записаним у паспорті роком
народження. Для кожної посади існують свої вікові рамки, але звичайно
нижнім “порогом” вважаються 22 року (вік одержання вищого утворення),
верхнім — 40.
Чим привабливіша зовнішність здобувачки, тим більше в неї шансів
одержати бажану роботу. Про це не прийнято говорити, але все це
враховують, у першу чергу — провідні добір консультанти кадрових
агентств і менеджери по роботі з персоналом західних компаній. Більш
того, якщо в агентство надходить замовлення на “сіру мишку” (“Хочу, щоб
мої торгові представники займалися справою, а не фліртували із
секретаркою”, — пояснює роботодавець), там уже знають, що серед
представлених ними кандидатур усе рівно повинна бути одна ефектна
дівчина. І вибирають, як правило, саме її. Утім, тим, хто не має
зовнішність топ-моделі, не варто опускати руки. Зрештою, щоб сподобатися
будь-якому чоловіку, будь це навіть заклопотаний справами західний
топ-менеджер, жінці досить бути просто чарівної. А чарівність — це така
штука, у якій з’єднані приємна зовнішність, інтелект, уміння виявляти
цікавість до інших, почуття власного достоїнства, грамотна мова (дуже
важливий фактор!), правильно обрана інтонація (але ні в якому разі не
інтимно-довірчий тон, начебто запозичений у бюро телефонних знайомств) і
ще щось дуже важливе, але не піддається визначенню.
Одягтися на співбесіду з роботодавцем треба б так, як удягаються
співробітниці в компанії, куди ви збираєтеся улаштуватися. При цьому
треба враховувати, що вони іноді дозволяють собі деякі вільності, що ви
собі дозволити не можете. І навіть якщо ви, непомітно прибудувавши рано
ранком у входу у фірму, побачите, що ваш потенційний шеф приїхав на
роботу в кросівках і шортах, будьте упевнені: вас він очікує побачити в
строгому діловому костюмі. При цьому не рекомендуються штани,
міні-спідниці, светри, одяг яскравих розцвічень, ланцюжка (тим більше з
хрестиком), намист. Ні в якому разі не можна з’явитися в босоніжках
(нехай навіть у самих фірмових і дорогих), з декольте, з достатком
золотих прикрас і надлишком косметики.
Особливу увагу звертають на руки. Погано вичищені, неакуратно стрижені
чи покриті лаком, що облупився, нігті дають стовідсоткову гарантію
провалу вашої місії. (До речі, фарбувати нігті не обов’язково.)
Про головний
Кількість співбесід, що вам доведеться пройти в компанії, залежить від
її традицій. Іноді воно обмежується спілкуванням з менеджером, що дав
замовлення на посаду. Не виключено, що перед цим прийдеться поговорити з
менеджером по роботі з персоналом. Якщо вакантна посада по-справжньому
важлива для компанії, вас захоче побачити сам шеф.
Тут, у першу чергу, треба пам’ятати про конкретні ради, що вам дав
знаючий традиції й особливості корпоративної культури даної фірми
консультант кадрового агентства. Однак є і кілька загальних правил, що
не перешкодять будь-якому кандидату на працевлаштування.
Перше. Під час бесіди не беріть ініціативу на себе і не займайтеся
відвертою саморекламою. Ви повинні спробувати продемонструвати свої
достоїнства, але тільки в руслі тих питань, що вам задають. При’ цьому
загальні слова про працездатність, заповзятливість і інтелектуальні
здібності нікому не потрібні — вашому співрозмовнику цікаві тільки
конкретні факти, і подати їхній випливає так, щоб він сам зробив з них
потрібні вам висновки.
Друге. Не “купуйтеся” на демонструємо співрозмовником щирість і
довірчість. Досвідчений менеджер по роботі з персоналом може розкрутити
кандидата так, що той непомітно для себе перейде від співбесіди до
сповіді характеризують себе факти. Ваша відвертість повинна бути точно
дозованої.
Третє. Західний менеджер звик у себе на батьківщині до того, що кар’єру
будується не місяцями, а роками, і йому незрозумілі наші кандидати, що
повідомляють, що вони пішли з колишнього місця роботи, тому що за
півроку не одержали більш високу посаду. Традиційна фраза здобувача: “У
мене там не було можливості для професійного росту” — викликає в його
співрозмовника в кращому випадку нудьгу, а в гіршому — ворожість. Адже
вас беруть у компанію для того, щоб ви добре працювали на конкретній
посаді, а не робили кар’єру.
Четверте. Як не дивно це звучить для нас, що звикли до нібито
розповсюдженого на Заході культу індивідуального успіху, звичайна
іноземна фірма надає перевагу не стільки яскравим особистостям (якщо,
звичайно, мова не йде про винахідників і менеджерів милістю Божої),
скільки багато і старанно трудящих співробітників, усією душею відданих
свій компанії.
Про те, який контракт полягає з прийнятим на роботу кандидатом, як
проходять перші його дні в західній фірмі, які проблеми особистого
характеру (у тому числі сімейні) майже неминуче виникають у нього після
декількох місяців роботи, ми розповімо в наступній статті.
Навряд чи Хиллари Клінтон завоювала б усенародну любов американців,
що, до речі сказати, допомогла їй стати сенатором, не зміни вона по
радах имиджмейкеров зачіску і стиль одягу. Навряд чи Маргарет Тэтчер
стала би прем’єр-міністром, якби не понизила тембр голосу, зробивши його
більш переконливим. Секрет успіху (і не тільки сильних світу цього) — у
вдалому іміджі, незмінними складовими який є “правильний” макіяж, одяг,
манера говорити і жестикулювати.
Можна мати відповідне утворення, яскравий талант і незвичайні здібності,
але якщо імідж не продуманий, ваші честолюбні задуми можуть залишитися
усього лише задумами И зовсім не обов’язково прибігати до послуг
іміджмейкерів — ви можете зробити себе процвітаючої самі, спираючи на
свої кращі “вихідні дані”
Насамперед необхідно продумати свій вигляд до дріб’язків, щоб не
викликати в чи роботодавця ж ділового партнера ні єдиної негативної
емоції протягом перших чотирьох хвилин знайомства Адже, за твердженням
психологів, саме стільки часу знадобиться співрозмовнику, щоб скласти
про вас думка
Справа в тім, що в людини працюють дві системи оцінки свідома — те, що
він бачить, чує, відчуває, і більш швидка — підсвідома, котра порівнює
отриману інформацію з “базою даних” не тільки особистого, але і
генетичного досвіду Саме підсвідомість дає точну оцінку іміджу, і якщо
воно (підсвідомість) вступає в конфлікт зі свідомістю — завжди виходить
переможцем.
Що у вигляді тобі моєму?
Ну, здавалося б, яка різниця, зроблений чи манікюр ні Співрозмовник,
можливо, і не зверне уваги на недоглянуті нігті, але підсвідомо відчує
ворожість і сторожкість
А які думки відвідають людини, що “має щастя” спостерігати ваше
недоторкане косметикою обличчя. Одне з двох, подумає він або вона
утомилася, або хвора й те й інше для вас рівносильне голу у свої ворота
Не треба підбирати макіяж під колір одягу, досить торкнути кінчики вій
тушшю, щоки — румянами, а губи — не занадто яркою _матовою помадою
Доглянутий зовнішній вигляд має на увазі й акуратну, але разом з тим
просту “у виконанні” зачіску З розпущеними довгими волосс, пасмами і
завитушками, що обрамляють обличчя, ви створите враження невпевненої в
собі особи Сама “ділова” довжина волосся — максимум до пліч
†
A
†
A
По-перше, він продемонструє вашу самоповагу, а по-друге, сховає вади
фігури (якщо вони, звичайно, є), адже не секрет, що приваблива людина
викликає позитивні емоції Але головне — костюм повинний подобатися саме
вам Якщо ви знаєте, що він вам до обличчя, то будете випромінювати
впевненість у собі, передаючи її і співрозмовнику
В ідеалі в гардеробі леді повинне бути кілька костюмів нейтральних
квітів на “усі випадки життя” і часи року Діловий костюм обов’язковий
навіть улітку, у саму виснажливу жару — а раптом вас захоче спостерігати
високопоставлена особа’ До речі сказати, до літніх моделей
пред’являються більш тверді вимоги, чим до “утеплених” чим тонше і
світліше тканина, тим вище її якість
Колір костюма так само важливий, як і його фасон Адже кольору здатні не
тільки перетворювати зовнішність, але і впливати на навколишніх
Приміром, якщо йдете на співбесіду і хочете зробити враження людини
серйозного, надягніть костюм темно-синього, вугільного (чорний створює
занадто сумовитий вид) чи сливового відтінку Якщо бажаєте, щоб підлеглі
поділилися з вами ідеями, вам потрібна одяг коричневий чи бежевий
кольори Якщо має бути “штовхнути” мову, облачитеся в темно-червоний (не
плутайте з агресивно-яскравим) чи бордовий — і виявитеся в центрі уваги,
а якщо хочете зникнути з полючи зору начальства, ваш колір — сірий
Але ні при яких обставинах не надягайте костюми яскраво-жовтого чи
апельсинового кольорів — вони дратують навколишніх Мабуть, самий
підступний колір для костюма — білий Він додасть вигляду недоречний на
роботі парадно-вихідний вид, а крім того, найменша цятка може
“заплямувати” вашу репутацію Білої може бути тільки блуза.
Одне з головних правил ділового одягу — чим менше оголеного тіла, тим
більше довіри Не змішуйте поняття “жіночно” і “сексапильно” У спідничці
до середини стегна, що спокусливо облягає всі округлості, ви ризикуєте
засидітися в секретарках Ідеальна довжина — по коліно. Довше можна,
коротше — ні в якому разі А в “безрукавці” чи декольтованій кофточці ви
будете виглядати занадто беззахисної И, нарешті, якщо хочете процвітати,
“прикривайте” ноги колготками й узимку, і влітку
Чи припустимі в діловому гардеробі штани’ Щодо цієї деталі думки
розійшлися іміджмейкери-женщины захоплено вітають їх як складову частину
ділового костюма, чоловіка ж вважають, що дами в штанях виглядають не
занадто авторитетно Так чи носити не носити. Усі залежить від іміджу
вашої фірми
Але діловий гардероб — це не тільки строгі костюми Є в ньому і річ, що
може злегка відступати від ділових канонів Це плаття, якому дозволено
бути ледве яскравіше і довше звичайного. Вдень — у комплекті з жакетом —
воно буде виглядати цілком по-діловому А якщо ввечері запланована
неформальна зустріч, зніміть жакет, прикрасьте плаття чи паском брошкою
— і, будьте упевнені, ви буквально потонете в компліментах.
А от у взутті вільності неприпустимі Скажіть “ні” “шпилькам”, туфлям на
плоскій підошві і босоніжкам з відкритими носками, яскравим і
“металевим” квітам Скажіть “так” човникам чорний, коричневий чи
темно-синій кольори на середньому каблучку.
Що ж стосується прикрас, те доречні золоті (найважливіше з який, мабуть,
обручка), срібні, ну, у крайньому випадку, — якісна біжутерія. Але,
“оживляючи” свій строгий вид, помнете, що почуття міри — закон
елегантності.
А з аксесуарів будуть корисний місткий кейс — жінка, пропасна шукаюча в
сумці “” ручку, що загубилася, – видовище не для слабонервових, і
різноманітні, але не незграбні шийні хустки – вони виручать, якщо ви не
хочете надягати під піджак блузу.
Отже, ваша зовнішність бездоганна, і підсвідомість співрозмовника не
знайшло в ній жодного вади.
А поговорити?
Щоб не розвіяти приємне враження, необхідно розташувати до себе слухача
з першого слова. Навряд чи занадто різкий голос викликає в партнера
симпатію — він вирішить, що ви нав’язуєте йому своя думка; невиразне
бурмотання не тільки розлютить візаві, але й охарактеризує вас як
невпевнену в собі особу; ну а високий голос змусить співрозмовника
засумніватися — а чи можна вам довіряти. Так що якщо хочете створити про
себе гарне враження, заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб ваш голос
звучав привабливо Найпростіший спосіб перевірити це — записати свою мову
на магнітофон, а потім прослухати її Може статися, вас злегка шокує
“чужий” голос. Не розстроюйтесь: те, що не дано від природи, можна
придбати шляхом завзятих тренувань. Підіть прикладу великих ораторів, що
відшліфовували і “ставили” свій голос, виступаючи перед уявлюваною
публікою. А щоб голос звучав переконливо і глибоко, говорити починайте
не на вдиху, а на видиху.
Утім, і правильно поставлений голос у самий відповідальний момент може
підвести. На жаль, буває і так лише тільки ви починаєте говорити щось
надзвичайно важливе, як голос раптом по-зрадницькому зривається на чи
фальцет гірше того
— нагадує дитячий белькіт. Провиною тому — адреналін, що зібрався від
хвилювання. Щоб вивести його, а заодно наситити мозок киснем, перед
важливою бесідою… зробіть легку чи гімнастику просто прогуляйтеся на
свіжому повітрі.
Але мати приємний голос мало Щоб знайти загальна мова зі
співрозмовником, підбудовуйтеся до тембру, темпу й експресивності його
мови. Психологи затверджують: усім нам подобаються люди, що чимось
нагадують нас самих. Приміром, що говорить повільно навряд чи досягне
взаєморозуміння з тим, хто вимовляє слова скоромовкою. А той, хто
розмовляє на підвищених тонах, навряд чи випробує симпатію до людини, що
говорить тихо і спокійно.
Досягти взаєморозуміння зі співрозмовником буде набагато простіше, якщо
ви дасте йому зрозуміти, що він почутий: повторюйте його улюблені слова
(але не намагайтеся допомогти закінчити фразу); час від часу
перепитуйте. “Якщо я вас правильно зрозуміла…”, а наприкінці викладете
в короткій формі його основні думки. Помнете, увага до співрозмовника
повинне бути щирим.
Про тім, чи установився між вами і партнером контакт, можна судити по
очах. Не даром усе-таки їх називають дзеркалом душі. Якщо співрозмовник
дивиться вам в очі, виходить, він зацікавлений і уважно слухає, а якщо
уникає погляду, то або щось ховає, або вже “відключився” і занурений у
свої думки. А може, його просто дратує ваш пильний погляд? Під час
серйозної тривалої розмови не дивитеся на людину, як удав на кролика, —
іноді сковзаєте поглядом по його обличчю. (До речі, психологи радять:
щоб у чомусь переконати співрозмовника, дивитеся йому в ліве око.)
І взагалі, навчитеся контролювати вираження свого обличчя, адже недремна
підсвідомість співрозмовника може трактувати його по-своєму. Щільно
стиснуті губи, приміром, можуть бути розцінені як спроба словесної атаки
(хоча насправді ви лише збиралися вставити слово), а нахмурені брови —
як вираження невдоволення (хоча ви всього-на-всього зосереджено думали).
Так що періодично розслаблюйте м’яза обличчя, але не перестарайтеся.
Обличчя, на якому не мерзне жоден мускул, може виражати всі що завгодно
— похмурість, байдужність, замисленість, — тільки не зацікавленість. Щоб
не виявитися в положенні неправильно понятий, підійдіть до дзеркала і
“підберіть” відповідне моменту вираження обличчя.
“Примірте” саму щиру, що виражає повагу до співрозмовника посмішку і
відмовтеся від “американських”, про які Станіславський напевно сказав
би: “Не вірю”. Навряд чи варто посміхатися “у весь рот”, якщо у вас не
занадто красиві зуби. І якої би емоції ні бушували у вашій душі, ніколи
не дозволяйте собі поблажливі й іронічні посмішки — підсвідомість
співрозмовника сприйме їх як образа. До речі, якщо вас “удостоїли”
подібною усмішкою, знайте: над вами почувають перевагу.
Однак важливо не тільки те, ЯК ви говорите, але і те, що ви говорите
Сумбурна чи нудотна речь спочатку викликає в слухача позіх, а потім —
досаду і… нездоланне бажання збігти від надокучливого співрозмовника.
Продумайте зміст своєї мови до дріб’язків: оскільки зосереджена увага
утримується не більш однієї хвилини, спочатку зацікавте співрозмовника,
а потім викладайте свої розуміння. Психологи помітили: людину краще
запам’ятовує те, що почув спочатку, а виконує те, що почув наприкінці.
Німа мова
Мабуть, мова жестів і телодвижений буде покрасноречивее будь-яких слів.
Тому за “німими словами” потрібно стежити, щоб вони не розходилися зі
справою, точніше, з тим, що ви говорите Якщо ви гаряче переконуєте
партнера у вигідності контракту, що укладається, а самі при цьому
приймаєте позу Наполеона (схрещені на груди руки), співрозмовник
інтуїтивно уловить це протиріччя і не повірить вам.
Жести можуть повідати навколишнім про ваші почуття і навіть настрій
Небагато схилена убік голова — “це цікаво”, пощипування перенісся
— “почекай, я думаю”, руки, повернені долонями нагору,
— “я говорю щиро”. Узагалі, людина, що демонструє долоні, сприймається
дружелюбним і відкритої, а самими приємними і привабливими до
відвертості вважаються жести на рівні грудей — вони створюють відчуття
сили і впевненості. Схрещені ж на груди руки відкидають що дивиться — “я
не слухаю”, піднятий вказівний палець загрожує — “дивися в мене”, а
стиснутий куркуль узагалі виражає ворожість
— “йду на ви”. Якщо ви перестанете контролювати себе і почнете
демонструвати подібні жести, підсвідомість співрозмовника моментально
закриється, і ваша зустріч закінчиться з рахунком 0:0.
Щоб зробити свою жестикуляцію правильної, прийдеться небагато
порепетировать: запишіть свою розмову з уявлюваним співрозмовником на
відеокасету і понаблюдайте за спонтанними рухами своїх рук. От тепер вам
стане зрозуміло, від яких жестів потрібно терміново позбутися, а які,
навпаки, “відточити”. Якщо ж хочете навчитися “читати” телодвижения
навколишніх, знадобиться проробити (і не один раз) така вправа:
переглянете будь-який відеозапис, попередньо… виключивши звук, і
спробуйте зрозуміти по жестикуляції, про що мова йде.
Коли “наб’єте” руку, можете застосувати свої знання на практиці. Знаєте,
як поводяться ділові партнери, коли переговори йдуть успішно? Коштує
комусь з них злегка нахилитися вперед, ближче до столу, як всі інші
несвідомо приймуть ту ж позу. Тому, щоб досягти кращого взаєморозуміння
зі співрозмовником, почніть копіювати його жести. Якщо ж вам здається,
що подібне “дзеркальне відображення” він неодмінно помітить,
постарайтеся хоча б приблизно їх повторювати. Ваш партнер крутить
олівець? А ви просто візьміть його в руки. Він підпирає підборіддя
руками? А ви торкніться рукою обличчя.
До речі, для жінки дотику так само важливі, як для чоловіка —
рукостискання. Доторкаючись до співрозмовника, ви продемонструєте повагу
і тепле відношення, якщо, звичайно, зробите це правильно. Доторкатися
можна до рук і верхньої частини тулуба (до пліч); дотик не повинний
тривати занадто довго; бути занадто твердим чи вільної. При цьому
понаблюдайте за вираженням його обличчя: а чи буде йому це приємно.
Ну от, ви вже навчилися правильно говорити, жестикулювати і навіть
непомітно впливати на співрозмовника. Тепер вам залишилося довести свою
“нову” словесну і безсловесну мову до автоматизму. Але це вже — справа
практики.
Елегантний костюм, гарна мова, правильні жести — це ще не всі, якщо ні
“внутрішнього наповнення”: самоповаги, любові до себе, доброзичливості,
віри у свої сили і щире бажання відчути проблеми співрозмовника, тобто
щирого шарму Це велика сила, здатна піднести будь-яку жінку до вершин
успіху. Імідж, просочений зачаруванням, заворожує співрозмовника, і він
уже бачить перед собою не “діловий костюм”, а яскраву Особистість. Не
автомат із заученими жестами і штучною посмішкою, а Жінку, обкутану
ореолом легкої таємничості.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
