РЕФЕРАТ
Тема:
Основні напрями
хімізації виробництва
сільського господарства.
Використання мінеральних добрив.
Роль регуляторів росту рослин.
Використання засобів захисту рослин: пестицидів, гербіцидів, фунгіцидів.
Роль хімії у тваринництві.
Заграновської Інни 11-Б кл.
1. Використання мінеральних добрив.
Підвищення родючості грунтів пов’язано з широким використанням
мінеральних добрив у поєднанні з системою агротехнічних заходів.
Найбільш великим резервом підйому врожайності і підвищення плодоріддя
грунту являються мінеральні добрива. В даний час в загальному балансі
вноситься у грунт підживлювальні речовини на долю мінеральних добрив
припадає близько 60%. Випущені нашою промисловістю мінеральних добрив
підрозділяються на прості або в яких містяться один елемент струму і
комплексні (складні), в яких містяться два-три макроелемента, а також
мікроелементи. Мінеральні добрива використовуються диференційовано, з
урахуванням рівня родючості грунтів, попередника культури та її сортових
особливостей. основне удобрення – це мінеральні добрива, які вносять у
рядки під час сівби і підживлення рослин у період вегетації. При цьому
туку вносять в різні шари грунту і в різні строки. Під основні
сільськогосподарські культури 60-70% фосфорно-калійних добрив
застосовують як основне удобрення у господарствах Коломийського,
Галицького районів, які мають відповідну базу. і створюють перехідний
фонд добрив. Основний спосіб внесення – розкидний. Використовують і
мінеральні добрива і при підживленні культурних пасовищ. Як показала
виробнича перевірка в господарствах Богородчанського і Городенківського
районів, віддача від туків зростає в 2-2,5 раза. Одним із способів
такого використання туків є стартовий, тобто внесення під час сівби
культур. Досвід показує, що таке внесення підвищує врожайність зернових
культур. Для зменшення втрат азоту в грунті, підвищення ефективності
використовується інгібітор нітрифікації – нітрапирін. При внесенні
підвищених доз туків він забезпечує приріст урожаю цукрових буряків на
10%, кукурудзи на силос – 14%. Поряд із твердими туками в господарствах
області використовується значна кількість рідких добрив. Серед них
останнім часом виділяється рідкий аміак, який містить 82,3% діючої
речовини азоту. Першими в області використовують рідкий аміак
господарства Коломийського і Рогатинського районів. Строки і способи
внесення рідкого аміаку визначаються механічним складом грунту і
культурою. Спостереження за ростом і розвитком рослин різних культур
свідчать про перевагу осіннього внесення. Дія аміаку при цьому
прискорюється на 7-10 днів, усі фази розвитку рослини проходять з деяким
внесенням. За своїм забарвленням і розвитком стеблостою залишаються
рівними на посівах не спостерігається темно-зелених смуг. Зростання
обсягів використовують основних елементів живлення у вигляді чистих і
концентрованих мінеральних добрив з кожним роком висуває проблему
мікродобрив. Вони, як відомо доповнюють дію основних мінеральних добрив,
однак відіграють важливу роль в усіх біохімічних процесах рослин.
2. Роль регуляторів росту рослин.
3. Використання засобів захисту рослин: пестицидів, гербіцидів,
фунгіцидів.
Одним із можливих напрямів вдосконалення технологій розроблення с/г
технологій розробляють с/г культур являється застосування хімічних
засобів регулювання біологічними процесами з допомогою регуляторів росту
рослин. Підвищення врожайності с/г культур при використанні регуляторів
росту забезпечить переважно боковим шляхом, за рахунок недопущенню
витрат врожаю при збиранні, прискорення виробництва або покращення умов
механізованої техніки. Регулятори росту рослин, широкий – термін
включаючи природні (ендогенні) і синтетичні (екзогенні) і біологічні,
активні та хімічні з’єднання. До ендогенних (природні) регулятори росту
рослин належать фітогормони. Ця речовина при використанні кількох навіть
в невеликих незначних концентраціях спостерігається пряме включення на
культурні рослини. При цьому можуть ціле направлено прискорюватись або
зупиниться процес росту розвитку, а потім з допомогою внутрішньої
системи транспортування доставляються в його різні органи. По тій
причині ендогенні регулятори можуть зробити вплив на тканини віддалені
від місця їх синтезу. На основі вчення природних регуляторів росту і їх
роль в обміні речовин створені синтетично (екзогенні) регулятори росту
широко застосовуються в с/г. Екзогенні регулятори росту хоч і не
зустрічаються в рослинах, однак не завжди визивають ефект регуляції
росту, но і підвищується фізіологічний вплив особистих рослинних
гормонів. Регулятори росту і розвиток рослин можуть стати цінним складом
сучасних інтенсивних технологій знаходження с/г в нашій державі. Однак
регулятори росту не виявляються універсальним засобом, яке викликає
появлення у рослин нових, не маючих ніяких засобів. Дія цих властивостей
строго органічно зупинено із за можливостей генотипу рослин.
Застосування фізіологічно активних властивостей лиш помогло рослинам
ліпше розкрити в даних конкретних умовах по ряду причин залишався
раніше невиявленим.
Регулятори росту ні в якому разі не замінять добрива. Вони можуть
активізувати фізіологічні важливі процеси розвитку рослин.
Регулятори росту відносяться до хімічних засобів управління
біологічними процесами, що відбуваються в рослинах. Застосування
регламентується тими ж інструкціями, що і застосування пестицидів.
Практично застосовуються близько 30 засобів для росту рослин. Основними
напрямами використовування регуляторів росту рослин є прискорений
розвиток підвищення їх стійкості до низьких температур, засухи,
засоленості грунту і боротьба з виляганням зернових культур, льону,
коноплі, переривання фази спокою у насінин, недопущення опадання плодів.
В найбільших кількостях практично застосування дістали хлорат магнію в
якості деформанта зернових і хлорхолінхлорид (тур) в якості ретарданта
для зернових.
4. Роль хімії у тваринництві.
До основних (лужних) макроелементів відносяться кальцій, натрій, калій,
магній, а до кислотних – фосфор, сірка, хлор.
Кальцій – входить в склад кісток (97% від загального вмісту в
організмі) у вигляді фосфорнокислих і вуглекислих солей. Кальцій
стимулює діяльність серця і приймає участь в забезпеченні скорочення
м’язів і циркуляції крові, активізовує ряд ферментів, дає можливість
виведення води із організму, впливає на стійкість і придатний до
захворювання. Недостатність кальцію в організмі про що розсуджують по
рівню змісту його в сиворотці крові, приводить до порушення процесу
утворення костей, стриманню росту у молодняка. Основним кальційного
змісту добавками приймається в тваринництві являються: мея – популярна
для мінеральної їжі с/г тваринництва і птахів.
Калій – в організмі знаходиться в складі хлористих, фосфорних.
вуглекислих і сірчанокислих солей в клітках всіх тканин. Найбільше його
кількість знаходиться в м’язах, особливо в серці, мозку і еритроцитах
крові. При недостатку калію уповільнюється ріст тварин, пропадає апетит,
зменшується продуктивність. Забагато калію пригнічує діяльність серця,
погіршується засвоєння магнія, пригнічує діяльність м’язів.
Магній – в організмів знаходиться в кістках, а також входить в склад
м’якої тканини і кліткової групи. Недостача магнію ліпше всього
проявляється в момент виганяння тварин на пасовища, або при годуванні їх
силосом і коренеплодами.
Фосфор – в кількості близько 80% знаходиться в кістках тварин, 20% – в
м’яких тканинах і рідинах організму. Фосфор відіграє важливу роль в усіх
енергетичних процесах, його обмін тісно пов’язаний з обміном кальцію і
вітаміном D (де). При недостачі фосфору у тваринах погіршується апетит,
зм’ягшуються кості, порушується їх здібність, зменшується перетравлення
клітками в рубці і продуктивність.
Сірка – відіграє велику роль в обміні речовин в організмі тварин. Вона
входить в склад майже всіх білків.
Хлор – в організмі входить в склад всіх кліток і рідин.
Натрій – входить в склад всіх рідин організму – кров, лімфа,
перетравлено-шлунковий сік. В костях знаходиться 20-25% натрію.
Недостача натрію призводить до зменшенню надоїв, збільшенню вазі,
жирності молока, спостерігається в процесах нервово-м’язевого збудження.
Засвоювання натрію тваринами зупиняється перенасиченням калію, забагато
натрію може призвести до сольового отруєння. Особливо чутливих до
залишку кухонної солі свинини і птиці. Для відвернення солей токсикозів
необхідно нормалізувати надходження натрію в організмі, а також
забезпечити вільний доступ тваринам до свіжозеленових пасовищ, а також
особливо до питної води.
PAGE
PAGE 5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
