Коломийський коледж права і бізнесу
Р е ф е р а т
на тему: “Секунди і віка боїв на рингу”
Виконала:
студентка гр. Ю-22
Бомк О.В.
Коломия
2001 р.
Джек Лондон в своєму “Мексиканці” розповів про боксера, який для
багатьох став прикладом незламної відваги.
Хлопця звали Грівера, він був ще дуже молодий, але виграв в нерівному
бою на рингу, щоб заробити гроші, потрібні для мексиканської революції.
Майбутнього олімпійського чемпіона Олега Григор’єва привів на ринг саме
цей твір Джека Лондона, який п’ятикласник Алік Григор’єв одержав в день
народження. Його не взяли до боксерської секції в 12 років, тому він
почав тренуватися сам. В 14 років він уже в секції. В 17-учасник
чемпіонату СРСР…
Кулачний бій і його різновид – панкратіон, входили в програму древніх
Олімпійських ігор.
Перший кодекс боксерських законів був написаний Джеймсом Брайтоном в
1743 році. В Англії відкриваються перші в світі боксерські школи.
З 1904 р. бокс став Олімпійським видом спорту. З 1925 року проводяться
європейські першості, з 1974-го чемпіонати світу серед юніорів і Кубки
світу.
В 1976 р. замість Міжнародної федерації боксу була утворена Міжнародна
любительська федерація боксу, яка об’єднує більше 140 країн.
В кінці ХІХ ст. Росій познайомилася з англійськими боксерами.
Російська історія кулачних боїв налічує майже тисячу років.
Російський кулачний бій мав свої відмінності.
“Кулачки” особливо були поширені в Сибірі, Воронежській, Ярославській,
Рязанській, Тульській губерніях. Бились, бувало, не жаліючи ні себе, ні
противника. Але і під час боротьби намагались не порушувати заведені
правила: атакувати тільки спереду, без обходу ззаду, заборонялись удари
ногами і головою, підніжки, того, хто впав – не били. Багато з цих
неписаних заповідей кулачних бійців донині живуть в приказках, одна з
них – “лежачого не б’ють”.
Ряд ударів, які застосовуються в сучасному боксі, були відомі в
російському кулачному бою під особливими назвами. Прямий удар називали
“тичком”, боковий – “з крила”, знизу в тулуб – “під силу”. Були і удари
не боксерські: “рубша” – молотоподібний удар зверху вниз.
Той, хто хотів перетворити бій кулачний в бійку, зганяв на противнику
злість і зводив рахунки, наказувався і своєю, і чужою стороною. Особливо
діставалось тим, хто в руці держав який-небудь предмет.
Проводились кулачні бої на широких площах або на пустирях, а зимою – що
часто бувало – й на річковому льоду. Охочих побитись на кулаках завжди
хватало. Сильні бійці – надєжі, були гордістю округи.
На певному етапі історії держави російські кулачні бої були єдиною
по-справжньому мужньою і спортивною розвагою для народу. Єдиною, а тому
і необхідною.
Кулачні бої виховали не одне покоління російських богатирів і на
розвиток вітчизняного боксу справили чималий вплив.
Цікаво, що по кулачних боях в минулому столітті навіть розігрувались
світові першості.
В середині минулого століття в Петербурзі вийшла книга “Побут
російського народу”.
Наш вітчизняний бокс свої перші кроки зробив в кінці минулого століття.
В Москві гвардійський офіцер М.Кістер створив атлетичну общину, яка
стала називатись “Ареною Кістера”. В 1895 р. на Хотинському полі
відбулись перші виступи російських боксерів. А в Петербурзі тренер –
француз Е.Лусталло організував лекцію по “саввату” – французькому боксу,
де дозволялись удари, як руками, так і ногами. В 1898 р. на Кам’яному
острові в Петербурзі був проведений бій між англійським боксером Л.Маді
і чемпіоном Росії по важкій атлетиці петербуржцем Г.Майором.
З цих перших ударів гонгу і починається біографія російського боксу.
В першому чемпіонаті Росії в 1913 році прийняли участь всього вісім
боксерів, в другому – 14, а в 1916 році – 23.
Вже в 1920 р. бокс був включений в “Перед олімпіаду” Всевобуча. В
1925р. журнал “Червоний спорт” писав: “Загальний висновок такий – боксу,
як масового спорту ми ще не маємо. Але масовий інтерес до нього звичайно
є”.
Клас наших боксерів з’явився ще до війни в серії міжнародних
товариських матчів – з командами робочих спортивних союзів Германії,
Норвегії, Франції, Фінляндії, Швейцарії, Чехословаччини.
Олімпійський дебют 1952 р. зразу приніс російському боксу 2 срібні
медалі, але вони могли бути і золотими. З Олімпіади 1956 р. боксери
вернулись вже з золотими медалями.
Потрібно сказати, що з кінця ХІХ століття паралельно з любительським
розвивався і професійний бокс. В ньому були великі імена, але не було
великих цілей.
Самий довгий матч серед професіоналів відбувся 6-7 квітня 1893 р. в
Нью-Орлеані. Після 110 раундів, зайнявши 7 годин 19 хвилин, бій між Енді
Бубном і Джексом Беркі був зупинений без виявлення переможця.
Зараз введені нові обмеження часу поєдинків. Якщо у любителів вся
зустріч продовжувалась 3 раунди по 3 хвилини, то професіонали
залишаються на рингу протягом 12 раундів. і рахунок при нокдауні
спортсмену, який упав на ринг, будуть відраховувати не 10 секунд, а
тільки 8. Ці нововведення послідували після того, як на рингу помер на
13-му раунді втомлений південнокорейський боксер Дак Ку Кілі.
В сучасному любительському боксі сьогодні найбільш авторитетні
радянська і кубинська школи. Радянські боксери на ювілейному 25-му
чемпіонаті Європи 1983 року одержали вищі оцінки спеціалістів.
Історія світового боксу не знала і такого стабільного лідера, яким
показала себе команда Куби в останні роки. Заявивши про себе в повний
голос на Олімпіаді в Мюнхені в 1972 р., кубинські боксери добре
виступили на турнірі вищого рангу.
В боксі завжди цінувалась сила, а про деяких боксерів ходили легенди,
ніби їх кулаки могли пробити живіт супернику. Але крім сили цінилась і
техніка. В боксі всього 6 видів ударів і 20 видів захисту. Однак число
комбінацій з них нескінченне. В середньому боксер в бою наносить до 250
ударів.
Бокс вмістив у собі і простоту удару і складність технічного вміння. Не
випадково в ньому, крім звань чемпіонів різного рангу, є ще Кубок
Баркера, який вручається кращому боксеру любительського рингу саме за
високу техніку.
Деколи виникають розмови про те, що бокс шкідливий для здоров’я, що він
викликає жорстокість в людині. Найкраще виправдання цьому – видатні
боксери, серед яких є вчителі, учені, художники, журналісти, з яких бере
приклад молода зміна.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
