Планування коштів на оплату праці
Планування коштів на оплату праці здійснюється на базі розробленого
штатного розкладу та прийнятої на підприємстві системи матеріального
стимулювання праці персоналу.
Планування розміру фонду оплати праці здійснюється за наступними
напрямками:
Основна оплата праці. Потреба в коштах для виплати основної заробітної
платні працівникам торговельного підприємства, праця яких оплачується
почасово, визначається шляхом множення штатної чисельності (чв)
персоналу на встановлений розмір посадового окладу (місячної тарифної
ставки) (Зв). Додатково слід враховувати коефіцієнт невиходу на роботу в
зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (ксв), який склався на
підприємстві, оскільки витрати на сплату лікарських листів фінансуються
за рахунок соціального страхування. Загальний розрахунок здійснюється за
формулою:
,
де Д – тривалість планового періоду в місяцях;
і – категорії робітників підприємства, для оплати праці яких
використовується почасова форма оплати праці;
Планування коштів для оплати праці працівників-відрядників здійснюється,
виходячи з встановлених відрядних розцінок за одиницю реалізації товарів
та інших видів робіт та планового обсягу їх здійснення:
,
де Сд – встановлені відрядні розцінки за одиницю роботи (обсягу
товарообігу, фасувальних, вантажно-розвантажувальних робіт, інших
операцій);
Опл, – плановий обсяг робіт (операцій), що сплачуються відрядне;
j – роботи (операції), виконання яких оплачується з використанням
відрядної форми оплати праці.
Для робітників, що працюють за контрактом, при проведенні планових
розрахунків враховуються зобов’язання роботодавця, передбачені
контрактом.
II. Додаткова оплата праці.
Потреба в коштах для сплати додаткової заробітної платні здійснюється в
розрізі її основних видів.
На сплату премій за поточними результатами господарської діяльності —
виходячи з розроблених розмірів і шкали преміювання та планового розміру
основної заробітної платні.
На сплату доплат та надбавок – виходячи з розмірів їх встановлення та
кількості робітників, для яких вони встановлені.
На оплату виконання разових робіт за договорами цивільно-правового
характеру (ремонт інвентаря, побілка, пофарбування, експертиза та таке
інше) – виходячи з переліку робіт, на які притягуються робітники, що не
перебувають в штаті підприємства, з урахуванням періодичності та
ринкової ціни їх виконання.
На сплату щорічних, додаткових та спеціальних відпусток -в порядку,
передбаченому Законом України “Про відпустки”, виходячи з загальної
тривалості їх надавання та існуючої (планової) середньої заробітної
платні.
На придбання спецодягу та інших предметів, які залишаються в особистому
користуванні – виходячи з планової ціни їх придбання, встановлених
строків служби та чисельності відповідних категорій персоналу.
Інші виплати – виходячи з їхнього розміру.
Для поглиблених розрахунків додаткова заробітна платня може плануватися,
виходячи з існуючого або цільового співвідношення між основною та
додатковою оплатою праці.
ІІІ. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Потреба в засобах для здійснення заохочувальних та компенсаційних виплат
здійснюється за такими основними видами:
Преміальні виплати за спеціальними системами – виходячи з розробленого
положення та з урахуванням їх періодичності, масовості сплати й
середнього розміру премій.
Одноразові заохочення та матеріальна допомога – виходячи з відповідного
розміру з урахуванням середнього розміру та числа необхідних виплат.
Премії за підсумками роботи за рік, за вислугою років та стажем роботи
згідно з розробленим положенням, виходячи з планового розміру основної
та додаткової заробітної платні, планового розміру прибутку та
встановленої частки його використання з цією метою.
Трудові та соціальні пільги робітникам – виходячи з розміру, масовості
та періодичності їх надання окремо з кожного виду.
Компенсаційні виплати (в зв’язку з простоєм не з вини робітників,
відпусткою за ініціативою адміністрації та в інших, передбачених
законодавством випадках) – виходячи з тривалості періоду, впродовж якого
зберігається заробітна платня, з чисельності персоналу, якому будуть
надаватися компенсаційні виплати та виплати уже сформованої (планованої)
середньої заробітної платні відповідним категоріям персоналу.
Інші виплати – виходячи із відповідного розміру їх здійснення.
Для проведення поглиблених розрахунків розмір заохочувальних та
компенсаційних сплат планується, виходячи з питомої ваги використання
чистого прибутку в її загальному обсязі та планового розміру чистого
прибутку.
Проведення планових розрахунків з кожного напрямку та виду матеріального
стимулювання праці персоналу дозволяє визначити загальний плановий
розмір фонду оплати праці підприємства та плановий середній доход на
одного робітника підприємства в цілому та за категоріями персоналу.
Плановий середній розмір доходів (оплати праці) окремих категорій
персоналу підприємства порівнюється з середньоринковим рівнем оплати
праці (ціною робочої сили), що відповідає кваліфікації та професійній
майстерності.
Якщо рівень оплати праці на даному торговельному підприємстві відповідає
середньоринковому рівневі, або вищий за нього, то це забезпечує
закріплення кадрів та певною мірою сприяє підвищенню продуктивності та
ефективності їх праці.
Якщо оплата праці на підприємстві нижча за середній рівень по народному
господарству, то це викликає плинність кадрів, незадоволення роботою та,
відповідно, негативно впливає на результати праці персоналу. При
виявленні такого становища слід переглянути та відкоригувати розміри
оплати праці та інших стимулюючих виплат, які використовуються на
підприємстві.
В той же час, необхідно вивчити фінансові можливості підприємства з
отримання доходів (прибутків), достатніх для створення фонду оплати
праці та здійснення запланованих виплат.
Створення фінансових передумов для своєчасної й повної оплати та
стимулювання праці персоналу здійснюється таким шляхом:
При плануванні мінімального та цільового товарообороту підприємства
(точки беззбутковості та цільового прибутку) – шляхом включення витрат
на оплату праці до складу умовно-постійних (в розмірі постійної частини
основної та додаткової заробітної платні), умовно-змінних поточних
витрат (в розмірі окремих виплат та змінної частини допоміжної
заробітної платні) та чистого прибутку підприємства (в розмірі інших
планових стимулюючих та компенсаційних витрат).
При плануванні необхідного розміру доходів (рівня торгової надбавки) –
шляхом врахування необхідних витрат на оплату праці в складі поточних
витрат підприємства.
При плануванні розподілу чистого прибутку – шляхом включення
передбаченого планом з праці розміру заохочувальних соціальних витрат в
загальний кошторис використання прибутку.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
