РЕФЕРАТ
на тему:
“Іван Пулюй – перший український фізик світового рівня”
Серед українських вчених, що сягнули вершин європейської і світової
науки, одне з почесних місць належить Іванові Пулюєві. Своєю науковою і
технічною діяльністю він заслужив широке міжнародне визнання. Але до
недавнього часу залишався майже невідомим в Україні, на рідній
Батьківщині, для кращого майбутнього якої невтомно працював поза її
межами впродовж усього життя.
Сьогодні великий син України вже повернувся до нас. У 1995 р. на
державному рівні відзначено 150-річний ювілей Івана Пулюя.
В 1996 р. видано книгу “Іван Пулюй. Збірник праць. з перекладами і
передруками його статей і книг.
Немає ще книги, яка давала в цілісний і досить повний творчий портрет
цієї винятково колоритної постаті в історії науки, техніки, культури і
навіть політики.
Народився Іван Пулюй в містечку Гримай лові та Ренопільщині 2 лютого
1845 р. У 1865 р. закінчив навчання в Тернопільській гімназії, у 1869 –
на теологічному факультеті, а в 1872 – на логічному факультеті, а в 1872
– на фізичному відділі філософічного факультету Віденського
університету. У 1877 р. здобув науковий ступінь доктора натуральної
філософії Страсбурзького університету.
Впродовж 1877-1883 рр. працював асистентом фізичної лабораторії та
приват-доцентом у Віденському університеті, але з 1882 р. починає
займатися проблемами електротехніки. Восени 1884 р. його запрошують на
посаду професора експериментальної і технічної фізики Німецької вищої
технічної школи у Празі, де він заснував в 1902 р. кафедру
електротехніки і керує нею до виходу на пенсію в 1916 р. На 1888/89
навчальний рік Пусюя обрали ректором політехніки. Помер Іван Пулюй 31
січня 1918 р. у Празі, де його і поховано.
За видатні наукові, технічні, організаційні досягнення І.Пулюй отримав
різні нагороди, йому було присвоєно почесне звання радника цісарського
двору.
Творча спадщина Пулюя вражає своїм розмаїттям у кожній із зазначених
вище основних сфер. Пулюй як фізик – це віртуозний конструктор і
експериментатор. Він і блискучий популяризатор, що зумів поєднати у
своїх лекціях, статтях і брошурах наукову строгість з прекрасним
літературним стилем. Найважливіші досягнення Пулюя в галузі фізики
стосуються катодних та Х-променів.
Пулюєві праці торували шлях до епохальних відкриттів кінця ХІХ століття,
а саме Х-променів та електронна як складової частинки атомі усіх
речовин.
Великі заслуги Пулюя в дослідженні та практичному використанні самих
Х-променів, і це дає підстави вважати його співзасновником рентгенології
у широкому сенсі цього поняття – як наука про невидимі Х-промені, їхню
природу і сфери застосування. Він домігся найвищої на ой час якості
Х-променевих фотографій, опублікованих у європейській пресі. А виконана
у США одним з Пулюєвих електровакуумних апаратів рентгенограма вперше у
світі зафіксувала перелом людської кінцівки.
Іван Пулюй був також одним із піонерів у бурхливому розвитку
електротехніки, а отже, і промислової революції на переломі ХІХ і ХХ
століть.
Окремо треба сказати про напружену і плідну, упродовж усього життя,
діяльність Івана Пулюя, спрямовану на національне відродження України.
Про ту роль, яку відігравало в його житті служіння українській
національній ідеї, можна судити з висловлювання самого Пулюя:
“Електротехніка, тая найновіша в величава наука, на котрої полі я
чимало потрудився, близька і дорога мому серцю, але ще близша і дорожша
наша мова, наша література і доля народу нашого”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
