37
Міністерство освіти і науки України
Житомирський інженерно-технологічний інститут
Кафедра обліку і аудиту
Факультет економіки і менеджменту
Ковенько Софія Наумівна
група ЗОА98 – 6
Курсова робота
Економічний аналіз
Аналіз собівартості продукції та послуг і оцінка фінансово –
економічного стану ТОВ „Альфа”
Керівник Івахненков С.В.
Рецензент_________________ Захищена на кафедрі з
оцінкою____________
До захисту допущено „____”_________2002р.
„____”_________2002р.
Підписи членів комісії
Підпис рецензента ___________________
_________________ ___________________
Житомир 2002р.
ПЛАН
ВСТУП – ст. 3
1.Організаційно – економічна характеристика та основні фінансово –
господарські показники діяльності підприємства. – ст. 4
1.1 Характеристика підприємства – ст. 4
1.2. Організаційна структура ТОВ „Альфа” – ст. 6
2. Завдання, джерела інформації та прийоми економічного. – ст. 8
2.1 Завдання та предмет економічного аналізу – ст. 8
2.2. Функції і класифікація економічного аналізу – ст. 10
2.3 Методи економічного аналізу – ст. 16
2.4. Інформаційна база економічного аналізу – ст. 18
3. Аналіз собівартості продукції – ст. 20
3.1 Поняття і складові собівартості. – ст..20
3.2 Аналіз динаміки операційних витрат на 1 грн. вартості реалізованої
продукції – ст. 22
3.3 Аналіз впливу чинників зміни витрат на 1 грн. вартості реалізованої
продукції – ст. 23
3.4. Аналіз впливу складу продукції за віком її випуску на зміни витрат
на 1 грн. вартості реалізованої продукції. – ст. 26
3.5 Аналіз впливу собівартості окремих груп продукції за рівнем їх
рентабельності – ст. 27
3.6 Аналіз структури операційних витрат за економічними елементами – ст.
29
3.7 Аналіз собівартості за калькуляційними статтями витрат. – ст. 30
4. Оцінка фінансового стану підприємства. – ст. 32
4.1 Порівняльний аналітичний баланс – ст. 32
4.2 Аналіз зрушень у майновому стані підприємства – ст..34
ВИСНОВОК – ст. 36
Використана література – ст. 37
ВСТУП
Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення
ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на
основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних
форм господарювання і управління виробництвом, активізації
підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі
приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його
допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства,
обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за
їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності
виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його
підрозділів і робітників.
Економічний аналіз це глибоке дослідження економічних явищ на
підприємстві, тобто виявлення причин відхилення від плану і недоліків у
роботі, розкриття резервів, їх вивчення, сприяння комплексному
здійсненню економічної роботи і керуванню виробництвом, активний вплив
на хід виробництва, підвищення його ефективності і поліпшення якості
роботи.
Зниження собівартості продукції є найважливішим чинником розвитку
економіки підприємства.
Собівартість продукції є одним з найбільш багатогранних показників
господарської діяльності підприємств.
Під собівартістю продукції, робіт і послуг розуміються виражені в
грошовій формі витрати усіх видів ресурсів: основних фондів, промислової
сировини, матеріалів, палива й енергії, праці, використовуваних
безпосередньо в процесі виготовлення продукції і виконання робіт, а
також для збереження і поліпшення умов виробництва і його
удосконалювань.
Основна мета даної курсової роботи – розглянути методи аналізу
собівартості продукції та послуг.
Курсова робота складається з чотирьох розділів.
В першому розділі ми розглядаємо, на прикладі діючого підприємства, його
структуру та основні показники.
Другий розділ розглядає існуючи прийоми економічного аналізу, йог
завдання та джерела інформації для аналізу.
Третій розділ присвячений аналізу собівартості продукції ТОВ „Альфа”.
В четвертому розділі дається оцінка фінансового стану підприємства.
1.Організаційно – економічна характеристика та основні фінансово –
господарські показники діяльності підприємства.
1.1 Характеристика підприємства
ТОВ “Альфа” за своєю організаційно-правовою формою є товариством з
обмеженою відповідальністю. Підприємство розташоване у м. Тернопіль.
У 1993 р. колишній текстильний цех був приватизований, а у 1994р.
реорганізований .
Як юридична особа підприємство може мати цивільні права, що відповідають
цілям діяльності, передбаченим у його статутних документах, і нести
зв’язані з цією діяльністю обов’язку.
ТОВ „Альфа” займається випуском тканин, а також готової продукції з
даних тканин, крім того при підприємстві діє ательє.
Види тканин, що випускаються ТОВ „Альфа”:
– шовк, шириною 140 см. (10 відтінків);
– вовна, шириною 110 см. (4 відтінки);
– льон, шириною 150 см. (5 відтінків);
– трикотаж, шириною 140 см. (7 відтінків);
– ситець, шириною 80 см. (6 відтінків);
– фланель, шириною 80 см. (6 відтінків);
– бязь, шириною 80 см. (5 відтінків);
До готової продукції, що випускається ЗАТ “Тканини”, відносяться:
– комплекти постільної білизни (2 простирадла, 2 наволочки, 2
підодіяльники) – 8 різновидів;
– кухонні комплекти (фартух, 2 прихватки, рушник, скатертина) – 4
різновиду;
– кухонні подарункові комплекти ( 2 фартухи, рушник, скатертина, 4
серветки) – 4 різновиду;
– рушник, розмір 30х50 см. – 4 різновиду;
– серветки, розмір 14х20 см. – 4 різновиду;
– фартух, 2 види – 4 різновиду;
– халат домашній – 8 різновидів.
Основні дані, що характеризують діяльність підприємства, наведені в
таблиці 1.1
Таблиця 1.1
Показники Сума
тис.грн.1.Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції10 0002.
Собівартість реалізованої продукції85003. Валовий прибуток від
реалізації (р.1-р.2)15004. Адміністративні витрати3505. Витрати на
збут1506. Собівартість реалізованої продукції з урахуванням
адміністративних витрат і витрат на збут (р.2+р.4+р.5)
90007. Прибуток від реалізації (р.1-р.6)10008. Інші операційні
доходи1509. Прибуток від операційної діяльності (р.7+р.8)115010.
Прибуток від участі в капіталі3011. Інші фінансові доходи2012. Прибуток
від звичайної діяльності (р.9+р.10+р.11)120013. Податок на
прибуток36014. Чистий прибуток (р.12-р.13)84015. Статутний
капітал350016. Основні засоби290017. Середня чисельність працівників
(чол..)
429в т.ч. – управлінський персонал20 – обслуговуючий персонал
50 – робочі основного вироб-ва359Основні фінансово –
господарські показники діяльності ТОВ „Альфа”
за 2001 рік
1.2. Організаційна структура ТОВ „Альфа”
мал..1.1
На схемі суцільними лініями показані взаємодії безпосереднього
підпорядкування, крапками – функціональні взаємозв’язки, що носять
непрямий, рекомендаційний характер.
Повноваження установчих зборів і директора товариства визначаються
статутом товариства.
До функцій технічного директора відносяться:
1. він є заступником генерального директора;
2. контроль над дотриманням техніки безпеки і вимог до охорони праці на
підприємстві;
3. контроль над станом устаткування, забезпечення своєчасного ремонту і
профілактичних робіт;
4. контроль якості матеріалів, моніторинг запасів матеріалів, своєчасна
доставка запасів зі складу.
До функцій економіста – маркетолога відносяться:
1. є заступником головного бухгалтера;
2. моніторинг, аналіз і планування поточної діяльності підприємства;
3. проведення маркетингових досліджень з можливим залученням фахівців на
тимчасову роботу;
4. планування і керування запасами підприємства;
5. надання щорічного звіту в органи правління товариства.
До функцій головного бухгалтера відносяться:
1. ведення бухгалтерського і податкового обліку відповідно до
національних стандартів і нормативних актів, що діють на Україні;
2. надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й
органи, установлені чинним законодавством;
3. надання щорічного звіту в органи правління товариства.
2. Завдання, джерела інформації та прийоми економічного аналізу.
2.1 Завдання та предмет економічного аналізу
Аналіз (від грец. – analіsіs) буквально означає розчленовування,
розкладання досліджуваного об’єкта на частини, елементи, на внутрішньому
властивому цьому об’єкту складові (уявні чи реальні).
Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям “синтез”
(від грец. – sіnthesіs) – з’єднання раніше розчленованих елементів
досліджуваного об’єкта в єдине ціле.
Діалектичний тандем “analіsіs-sіnthesіs”, аналіз-синтез, розуміється як
синонім усякого наукового дослідження. У будь-якій галузі наукових
знань, у будь-якій сфері людської діяльності (політичної,
міжнаціональної, суспільної, соціальної, екологічної,
культурно-побутовий і ін.) обійтися без аналізу-синтезу неможливо.
Предметом економічного аналізу є вся доступна досліднику реальність,
прийнята в сукупності предметів і явищ, що знаходяться в тих чи інших
зв’язках один з одним і постійним рухом і розвитку.
Також під предметом економічного аналізу розуміються господарські
процеси підприємств, об’єднань, асоціацій, соціально-економічна
ефективність і кінцеві фінансові результати їхньої діяльності, що
складаються під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, що
одержують відображення через систему економічної інформації.
Значенням, змістом і предметом економічного аналізу визначаються і
завдання, що стоять перед ним. До числа найважливіших з них варто
віднести:
1) підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів і
нормативів (у процесі їхньої розробки);
2) об’єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-планів і
дотримання нормативів (за даними обліку і звітності);
3) визначення економічної ефективності використання трудових,
матеріальних і фінансових ресурсів (окремо й у сукупності);
4) контроль за здійсненням вимог комерційного розрахунку (у його повній
і незавершеній формі);
5) виявлення і вимір внутрішніх резервів (на всіх стадіях виробничого
процесу);
6) іспит оптимальності управлінських рішень (на всіх ступінях
ієрархічної градації).
Деякі вчені обґрунтовано зв’язують виникнення аналізу зі становленням
бухгалтерського обліку, з балансоведенням.
Бухгалтерський облік був і є основним “постачальником” економічної
інформації про господарську діяльність підприємств. Частка економічної
інформації, одержуваної через систему бухгалтерського обліку, досягає на
підприємствах і в об’єднаннях 70% і більш. Бухгалтерський облік відбиває
господарські операції в первинній документації, записі їхній у регістрах
синтетичного й аналітичного обліку й у складанні бухгалтерської
звітності. Те, що саме бухгалтери першими стали аналізувати
господарсько-фінансову діяльність підприємств, цілком природно. Кожен
бухгалтер, склавши баланс, цікавиться станом господарських засобів і
джерел їхнього утворення, з’ясує, чи всі резерви використані
підприємством для збільшення прибутку, які недоліки гальмували
господарську діяльність у минулому звітному періоді. Аналізувати баланс
і звітність бухгалтерів змушувало саме життя.
За останні роки кількість інформації, яку треба використовувати для
керування, зросло настільки, що будь-який керівник без підтримки
технічних засобів збереження й обробки інформації не може тримати у
своїй свідомості всі наявні в нього ресурси, зв’язки й обмеження. Він не
може також обґрунтовано вибрати критерій оптимізації і тому прийняті їм
рішення власне кажучи виявляються випадковими. Отже, необхідні інші,
науково обґрунтовані, математичні методи керування.
2.2. Функції і класифікація економічного аналізу
Виходячи з загальної теорії керування – керування підприємством полягає
в цілеспрямованому впливі керуючої системи на керований об’єкт для
досягнення поставленої мети. У сфері керування закономірності
виявляються статистично, іншими словами, розрахункові значення
виявляються вірними не в кожному окремому випадку, а тільки в
середньому, при багаторазовому повторенні з тими самими вихідними
даними. Більш того, математичні вираження, що використовуються для
виконання розрахунків при рішенні задач керування, – це не точні
формули, а математичні моделі, що відбивають досліджувані явища лише
приблизно з якоюсь точністю (звичайно невисокої) і вірогідністю
(надійністю). Отриманим результатам не можна вірити безoговорочно, тому
що математична модель, навіть дуже вдала і точна для якихось визначених
умов, виявляється непридатної для інших умов, що змінилися.
Розробка спеціальних методів економічного аналізу базується на науково
обґрунтованій класифікації його видів, обумовленої потребами практики
керування. В основі класифікації видів економічного аналізу лежить
класифікація функцій керування, оскільки економічний аналіз є необхідним
елементом виконання кожної функції керування економікою.
Розвита ринкова економіка народжує потребу в диференціації аналізу на
внутрішній управлінський і зовнішній фінансовий аналіз. Внутрішній
управлінський аналіз – складова частина управлінського обліку тобто
інформаційно-аналітичного забезпечення адміністрації, керівництва
підприємства.
Зовнішній фінансовий аналіз – складова частина фінансового обліку, що
обслуговує зовнішніх користувачів інформації про підприємство, що
виступають самостійними суб’єктами економічного аналізу за даними, як
правило, публічної фінансової звітності.
Функція керування – це особливий вид управлінської діяльності, продукт
спеціалізації в сфері керування. Функції керування класифікуються на
загальні, чи головні, функції, що відбивають зміст самого процесу
керування, і специфічні функції, що відбивають різні об’єкти керування.
Взаємозв’язок загальних і специфічних функцій керування полягає в тому,
що загальні функція не можуть здійснюватися самі по собі, без додатка і
якого-небудь об’єкту керування, а будь-яка специфічна функція керування
яким-небудь об’єктом може бути здійснена тільки за допомогою загальних
функцій.
Загальні, головні функції економічного керування, чи, як їх іноді
називають, основні функції економічної діяльності, можна визначити так:
1) інформаційне забезпечення керування (збір, обробка, упорядкування
інформації про економічні явища і процеси) ;
2) аналіз (аналіз результатів економічної діяльності, оцінка її
успішності і можливостей удосконалювання на підставі науково
обґрунтованих критеріїв);
3) планування (прогнозування, перспективне і поточне планування
економічної системи);
4) організація керування (організація ефективного функціонування тих чи
інших елементів господарського механізму з метою оптимізації
використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів економічної
системи);
5) контроль (контроль за ходом виконання бізнес-планів і управлінських
рішень).
Перші дві загальні функції відбивають як би технологічні етапи
керування, що зводяться до інформаційного й аналітичного забезпечення
процесу прийняття рішень. Саме прийняття рішень здійснюється у виді
функцій керування, що відбивають тимчасові етапи керування: планування,
організації керування і контролю. Отже, економічний аналіз і інші види
управлінської діяльності, що відбивають першу функцію (бухгалтерський
облік, статистика) , є такими функціями керування, що имманентно присущи
всім іншим загальним і специфічним функціям керування.
По змісту процесу керування виділяють: перспективний (прогнозний,
попередній) аналіз, оперативний аналіз, ретроспективний аналіз за
підсумками діяльності за той чи інший період. Така класифікація
економічного аналізу відповідає змісту основних функцій, що відбивають
тимчасові етапи керування:
1) етап попереднього керування (функція планування);
2) етап оперативного керування (функція організації керування);
3) заключний етап керування (функція контролю).
Усі ці три види аналізу присутні в процесах керування господарськими
об’єктами. Найбільший розвиток одержав поточний аналіз, особливо в
первинних госпрозрахункових ланках народного господарства
(підприємствах, виробничих об’єднаннях).
У спеціальній літературі класифікація видів економічного аналізу не
обмежується двома головними ознаками по змісту процесу й об’єктам
керування. У роботах А.Д. Шеремета пропонується класифікувати види
економічного аналізу , крім того, по:
суб’єктах, тобто хто проводить аналіз (керівництво й економічні служби,
власники й органи господарського керування, постачальники. покупці,
аудиторські фірми, кредитні, фінансові органи);
періодичності (періодичний річний, квартальний, місячний, декадний,
щоденний, змінний аналіз і разовий, неперіодичний аналіз);
змісту і повноті досліджуваних питань (повний аналіз усієї господарської
діяльності, локальний аналіз діяльності окремих підрозділів, тематичний
аналіз окремих питань економіки);
методам вивчення об’єкта (комплексний, системний аналіз,
функціонально-вартісної, порівняльний, суцільний і вибірковий,
кореляційний аналіз і т.д.);
ступеня механізації й автоматизації обчислювальних робіт (аналіз в
умовах електронної обробки даних із застосуванням лічильно-перфораційної
техніки, лічильно-клавішних машин).
Ці ознаки практично враховують усі сторони даного предмета дослідження.
Однак з позицій системного підходу необхідно дану класифікацію ознак
трохи видозмінити. Найбільш важливими ознаками розподілу аналізу по
видах, на думку С.А. Воєводіна, є: 1) цільова спрямованість аналізу; 2)
час його проведення; 3) методика проведення.
З точки зорі предметної спрямованості можна виділити наступні види
аналізу: технологічного способу виробництва; продукції; організації.
Останній вид аналізу може підрозділятися в залежності від місця
організації в ієрархічній структурі керування – робоче місце, ділянка,
цех, служба, підприємство і т.д.
Виходячи з методики проведення аналізу, його можна розділити на три
види: 1) системний аналіз (головна умова – цілеспрямованість); 2)
комплексний (охоплює всі сторони господарської діяльності); 3)
тематичний (вивчення того чи іншого явища, закономірності).
Важливе значення має принцип класифікації по суб’єктах керування тобто
по суб’єктах керуючої системи.
У роботі И.С. Мацкевичюса і Г.Л. Кальчинскаса відзначається, що дані
бухгалтерського обліку складають близько 70% загальної кількості
економічних даних промислових підприємств. По деяких джерелах, із
загального обсягу даних у суміжних функціях керування підприємствами
використовується не більш 15-20%. У той же час облікова інформація
промислових підприємств далеко не цілком задовольняє потреби керування.
У першу чергу це відноситься до громіздкої і неефективної системи обліку
й аналізу собівартості.
У сучасній ринковій економіці бухгалтерський облік усе більш поділяється
на дві галузі: фінансовий облік і управлінський облік. Фінансовий облік
вирішує проблеми взаємин підприємства з державою й іншими зовнішніми
користувачами інформації про діяльність підприємства. Фінансовий облік і
особливо публічна фінансова звітність регламентуються міжнародними і
національними стандартами, що забезпечують інтереси зовнішніх
користувачів (кореспондентів) інформації. Управлінський облік
складається із систематичного традиційного обліку і проблемного обліку,
спрямованого на вироблення управлінських рішень в інтересах власників і
адміністрації підприємства, Управлінський облік не регламентується
державою, його організація і методи визначаються керівником
підприємства, у ньому на перший план у діяльності бухгалтера висуваються
управлінські задачі, що вимагають для свого рішення не тільки знань
традиційної бухгалтерії, особливо обліку витрат і калькулювання
собівартості продукції і послуг, але і техніко-економічного планування,
статистики, аналізу господарської діяльності, розвитого математичного
апарата і сучасної обчислювальної техніки. При такім розумінні
управлінського бухгалтерського обліку власне бухгалтерський облік,
планування, статистика й аналіз господарської діяльності розглядаються
як єдине ціле. Управлінський бухгалтерський облік організує
внутрішньогосподарські зв’язки на підприємстві, тобто зв’язку між
обличчями, що працюють на самім підприємстві (агентами), тому
управлінський облік називають внутрішнім на відміну від фінансового –
зовнішнього.
У зміст як зовнішнього фінансового, так і внутрішнього управлінського
обліку входить аналіз господарської діяльності, але його організація,
об’єкти і методи в рішенні задач фінансового й управлінського обліку
мають свою специфіку.
Суб’єктами аналізу виступають як безпосередньо зацікавлені, так і
опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства користувачі
інформації.
До першої групи користувачів відносяться власники засобів підприємства,
позикодавці, постачальники, покупці, податкові органи, персонал
підприємства і адміністрація (керівництво). Кожен суб’єкт аналізу вивчає
інформацію зі своїх позицій, виходячи зі своїх інтересів.
Слід зазначити, що тільки керівництво підприємства може поглибити
аналіз, використовуючи не тільки дані звітності, але і дані всієї
системи господарського обліку в рамках управлінського аналізу,
проведеного для цілей керування.
Друга група користувачів фінансової звітності – це суб’єкти аналізу, що
хоча безпосередньо і не зацікавлені в результатах діяльності
підприємства, але повинні за договором захищати інтереси першої групи
споживачів інформації. Це насамперед аудиторські фірми, а також
консультаційні фірми, біржі, юристи, преса, асоціації, профспілки й ін.
Отже, суб’єктами внутрішнього управлінського аналізу є тільки
керівництво і приваблювані ними аудитори і консультанти. Інформаційною
базою управлінського аналізу є вся система інформації про діяльність
підприємства – про технічну підготовку виробництва, нормативна і планова
інформація, господарський облік, у тому числі дані оперативного,
бухгалтерського і статистичного обліку, зовнішня публічна фінансова і
вся система внутрішньогосподарської звітності, інші види інформації, у
тому числі опитування фахівців, інформація виробничих нарад, преса і
т.д.
Палітра суб’єктів зовнішнього фінансового аналізу дуже різноманітна. Але
всі ці суб’єкти аналізу можуть використовувати, як правило, тільки дані
публічної фінансової звітності про діяльність підприємства.
Стандартизація фінансового обліку і публічної фінансової звітності
покликана оберігати інтереси всіх партнерів (кореспондентів)
підприємства, у той же час зберігаючи комерційну таємницю підприємства.
Управлінський аналіз включає у свою систему не тільки виробничий, але і
фінансовий аналіз, без якого керівництво підприємства не може
здійснювати свою фінансову стратегію. Причому можливості керівництва в
питаннях фінансового аналізу знов-таки ширше, ніж у зовнішніх
користувачів інформації. У техніко-економічних обґрунтуваннях будь-якої
комерційної справи (бізнес-планах) використовуються методи як
виробничого, так і фінансового аналізу. Так називаний маркетинговий
аналіз також передбачає використання методів як виробничого, так і
фінансового аналізу в системі маркетингу, тобто в керуванні виробництвом
і реалізацією продукції, орієнтованому на ринок.
Одна з чимало важливих функцій керування – це контроль. Хоча на практиці
є деякий поділ виробничих формувань на системи керування і системи
контролю, але в кінцевому рахунку це є в значній мірі умовним. Контроль
стану виробництва є першою й основною функцією будь-якої системи
автоматичного чи автоматизованого керування.
Усяка система керування вимірює поточне значення всіх технологічних
параметрів і сприймає дані, що вводяться в неї з пультів ручного
введення, і після цього, логічно аналізуючи події (що відбулося і чому),
система виробляє вихідні сигнали і необхідні впливи.
В економічному аналізі показники підприємства досить часто порівнюють із
середніми показниками аналогічних структур, тобто застосовують метод
угруповань (структурних і аналітичних).
Одним з найбільш діючих шляхів удосконалення аналізу є застосування
методологічного підходу, підстави на концепції теорії систем.
Вивчення робіт з теорії системного підходу дало можливість з’ясувати, що
методика аналізу повинна враховувати наступне.
1. Система – це комплекс взаємозалежних елементів, об’єднаних для
виконання визначеної чи мети сукупності цілей.
2. Система являє собою елемент системи більш високого порядку й у той
же час може бути розчленована на підсистеми нижчого порядку.
3. Мети підсистеми повинні збігатися з цілями системи вищого порядку й
у такий же спосіб трансформуватися вниз.
4. При дослідженні об’єкта як системи опис її елементів не повинний
носити самодостатнього характеру. Елемент описується не як щось
відособлене, а з урахуванням його місця в цілому.
5. Існує двосторонній зв’язок між усією системою і її елементами. Тому
властивості цілого народжуються з властивостей елементів і навпаки.
6. Властивості системи визначаються не сумою властивостей елементів, а
взаємодією елементів і їхніх властивостей.
7. Система утворить особливу єдність з навколишнім середовищем. У
зв’язку з цим дослідження системи, як правило, невіддільно від вивченні
умов її існування.
Місце аналізу в системі керування й існуючий господарський механізм
визначають його цільову спрямованість. Оскільки аналіз бере участь у
всіх підсистемах керування, те і його мети в залежності від області
застосування будуть змінюватися. Наприклад, у процесі плануванні – це
виявлення можливостей поліпшення планових показників, оцінка
напруженості планових завдань; при організації виробництва – виявлення
важливості проблем, визначення фактичної ефективності керуючих впливів,
оцінка господарської діяльності організацій; у ході оперативного
керування виробництвом – попередження керівника про виникаючі
відхиленнях від планового завданні (мети), виявлення причин цих
відхилень і визначення найбільш важливих проблем, що вимагають
першочергового рішення.
Важливими обмежуючими умовами нормального функціонування економічного
аналізу є достатня наявність вихідної інформації і її вірогідність. Між
системою збору інформації й аналізом існують прямий і зворотний зв’язки.
З одного боку, через аналіз передаються вимоги до обліку виробничої
діяльності, а з іншого боку – від якості і повноти інформації залежить
глибина і вірогідність аналізу.
Фахівцям з керування важливо не тільки мати обґрунтований матеріал, але
й одержати його вчасно. Тому важливо вибирати такий метод аналізу, що
давав би можливість прийняти рішення в необхідних масштабах часу. Однак
прагнення до докладного аналізу з застосуванням нехай навіть самих
зроблених методів може привести не до позитивних, а до негативних
результатів. Глибина аналізу повинна визначатися, з одного боку,
важливістю виниклої проблеми, з іншого боку – часом “життя” даної
ситуації. Важливість проблеми визначає величину витрат, необхідних для
аналізу.
Таким чином, складність і розмаїтість застосовуваних методів аналізу
залежать від рівня керування системою. Чим нижче сходинки ієрархічної
градації керування, тим проблеми менше і час їхні дії коротше, тому тут
потрібні прості методи аналізу. На рівні підприємства, галузі аналіз
може ускладнюватися, ставати більш різнобічним. Особливо це відноситься
до підготовки рішень, зв’язаних із плановим завданням і зміною структури
системи. Помилки в цьому випадку діють довгочасно, а отже, і втрати
незмірно зростають.
2.3 Методи економічного аналізу
Методи економічного аналізу поділяються на формалізовані та
неформалізовані. До формалізованих методів належать такі:
§ Класичні методи аналізу господарської діяльності та фінансового
аналізу – ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий,
відсоткових чисел, диференціальний, логарифмічний, інтегральний, простих
та складних відсотків, дисконтування.
§ Традиційні методи економічної статистики – середніх та відносних
величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки
показників у динаміці.
§ Методи математичної статистики вивчення зв’язків – аналізи
кореляційний, регресивний, дискримінант ний, дисперсійний, факторний,
коваріаційний та ін.
§ Економетричні методи – матричні, теорії міжгалузевого балансу.
§ Методи економічної кібернетики і оптимального програмування –
системного аналізу, лінійного, нелінійного, динамічного програмування та
ін.
§ Методи дослідження операцій і теорій прийняття рішень – теорії графів,
ігор, масового обслуговування, сітьового планування і управління.
picscalex1450100090000035400000001001c0000000000040000000301080005000000
0b0200000000050000000c0250031a05040000002e011800040000000201010005000000
0902000000021c000000fb02e2ff0000000000009001000000000440001254696d657320
4e657720526f6d616e0000000000000000000000000000000000040000002d0100000d00
0000320a1b00000001000400000000001905500320cc0e0003000000000000000000
2.4. Інформаційна база економічного аналізу
Залежно від змісту і завдань аналізу використовують такі основні
інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані
внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; дані з
первинної облікової документації (вибіркові дані); експертні оцінки.
З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності
(крім банків і бюджетних установ) запроваджені перелічені далі форми
фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам:
§ Форма 1 „Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи,
зобов’язання і капітал підприємства на встановлену дату.
§ Форма 2 „Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи,
витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та
попередній період.
§ Форма 3 „Звіт про рух грошових коштів”, що відображає надходження та
витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і
фінансовим напрямками діяльності підприємства.
§ Форма 4 „Звіт про власний капітал”, що відбиває зміни у складі
власного капіталу протягом звітного періоду.
„Примітки до звітів” – сукупність показників і пояснень, які
забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів,
розкривають іншу інформацію.
Мета складання фінансової звітності – надати користувачам повну,
правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати
діяльності та рух коштів підприємства для прийняття рішень.
Фінансова звітність забезпечує такі інформаційні потреби користувачів:
§ щодо придбання, продажу цінних паперів та володіння ними;
§ участі в капіталі підприємства;
§ оцінювання якості управління;
§ оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої
зобов’язання;
§ забезпеченості зобов’язань підприємства;
§ визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
§ регулювання діяльності підприємства;
§ прийняття інших рішень.
Разом з новими формами фінансової звітності впроваджено новий План
рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про застосування Плану
рахунків.
Основна мета Плану рахунків – надати інформацію, необхідну для контролю
за діяльністю підприємства, прийняття управлінських рішень і складання
фінансової звітності. Структура нового Плану рахунків погоджена зі
структурою „Балансу” і „Звіту про фінансові результати”.
Аналітичний облік за рахунками запасів, витрат і доходів дає змогу
здійснювати калькулювання собівартості продукції, контроль витрат і
визначати результати діяльності за центрами відповідальності.
Таким чином, кожний клас рахунків має конкретне призначення і тісно
пов’язаний з потребами зовнішніх і внутрішніх користувачів.
3. Аналіз собівартості продукції
3.1 Поняття і складові собівартості.
Собівартість продукції – один з найважливіших показників економічного
аналізу. У ньому фокусуються у грошовому вираженні витрати матеріально –
технічних, трудових та фінансових ресурсів у зв’язку з підготовкою,
організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції.
Собівартість належить до вирішальних чинників, що впливають на прибуток
підприємств і показники рентабельності.
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про
витрати підприємства та її відображення у фінансовій звітності
визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16
„Витрати”.
Залежно від мети та предмета аналізу використовують різні
класифікаційні ознаки витрат. Розглянемо основні з них.
Класифікація за рахунками класу 9 здійснюють згідно з діючим Планом
рахунків бухгалтерського обліку, що був запроваджений одночасно з
міжнародними стандартами фінансової звітності, тобто з 1 січня 2000 р.
Згідно з класифікацією облік витрат виконують так:
§ собівартість реалізації;
§ загально виробничі витрати;
§ адміністративні витрати;
§ витрати на збут;
§ інші операційні витрати;
§ втрати від участі в капіталі;
§ інші витрати.
Такий розподіл витрат не має аналогів у вітчизняній практиці. Істотна
особливість наведеної класифікації полягає в тому, що, оскільки
„собівартість реалізованої продукції” не включає адміністративних витрат
і витрат на збут, з’являється можливість визначити витрати на
виробництво без перекручень та застосування штучних методів розподілу
накладних витрат за видами продукції. Витрати за наведеними статтями
відображають у розд.І форми №2 „Звіту про фінансові результати”.
Класифікація за економічними елементами операційних витрат: матеріальні
витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи;
амортизація; інші операційні витрати (собівартість реалізованих
виробничих запасів, сумнівні борги та втрати від знецінення запасів,
визнані економічні санкції тощо). Дані про економічні елементи витрат
обліковуються за класом 8 Плану рахунків і відображаються у фінансовій
звітності (форма №2, розд.ІІ „Елементи операційних витрат”). Витрати за
цією ознакою визначають по підприємству в цілому з метою аналізу
структури витрат (вертикальний аналіз), порівняння її зі структурою
економічних елементів витрат інших підприємств галузі, а також аналізу
динаміки зміни економічних витрат у часі (горизонтальний аналіз).
виявлення тенденцій змін (трендовий аналіз).
Класифікація за калькуляційними статтями собівартості на одиницю
продукції (робіт, послуг). Собівартість реалізованих товарів визначають
за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”.
Собівартість реалізованої продукції складається з виробничих витрат та
над нормованих виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції включаються:
§ прямі матеріальні витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до
оплати праці;
§ прямі витрати на оплату праці;
§ інші прямі витрати;
§ загальновиробничі витрати.
Перелік статей калькулювання виробничої собівартості продукції
встановлює підприємство.
Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до
собівартості реалізованої продукції, поділяються на адміністративні
витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Основна мета
калькулювання собівартості на одиницю продукції – проаналізувати витрати
за калькуляційними статтями у часі, порівняти витрати на виробництво
продукції з ринковими цінами, визначити її прибутковість або
збитковість, оцінити власну конкурентоспроможність і в разі потреби
скоригувати структуру виробничої програми.
Класифікація витрат за ознакою їх розміру від обсягів виробництва:
змінні і постійні.
Класифікація витрат за способом віднесення на собівартість продукції:
прямі та непрямі. Використовують її для складання калькуляцій на одиницю
продукції. а також для розподілу непрямих витрат за економічними
елементами. До прямих належать технологічні витрати матеріалів та
заробітна плата працівників. до непрямих – витрати, що не можуть бути
віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта економічно доцільним
шляхом: загальновиробничі витрати. адміністративні витрати і витрати на
збут.
Класифікація витрат за місцями виникнення: цехи, дільниці бригади,
функціональні підрозділи (використовують для відповідного контролю та
аналізу собівартості).
Аналіз собівартості продукції за наведеними класифікаційними ознаками
має на меті підвищити ефективність підприємства завдяки виявленим
резервам зниження витрат.
Факторний аналіз собівартості продукції передбачає аналіз:
§ динаміки операційних витрат;
§ чинників зміни витрат на 1 грн. реалізованої продукції за порівнянними
і непорівнянними виробами, а також за групами продукції за віком їх
випуску;
§ впливу на собівартість окремих груп продукції за рівнем їх
рентабельності;
§ структури операційних витрат за економічними елементами;
§ собівартість за калькуляційними статтями витрат.
3.2 Аналіз динаміки операційних витрат на 1 грн. вартості реалізованої
продукції
Операційні витрати за попередній період становлять 8390 тис. грн., за
звітний – 9000 тис. грн. Збільшення витрат спричинюється збільшенням
матеріальних витрат: сукупні витрати збільшились на 7.27%. а матеріальні
– на 11.66% (їх частка в сукупних витратах найбільша – 50%).
Таблиця 3.1
Вихідні дані для аналізу операційних витрат
Номер рядкаПоказникПеріодВідхиленняпопер.звітнийабсолютні
(гр..2-гр.1)відносні
(гр..3:гр..1 х 100%)аб12341Виручка від реалізації
продукції9167100008339.092Матеріальні витрати4030450047011.663Витрати на
оплату праці29252975501.714Відрахування на соціальні
заходи11251145201.785Амортизація1502005033.36Інші операційні
витрати1601802012.57Операційні витрати разом839090006107.27
Витрати на 1 грн. вартості реалізованої продукції за попередній період
picscalex10001000900000346010000030015000000000005000000090200000000040
0000002010100050000000102ffffff00040000002e01180005000000310201000000050
000000b0200000000050000000c02e003e0131200000026060f001a00ffffffff0000100
00000c0ffffffbcffffffa01300009c0300000b00000026060f000c004d6174685479706
50000c00009000000fa02000010000000000000002200040000002d01000005000000140
2000240000500000013020002620315000000fb0280fe000000000000900100000000040
2001054696d6573204e657720526f6d616e000012040000002d01010008000000320a600
24613010000002e0008000000320a6002370f02000000353208000000320a6002d70e010
000002e0008000000320a6002570d02000000393108000000320a60026d0b010000002e0
009000000320a60023606040000003931353208000000320a6002d605010000002e00080
00000320a6002160501000000300009000000320a90034e0004000000393136370900000
0320a6a014f00040000003833393015000000fb0280fe0000000000009001010000cc040
2001054696d6573204e657720526f6d616e00cc12040000002d01020004000000f001010
009000000320a60021e1103000000eaeeef0009000000320a6002630903000000e3f0ed0
010000000fb0280fe0000000000009001000000020002001053796d626f6c00020400000
02d01010004000000f001020008000000320a6002230c010000003d0008000000320a600
2dc03010000003d000a00000026060f000a00ffffffff01000000000010000000fb02100
0070000000000bc02000000cc0102022253797374656d00cc040000002d0102000400000
0f001010003000000000000000000
за звітний період
picscalex1000100090000033e010000030015000000000005000000090200000000040
0000002010100050000000102ffffff00040000002e01180005000000310201000000050
000000b0200000000050000000c02e00380111200000026060f001a00ffffffff0000100
00000c0ffffffbcffffff401100009c0300000b00000026060f000c004d6174685479706
50000c00009000000fa02000010000000000000002200040000002d01000005000000140
2000240000500000013020002fe0315000000fb0280fe0000000000009001010000cc040
2001054696d6573204e657720526f6d616e00ccf9040000002d01010009000000320a600
2fc0e03000000eaeeef0009000000320a6002000803000000e3f0ed0015000000fb0280f
e0000000000009001000000000402001054696d6573204e657720526f6d616e0000f9040
000002d01020004000000f001010008000000320a6002d40d01000000300008000000320
a6002740d010000002e0008000000320a6002f40b02000000393008000000320a60020a0
a010000002e0008000000320a6002d20601000000390008000000320a600272060100000
02e0008000000320a6002b2050100000030000a000000320a90033000050000003130303
0300009000000320a6a019f00040000003930303010000000fb0280fe000000000000900
1000000020002001053796d626f6c0002040000002d01010004000000f00102000800000
0320a6002c00a010000003d0008000000320a60027804010000003d000a00000026060f0
00a00ffffffff01000000000010000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022
253797374656d00cc040000002d01020004000000f001010003000000000000000000
Витрати зменшились на 1.66% завдяки тому, що темпи збільшення виручки
від реалізації продукції перевищили темпи збільшення собівартості
відповідно 9.09 та 7.27%. Випередження становить 1.82 пункта.
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції за звітний період у
порівнянних цінах становлять
picscalex100010009000003930100000300150000000000050000000902000000000400
000002010100050000000102ffffff00040000002e011800050000003102010000000500
00000b0200000000050000000c02e00340111200000026060f001a00ffffffff00001000
0000c0ffffffbcffffff001100009c0300000b00000026060f000c004d61746854797065
0000c00009000000fa02000010000000000000002200040000002d010000050000001402
00024000050000001302000226030500000014020002e604050000001302000222091500
0000fb0280fe0000000000009001000000000402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00008a040000002d01010008000000320a6002b410010000002e0008000000320a6002
b00c02000000343308000000320a6002500c010000002e0008000000320a6002d00a0200
0000393008000000320a90035a0801000000350008000000320a9003fa07010000002e00
09000000320a9003fa04040000003732363609000000320a6a0196050400000036353731
08000000320a9003580201000000300008000000320a9003f801010000002e0008000000
320a9003380101000000310008000000320a6a014c0201000000300008000000320a6a01
ec01010000002e0008000000320a6a012c0101000000310015000000fb0280fe00000000
00009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d616e00cc8a040000002d01
020004000000f001010009000000320a60028c0e03000000eaeeef0015000000fb0280fe
0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d616e00008a0400
00002d01010004000000f001020008000000320a9003360001000000560008000000320a
6a016c0001000000530010000000fb0280fe000000000000900100000002000200105379
6d626f6c0002040000002d01020004000000f001010008000000320a60029c0901000000
3d0008000000320a6002a003010000003d000a00000026060f000a00ffffffff01000000
000010000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d00cc0400
00002d01010004000000f00102000300000000000000, що нижче, ніж за
попередній період, на 1.19%.
3.3 Аналіз впливу чинників зміни витрат на 1 грн. вартості реалізованої
продукції
Витрати на 1 грн. вартості реалізованої продукції змінюються зі зміною
цін реалізації продукції, собівартість одиниці продукції та структури
виробництва.
Вихідні дані та проміжні розрахункові показники для подальшого аналізу
наведені в табл. 3.2.
З метою кількісного оцінювання впливу на рівень відносних витрат на 1
грн. вартості реалізованої продукції таких чинників, як зміни цін на
продукцію, собівартість та структурні (асортиментні) зміни, в аналізі
потрібно виокремити порівнянні та непорівнянні вироби. Для спрощення
записів не будемо конкретизувати ці вироби, а позначимо їх буквами
алфавіту.
У розглядуваному прикладі до першої групи належать вироби А, В, Г, Д,
Є, до другої – Б і Ж. Аналітичні розрахунки, що виконані за вихідними
даними Таблиці 3.2, наведені в Таблиці 3.3.
За гр..3 (табл.3.3) для непорівнянної групи виробів замість середніх
фактичних витрат на 1 грн. вартості реалізованої продукції визначаємо
відношення суми фактичних витрат на виробництво у звітному періоді до
фактичної вартості продукції в попередньому періоді. У нашому випадку
маємо
picscalex100010009000003150100000300150000000000050000000902000000000400
000002010100050000000102ffffff00040000002e011800050000003102010000000500
00000b0200000000050000000c02e003400c1200000026060f001a00ffffffff00001000
0000c0ffffffbcffffff000c00009c0300000b00000026060f000c004d61746854797065
0000c00009000000fa02000010000000000000002200040000002d010000050000001402
000240000500000013020002680315000000fb0280fe0000000000009001000000000402
001054696d6573204e657720526f6d616e00008a040000002d01010008000000320a6002
a80b010000002e0008000000320a6002980702000000363208000000320a600238070100
00002e0009000000320a6002f804030000003135370009000000320a9003450004000000
3136303009000000320a6a015a00040000003235323215000000fb0280fe000000000000
9001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d616e00cc8a040000002d010200
04000000f001010009000000320a6002800903000000eaeeef0010000000fb0280fe0000
000000009001000000020002001053796d626f6c0002040000002d01010004000000f001
020008000000320a6002e203010000003d000a00000026060f000a00ffffffff01000000
000010000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d00cc0400
00002d01020004000000f00101000300000000000000
Сукупні витрати на 1 грн. вартості реалізованої продукції за звітний
період порівняно з попереднім зменшились на 1.52 коп.: у тому числі у
групі порівнянних виробів витрати зменшилися на 7.42 коп., а в групі
непорівнянних виробів, навпаки, збільшилися на 5.9 коп. У свою чергу, у
першій групі витрати на 1 грн. вартості реалізованої продукції
зменшилися завдяки ціновому та структурному чинникам і збільшились
унаслідок підвищення собівартості одиниці продукції. Значне збільшення
витрат у групі непорівнянних виробів зумовлене насамперед збільшенням
собівартості та структурними змінами.
Таблиця 3.2
Вихідні дані та проміжні розрахункові показники для аналізу собівартості
продукції
Вид виро-
бівВік випуску, роківОбсяг реалізації, од., за періодЦіна за одиницю,
тис. грн.., за періодСобівартість одиниці продукції. тис. грн., за
періодВиручка від реалізації, тис. грн., за періодСобівартість
реалізованої продукції. тис. грн., за періодПрибуток від реалізації,
тис. грн., за період. Рентабельність продукції за періодзвіт-
нийпопе-
реднійзвіт-
нийпопе-
реднійзвітнийпопе-
реднійзвіт-
нийпопе
реднійзвітнийпопе
реднійзвіт-
нийпопе-
реднійзвіт-
нийпопе-
реднійпланфактпланфакт123456789101112131415161718А>85580201919.51817.311
001520107299013841101360.1000.089Б7-160-10–11.32-1600–1812–212–0.13В
530465039.94047.735.915001835120014301651701840.0470.10Г25055353531.9302
9.8175019251595150016392502860.1430.149Д455793023.523.622.118.7716501857
1298121514834353740.2640.201Є2341041.24338.539.542.114004301309134342157
90.0410.021Ж152-50-50.548.5-2600-26262522-78-0.03-Ра-
зом——–10000916791009000839010007770.100.085
Примітка: кол.10 = гр.3*гр.5; кол.11 = гр. 4 * гр. 6; кол.12 = гр. 3 *
гр. 7; кол.13 = гр. 3 * гр. 8; кол.14 = гр.4 * гр.9; кол.15 = гр..10 –
гр. 13; кол.16 = гр. 11 – гр. 14; кол.17 = гр.15 / гр. 10; кол.18 = гр.
16 / гр. 11.
Таблиця 3.3
Аналіз впливу чинників витрат на 1 грн. вартості реалізованої продукції
Вид виробівВитрати на 1 грн. реалізованої продукції, коп.., за
періодФактичні витрати на 1 грн. реалізованої продукції за цінами
попереднього рокуСтруктура продукції за вартістю, частки од., за
періодЗміни витрат на 1 грн. реалізованої продукції, коп..
разому тому числі за рахунок змін
попередній
звітний
попередній
звітнийсобівартостіціни реалізаціїструктури
виробниц-тваа123456789Розрахунки за даними табл.3.2Розрахунки за даними
табл.3.3picscalex100010009000003e900000003001500000000000500000009020000
00000400000002010100050000000102ffffff00040000002e0118000500000031020100
0000050000000b0200000000050000000c024004e0031200000026060f001a00ffffffff
000010000000c0ffffffbcffffffa0030000fc0300000b00000026060f000c004d617468
547970650000f00009000000fa02000010000000000000002200040000002d0100000500
000014020002400005000000130200029e0315000000fb0280fe00000000000090010000
00000402001054696d6573204e657720526f6d616e00008a040000002d01010008000000
320a90031f0202000000313108000000320a9003bf01010000002e0008000000320a6a01
100202000000313408000000320a6a01b001010000002e0015000000fb0280fe00000000
00009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d616e00cc8a040000002d01
020004000000f001010008000000320a90036f0002000000e3f008000000320a6a016000
02000000e3f00a00000026060f000a00ffffffff01000000000010000000fb0210000700
00000000bc02000000cc0102022253797374656d00cc040000002d01010004000000f001
02000300000000000000picscalex100010009000003e900000003001500000000000500
00000902000000000400000002010100050000000102ffffff00040000002e0118000500
0000310201000000050000000b0200000000050000000c024004e0031200000026060f00
1a00ffffffff000010000000c0ffffffbcffffffa0030000fc0300000b00000026060f00
0c004d617468547970650000f00009000000fa0200001000000000000000220004000000
2d0100000500000014020002400005000000130200029e0315000000fb0280fe00000000
00009001000000000402001054696d6573204e657720526f6d616e0000e3040000002d01
010008000000320a9003100202000000313008000000320a9003b001010000002e000800
0000320a6a01160202000000313308000000320a6a01b601010000002e0015000000fb02
80fe0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d616e00cce3
040000002d01020004000000f001010008000000320a9003600002000000e3f008000000
320a6a01660002000000e3f00a00000026060f000a00ffffffff01000000000010000000
fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d00cc040000002d010100
04000000f00102000300000000000000picscalex1000100090000032901000003001500
00000000050000000902000000000400000002010100050000000102ffffff0004000000
2e01180005000000310201000000050000000b0200000000050000000c024004a0061200
000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffffbcffffff60060000fc0300000b00
000026060f000c004d617468547970650000f00009000000fa0200001000000000000000
2200040000002d0100000500000014020002400005000000130200025e0615000000fb02
80fe0000000000009001000000000402001054696d6573204e657720526f6d616e0000fd
040000002d01010008000000320a9003900501000000360008000000320a900330050100
00002e0008000000320a9003100201000000330008000000320a9003b001010000002e00
08000000320a6a01930501000000380008000000320a6a013305010000002e0008000000
320a6a01130201000000330008000000320a6a01b301010000002e0015000000fb0280fe
0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d616e00ccfd0400
00002d01020004000000f001010008000000320a9003e00302000000e3f008000000320a
9003fe0201000000f50008000000320a9003600002000000e3f008000000320a6a01e303
02000000e3f008000000320a6a01010301000000f50008000000320a6a01630002000000
e3f00a00000026060f000a00ffffffff01000000000010000000fb021000070000000000
bc02000000cc0102022253797374656d00cc040000002d01010004000000f00102000300
000000000000До суми гр.11До суми гр. 10гр. 7 + гр. 8 + гр. 9(гр. 3 – гр.
1) х гр. 5(гр. 2 – гр. 3) х гр. 5(гр. 5 – гр. 4) х гр. 11.Порівнянні
вироби:
А
91.05
90.0
94.74
0.17
0.11
-5.57
+0.41
-0.52
-5.46В89.9795.33119.550.200.15-3.69+4.44-3.63-4.50Г85.1485.7185.710.210.
175-1.88+0.100.00-2.98Д79.8673.6694.040.200.165-3.81+2.34-3.36-2.79Є97.9
195.9391.860.050.14-8.53-0.85+0.57+8.81Разом за групою
186.9887.5496.080.830.74-7.42+6.73-6.32-7.832. Непорівнянні вироби
Б
113.25
–
–
0.17
–
Розраховується за групою разомЖ-97.00–0.26Разом за групою
2113.2597.00157.620.170.26+5.9+11.5-15.8+10.2Сукупний обсяг реалізованої
продукції91.5290.00-1.01.0-1.52+18.23-22.12+2.373.4. Аналіз впливу
складу продукції за віком її випуску на зміни витрат на 1 грн. вартості
реалізованої продукції.
У ринкових умовах природним є прагнення підприємств оновлювати склад
своєї продукції. На основі маркетингових досліджень підприємство
відмовляється від виробництва застарілої продукції і розпочинає
виробляти нову ( у нашому прикладі підприємство відмовилось від
виробництва продукції Б, це тканини які не користуються особливим
попитом. і почало освоювати вироби Є і Ж). При цьому нова продукція в
початковий період може мати низьку рентабельність, а тимчасові витрати в
подальшому компенсуються. Приклад впливу віку продукції на динаміку її
собівартості наведений у табл. 3.4
Таблиця 3.4
Витрати на 1 грн. вартості реалізованої продукції
Група виробів за вікомПопередній періодЗвітний періодЗміни показника
витрат на 1 грн. (гр.3 : гр. 1) х 100%коп. відсоток до першої вікової
групикоп. відсоток до першої вікової групи123456Є, Ж
1 – 1-2 роки97.9110097.010099.1Г, Д
2 – 2-4 роки82.5584.371.7974.087.0(Б, В)
3 – 5-7 роки100.7102.895.3398.394.7А
4 – понад 8 років91.0592.9990.0092.898.8У середньому за всіма віковими
групами91.5290.0098.3
Найменші витрати на 1 грн. реалізованої продукції мають вироби вік яких
становить 2 – 4 роки. У цій групі виявились найістотніші зміни витрат за
звітний період порівняно з попереднім, а саме: на 13% (100 – 87) при
середньому зменшенні на 1.7% (100 – 98.3). Найбільші витрати в
попередньому періоді мали вироби, вік яких становив 5-7 років. Один з
виробів цієї групи був знятий з виробництва як нерентабельний, що
сприяло зменшенню витрат у цій віковій групі на 5.3% (100 – 94.7).
Витрати на 1 грн. реалізації нової продукції (Є і Ж) поки що високі, але
за рік вони мають зменшитись і відповідно до тенденції з переходом до
виробів вікової групи 2 – 4 роки ще більшою мірою зменшаться.
3.5 Аналіз впливу собівартості окремих груп продукції за рівнем їх
рентабельності
Для того, щоб виконати такий аналіз, продукцію, яку виробляють
поділяють за рівнем рентабельності (щодо середньо галузевого рівня) на
групи : нерентабельна (збиткова), низько-, середньо- та
високорентабельна.
У нашому випадку середньо галузевий рівень рентабельності продукції
становить 10%. З огляду на це вироби Г і Д зарахуємо до
високорентабельної групи, А – до середньо рентабельної, В, Є та Ж – до
низькорентабельної. У звітному періоді нерентабельної продукції не було.
Виріб Б як нерентабельний було знято з виробництва.
Аналіз впливу планових та фактичних витрат за зазначеними групами
продукції наведено у таблиці 3.5
Таблиця 3.5
Аналіз впливу змін витрат за групами продукції за рівнем їх
рентабельності.
Група продукції за рівнем рентабельностіСобівартість продукції за
звітний період, тис.грн.Структура випуску, відсоток до підсумку гр.
1Відхилення від планового рівня, %
(гр. 2 : гр. 1) х 100% – 100%Внесок до загального зменшення витрат, %
(гр. 3 х гр. 4) : 100%плановафактичнаа12345Низькорентабельні
В, Є, Ж5135529556.43+3.12+1.76Середньо рентабельна
А107299011.78-7.65-0.90Високорентабельні
Г, Д2893271531.79-6.15-1.96Разом91009000100.00-1.10-1.10
Наведені дані свідчать, що найбільшу частку у структурі випуску має
низькорентабельна продукція – майже 60%. Незважаючи на вирішальне
значення виконання планових завдань для зниження собівартості, саме щодо
цієї групи фактичні витрати перевищили заплановані на 3.1%. Загальне
зменшення фактичних витрат на 1.1% порівняно з плановими було досягнуто
переважно завдяки позитивним змінам у групах продукції середньо
рентабельної (на 7.65%) і високорентабельної (на 6.15%). З урахуванням
частки кожної групи їх внесок до загального зменшення витрат на 1.1%
(див. гр. 5 табл.3.5) становить для групи високорентабельної продукції –
-1.96, середньо рентабельної – -0.90. низькорентабельної – +1.76. В
останній групі є нові вироби (Є і Ж) і слід переконатись, що саме
додаткові витрати, які пов’язані з їх освоєнням, спричиняють низьку
рентабельність і що така ситуація тимчасова. Стосовно виробу В з цієї
самої групи слід переконатися в доцільності його подальшого випуску. При
цьому треба також визначити, чи не призведе відмова від певних обсягів
виробництва навіть низькорентабельної продукції до не покриття постійних
витрат.
3.6 Аналіз структури операційних витрат за економічними елементами
Узагальнені вихідні дані для аналізу структури операційних витрат за
економічними елементами містить форма №2 фінансової звітності „Звіт про
фінансові результати”, а саме розд.ІІ „Елементи операційних витрат”. За
цими даними можна визначити. до якого типу виробництва належить
підприємство за переважанням використовуваних ресурсів (матеріало-,
трудо-, чи фондомістке). На основі такого аналізу визначають
найактуальніші для підприємства напрямки зниження собівартості. Аналіз
структури операційних витрат за економічними елементами потрібний також
для того, щоб підприємство не потрапило у „ножиці” еластичного попиту на
свою продукцію та нееластичного власного попиту на ті чи інші виробничі
ресурси. Вихідні дані й розрахунки для аналізу собівартості продукції за
економічними елементами наведені в табл..3.6
Таблиця 3.6
Економічні елементи операційних витрат
Елементи витратВитрати, тис. грн., за періодЧастка, % за
періодВідхилення
(+,-)попереднійзвітнийпопереднійзвітнийпопереднійзвітнийа123456Матеріал
ьні витрати4030450048.050.0+470+11.7Витрати на оплату
праці2925292534.933.1+50+1.7Відрахування на соціальні
заходи1125114513.412.7+20+1.8Амортизація1502001.82.2+50+33.3Інші
операційні витрати1601801.92.0+20+12.5Разом83909000100.0100.0+610+7.3
Дані таблиці 3.6 свідчать про матеріаломісткий характер виробництва:
частка матеріальних витрат у попередньому періоді становила 48%, у
звітному – 50%. Темпи збільшення витрат за цією статтею на 4.4 пункта
перевищили темпи збільшення повної собівартості. Лише на третину сукупні
витрати зумовлені оплатою праці: відповідно в попередньому періоді –
34.9%, у звітному – 33.1%. Темпи збільшення витрат на оплату праці в 4.3
раза нижчі, ніж загальні темпи збільшення витрат (7.3:1.7). Найвищими
темпами збільшувалась амортизація. що призвело до збільшення частки
витрат засобів праці в сукупних витратах.
Аналогічно виконують аналіз собівартості за елементами з порівнянням
планових та фактичних рівнів витрат.
3.7 Аналіз собівартості за калькуляційними статтями витрат.
За калькуляційними статтями аналізують собівартість по підприємству в
цілому для того, щоб оцінити відхилення фактичних витрат від
запланованих і визначити вплив цих відхилень на загальну зміну
собівартості реалізованої продукції.
Приклад розрахунків для аналізу наведений у таблиці 3.7
Таблиця 3.7
Аналіз собівартості за калькуляційними статтями витрат
№ п/пСтаття витратОбсяг реалізованої продукції у звітному періоді за
собівартістю, тис. грн.Відхилення витрат, тис. грн.: економія (-),
перевитрати (+), (гр. 2 – гр. 1)Зміни витрат, %за статтею (гр. 3 : гр.
1) х 100за повною собівартістю реалізованої продукції разом (гр. 3 :
р.13 гр. 1) х 100плановоюфактичноюаб123451Сировина та
матеріали23702300-70-2.9-0.772Допоміжні матеріали1401400003Транспортно –
заготівельні витрати10201050+30+2.9+0.354Загальна вартість
матеріалів35303490-40-1.1-0.445Паливо, енергія на технологічні
цілі9501000+50+5.3+0.556Заробітна плата основних
працівників900870-30-3.3-0.337Відрахування на соціальні
заходи4304300008Утримання та експлуатація
устаткування900890-10-1.1-0.119Загальновиробничі
витрати950920-30-3.1-0.3310Адміністративні
витрати13501300-50-3.7-0.5511Разом заводська
собівартість90108900-110-1.2-1.2112Витрати на
збут90100+10+1.1+0.1113Повна собівартість реалізованої
продукції91009000-100-1.1-1.1 Як бачимо з даних таблиці 3.7. понад
планове зменшення витрат на 100 тис. грн. відбулося завдяки економії за
статтями „Сировина та матеріали” (70 тис. грн.), „Заробітна плата
основних працівників” (30 тис. грн.), „Загальновиробничі та
адміністративні витрати” (відповідно 30 і 50 тис. грн.). Водночас
підвищилися порівняно з планом витрати на енергоносії (на 50 тис. грн..
або на 5.3%) і транспортно – заготівельні витрати (на 30 тис. грн.., або
на 2.9%). Внесок кожної калькуляційної статті до загального зниження
витрат (у відсотках) наведений у гр. 5 табл.3.7. Підсумок за цією графою
є алгебраїчною сумою даних за різними калькуляційними статтями.
4. Оцінка фінансового стану підприємства.
4.1 Порівняльний аналітичний баланс
Традиційно структура і джерела утворення майна підприємства
досліджуються за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Методику
його складання запропонував у 20-ті роки один з фундаторів
балансознавства М. Блатов. Щоб отримати порівняльний аналітичний баланс.
треба вихідний баланс доповнити показниками структури. абсолютної та
структурної динаміки вкладень (активи) і джерел коштів (пасиви)
підприємства за звітний період.
При складанні та аналізі порівняльного балансу використовуються прийоми
аналізу горизонтального (визначають абсолютні та відносні зміни різних
статей балансу) та вертикального (визначають питому вагу окремих статей
та їх змін).
Таблиця 4.1
Агрегований порівняльний аналітичний баланс ТОВ „Альфа” за 2001 рік
№ п/пСтаття балансуНа початок звітного періодуНа кінець звітного
періодуЗміни за звітний періодтис. грн. % до підсумкутис. грн. % до
підсумкуабсолютні (+-), тис. грн.
(гр.3 – гр. 1)темп. %
(гр. 5 / гр. 1) х 100%структури, %
(за гр. 5)частка пунктів
(гр. 4 – гр. 2)аб12345678Актив1Майно
разом80001008730100+730+9.110001.1Необоротні
активи400050439050.3+390+9.7+53.4+0.31.2Оборотні
активи400050434049.7+340+8.5+46.6-0.31.2.1Запаси310038.8230026.4-800-25.
8-109.6-12.41.2.2Дебіторська
заборгованість2002.58509.7+650+325+89.0+7.21.2.3Поточні фінансові
інвестиції2503.1105012.0+800+320+109.6+8.91.2.4Витрати майбутніх
періодів500.6500.600001.2.5Кошти та їх
еквіваленти4005.0901.0-310-77.5-42.4-4.0Пасив2Джерела майна
разом80001008730100+730+9.110002.1Власний
капітал46.9058.6579066.3+1100+23.4+150.7+7.72.1.1Статутний капітал
3500
43.7
4000
45.8
+500
+14.3
+68.5
+2.12.1.2Нерозподілений
прибуток100012.5160018.3+600+60.0+82.2+5.82.1.3Інші
джерела1902.41902.2000-0.22.2Позиковий
капітал331041.4294033.7-370-11.2-50.7-7.72.2.1Довгострокові
зобов’язання135016.995010.9-400-29.6-54.8-6.02.2.2Короткострокові
кредити та позики7008.890010.3+200+28.6+27.4+1.52.2.3Кредиторська
заборгованість126015.7109012.5-170-13.5-23.3-3.2
Проаналізувавши баланс, можна виявити як позитивне, так і негативне у
фінансовому стані підприємства.
Позитивне:
· необоротні активи на початок року були сформовані за власні кошти;
вони збільшилися за звітний період за рахунок того самого джерела;
· оборотні активи збільшилися за рахунок власних коштів підприємства, а
саме завдяки реінвестованому прибутку при одночасному зменшенні суми
позикових джерел;
· істотно збільшилася частка власних коштів у формуванні запасів (з
21.9% на початок року до 59.6% на кінець року).
Негативне:
· дебіторська заборгованість збільшилась більш як у 4 рази, що, можливо,
спричинилось зниженням платоспроможності споживачів продукції
підприємства. Таке істотне відволікання обігових коштів було
компенсоване одночасним збільшенням кредиторської заборгованості (це
джерело найчастіше використовується для покриття дебіторської
заборгованості);
· поточні фінансові інвестиції ще на початок року були сформовані за
рахунок позикових коштів; за звітний період залучення цього джерела
збільшилось більш як у 4 рази;
· кошти на початок року були нагромаджені завдяки кредиторській
заборгованості. За рахунок часткового її погашення цей актив різко
скоротився (у 4.4 раза). Унаслідок цього погіршились показники
ліквідності підприємства.
Отже, завдяки використанню порівняльного аналітичного балансу можна
всебічно проаналізувати склад і джерела утворення майна підприємства.
4.2 Аналіз зрушень у майновому стані підприємства
За критерієм одного з істотних кінцевих результатів діяльності
підприємства „Виручка від реалізації продукції” доцільно проаналізувати
майновий стан підприємства за такими двома напрямками:
1. Аналіз співвідношення між темпами збільшення виручки від реалізації
продукції ?V і валюти балансу ?В. Якщо ?V > ?В, то активи (майно)
підприємства використовуються ефективніше, ніж у попередньому періоді,
якщо ?V ?В, то ефективність використання майна підприємства
підвищується.
2. Аналіз частки інтенсивних та екстенсивних чинників у збільшенні
виручки від реалізації продукції, тобто кількісне визначення того.
наскільки це збільшення зумовлене збільшенням розміру майна і наскільки
– його кращим використанням (табл. 4.2)
Таблиця 4.2
Вихідні дані для визначення частки інтенсивних та екстенсивних чинників
у збільшенні виручки від реалізації
№ п/пПоказникиПеріодпопереднійзвітний1Середньорічна валюта балансу, тис.
грн.784083652Виручка від реалізації продукції, тис. грн.
9167100003Ресурсовіддача (р.2 : р.1)1.16931.1955
Внесок чинника:
· екстенсивного – (8365 – 7840) * 1.1693 = 613.8 тис. грн.;
· інтенсивного – (1.1955 – 1.1693) * 8365 = 219.2 тис. грн.
Виручка від реалізації збільшилась на 833 тис. грн.. Таким чином, внесок
екстенсивного чинника становить 73.7%, інтенсивного – 26.3%, тобто
підприємство збільшувало обсяги реалізації переважно завдяки збільшенню
активів (майна).
ВИСНОВОК
Дослідивши в даній роботі питання аналізу собівартості продукції на
прикладі ТОВ „Альфа” можна зробити наступні висновки:
· Підсумком аналізу собівартості є виявлення резервів подальшого
поліпшення показників. Резерви повинні бути узагальнені, взаємно
ув’язані, визначена їхня загальна сума й основні напрямки реалізації.
· Задачами аналізу собівартості продукції є: оцінка обґрунтованості і
напруженості плану по собівартості продукції, витратам виробництва і
звертання на основі аналізу поводження витрат; установлення динаміки і
ступеня виконання плану по собівартості; визначення факторів, що
вплинули на динаміку показників собівартості і виконання плану по них,
величини і причини відхилень фактичних витрат від планових; аналіз
собівартості окремих видів продукції; виявлення резервів подальшого
зниження собівартості продукції.
· Аналіз собівартості продукції спрямований на виявлення можливостей
підвищення ефективності використання матеріальних, трудових і грошових
ресурсів у процесі виробництва, постачання і збуту продукції.
Вивчення собівартості продукції дозволяє дати більш правильну оцінку
рівню показників прибутку і рентабельності, досягнутому на
підприємствах.
Використана література
1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. –
3-е изд., перераб. М.: Финансы и статистика, 1994. 288 с.: ил.
2. Индукаев В.П. Организация оперативного учета и контроля издержек
производства. М.: Финансы и статистика, 1986. 143 с.
3. Кирьянова З.В., Трусов А.Д. Бухгалтерский учет М.: Финансы, 1974. 160
с.
4. Мацкевичюс И.С., Кальчинскас Г.Л. Управление затратами. М.: Финансы и
статистика, 1989. 221 с.: ил.
5. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2000. –
152с.
6. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Підруч.: Пер. з англ..-
К.: Молодь, 1997. – 1000с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
