.

Родинне свято. Наші Бабусі (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
410 8825
Скачать документ

Родинне свято.

НАШІ БАБУСІ

Мета. Виховувати любов і повагу до старших членів родини — бабусь.
Формувати чуйність, доброту, милосердя. Вчити дітей поважати життєвий
досвід старших членів родини, прислухатися до їхніх порад, допомагати
їм.

На середину зали виходять хлопчик і дівчинка. На вишитому рушнику
тримають хліб і сіль.

Учень. Добрий день, люди добрі,

Що сидять в нашій господі!

Раді з святом вас вітати,

Щастя і добра бажати.

Учениця. Красиво і світло у нашій світлиці, Сонце у вікна нам світить
ясне. Сьогодні у класі бабусине свято, І сонце від нас привіт їм несе.
Кланяються гостям, кладуть хліб на стіл і сідають. Вчитель. Діти,
сьогодні до нас завітали найулюбленіші для кожного з вас люди — ваші
бабусі. Вони — невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу,
цікаві казкарі. Ось вслухайтесь, діти, у саме слово: бабуся, бабусенька,
бабунечка, бабусечка, бабця. Згодьтеся, воно ніжне, красиве, лагідне,
пестливе. А чому?

Діти. Тому, що бабуся прожила на світі удвічі більше, ніж наші мама і
тато, бачила в житті удвічі більше, ніж наші мамо й тато, і ми удвічі
дорожчі для неї, бо ми — діти її дітей, бо ми — її онучата, дівчата чи
хлоп’ята, бо ми її пташенятка, ластів’ятка, поросятка.

Учень. І коли це бабуся називала мене поросятком?

Учениця. Напевно, коли ти був бруднулею!

Учень.

Згадав! Це було тоді, коли я

Розірвав свої штанчата.

І щоб сховатися від тата, —

До бабусі утікав!

А вона побурчить,

Поцілує та й мовчить.

Чи то хліба, чи води,

Чи сорочку, чи штани —

Все до бабці, не до тата:

Там безпечніш від біди.

І щасливо той живе,

В кого бабця люба є,

Той біди вже не зазнає,

Бо бабусенька подбає.

Учениця. А дбає бабуся про тебе тому, що ти її дитиночка-кровиночка.
Правду кажуть у народі: “Діти — це діти, а справжні діти — це онуки”.

Вчитель. Бабуся! Чи є в світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила,
але яка ніжна, щира. Скільки вона недоспала ночей, голублячи онучат!
Подивімось, діти, у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні
лукавства, ні хитрощів. Це погляд доброти й любові. І хоча горе не
обходило бабусиної хати, особливим блиском світилися очі, коли поруч —
онучата.

Учениця і учень. Тільки і світало,

Бабусина доля — Як пшеницю жала,

Як ота тополя, Та як повертались

Що посеред степу Доньки і сини.

В небо порина. А іще світало,

Вітер гне тополі, Як защебетали

Заметілі в полі. У дворі онуки,

Так біліє в бабці сивина. Наче ластівки.

Наткано їй горя — Бабусина доля —

Як два Чорних моря, — Як в степу тополя,

То роки голодні, А над нею небо —

То шляхи війни… Як віки.

Вчитель. У народі є багато різних приказок, прислів’їв про бабусь.

Діти читають.

Хто бабусю має, той потіху знає.

Бабця скаже — як зав’яже.

Там бабусині руки — де онуки.

Бабусине слівце — плідне деревце.

Діти звертаються до бабусь.

1-й. Люба, добра бабусенько, Звертаємось до тебе,

Ми, твої онучата, Щоб щастя побажати.

2-й. Хоч твоє волосся Ти для нас найкращим

Густо посріблилось, Другом залишилась.

3-й. Ти нас батькові й матусі Як вирости чесними,

Помагаєш вчити, Як по правді жити.

4-й. Ми твої слова розважні І в життя твою науку

Пам’ятати будем, Понесемо всюди.

Учні виконують пісню, присвячену бабусям, або на їхнє замовлення.

Вчитель. Дорогі бабусі! Згадайте якийсь цікавий епізод з життя ваших
онуків і розкажіть їм, чи пам’ятають вони це. Розповіді бабусь.

1-й учень. Багато в бабусі турбот — не злічити!

Самій всю роботу нелегко зробити.

І хочеться вам, друзі, таке усім сказати:

Ми будемо бабусям завжди допомагати.

1-й учень. В серці не гоїться рана,

Душу біда напекла.

Бабусю, чого ж ти так рано

З дому навіки пішла.

2-й учень. Йду за село, де калина

В ноги вклонилась тобі.

Спогад за спогадом лине,

Я коло тебе в журбі.

3-й учень. Ти ж мене, рідна, любила,

Більш, ніж себе, берегла,

Словом, слізьми освятила

Шлях мій в життя повела.

Вчитель. Пом’янемо покійних бабусь хвилиною мовчання… Але життя
продовжується І, як говорять у народі, “живі думають про живе”, отож
повертаємось до ваших любих онучат.

Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати за
добро, яке ви зробили і робите для дітей, онуків, правнуків. Вибачте! І
прийміть низький уклін.

Учень. Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многії літа, завжди!

Учениця. Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабусям

Многих, добрих, щасливих літ!

Вчитель. Бабусю шануйте і дідуся!

Матусю любіть і тата!

Нехай родина дружна уся

Буде на радість завжди багата!

Хай тішаться онуками бабуся та дід!

Хай татко та мама радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутній ваш рід!

Хай злагода й мир панують в родині!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020