Тема: Система освітлення і система
сигналізації автомобіля.
1.Фари їх призначення, загальна будова і включення в коло.
2.Підфарники, задні і розпізнавальні фонарі, фонарі заднього ходу, лампи
освітлення приладів переносна і капотна лампа.
До приладів освітлення й світлової сигналізації належить: фари,
підфарники, задні ліхтарі, покажчки повороту, ліхтар освітлення
номерного знака й багажника; підкапотна лампа; лампа освітлення щитка
приладів.
1)Фари призначені для освітлення огляду автомобіля. Фара автомобіля
ВАЗ-2105 прямокутна, становить блок, що об’єднує лампу дального й
ближнього світла, лампу габаритного світла та лампу покажчика повороту з
оранжевим розсіювачем. Фари складаються зі сталевого відбивача,
покритого тонким шаром алюмінію, що утворює дзеркальну поверхню, й
скляного розсіювача. Конструкція патрона така, що кони встановити лампу,
то ї волосок дального світла буде точно у фокусі відбивача світла. При
цьому волосок ближнього світла зміщений відносно фокуса вгору й ліворуч,
що дає напрям світлового пучка праворуч і вниз і забезпечує добру
освітленість дороги попереду автомобіля та її правого узбіччя й зменшує
осліплення водіїв зустрічних автомобілів. Патрон лампи вмикається
електричне коло за допомогою перехідної колодки та з’єднувального
штепселя.
На автомобілі ГАЗ-24 фари круглі, мають оптичний елемент із
двоволосковою лампою: дального світла: 50 Вт і ближнього – 40 Вт. Крім
того, є прямокутні фари з однією лапо., що встановлюється нижче від
основних фар.
2)Підфарники на автомобілях “Москвич” кутові й встановлюються в передніх
крилах. У кожному підфарнику є дві лампи – для габаритного ліхтаря й для
покажчика повороту. На автомобілі ГАЗ-24 у підфарнику встановлено одну
двоволоскову лампу Волосок малого розжарювання – габаритний ліхтар,
волосок великого розжарювання – покажчик повороту. Задній ліхтар
автомобіля ВАЗ-2105 складається:
1.розсіювач габаритного й протитуманного світла з катафітом;
2.розсіювач стопсигналу;
3.розсіювач світла заднього ходу;
4.розсіювач покажчика повороту;
5.двоволоскова лампа габаритного світа й протитуманного освітлення;
6.лампа стоп-сигналу;
7.лампа світла заднього ходу;
8.лампа покажчика повороту з оранжевим розсіювачем.
На автомобілі “Москвич-2140” задній ліхтар триламповий комбінований,
розташований горизонтально: одна лампа – покажчик повороту, друга –
габаритний ліхтар, третя – сигнал, “стоп”. Для освітлення дороги під час
руху заднім ходом є спеціальний ліхтар з однією лампою, розташований
нижче від заднього ліхтаря. На автомобілі ЗАЗ-968М-03 задній ліхтар
дволамповий з одно- та двоволосковою лампами: одноволоскова – габаритний
ліхтар, двоволоскова – покажчик повороту і стоп-сигнла. Для освітлення
дороги під час руху заднім ходом є спеціальні ліхтарі. В задніх ліхтарях
автомобіля ГАЗ-246 по три лампи, розташованих вертикально: верхня
двоволоскова – габаритне світло та стоп-сигнал, середня – покажчик
повороту, нижня – освітлення дороги під час руху заднім ходом.
Тема: ТО трансмісії ходової частини
Прилади і обладнання для ТО
Основні несправності ходової частини і її ТО.
Перевірити стан, провести ТО муфти щеплення.
Перевірити стан, провести ТО карданної і головної передачі.
Регулювання коліс їх балансування.
Основні несправності: биття передніх коліс, особливо на великих
швидкостях руху; відведення автомобіля в бік від прямолінійного руху;
підвищення або нерівномірне спрацювання протектора шин; сильні удари
кузова об буфер під час руху по нерівній дорозі; скрипіння листів або
осіданні ресор (пружин).
Биття передніх коліс при швидкості руху автомобіля 60..80 км/год може
бути наслідком:
1)спрацювання кульових з’єднань рульових тяг і поворотних стояків, а
також втулок маятникового важеля;
2)порушення балансування коліс;
3)підвищеного люфта в підшипниках маточин коліс.
Для усунення несправності треба оглядом перевірити стан шарнірних
з’єднань рульових тяг, різко повертаючи рульове колесо праворуч і
ліворуч, а також перевірити люфт у підшипниках маточин посилювання
передніх коліс у поперечному напрямі в піднятому стані. Несправні
кульові з’єднання підлягають заміні, а люфт у підшипниках можна усунути
підтягнувши регулювальну гайку маточини колеса.
Відведення автомобіля в бік від прямолінійного руху може бути
наслідком:
1)неоднакових кутів розвалу й повздовжнього нахилу поворотних стояків;
2)різниці тиску повітря в шинах лівого й правого передніх коліс;
3)неправильного зазору в підшипниках передніх коліс;
4)деформування поворотного кулака або важелів підвіски;
5)Підвищеного дисбалансу передніх коліс.
Для усунення цієї несправності треба перевірити тиск повітря в шинах до
нормального й однакового значення, замінити деформованій й несправні
деталі та спрацьовані шини, збалансувати колеса.
Сильні удари кузова є наслідком:
1)руйнування гумових буферів;
2)несправності амортизаторів;
3)осіданні ресор;
4)поломки листів ресор.
Несправні деталі, осілі ресори й зламані листи ресор замінюють новими.
Для балансування коліс потрібно:
1)знизити тиск у шині до 0,02…0,03 Мпа а й зняти з обода колеса
балансувальні тягарці;
2)повільно повернути колесо проти годинникової стрілки й відпустити,
коли воно зупиниться, нанести крейдою вертикальну мітку, що визначає
верхню точку колеса;
3)установити по обидва боки мітки малі балансувальні тягарці масою 30 г,
які своєю пружиною входять під борт покришки й утримується на ободі;
4)накачати шину до нормального тиску й розпочати балансування наступного
колеса. Передні колеса балансуються кожне на своїй маточині, а задні –
на одній із маточин передніх коліс.
ТО карданної передачі. Основні несправності: послаблення кріплення
фланців карданних шарнірів і проміжної опори; спрацювання лицьової
муфти, хрестовини й підшипників; прогин вала. Ці несправності
появляються у ривках під час зрушування автомобіля з місця й перемикання
передач, а також ц шумах під час руху.
Послаблення кріплень виявляються перевіркою затягування болтів і гайок
за допомогою ключа. Спрацьовані деталі потрібно замінити.
Тема: ТО трансмісії і ходової частини.
Основні несправності системи зчеплення.
Причини. Ознаки несправності коробки передач.
Причини. Ознаки несправності карданної передачі.
Основні несправності головної передачі.
Основні ознаки несправності:
1)пробуксування;
2)неповне вмикання;
3)ривки під час зрушування з місця;
4)шум у зчепленні під час руху;
5)заїдання рідини в з’єднаннях привода зче6плення.
1.Несправне вмикання зчеплення супроводжується шумом і скреготом зубів
муфт синхронізаторів об зубчасті вінці шестерень при вмиканні передач і
є наслідком:
збільшеного вільного хочу передачі зчеплення;
потрапляння повітря в гідропривод.
Ривки під час зрушування з місця можуть бути наслідком:
спрацювання веденого диска;
задирок на поверхні дисків.
Зчеплення в цьому разі ремонтують.
Шум у зчепленні з’являється в наслідок:
перекосу натискної п’яти;
спрацювання витискного підп’ятника.
В такому разі зчеплення підлягає ремонту.
Заїдання педалі в натиснутому положенні можливе через поломку або
від’єднання відтяжної пружини педалі, яку слід замінити новою.
2.Ознаки несправності коробки передач:
1)шум під час Рузу автомобіля;
2)утруднене перемикання передач;
3)самочинне вимикання передачі;
4)підтікання оливи.
Шум у коробці передач з’являється через: відсутність оливи в картері,
велике спрацювання зубів шестерня і підшипників валів.
Для усуненні несправності слід перевірити рівень сливи в картері, який
має бути поблизу нижньої кромки бічного заливного отвору або біля мітки
на оливо вимірювальному стержні якщо треба, то слід долити оливу,
перевірити й відрегулювати вільний хід педалі зчеплення.
Утруднення перемикання передач спостерігається в наслідок:
застосування оливи з підвищеною в’язкістю;
поломки пружини кілець синхронізаторів;
неповного вимикання зчеплення;
заїдання штоків вилок і реформування вилок перемикання передач;
Самочинне вимикання передачі спричиняється:
спрацюванням фіксаторі або поломкою їхніх пружин, спрацюванням
блокувальних кілець синхронізаторів.
Для усунення зазначених несправностей треба зняти й розібрати коробку
передач, спрацьовані деталі замінити
3.Основні несправності карданної передачі:
1)послаблення кріплення фланців карданних шарнірів і проміжної опори;
2)спрацювання шліцьової муфти, хрестовини й підшипників;
3)прогин вала.
Ці несправності проявляються у ривках під час зрушування автомобіля з
місця й перемикання передач, а також у шумах під час руху.
ТО рульового керування
План
Основні несправності рульового керування.
Несправності гідро підсилювача рульового керування.
Способи виявлення і усунення несправностей рульового керування.
a a ‚
v i 4!//eeeeeeeaaaaaaaaa/OOOOO
&
.’.O.†/Ae0a1H3°5occccccccccccccccccccccccc
Ходова частина. Повороти План Кути повороту, сходження і розвалу коліс. Розміри і позначення шин норми пробігу шин. 1.Кути встановлення передніх коліс автомобіля. Передачі керовані колеса автомобіля за будь-якої конструкції моста й підвіски за певними кутами нахилу у горизонтальній і вертикальній площинах для зменшення опору рухові, а також спрацювання шин і витрати палива. Кут розвалу керованих коліс утворюється між площиною колеса та вертикальною площиною, паралельною повздовжній осі автомобіля. Якщо колесо відхилене назовні, кут розвалу вважають додатним, а в разі зворотного нахилу – від’ємним. Для нормальної роботи керованого колеса кут розвалу завжди має бути додатним, завдяки чому зменшуються зусилля на поворот керованих коліс, що полегшує керування автомобілем, Установлюючи керовані косила, передбачають також кут нахилу й кут нахилу осі шворна в повздовжній площині, що забезпечує повертання коліс до прямолінійного руху після повороту. Завдяки правильному установленню кутів підвищується маневренність і стійкість автомобіля, а також накат і термін служби шин. У разі встановлення передніх коліс із розвалом вони намагаються котитися в бік від автомобіля по дузі навколо певної точки. Але оскільки колеса жорстко зв’язані між собою балкою переднього моста, вони мають котитися з боковим проковзуванням. Щоб уникнути цього колеса встановлюють під певним кутом до поздовжньої, тобто зі сходженням. Сходження керованих коліс це різниця між відстанями, яку вимірюють по внутрішніх поверхнях бокових шин у середній площині спереду і ззаду кожного колеса. Ця різниця може коливатися в межах 2...10 мм. Сходження залежить від кутів розвалу й нахилу шворня коліс. Під час експлуатації автомобілів усі ці кути, а також сходження керованих коліс слід старанно регулювати. Встановлення коліс із правильним розвалом і сходженням забезпечує прямолінійне кочення, що безпосередньо впливає на термін служби шин і витрату палива. У вантажних автомобілях конструкцією передбачено регулювання тільки сходження коліс, а більшості легкових автомобілів регулюються всі параметри встановлення керованих коліс. Параметри встановлення керованих коліс. Автомобіль Кут розвалу Кут нахилу шворня Сходження поперечний поздовжній ГАЗ-24 0о+30’ 4о 30’ до 1 1,5...3 мм ГАЗ-53А 1 8 2о 30’ 1,5...3 мм ЗІЛ-130 1 8 2о 10’ 5...8 мм МАЗ-5335 1 8 2о 30’ 3...5 мм КрАЗ-257 1 8 2о 30’ 3...5 мм КамАЗ-5320 1 8 3 2...5 мм УАЗ-469 1о 30’ 8 3 1,5...3 мм 2.Позначення й маркування шин. На боковині кожної покришки наносяться позначення й маркування: товарний знак заводу-виготовлювача, дата виготовлення, порядковий номер, індекс максимально допустимої швидкості (L відповідає 120 км/год, Р-150, Q- 160, S - 180 км/год) індекс вантажопідйомності (для шин легкових автомобілів 75 відповідає 387 кг, 78-425,80-450, 82-475, 84-500 і т.д.) балансувальну мітку, яка показує найлегшу частину шини, норми шаровості для шин вантажних автомобілів. Основні розміри шини позначають двома групами цифр через риски. Перша група цифр означає ширину профілю, друга – посадковий діаметр на обід колеса. Ці розміри зазначають у міліметрах чи дюймах або мішаними. Наприклад 8.40=15; 215+380. Тут у другому позначенні ширину профілю і діаметр дано в міліметрах, а у першому в дюймах. Для позначення радіальних шин у кінці ставлять літеру Р, наприклад 185=15Р. Дата виготовлення й завод-виготовлювач шини позначають цифрами та літерами, тут же зазначають номер покришки. Наприклад 287 Нк 169527: Число 287 (28-й тиждень 1987 р.); Нк – Нижньокамський шинний завод; 169527 – порядковий номер шини. На боковинах покришок зазначають також модель, номер державного стандарту, штамп ВТК, сортність виробу. Для безкамерних шин роблять напис “Безкамерна”, для морозостійких – “Північ”. Основні розміри покришки (Вid) зазначені на її боковині, дають змогу приблизно визначити зовнішній діаметр 0 за формулою D=d+2H, вважаючи, що висота профілю Н дорівнює його ширині В. Для шин легкових автомобілів, що мають низький профіль у позначенні розмірів зазначають відношення висоти профілю до ширини в процентах. Наприклад, для автомобіля ВАЗ-2108 розмір шин показують так: 165/70 R13. Тут 165 – ширина профілю (165 мм), 70 – відношення висоти профілю до ширини в процентах, R – радіальна, 13 – посадковий діаметр обода в дюймах. Шини поділяються на: радіальні і діагональні. У каркасі діагональних шин нитки сусідніх шарів корду перетинаються під певним кутом (9,5о...115о) і кількість шарів завжди парна. Під час контакту шини з дорогою знімається кут перехрещування ниток корду, що призводить до підвищених деформації й теплоутворення, а також знизу термін служби шин. У радіальних шин (типу Р) нитки корду в каркасі розташовуються від борта до бортів (по радіусі) й не перетинаються одна з одною. Така конструкція каркаса більш прогресивна: менша кількість шарів корду, зменшуються теплоутворення й опір коченню. Термін служби радіальних шин набагато більший, ніж діагональний. Після 500 км пробігу автомобіля потрібно перевірити тиск шинним манометром і довести його нормального, в запасному колесі також.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter