.

Екологічне виховання в молодших класах (бакалаврська робота)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
990 17747
Скачать документ

Міністерство освіти науки України

Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

Біологічний факультет

Кафедра загальної та експериментальної екології

Копильців Наталія Олексіївна

Бакалаврська робота

Екологічне виховання

в молодших класах

Науковий керівник
Руденко С.С

Завідувач кафедри загальної та

експериментальної екології
Костишин С.С.

д.н.б., професор

Чернівці 2002р.

Анотація

Дана робота виконувалась в Кийданецькій ЗОШ І-ІІ ступенів

протягом 3 років.

Результати роботи впроваджені в практику викладання

екології в молодших класах у Кийданецькій школі, Коло-

мийського району, Івано-Франківської області.

В роботі узагальнені рекомендації вчителів-

методистів Коломийського району.

Крім того, використаний власний досвід застосування

елементів екології на уроках природознавства в молодших

класах.

Зміст

Розділ І. Екологічна культура і зміст та умови формування.

1.1.Особливості формування екологічної культури в молодшому

шкільному віці.

1.2. Педагогічні вимоги до екологічного виховання школярів.

Розділ ІІ. Методи формування екологічної культури

2.1.Основні методи екологічного виховання засобами народних

традицій

2.2. Ігри як засіб екологічного виховання

2.3. Застосування екологічних дослідів для формування екологічної

культури

Розділ ІІІ. Результати досліджень та їх обговорення

3.1.Застосування екологічного експеременту на уроках природозна-

вства

3.2.Застосування екологічних ігор в позакласній роботі

3.3. Анкетування як критерій засвоєння учнями екологічних знань

Висновки

Список використаних літературних джерел.

-4-

Вступ

Актуальність роботи. Протягом останнього часу в періодичних виданнях та
методичних посібниках з(являються досить багато публікацій пов(язаних з
проблемами екологічного виховання людей різних вікових груп. Це
свідчення того, що названа проблема продовжує хвилювати багатьох
науковців, педагогів, представників широкої громадськості, незважаючи на
скрутне економічне становище, в якому сьогодні опинилась переважна
більшість навчальних наукових закладів України.

Розглядаються питання екологічного виховання, формування екологічної

культури як дорослої частини населення, студентів, так і старшокласників

та учнів початкових класів.

Існує багато аспектів екологічного виховання молодших школярів та
пошуку шляхів підвищення рівня їхньої екологічної грамотності.Значний

інтерес становить вивчення можливості опанування навичок елементарного
екологічного аналізу і прогнозування, з перспективою подальшого
розширення її ускладнення в старших класах та післяшкільній

освіті.

З цього приводу можуть виникнути деякі питання. Одне з них: навіщо ці
навички кожному учневі, а в перспективі – кожній дорослій людині?

Відповідь дає саме життя. Нині вже нікого не доводиться переконувати в
тому, що людство впритул зіткнулося з глобальною екологічною кризою, і
проблема ця потребує негайного вирішення.

Допомогти в цьому покликана наука екологія.

На сьогодні екологія є багатогранною комплексною наукою, коло завдань
якої охоплює практично всі питання, пов(язані зі взаєминами людського
суспільства та біосферою планети, а також із гармонізацією цих
відносин.Адже людство досягло такого рівня розвитку, що нажаль, не може
існувати далі, не змінюючи природних умов.Тому надалі люди будуть
змушені робити це обдумано, передбачаючи далеку перспективу і
використовувати знання основних екологічних законів, адже інших шляхів

виходу з екологічної кризи суспільство не має.

-5-

У високо розвинутих країнах світу екологічним вихованням нині

охоплюються всі верстви населення. На жаль, Україна значно відстає в

цьому. Ось чому так гостро постало питання про пошук шляхів
удосконалення екологічного виховання та підвищення рівня екологічної
культури кожної людини.

Мета і завдання. Мета даної роботи полягала у дослідженні можливостей
використання екологічного експерименту на уроках природознавства в 3
класах Кийданецької ЗОШ І-ІІ ступенів.

Для досягнення цієї мети було використано наступні завдання:

1.Виділити два класи для експериментальних досліджень.

2.В одному з цих класів протягом викладання курсу природознавства
застосовувати екологічні ігри, а в другому – екологічний експеримент.

3.Наприкінці викладання курсу провести анкетування для виявлення
ефективності застосованих методик.

Практичне і теоретичне значення. Застосовані в роботі методи можуть бути
використані в роботі інших вчителів молодших класів на уроках
природознавства та у позакласній роботі.

Особистий внесок .Фактичний матеріал був зібраний протягом 3 років
особисто.Також проведено аналіз і узагальнення досвіду інших вчителів .

Структура та обсяг бакалаврської. Робота складається з вступу, 3
розділів, висновки, списку літературних джерел. Робота викладена на
сторінок машинного тексту, містить в собі таблиці.

-6-

Розділ І. Екологічна культура: зміст та умови формування

Особливості формування екологічної культури в молодшому шкільному віці

Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх
повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства.
Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою
святинею, якій непідвладні час, мода…

Екологічна культура – культура всіх видів людської діяльності, так чи
інакше пов(язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи;
складається із знання та розуміння екологічних нормативів, усвідомлення
необхідності їх виконання, формування почуття громадянської
відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та
безпосередньої участі в їх проведенні.

Екологічна культура – складова частина світової культури, якій властиве
глибоке і загальне усвідомлення важливості сучасних екологічних проблем
у житті і майбутньому розвитку людства.Свідоме засвоєння й оволодіння
екологічною культурою має розпочинатися ще з дитинства, одночасно з
засвоєння положень загальної культури.

Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи,
охорони навколишнього середовища.

Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури,
екологічного мислення, засвоєння екологічних знань (7(.

Дитина приходить до 1 класу.У неї ще не сформовані стійкі погляди,
переконання, інтереси. Тому завдання вчителя – сформувати мислення та
екологічну культуру кожного учня, навчити молоде покоління жити за
законами природи, домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за
все живе на Землі, турбота про збереження природи стали рисами характеру
кожної людини.

Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально
наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути
перенасиченості психічною інформацією, яку діти неспроможні належним
чином сприйняти.

-7-

В.О.Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не
виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під
впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально,
непримиренною до зла (7(.

Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські
якості.

Екологічна культура молодшого школяра охоплює:

знання про взаємозв(язки в природі та усвідомлення людини як її частини;

розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;

уміння і навички позитивного впливу на природу;

розуміння естетичної цінності природи ;

негативне ставлення до дітей, що завдають шкоди природному середовищу.

Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки
при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які
повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм,
закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин,
рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх
житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути
особисту відповідальність за майбутнє природи.

Метою екологічної культури, виховання є формування системи наукових
знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального
ставлення до навколишнього природного середовища.

Зміст навчально – виховної роботи в цьому напрямі полягає у розкритті
перед дітьми багатогранної цінності природи (12(.

Успіх екологічного виховання значною мірою залежить від урахування ряду
педагогічних вимог. При реалізації вимог екологічного виховання
необхідний комплекс таких методичних засобів і прийомів, щоб вивчення
природи, будь-яке спілкування з нею залишало в пам (яті дітей глибокий
слід, обов(язково впливало б на почуття і свідомість.

Саме такий вплив справляють ігри, вікторини, екскурсії, народні
прикмети, екологічні досліди, тому їх розглядають як важливу умову
ефективного формування екологічної культури в учнів молодших класів.

-8-

1.2.Педагогічні вимоги до екологічного виховання школярів

Успіх екологічного виховання великою мірою залежить від врахування ряду
педагогічних вимог.

У вчених – педагогів поки що не склалося єдиної думки в питанні, які
саме умови сприяють ефективному засвоєнню учнями екологічних знань та
вихованню їх на основі екологічної культури. На думку педагогів,

головною умовою успішного формування в учнів екологічної культури є
вміння поєднання навчального матеріалу екологічного змісту із практичною
діяльністю школярів у природному середовищі.

У психологічній та педагогічній літературі обгрунтовані загальні
положення щодо процесів сприймання і засвоєння учнями знань, виховання
дітей певного віку. Психологи відзначають, на різних етапах свого життя
школярі по різному усвідомлюють і сприймають навколишнє. До того ж кожен
учень володіє йому одному притаманними особливостями пізнавальної
діяльності, емоційного життя, волі характеру, поведінки. Кожен школяр
потребує індивідуального підходу на основі вивчення і врахування
психологічних особливостей формування його особистості.

Тому для досягнення позитивних результатів в екологічній освіті і
вихованні учнів важливо брати до уваги як і вікові, так і індивідуальні
особливості, риси характеру, ставлення до навчання, потреби і здібності
кожного школяра. Лише за цієї умови вчитель зможе забезпечити свідоме і
повноцінне сприйняття дитиною навчального матеріалу, вибрати у неї
правильне відношення до навколишнього середовища, сформувати екологічну
культуру (10(.

Початкова школа відкриває неабиякі можливості для цього, бо саме тут
закладаються підвалини інтелекту, структура мислення, а природна
допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно
сприятливі умови для екологічного виховання.

Вивчення педагогічних умов екологічного виховання здійснюється на основі
ознайомлення з теоретичними даними з наукових джерел, узагальнення
передового педагогічного досвіду та власного досвіду роботи

-9-

це зокрема, такі вимоги:

-комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних
зв(язків;

-врахування вікових, індивідуально-психолгічних особливостей школярів;

-організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню
природного середовища своєї місцевості під час навчальної та
суспільнокорисної праці;

-вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного виховання;

-вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого
ставлення до навколишнього середовища;

-єдність дій усього педагогічного колективу школи в екологічному
вихованню учнів (12(.

Таким чином, екологічне виховання учнів молодших класів має ряд
специфічних особливостей, а його розвиток повинен відповідати комплексу
педагогічних вимог.

-10-

Розділ ІІ. Методи формування екологічної культури

2.1.Основні методи екологічного виховання засобами природних

традицій

Народні традиції ставлення до природи широко використовуються як метод
екологічного виховання особливо серед учнів молодших класів.

Основними методами екологічного виховання засобами народних традицій є
наступні: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного
викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи (16(.

Так, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти
учням інформацію про навколишнє середовище і народні традиції ставлення
до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого
слова (підручник, додаткова література),наочних посібників (картин,
схем, натуральних природних об(єктів), практичного показу способів
діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд
за тваринами у живому куточку тощо).При цьому діти слухають, дивляться,
читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію про природні
об(єкти з раніше засвоєної і запам(ятовують. Користуючись цим методом,
доводимо до свідомості учні зміст, суть і значення народних традицій
ставлення до природи.

Для формування в учнів навичок і вмінь, а водночас і для досягнення
другого рівня засвоєння знань, вчителю необхідно спрямувати діяльність
школярів на неодноразове відтворення здобутих раніше знань про народні
традиції ставлення до природи (репродуктивний метод).Приміром, вчитель
називає народні прикмети про пори року, а учні пригадують подібні,
вивчені раніше.

У рамках методу проблемного викладу, вчитель може ставити перед учнем
проблему, сам її вирішувати, але при цьому показувати шлях вирішення в
його суперечностях, розкривати хід думки.Цей метод дає можливість
учителю показати учням зразки наукового знання природи, наукового
вирішення проблем взаємозв(язку між неживою і живою природою, а учням –
стежити за ходом думки, логікою доказу і засвоювати знання про
цілісність природи. Безпосереднім результатом проблемного викладу буде
засвоєння способу і логіки вирішення даної проблеми або даного типу
проблем, але ще без уміння застосувати їх самостійно.

-11-

Приміром, за допомогою цього методу вчитель може пояснити учням другого
класу на уроці “нежива і жива природа” суть таких народних прикмет :
“ластівки літають низько перед дощем”, “риби вискакують з води і ловлять
комах – на дощ”. Учитель ставить перед учнями проблему:

чому птахи перед дощем спускаються нижче до землі, а риби вискакують із
води? Проблемний виклад учителю доцільно будувати на науковому
матеріалі: перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила
комах зволожуються, стають важкими , і вони спускаються нижче до землі.

Комахами живляться птахи і риби.Тому перед дощем птахи літають низько
над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах.Таким чином,
вчитель переконує учнів у цілісності природи.

У рамках частково – пошуковою методу вчитель може спрямувати діяльність
школярів на самостійне виконання окремих кроків до пошуку знань про
природні об(єкти. Наприклад, за допомогою цього методу у третьому класі
на уроці: “Підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею
людей ( весняний сезон) “ вчитель може розібрати з учнями прислів(я:
“Квітень – водою, травень – з травою”. Перед усім учителю слід
звертатися до спостережень самих учнів, до вже набутих знань, життєвого
досвіду. Діти мають висловлювати свої судження: чому ж, коли у квітні
багато вологи, то у травні розкішні трави.Усі відповіді учнів учитель
має узагальнити і зробити висновок про взаємозв(язки у природі, про
залежність росту і розвитку рослин від атмосферних опадів.

Застосовуючи дослідницький метод, необхідно враховувати його основну
мету – навчити учнів самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати
такі завдання, які забезпечували б творче застосування учнями основних
знань про природу при вивченні курсу ” Ознайомлення з навколишнім
світом” і “ Природознавство”, оволодіння рисами творчої діяльності,
поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того,
вчитель має контролювати хід роботи учнів, перевіряти підсумки роботи і
організовувати їх обговорення. Приміром, використовуючи цей метод,
шляхом спостережень можна звіритись з народними прикметами.

Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання
потребують тривалого часу. Тому цей метод рекомендується вчителю
використовувати переважно в позакласній роботі.

-12-

Класифікація методів екологічного виховання молодших школярів на
уроках “Ознайомлення з навколишнім світом “і “ “Природознавство”

Пояснювально – ілюстративні : Бесіда. Пояснення. Відповідь.

Репродуктивні: Завдання екологічного змісту.

Спостереження за сезонними змінами у природі.

Опорні схеми. Варіативні завдання.

Проблемного викладу: Пояснення. Спостереження. Бесіда.

Частково-пошукові : Загадки. Ребуси. Кросворди. Вікторини. Цікаві
вправи.Фенологічні оповідання. Опірні схеми.

Дослідницькі: Спостереження за сезонними змінами у природі.Перевірка
народних прикмет про взаємозв(язки в природі шляхом спостережень.
Проблемні завдання.

Наприклад.

1 клас.

Тема: Пори року.Зима. 3год.

Зміст занять.Прихід зими.Зимуючі птахи.

Як ми допомагаємо взимку птахам.

Народні загадки, прислів(я та приказки, прикмети при вивченні теми:

“ Зима “.

Біле, а не цукор, м’яке, а не вата, без ніг, а йде ( Сніг ).

Сніг на полях, лід на річках, хуга гуляє, коли це буває? ( Взимку )

Багато снігу – багато хліба.

Взимку земля відпочиває, аби влітку розцвісти.

Світлі стовпи біля сонця – на мороз.

Кішка в клубок – мороз на поріг.

Сніг падає великими сніжками – на потепління

Ці методи екологічного виховання засобами народних традицій дають
учням:

елементарні екологічні знання;

дохідливо пояснюють взаємозв’язки компонентів системи “ людина –
суспільство – природа”;

-13-

можливість усвідомленого розуміння дітьми естетичної цінності природи;

можливість досить легко і усвідомлено використовувати знання про народні
традиції у власному ставленні до природи.

Розрізнення окремих методів екологічного виховання засобами народних
традицій має важливе значення для розуміння і організації різних видів
діяльності учнів. Проте це не означає, що в реальному навчальному
процесі ці методи необхідно відокремлювати один від одного. Навпаки, їх
доцільно реалізовувати в поєднанні, паралельно один одному.

-14-

2.2. Ігри як засіб екологічного виховання.

Екологічне виховання молодших школярів має неодмінно поєднуватись з
екологічною освітою. А його з успіхом можна здійснювати в такій формі
навчання як ігрові. Гратися люблять, як відомо усі діти і, включаючи в
урок ігрові моменти, можна зацікавити учнів предметом навіть самих
пасивних. Використовуючи гру, ніякого відступу від програми не
допускається, так як гра є тільки засобом досягнення тієї мети, тих
завдань, що закладені в шкільній програмі та засоби підвищення
ефективності навчання ( 6 (.

Для розвитку творчих здібностей школярів у ставленні екологічної
культури учнів особливе місце займає саме ігрова діяльність.

Вона формує досвід сприйняття екологічно правильних рішень, засвоєння
моральних норм і правил поведінки в природі, сприяє створенню зв’язку
між навчанням і застосуванням знань на практиці.

Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід, дає
змогу досягти повного їх самовираження, активності і свободи дій, що
розумно поєднуються з вимогами взаємної поваги, пізнання навколишнього
середовища, відчуття краси природи та її гармонії, розвитком почуття
любові й турботливого ставлення до її об’єктів ( 12(.

Найповніше потребам розвитку творчих здібностей дітей молодшого
шкільного віку відповідають пізнавальні ігри. Головна їх особливість
полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не
думає вчитись навчання тут відбувається саме собою. Захоплюють дітей
ігри з картинками, загадками про рослини і тварини, ігри – вікторини “
Що в лісі росте?”, “ Хто в лісі живе?”, “ Лісові орієнтири”,

“Квітковий годинник”, аукціони знань на нескладну тему “ Які рослини
можна знайти в тарілці супу?”, “ Які дикорослі рослини і для чого може
використати Робінзон у лісі?” і т.д.

Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють
творчі сюжетно – рольові ігри. Встановлено, що пізнавально-виховний
ефект гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл
ролей і підготовка до гри зберігають її неповторну чарівність, дитячу
безпосередність, а також забезпечують знання про об’єкти гри, наближення
її до реальної ситуації. Ігри в робінзонів, лісових жителів,
мандрівників дають можливість кожній дитині прийти до власного вибору
взірця поведінки, найближчого до її інтересів, почуттів, переконань.

-15-

Система рольових ігор будується з урахуванням специфічних цілей на
кожному етапі навчання. Для дітей молодшого віку основна мета гри
полягає в оволодінні конкретними знаннями і правилами поведінки в
природному середовищі.

Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про
навколишнє середовище – словесні дидактичні ігри. Їх надзвичайно важлива
роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей
бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в
природі, у формуванні позитивних рис. Особливості, які виявляються у
ставленні до природи як до об’єкта постійної уваги й турботи ( 8 (.

Крім того з учнями молодших класів проводяться уроки-екскурсії, походи,
експедиції, вони є не тільки заходами відпочинку, а мають глибоку й
серйозну навчально-виховну природоохоронну спрямованість, містять в собі
також ряд завдань з екології, що сприяють розвитку творчих здібностей
дітей.

Оволодіння екологічними знаннями – важливий ланцюг у процесі навчання і
виховання дітей. В.О.Сухомлинський наголошував, що процес пізнання
навколишньої дійсності є незалежним емоційним стимулом думки .Для дитини
молодшого шкільного віку цей стимул відіграє винятково важливу
роль.Результатом екологічного виховання мають стати розвинене емоційне
сприйняття, бажання активно включатись у роботу з охорони й захисту
об(єктів природи.

Створена грою творча наукова атмосфера задовольняє вікові потреби

молодшого шкільного віку в пізнавальній активності і є одним із

засобів формування в учнів екологічної культури.

Таким чином, вміло використовуючи ігрові методи навчання на

різних етапах уроку, можна сприяти стимулюванню пізнавального

інтересу учнів.Новизна змісту матеріалу, який вивчається,

різноманітність форм опитування, перевірка знань і пояснювання

нового матеріалу, емоційний тонус учнів, емоційність самого
вчителя,

взаємна підтримка вчителя і учнів, змагання і заохочення – всі ці

фактори забезпечуються правильним використанням ігрового матеріалу

на уроці.

-16-

2.3.Застосування екологічних дослідів для формування екологічної
культури

Екологічна освіта та виховання школярів передбачає не тільки одержання
учнями певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення
властивостей предметів природи, явищ засвоєння правил поведінки в
природі, а й встановлення зв(язків і взаємовідносин між предметами і
явищами, тобто провідною ідеєю при вивченні природничого оточення
повинна бути ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною
мірою забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих
спостережень у природі, особливо фенологічних.Не менш ефективним
прийомом є постановка дослідів (15(.

Навчальний дослід –це елементарний навчальний експеримент. Він є одним
із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого
досвіду.Інформація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних
висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження
вже засвоєних. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання об(ектів

природи. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально
створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у
природі сприйняти безпосередньо неможливо (6(.

Специфіка досліду полягає в тому, що він допомагає отримати явище в
“чистому вигляді “, а саме: уникнути впливу побічних факторів,
досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на
будь-якій стадії і повторювати необхідну кількість разів, вивчати більш
ретельно, ділити його на окремі частини, виділяти те, що цікавить.Таким
чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи,
підвищується обгрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на
основі досліду.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена
насамперед тим, що діти мають незначний чуттєвий досвід, а більшість
природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його
основі. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими
методами буде неефективним. Зокрема :

-17-

1.Ознаки і властивості, які безпосередньо чуттєво не сприймаються.
Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини,
вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить,
тоне у воді чи плаває.Для цього необхідно спробувати її розламати,
підпалити, викинути у воду, тобто виконати досліди.

2.Причинно-наслідкові зв(язки між об(єктами та функціональні залежності
між величинами, які їх характеризують. Наприклад, залежність об(єму
рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла,
повітря для життя рослини і т.ін.

У процесі навчання досліди необхідні і в тих випадках, коли явище у
природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від
початку до кінця, або на певному уроці виникає потреба в детальному
вивченні чи загостренні уваги дітей на частині такого явища.

Застосування екологічних дослідів має цілий ряд переваг для формування
екологічної культури, оскільки передбачає:

а) активну участь школярів у навчально-виховному процесі;

б) нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про
навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого
усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення
причинно-наслідкових зв(язків, що існують в природі;

б) усвідомлення, що предмети і явища природи можуть змінюватись, в тому
числі під впливом діяльності людини і в кінцевому результаті –
проявляється залежність комфортності, чи дискомфортності, існування
людини в даному конкретному природному оточенні;

г) виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх
усунення чи хоча б послаблення їх впливу.

Дослід може виступати прийомом у структурі інших методів, тобто за його
допомогою розв(язується конкретне дидактичне підзавдання.Як прийом,
дослід здебільшого використовується демонстраційно і служить джерелом
емпіричного фактичного матеріалу або спонукає до актуалізації засвоєного
змісту.

-18-

Розділ ІІІ. Результати досліджень та їх обговорення

3.1. Застосування екологічного експерименту

на уроках природознавства

Одним із напрямків екологічного виховання учнів, який ми застосовуємо у
своїй роботі є екологічні досліди.На відміну від ігор вчителі рідко
застосовують цю методику у своїй роботі. Очевидно це пов(язано з тим, що
для реалізації дослідів потрібно принаймі невеликий обсяг реактивів та
обладнання.

Наш досвід доводить високу ефективність екологічного виховання саме
через екологічний експеримент.Останній здійснює сильний психоемоційний
вплив на учнів і вони надовго запам(ятовують його результати. Нижче
наводимо кілька дослідів, які використовуються при проведенні уроків
природознавства у молодших класах Кийданецької

ЗОШ І-ІІ ступенів

Дослід 1

Тема : забруднення води.

Мета: встановити, як реагують рослини на хімічне забруднення води.

Обладнання : 1.Чашка Петрі – 2 шт.

2. Розчин, що має кислу реакцію

3. Розчин, що має лужну реакцію

4. Голубі та рожеві квіти або їх пелюстки
(фіалка)

Місце проведення: клас

Виконання досліду.У широку невисоку скляну посудину налити слабокислий
розчин оцту і покласти туди голубі чи рожеві пелюстки квітки або цілу
квітку.Через деякий час пелюстки стануть рожевими.В іншу посудину налити
розчин харчової соди ( лужний) і покласти в нього рожеві пелюстки, які
через час стануть голубуватими.

Даний дослід побудований на властивостях пігменту антоціану (змінювати
свій колір залежно від реакції клітинного соку.)

Демонстрування цього досліду показало, що рослини не байдужі до чистоти
дощової води, особливо, якщо в ній є хімічні забрудники. У слабокислому
середовищі пігмент має рожевий колір, а в лужному-голубий. Саме
антоціани надають забарвлення квітам (троянди,фіалки,жоржини тощо),
плодам, брунькам, листкам.У листків вони зумовлюють різні відтінки
осінніх барв.

-19-

Дослід 2

Тема: кислотний дощ

Мета: ознайомити учнів з причиною негативного впливу кислотних дощів

на довкілля.

Обладнання: 1.Вапно негашене (кам(яне )

2.Піпетка

3.Оцет 9% або (CL

4.Чашка Петрі.

Місце проведення: клас

Виконання досліду: У невисоку склянку (чашку Петрі) або пластмасову
посудину покласти 4-5 шматочків кам(яного вапна розміром з лісовий
горіх.Із піпетки нанести на них по кілька крапель 9% оцту, а краще
соляної кислоти ( з HCL може працювати тільки вчитель).

Діти спостерігатимуть активну реакцію вапна з кислотою:

На камінчиках з(являться бульбашки –це виділяється вуглекислий газ

( чути шипіння, бульбашки швидко лопаються), а потім вони побачать
пісок, що утворився внаслідок руйнування каменя кислотою.

Учні часто чують про те, що влітку випадають кислотні дощі, які згубно
діють на ряд сільськогосподарських рослин, особливо завдають шкоду
овочевим культурам.

Утворення кислотних дощів пов(язано з двома явищами:

1)кругообігом води в природі;

2)надходження в атмосферу промислових і транспортних викидів (легкових
автомобілей, автобусів та ін.)

Джерела забруднення легко встановити з чорного диму, що виходить з
димарів чи вихлопних труб. Найважчі частинки цих викидів падають на
землю, а легші – підхоплюються у вищі шари атмосфери, де взаємодіють з
водяними краплинами у хмарах і випадають кислотним дощем і часто далеко
від джерела забруднення.

Такі ж явища відбуваються і в грунті, тобто гірські породи руйнуються,
звільняються мінерали, кількість їх збільшується, що вражає корені
рослин, в тому числі дерев, і робить їх чутливими до інших факторів.Адже
в природі все взаємопов(язано.Так, кислотний дощ завдає шкоди багатьом
формам водного життя тим, що підкислює воду, і в ній теж накопичується
надмірна кількість мінералів.

-20-

Це веде до загибелі рослин, озерних комах, а значить загине і
риба.Додатково інформуємо дітей про те, що від кислотних дощів
страждають статуї, пам(ятники, кам(яні споруди оскільки кислота, так
само, як з вапняком, взаємодіє з мармуром, піщаником, кам(яною кладкою.

Отже, постановка таких екологічних дослідів дає учням ключ до розуміння
явищ, що є наслідком негативного екологічного впливу на живі

організми, наочно демонструє наслідки забруднення різних ланок біосфери,
дає можливість зрозуміти, на що насамперед має бути спрямована
діяльність різних екологічних та природоохоронних організацій, установ
з метою покращення умов існування самої людини.

-21-

3.2. Застосування екологічних ігор в позакласній роботі

Крім екологічних дослідів на уроках природознавства застосовуються
екологічні ігри.Наприклад, серед них: “Дотик”, “Звуки лісу”. Нижче
наводимо їх опис.

Екологічна гра “Дотик”

Місце проведення: клас

Матеріали: 7 різноманітних предметів із природних і штучних

матеріалів.

Мотивація: головний наш помічник у пізнанні навколишнього

світу- очі, але напевне з вами вже було так, що на перший погляд гарна
річ мала неприємний запах, або ж була неприємна на дотик. Таким чином, у
пізнанні навколишнього світу велику роль відіграють усі органи чуттів.

Хочете дізнатися, як важко пізнавати світ без зору? Тоді спробуйте.

Хід гри

Учитель заздалегідь готує 7 дрібних предметів з різноманітного
матеріалу, різної форми ( овальний камінь, яблуко, гілочка ялини тощо).

Діти сидять тримаючи руки під столом. Вчитель подає їм предмети один за
одним, діти торкаються до них, визначають, що це, і передають далі. Як
тільки всі предмети пройдуть по колу, діти повинні записати назви
предметів.

Таблиця 3.1.

Результати знань учнів, одержані в процесі проведення гри “Дотик”

№ Назва предмету

Кількість

учнів Правильні

відповіді Неправильні

відповіді Відсутність

відповідей

1 Овальний камінь 17 15 2 –

2 Яблуко 17 17 – –

3 Гілочка ялини 17 16 1 –

4 Пінопласт 17 14 2 1

5 Шишка 17 13 3 1

6 Клаптик тканини 17 17 – –

7 Зелений листок 17 17 – –

-22-

Результати відповідей показали, що 100% учнів дали правильні відповіді
у пізнанні тих предметів, які вони бачать щоденно, з якими стикаються
майже кожен день; 85%-помилилися і дали неправильні відповіді і лише 5%
– не змогли назвати предмети.

Екологічна гра “Звуки лісу”

Місце проведення: клас

Матеріали: магнітофонні записи голосів птахів, звірів, дзижчання комах,

звуки, які створює своєю діяльністю людина (пилка,
транспорт

тощо).

Мотивація: поговорити з дітьми про те, які голоси природи вони можуть
почути у лісі, в полі, на вулиці. Дати запитання: хто, що, коли, і які
звуки створює ? Які звуки переважають? Які звуки гучні, які тихі, які
звуки сприймаємо як “рушійні”.

Хід гри

Кожна дитина протягом обумовленого часу намагається почути й розпізнати
якнайбільше звуків лісу.

Таблиця 3.2.

Результати знань учнів, одержані в процесі

проведення гри “Звуки лісу”

№ Реєстр звуків, їх кількість Кількість учнів Правильні відповіді
Неправильні

відповіді Відсутність

Відповідей

1 Птахи (4) 17 15 2 –

2 Комахи (4) 17 11 4 2

3 Рослини (4) 17 12 3 2

4 Техніка (4) 17 15 2 –

Результати відповідей показали, що 90% учнів розпізнали правильно звуки
птахів і техніки, 75% учнів не розпізнали звуки і не дали правильної
відповіді, а в 10% була відсутня відповідь.

-23-

3.3. Анкетування як критерій засвоєння учнями

екологічних знань

Порівнювались два методи викладання екології на уроках природознавства
в 3 класах Кийданецької ЗОШ І-ІІ ступенів. В 3 –А класі

застосовували лише екологічні ігри, а в 3-В –лише екологічний
експеримент.Обидві методики застосовувались під час викладання курсу
природознавства. На прикінці курсу було проведено підсумкове заняття у
вигляді анкетування. Учням двох класів потрібно було відповісти на 10
запитань, які торкались матеріалу засвоюваного ними під час відповідних
типів уроків. У таблиці 3.3. представлені результати порівняльного
аналізу відсотків правильних відповідей на запитання анкет учнями цих
класів.Достовірної різниці між відсотком правильних відповідей виявлено
не було.

Анкетні питання до екологічних ігор

Які птахи є санітарами лісу?

Які птахи відлітають у теплі краї?

Які тварини лягають у зимову сплячку?

Для чого було створено Червону книгу?

Якої форми бувають листки дерев?

Запиши, які предмети, що використовувались у грі “Дотик” належать до
живої природи?

А які з них належать до неживої природи?

З якої рослини виготовляють полотно?

Коли комах більше: взимку чи восени?

Які звуки своєю діяльністю створює людина?

Анкетні питання до екологічного експерименту

1.Які речовини в рослинах сигналізують про вплив забруднювачів кислої чи
лужної природи?

2.Як реагують рослини на викиди забруднювачів кислої та лужної природи?

3.Чому не можна забруднювати воду?

4.Що являє собою кислотний дощ?

5. З яким явищем в природі пов(язане утворення кислотних дощів.

6. Як впливають на живі організми кислотні дощі?

7. В яку пору року найчастіше випадають кислотні дощі?

-24-

8. Як змінить колір пігмент у лужному середовищі?

9. Як змінить колір пігмент у кислому середовищі?

10.На вулицях міст можна побачити ушкоджені пам(ятники,

кам(яні споруди, які фактори зумовлюють цю руйнацію?

Таблиця 3.3.

Порівняльний аналіз рівнів засвоєння знань учнями

3 класі при застосуванні досліджуваних методик

(п1=п2=17)

Клас Відсоток правильних відповідей Відсоток неправильних відповідей

3-А,екологічні ігри

3-Б, екологічний

експеремент

-25-

Висновки

Не дивлячись на переважне застосування в екологічному вихованні учнів
на уроках природознавства методики екологічних ігор результати нашого
експерименту засвідчують можливість ефективного застосування

для цих цілей і такого мало поширеного методу як екологічний
експеримент.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020