Ознайомлення з українським національним посудом
Заняття з народознавства
Програмовий зміст. Продовжувати знайомити дітей з творами національного
мистецтва — посудом: глечик, макітра, макогін, дерев’яна ложка, миска,
горщик, горнятко, діжа.
Виховувати бережне ставлення до народних традицій.
Словник: горщик, глечик, макітра, макогін, дерев’яна ложка, миска,
горнятко, діжа.
Матеріал: вищезгадані твори національного мистецтва.
Хід заняття.
Організація дітей до заняття. Повідомлення теми. Показ ілюстрацій до
казки «Лисиця і журавель»..
Діти, що ви бачите на цій картині?
Правильно. Лисичка прийшла в гості до журавля і хоче пригоститися.
— А з чого вона хоче пригоститися?
— Так, з глечика.
— Діти, у мене на столі стоїть глечик. Хто з вас піде, візьме глечик і
розкаже, де його можна використати. (Діти розповідають).
Вихователь робить опис глечика, використавши ще фрагмент української
народної казки «Лисичка і глечик».
Хтось стукає. Заходить ведмедик, говорить, що дуже любить їсти мед.
— В що ми йому покладемо меду?
— Так, в миску.
— Ось яка вона. Подивіться, діти. З чого вона зроблена?
— Так, з глини.
— Якої вона форми?
— Правильно, круглої. З такої миски їли наші дідусі і бабусі.
— А чому ж не їсть наш ведмедик?
— Так, бо ж ми не дали йому ложки. (Вихователь пропонує дитині взяти
ложку. Запитує з чого вона зроблена).
— Так, це дерев’яна ложка. Дай ведмедикові, хай ласує медом.
Колись давно, коли ще не було фабрик і заводів, і миски, і ложки люди
виготовляли вручну, оздоблювали їх гарним візерунком. Бачите, які вони
гарні. (Показ ілюстрації до української народної казки «Колобок»).
— А ось подивіться на цей малюнок. Кого ви бачите?
— Так, це півник сидить за столом. А біля нього що?
— Так, макітра. А з чого вона зроблена?
— Так, теж з глини. Вона круглої форми, глибока. В ній можна тримати
варення, вареники, пиріжки. І вареники, і пиріжки довго залишатимуться
теплими і смачними. А ще в макітрі можна товкти часник з салом, щоб
заправити борщ. І тоді він буде дуже смачним. А товкти часник в макітрі
можна макогоном. А ще макогоном можна терти мак. Тому він і називається
макогоном. Ось подивіться, який він продовгуватий, схожий на качалку.
— Діти, а що роблять качалкою?
Так, качають тісто.
Наталко-Полтавко,
Бери-но качалку!
Вранці покачай,
Вареники мамі дай.
— То чим, діти, тісто на вареники качають? Правильно. Качалкою. Ось яка
вона. Дерев’яна, без неї і зараз не може обійтися жодна господиня.
— А в чому ж можна місити тісто?
— Гляньте-но на цей малюнок. Він вам допоможе пригадати, в чому колись
наші бабусі тісто місили. Діти, подивіться на цей малюнок. Кого ви тут
бачите? Так, Сороку-1 ворону, яка діжу місила, дітям кашу варила. Ви
чули, діти? Э пісні про Сороку-ворону говориться про діжу, в якій місять
тісто. Ось у нас є іграшкова діжа. Вона глибока, дерев’яна, у ній місять
тісто, з якого печуть хліб. Хто з вас знає загадку про хліб. (Діти
загадують).
— Молодці, ви всі любите хліб, а тому знаєте про
нього багато загадок. Ось послухайте, що я вам розкажу, діточки.
Іди, іди дощику,
Зварю тобі борщику
В глиняному горщику.
Діти, про що я вам розказала потішку? Який посуд у ній згадується?
— Так, про горщик. А який він, хто покаже? (Діти показують,
розповідають).
— А ось послухайте ще одну потішку. (Розповідає в повільному темпі).
Варила мамочка кашу, варила,
Одному дала до горнятка.
Варила мамочка кашу, варила,
Другому до мисочки,
Третьому до кайстроника,
Четвертому до ложки.
— То в що мати насипала дітям кашу?
— А хто з вас піде, покаже, яке горнятко?
— Так, воно схоже на чашку. Мисочку і ложку. Ми вже з вами дивилися. А
от про кайстроник я вам розкажу наступного разу.
А зараз, діти, пограєм з вами у гру на уважність. Я вам буду починати
розповідати віршика-потішку. Ви ж, хто знає, будете продовжувати, а
після розповіді покажете той предмет, про який розповідалося.
Киця мура, де ти була?
У бабусі. Що робила?
(Діти продовжують).
Миски била диби-диби (4 рази).
Ішла баба по гриби,
А дід по опеньки
В неділю раненько.
(Діти продовжують).
Нарвали опеньки, зварили опеньки,
Поклали опеньки в макітру гарненько.
Печу-печу хлібчик, дітям на обідчик.
Люлі-люлечку,
Звари, мамо, кулішку.
(Діти продовжують).
У маленькому горняті,
Маленькому дитяті.
(Пропонується дітям ще розказати потішки, загадки про дані предмети.
Вихователь підводить підсумок заняття). Отже, діти, сьогодні ми з вами
говорили про український національний посуд, згадали про нього пісні
потішки, загадки, казки. Все це надбання нашого українського народу, яке
ми повинні шанувати.
В ході заняття вихователь може активізувати дітей за допомогою
ведмедика, тобто, щоб діти розповідали ведмедикові про всі свої
предмети.
К. І. Канюко, вихователь
с. Нестоїта Одеська обл.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
