.

Формування роздрібної ціни на ПММ (курсова)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4889
Скачать документ

Формування роздрібної ціни на ПММ

База оподаткування операцій з продажу товарів визначається, виходячи
з договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або
регульованими цінами з врахуванням акцизного збору,
ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів, за
винятком ПДВ, який враховується в ціні товарів.

Розглянемо порядок формування роздрібної (продажної) ціни одиниці
умовного палива на прикладі.

з/п Показники

Сума, грн.

1 Ціна постачальника на одиницю палива, без ПДВ 1,00

2 Торгова націнка 0,20

3 7 %-вий збір від продажу ПММ (1,00 + 0,20) х 7 : 100 0,08

4 ПДВ (1,00 + 0,20 + 0,081_х 20 : 100 0,26

5 Роздрібна ціна одиниці палива 1,54

Порядок приймання – передачі зміни на АЗС і складання змінного
звіту

В процесі господарської діяльності на АЗС здійснюється
оперативний кількісний контроль, результати якого
використовуються для ведення обліку, звірки кількості
отриманих і відпущених нафтопродуктів. Матеріально відповідальні
особи АЗС ведуть кількісно-сумовий облік руху нафтопродуктів за видами і
марками нафтопродуктів в змінному звіті. Один примірник змінного звіту з
доданими до нього товарно-транспортними накладними, готівкою, що
надійшла за зміну, здається до бухгалтерії, а другий залишається на АЗС.
У випадку роботи у вихідні та святкові дні дозволена передача змінних
звітів до бухгалтерії в перший робочий день після вихідних і святкових
днів. При прийманні-передачі зміни оператори АЗС разом:

• визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни: на підставі
залишків на початок зміни, надходжень нафтопродуктів за зміну і
кількості відпущених за зміну нафтопродуктів відповідно свідченням
накопичувальних лічильників всіх паливороздавальних колонок (фактичний
залишок);

• вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в
кожному резервуарі;

• визначають за результатами вимірів об’єм нафтопродуктів в резервуарах
АЗС (книжний залишок);

• роздруковують на ЕККА фіскальний звітний чек і визначають суму виручки
за зміну;

• передають по зміні залишок готівки;

• перевіряють за допомогою контрольних вимірників фактичного відхилення
роботи кожної паливороздавальної колонки.

При розбіжностях фактичної кількості нафтопродуктів в резервуарі в межах
відносного відхилення виміру ± 0,8 % по ДЕВ 266976 зміна передається і
приймається. У випадку перевищення відносного відхилення величини ± 0,8
% керівництво АЗС повинно прийняти заходи до проведення позачергової
перевірки засобів вимірювання АЗС територіальним органом Держстандарту.

Після закінчення кожної зміни оператором АЗС складається в двох
примірниках змінний звіт, з яких один примірник з доданими ТТН і
готівкою, що надійшли за зміну, здається в бухгалтерію, а другий –
залишається на АЗС.

Бухгалтерія підприємства, при прийманні змінних звітів з доданими до них
первинними документами, перевіряє правильність перенесення показників
лічильників паливороздавальних колонок, звіти ЕККА і надходження
готівки. На підставі вже перевірених змінних звітів і первинних
документів складаються місячні накопичувальні відомості, в якій
відображаються наступні показники:

• кількість завезених на АЗС нафтопродуктів за видами, марками, сортами
і цінами;

• покупна і продажна вартість завезених нафтопродуктів, в т.ч. від
загальної вартості завезених нафтопродуктів, їх кількістю за продажною
вартістю, окремим рядком сума дорожнього збору;

• кількість і вартість реалізованих споживачам нафтопродуктів за
наявністю, в т. ч. окремим рядком сума ПДВ і дорожній збір;

• результати інвентаризації нафтопродуктів і наявність.

Бухгалтерський облік нафтопродуктів

Облік паливо-мастильних матеріалів на підприємствах
нафтопродуктозабезпечення ведеться по в натурі (за. кількістю, вагою,
мірою) здійснюється безпосередньо МВО, а бухгалтерія підприємства веде
їх кількісно-сумовий облік.

При цьому методі МВО АЗС ведуть кількісно-сумовий облік руху
нафтопродуктів за видами і марками нафтопродуктів в змінному звіті.

Синтетичний облік руху нафтопродуктів на АЗС відображається на рахунку
28 “Товари”.

Підприємства, що здійснюють торгівлю нафтопродуктами, для їх обліку
використовують рахунки 281 “Товари на складі” (при здійсненні оптової
торгівлі) і 282 “Товари в торгівлі” (при здійсненні роздрібної
торгівлі). По дебету цих рахунків відображаються збільшення в результаті
покупки нафтопродуктів, оприбуткування їх лишків, виявлених за
результатами інвентаризації, безкоштовно отриманих нафтопродуктів в
результаті здійснення бартерних операцій, вартості списаних в результаті
природного убутку і вартості втрат нафтопродуктів понад встановлених
норм природного убутку.

Аналітичний облік ведеться за кожним найменуванням, маркою і сортом
палива. Розрахунки з покупцями відображаються на рахунку 36 “Розрахунки
з покупцями та замовниками”, окремо по кожному клієнту.

Бухгалтерський облік руху нафтопродуктів здійснюється у відповідності з
П(С)БО 9 “Запаси”. Склад первісної вартості нафтопродуктів залежить від
способу їх придбання (отримання).

Розглянемо на прикладі схему бухгалтерських проводок, пов’язаних з
реалізацією АЗС нафтопродуктів.

Приклад 20

Підприємством роздрібної торгівлі “Марія” закуплено бензин для подальшої
реалізації вартістю – 12000 грн., в т.ч. ПДВ – 2000 грн.

Нараховано торгову надбавку (ПДВ і торгова націнка) на суму 2600 грн.
Бензин реалізовано на суму 12600 грн., в т.ч. ПДВ – 2100 грн. Форма
розрахунку:

– за готівку – 8820 грн., в т.ч. ПДВ – 1470 грн.;

-‘ за безготівковий рахунок – 3780 грн., в т.ч. ПДВ – 630 грн.

on. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Дт Km Сума,
грн.

1 Проведено попередню оплату за бензин 631 311 12000

2 Відображено податковий кредит по ПДВ 641 644 2000

3 Оприбутковано раніше оплачений бензин

282 631 10000

4

Нараховано ПДВ, який відноситься до вартості бензину, що
надійшов 644 631 2000

5

Нараховано торгову надбавку (з врахуванням ПДВ) 282

285

2600

6 Реалізовано бензин за готівку 301 702 8820

7

Відображено податкові зобов’язання, які відносяться до вартості
оплаченого бензину

702 702

641 791

1470 7350

8

Списано облікову вартість реалізованого бензину

902

282

7000

9

Списано за розрахунком суму торгової надбавки

285

282

1820

10

Списано собівартість реалізованого бензину

791

902

7000

11

Реалізовано бензин за безготівковий розрахунок

311

361

3780

12

Нараховано податкові зобов’язання по ПДВ

643

641

630

13

Передано бензин покупцю за заправочною відомістю

361

702

3780

14

Відображено ПДВ, який відноситься До вартості переданого
бензину

702

643

630

15

Списано облікову вартість реалізованого бензину

902

282

3000

16

Списано по розрахунку суму торгової надбавки

285

282

780

17:

Списано собівартість реалізованого бензину

791

902

3000

Особливості обліку роздрібної торгівлі алкогольними напоями

Суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та
підпорядкування, які здійснюють оптову торгівлю алкогольними напоями та
пивом іншим оптовим підприємствам, підприємствам роздрібної торгівлі, в
мережі торгівлі та громадського харчування є платниками збору на
розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Виробники алкогольних напоїв та пива до платників збору безпосередньо не
відносяться. Але у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними
напоями та пивом в мережі фірмових магазинів, які не є юридичними
особами і не мають самостійного балансу, виробники також відносяться до
платників збору.

Об’єктом оподаткування збором є виручка, отримана на кожному етапі
реалізації в оптово-роздрібній торгівельній мережі і в мережі
громадського харчування алкогольних напоїв та пива.

Сума однопроцентного збору з виручки, одержаної від реалізації
алкогольних напоїв та пива, до обсягу реалізації не включається і
торгова надбавка з цієї суми не нараховується.

Збір є завершальним процесом ціноутворення алкогольних напоїв та пива і
нараховується на акцизний збір, включений в ціну виробника, та на ПДВ,
включений в ціну цих товарів. Механізм нарахування аналогічний

нарахуванню податку з обороту. Тобто збір, сплачений в складі ціни
алкогольних напоїв та пива на попередньому етапі їх купівлі-продажу в
мережі оптової торгівлі, не враховується в зменшення платежів до бюджету
збору, одержаного в складі ціни оподатковуваних збором товарів при їх
подальшій реалізації.

Приклад 21

Підприємство оптової торгівлі придбає алкогольні напої за ціною 60000
грн, в т.ч. ПДВ – 10000 грн., нараховує товарну надбавку в сумі 22000
грн. (з врахуванням ПДВ, включеного в ціну постачальника), реалізує їх
підприємству роздрібної торгівлі. Підприємство роздрібної торгівлі
нараховує товарну надбавку 32880 грн. і реалізує алкогольні напої в
роздрібній торговельній мережі.

Таким чином, підприємство оптової торгівлі одержить алкогольні напої за
ціною 60000 грн., в т.ч. ПДВ – 10000 грн. Ціна реалізації товарів
підприємству роздрібної торгівлі складе 72720 грн. (ціна придбання
товарів без врахування ПДВ – 50000 грн., товарна надбавка – 22000 грн.,
разом торговий оборот – 72000 грн., в тому числі ПДВ – 12000 грн., збір
на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства – 720 грн.). У
відвантажувальних документах буде вказано: вартість товарів – 72720
грн., в тому числі на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
– 720 грн., ПДВ-12000 грн.

Моментом нарахування збору для його сплати до бюджету є не момент
відвантаження, а дата надходження оплати.

Припустимо, після відвантаження продукції на суму 72720 грн.
підприємство оптової торгівлі отримує від підприємства роздрібної
торгівлі оплату в сумі 52000 грн. В цей момент здійснюється нарахування
збору для його сплати до бюджету. При обчисленні податків, пов’язаних з
реалізацією алкогольних напоїв, .першим обчислюється збір, а потім ПДВ
та інші податки. Крім того, об’єкт оподаткування збором не включає сам
збір, нарахований його платником. Але в подальшому до об’єкту
оподаткування збором буде включатись збір, нарахований попереднім
платником збору. Точну суму нарахованого для сплати до бюджету збору
можна визначити шляхом вирахування із суми отриманого доходу частки від
його ділення на 1,01і. В наведеному прикладі сума нарахованого збору
складе 52000 грн. -(52000 грн.: 1,01) = 515 грн. або (52000 грн. – 515
грн.) х 1 % – 515 грн. .

Підприємством роздрібної торгівлі збір включається до ціни реалізації,
виходячи з суми ціни придбання товару у оптового постачальника і власної
торгової надбавки. В прикладі роздрібна ціна алкогольних напоїв складе
94536 грн. (ціна придбання товару без врахування ПДВ – 60720 грн.,
товарна надбавка – 32880 грн., разом товарооборот – 93600 грн., в т.ч.
ПДВ – 15600 грн., збір на розвиток виноградництва, садівництва та
хмелярства – 936 грн.). При реалізації всієї партії товарів у касових
документах буде зазначено: вартість товарів – 94536 грн., в т.ч. ПДВ –
15600 грн.

При частковій реалізації товарів підприємством роздрібної торгівлі,
наприклад, на суму 66660 грн., сума нарахованого збору складає 66660
грн. -(66660 грн.: 1,01) = 660 грн. або (66660 грн. – 660 грн.) х 1 % :
100 = 660 грн.

Бухгалтерський облік Для обліку збору на
розвиток оптової і роздрібної торгівлі алкогольними виноградарства,
садівництва i хмелярства напоями передбачений рахунок 64
“Розрахунки за податками й платежами”, субрахунок 642 “Розрахунки по
обов’язкових платежах”. Збір на розвиток виноградарства садівництва та
хмелярства враховується в доході підприємства від основної діяльності і
виключається з нього при розрахунку чистого доходу.

Типова кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку при обліку
операцій реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних
напоїв і пива наводиться нижче.

N

s on. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дт Km

Облік на підприємстві оптової торгівлі (відвантаження)

1

Отримано алкогольні напої у постачальника 281 631

2 Нараховано податковий кредит по ПДВ 641 631

‘ Вся сума отриманих коштів 52000 грн. складає 101 % (вартість товару із
врахуванням ПДВ і акцизу – 100 %, плюс збір в розмірі 1 %)

1 2 3 4

3 Перераховано оплату постачальнику 631 311

4 Відвантажено товар покупцю 361 702

5

Враховано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
702

542

6 Нараховано податкові зобов’язання по ПДВ 702 641

7 Списано чистий дохід 702 791

8 Списано собівартість реалізованого товару 902 281

9

Враховано собівартість реалізованого товару у складі фінансового
результату 791

902

10 Списано адміністративні витрати та витрати на збут 791 92,93

11 Отримано оплату від покупця 311 361

12

Нараховано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
541

642

13

Оплачено збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства 642

311

14 Оплачено ПДВ 641 311

Облік на підприємстві оптової торгівлі (передплата)

1 Отримано алкогольні напої у постачальника 281 631

2 Нараховано податковий кредит по ПДВ 641 631

3 Перераховано оплату постачальнику 631 311

4 Отримано оплату від покупця 311 361

5 Нараховано податкові зобов’язання по ПДВ 643 641

6

Нараховано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
172

642

7 Відвантажено товар покупцю 361 702

8 Враховано податкові зобов’язання по ПДВ 702 643

9 Враховано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
702 171

10 Списано чистий дохід 702 791

11 Списано собівартість реалізованого товару 902 281

12

Враховано вартість реалізованого товару в складі
фінансового результату 791

902

13 Списано адміністративні витрати та витрати на збут 791 92,93

14

Оплачено збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства 642
311

15 Оплачено ПДВ 641 311

Облік на підприємстві роздрібної торгівлі

1 Отримано алкогольні напої у постачальника 282 631

2 Нараховано податковий кредит по ПДВ 641 631

3 Нараховано торгову націнку 282 285

4 Перераховано оплату постачальнику 631 311

5

Отримано оплату за реалізований в роздрібній торговельній мережі товар
301

702

6

Нараховано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
702 642

7 Нараховано податкові зобов’язання по ПДВ 702 641

8 Списано чистий дохід 702 791

9

Списано товарну надбавку на реалізований товар (методом “червоного
сторно”) 282

285

10 Списано собівартість реалізованого товару 902 282

11

Враховано собівартість реалізованого товару у складі
фінансового результату 791

902

12 Списано адміністративні витрати та витрати на збут 791 92,93

13

Сплачено збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства 642

311

14 Сплачено ПДВ 641 311

(Визначення собівартості реалізованії товарів

Поняття та види торгових знижок та Правильно сформована ціна – це основа
для націнок прискореної реалізації товарів, підвищення обсягів
товарообігу і відповідно отримання прибутку підприємства, однак тільки
правильна політика застосування цін дає можливість прискореної
реалізації товарів і отримати прибуток. Для цього необхідно правильно
керувати цінами з урахуванням попиту і пропозицій на споживчому ринку
товарів. Одним з таких важелів коригування цін виступає система торгових
знижок і націнок.

Торгові знижки

На сьогодні в Україні при реалізації товарів підприємствами роздрібної
торгівлі покупцям надаються різні знижки. У наданні (отриманні) знижок
зацікавлені як продавці, оскільки зниження роздрібних цін сприяє
збільшенню потоку покупців і, відповідно, обсягу здійсненого продажу,
так і покупці, які прагнуть придбати товар дешевше. В результаті
прискорюється товарообіг, знижуються витрати, пов’язані з операційною
діяльністю, зберіганням і збутом товарів. Ці чинники сприяють збільшенню
прибутку, отриманого від реалізації, і підвищенню ліквідності
підприємства.

Знижка – це така умова операції купівлі-продажу, при якій відбувається
зменшення вартості продажу товару. Розмір знижки залежить від виду
угоди, обсягу продажів і встановлюється, як правило, у відсотках до ціни
товару, або до вартості покупки. Найбільш поширеними є такі знижки:

• знижки за кількість товару, що купується – надається покупцю, який
закупив обумовлену положенням про знижки партію товару;

• знижки за придбання товару понад обумовленої суми – надається покупцю
у випадку, якщо сума купівлі її перевищує обумовлену суму;

• передсвяткові знижки – надаються покупцям у випадку закупівлі товарів
у передсвяткові та святкові дні;

• сезонні знижки – надаються покупцям при сезонному розпродажу товарів,
а також у випадку сезонних закупівель товарів покупцями;

• спеціальні знижки – надаються покупцям, у яких продавець найбільш
зацікавлений;

• конфіденційні знижки – надаються на підставі усної домовленості між
сторонами;

• бонусні знижки — надаються постійним покупцям, якщо вони за певний
період часу закуповують застережену кількість товарів;

• знижки-сконто – надаються покупцю у випадку оплати вартості товару до
настання строку платежу.

В усіх випадках суб’єкт господарювання на підприємстві роздрібної
торгівлі, прийнявши рішення про надання торгових знижок, інформує про це
покупців через засоби масової інформації шляхом розміщення оголошень на
рекламних щитах або інших рекламних носіях, у вітринах магазинів, а
також на видних і доступних для огляду місцях безпосередньо в
торговельних приміщеннях підприємства, через рекламу по радіо,
телебаченню, в газетах і в журналах.

Пропозиція продавця укласти угоду з продажу товарів на тих чи інших
умовах, що визначаються суб’єктом господарювання, направлена всім
можливим покупцям, а угода укладається лише в тому випадку, якщо
покупець приймає пропозицію. Письмове підтвердження здійсненої угоди на
підприємствах роздрібної торгівлі оформляється касовим, товарно-касовим
або товарним чеком та іншими документами, в яких повинно бути зазначено
найменування закупленого товару, кількість, роздрібна ціна, сума
торгової знижки, загальна вартість покупки, інші відомості, які повинні
зазначатись в таких і подібних до них документах відповідно до вимог
чинного законодавства. Підставою для надання торгівельних знижок, їх
розміру й організації торгового процесу, а також обгрунтуванням для
відображення в обліку роздрібних цін у межах наданої торгової знижки є
Положення і наказ суб’єкта господарювання. Такі документи необхідні, щоб
до підприємства не було претензій як із боку покупців, так і з боку
контролюючих органів, а також з метою запобігання зловживань з боку
матеріально відповідальних осіб.

З метою обліку всі знижки доцільно поділити на три групи:

• знижки, що надаються після дати реалізації товару;

• знижки, що надаються в момент реалізації товару;

• знижки, що надаються до дати реалізації товару.

В західному обліку використовують два методи обліку торгових . знижок:
чистий і валовий. При валовому методі обліку рахунок-фактура покупцю
виписується на всю суму відразу, до якої входять відпускна вартість
товару і відсотки, що належать до сплати за відстрочення платежу,
розраховані на весь обумовлений договором термін). Тобто бухгалтер
реєструє в обліку дохід з урахуванням усіх можливих до отримання
відсотків. У разі якщо покупець розраховуєтьс за товар раніше вказаного
терміну, бухгалтер реєструє “недоотримані” відсотки на окремому
контрдохідному рахунку, аналогічному нашому 704-му.

При чистому методі обліку цей рахунок використовується як дохідний,
тобто при відпуску товарів в кредит бухгалтер не реєструє можливі
відсотки як нараховані доходи. Вони відображаються в обліку вже при
отриманні оплати.

Валовий метод обліку знижок є дуже тяжким маркетинговим прийомом.
Покупцю набагато приємніше усвідомлювати, що він отримує знижку, а не
платить відсотки.

Торгові націнки

Торгові націнки оптової і роздрібної торгівлі призначені для покриття
витрат обігу і одержання прибутку підприємства.

На сьогодні в Україні діючим законодавством обмежень на розмір націнки
як в оптовій, так і в роздрібній торгівлі, на всі товари, незалежно від
їх класифікаційної групи, а також незалежно від форм власності
підприємства немає. Розмір націнки і відповідно продажну ціну товару
формує керівництво підприємства в повній залежності від попиту населення
і насищення ринку відповідним товаром, який відповідає всім параметрам
діючих норм ,по якості і естетичному оформленню упаковки, фасовці і
терміну зберігання. До ціни товарів, які надходять по імпорту,
включається також акцизний збір, ПДВ, а також мито і митні збори, але
продажна ціна як в оптовій, так і в роздрібній торгівлі формується в
кінцевому результаті так, як і по вітчизняних товарах з проведення
націнки на кожний товар окремо в залежності від попиту населення і
можливості прискореної реалізації.

Функції торгової націнки роздрібного підприємства ідентичні функціям
товарної надбавки оптового підприємства. Якщо до вільно відпускної ціни
оптового підприємства додати роздрібну торгову націнку, то отримаємо
вільну роздрібну ціну. Після додавання ПДВ, це буде ціна продажу.

Розрахунок торгових знижок і націнок на реалізовані товари

Протягом місяця по кредиту рахунку від
реалізації товарів” вартість реалізованих товарів відображається за
продажними цінами. Для того, щоб визначити купівельну (реальну) вартість
цих товарів і виявити валовий дохід від їх реалізації в кінці місяця
повинна бути визначена і списана сума торгових знижок і націнок, що
відносяться до цих товарів.

Від правильності обчислення реалізованих торгових знижок (націнок)
багато в чому залежить реальність виявленого фінансового результату:
завищення реалізованих торгових знижок (націнок) веде до необумовленого
збільшення прибутку, а заниження – до його зменшення.

Торгова націнка на товари має обліковуватись на рахунку 285 “Торгова
націнка”.

Суму торгових знижок (націнок) визначають, як правило, виходячи з
середнього відсотку торгових знижок (націнок) до всієї маси реалізованих
і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального розрахунку:

• до суми торгових знижок (націнок) на залишок товарів на початок місяця
(кредитове сальдо рахунку 285) додають суму кредитового обороту

по цьому рахунку (отримані знижки, проведені націнки) і вираховують суму
обороту по дебету рахунку 285 (на інші списання);

• до вартості реалізованих за місяць товарів за продажними цінами
(оборот по кредиту рахунку 702) додають вартість залишку товарів на
кінець місяця (дебетове сальдо рахунку 282);

• шляхом ділення отриманої суми торгових знижок і націнок (попереднє
сальдо рахунку 285 “Торгова націнка”) на вартість реалізованих і залишок
нереалізованих на кінець місяця товарів і множення на 100 визначають
середній процент знижок (націнок);

• шляхом множення вартості залишку нереалізованих на кінець місяця
товарів на середній процент знижок (націнок) і діленням на 100
визначають суму торгових знижок (націнок), що відносяться до цього
залишку;

• шляхом вирахування зі всієї суми торгових знижок (націнок) суми знижок
(націнок), що відносяться до залишку товарів, визначають суму знижок
(націнок), що відносяться до товарів реалізованих (табл. 6.7).

Таблиця 6.7. Приклад розрахунку розподілу торгових націнок (знижок) на
залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і товари реалізовані за
липень ц.р.

№ з/п Показник

Сума, гри.

1

Сума торгових знижок (націнок) на залишок товарів на початок звітного
місяця (кредитове сальдо рахунку 285) 1000

2

Сума отриманих знижок (проведених націнок) за звітний місяць (оборот
по кредиту рахунку 285) 11800

3

Сума знижок (націнок) на інші списання товарів (оборот по дебету
рахунку 285) 300

4

Всього сума знижок (націнок) до розподілу (р. 1 + р. 2 – р. 3) 12500

5

Вартість реалізованих за звітний місяць товарів за продажними цінами
^кредитовий оборот рахунку 702) 42000

6

Залишок нереалізованих На кінець місяця товарів за продажними цінами
(дебетове сальдо рахунку 282) 8000

7 Всього (р.5 + р.6) 50000

8

Середній процент знижок (націнок) на товари (р.4 : р. 7 * 100) 2000

9

Сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця
товарів (р.6 * р.8 : 100):
8000 * 25 : 100 = 2000 2000

10 Сума знижок (націнок) на товари реалізовані (п.4-п.9) , 10500

Багато підприємств роздрібної торгівлі проводить розрахунок реалізованих
торгових націнок і знижок одночасно при видачі чеків покупцям з ЕККА, де
окремим модулем по шифру товару зазначається націнка і знижка, яка
автоматично формує зростаючим підсумком за місяць відповідну суму для
бухгалтерських записів.

Визначена сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець
місяця товарів записується в якості кредитового сальдо рахунку 285
“Торгова націнка”. В балансі відображається купівельна ціна залишку
товарів, яка визначається як різниця між їх продажною ціною і сумою
знижок (націнок).

Сума знижок (націнок), що відноситься до товарів реалізованих, як
зазначалось раніше, списується способом “червоного сторно” на дебет
субрахунку 282 “Товари в торгівлі” в кореспонденції з кредитом
субрахунку 285 “Торгова націнка”.

В тому випадку, якщо знижка на товар, відпущений покупцю торговельним
підприємством, надана після реалізації товару, то згідно з Інструкцією
про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій
вона відображається по доходу”.

Крім основних торгових знижок роздрібним підприємствам надаються також
додаткові знижки, призначені для відшкодування додаткових затрат,
викликаних специфічними властивостями товару або умовами постачання.
Додаткові знижки надаються на завіс тари, на відшкодування відходів при
роздрібному продажу товарів (ковбасні вироби, рибні товари, вершкове
масло та ін.), на імпортне взуття для відшкодування витрат по поверненню
і уцінці прийнятого від населення взуття з виробничими дефектами та інші
можливі втрати. Додаткові торгові знижки обліковуються в окремій графі
накопичувальної відомості.дебету рахунка 704 “Вирахування з

Додаткова торгова знижка, як і основна, приймається на облік записом по
дебету субрахунку 282 “Товари в торгівлі” в кореспонденції з кредитом
субрахунку 285 “Торгова націнка”. Списання втрат при роздрібному продажу
товарів, оформлених відповідними документами, за рахунок додаткових
торгових знижок відображається записом:

Д-т pax. 285 “Торгова націнка”

К-т pax. 282 “Товари в торгівлі”.

Якщо отримані відходи при роздрібному продажу товарів (зачерствілі
хлібо-булочні вироби та ін.) згідно договору підлягають здачі на
переробку товарів за цінами приймання, передбачених договором і
узгоджених з постачальником. В обліку робляться записи:

Д-т pax. 285 “Торгова націнка” – на суму торгової знижки з роздрібної
ціни зданих в переробку товарів (за середнім процентом)

Д-т pax. 902 “Собівартість реалізованих товарів” – на різницю між
роздрібною ціною і ціною приймання зданих на переробку товарів

К-т pax. 282 “Товари в торгівлі” – на вартість зданих на переробку
товарів за продажними (роздрібними) цінами.

У випадку завісу тари понад суми наданої торгової знижки на підставі
складеного комісією акту виставляється претензія постачальнику. При
цьому робиться запис:

Д-т pax. 374 “Розрахунки по претензіям” – на недоотриману вартість
товарів за купівельними цінами

Д-т pax. 285 “Торгова націнка” – на суму торгової знижки по товарах,
яких не вистачає

К-т pax. 282 “Товари в торгівлі” – на вартість товарів, яких не
вистачає, за продажними (роздрібними) цінами.

В практиці діяльності торговельних підприємств використовуються також
знижки на відшкодування постачальниками транспортних витрат. Положенням
про постачання товарів народного споживання передбачено, що
постачальники (промислові та інші підприємства) повинні відшкодовувати
транспортні витрати по доставці більшості товарів до найближчої до
роздрібного торговельного підприємства залізничної станції або пристані.
Якщо ж товари надходять на оптове підприємство і воно несе витрати по
подальшій їх відправці в роздрібну мережу, постачальник повинен надати
оптовому підприємству додаткову знижку на відшкодування вказаних
транспортних витрат. Розмір цих знижок і порядок їх надання вказується в
договорі постачання за згодою сторін.

Отримані знижки оптовим підприємством обліковуються по кредиту рахунка
285 “Торгова націнка” в кореспонденції з дебетом рахунка 281 “Товари на
складах”.

Фактичні витрати оптового підприємства по відправці товарів покупцям (що
підлягають відшкодуванню постачальниками) обліковуються на окремому
рахунку 93 “Витрати на збут”, а в кінці місяця списуються з кредиту
цього рахунка на дебет рахунка 79 “Фінансові результати”.

Сума знижок постачальників, зібрана на рахунку 285 “Торгова націнка”, в
кінці місяця розподіляється між товарами реалізованими і залишком
нереалізованих товарів. Знижки, що відносяться до реалізованих товарів,
списуються на кредит рахунка 281 “Товари” (в кореспонденції з дебетом
рахунка 285), а ті, що відносяться до залишку нереалізованих товарів –
залишаються в якості кредитового сальдо рахунка 285 “Торгова націнка”.

Розглянемо більш детально облік і розрахунок торгових знижок та націнок.

Знижки, надані після дати реалізації товару Знижки, які надаються
покупцям після дати реалізації товару, є ні чим іншим, як
знижками-сконто. ,

Сутність знижки-сконто полягає в наступному. Відвантаживши товар
покупцю, продавець встановлює певний термін “пільгово’ї” оплати,
додержання якого дає покупцю можливість скористатись знижкою. Якщо
покупець оплачує товар достроково (протягом “пільгового терміну”), він
одержує право на знижку. Якщо ж оплата товару здійснюється після
встановленого “пільгового” терміну, покупець втрачає право на знижку і
оприбутковує товар за повною вартістю.

Знижки, що надаються в момент реалізації товару

У цьому випадку надана знижка відображається в обліку після
відвантаження товарів і ніяк не впливає на відпускну вартість товару, що
склалася у продавця у звітному періоді. Продавець в обліку первісно
відображає повну вартість продажу товару, тобто так, як би знижку надано
не було. При цьому в податковому обліку, виходячи з показаного обсягу
продажу, виникають валові доходи і податкові зобов’язання щодо ПДВ.

У випадку якщо товар оплачено покупцем достроково, продавець відображає
в обліку суму наданої знижки. При цьому в податковому обліку продавця на
величину наданої знижки провадиться коригування валових доходів і
податкових зобов’язань щодо ПДВ.

Для покупця відповідно до П(С)БО первісною вартістю запасів, придбаних
за плату, є собівартість запасів, що складається з фактичних витрат,
пов’язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони
придатні для використання із запланованою метою. Це означає, що
придбаний товар буде оприбутковано покупцем у бухгалтерському обліку за
вартістю, яка дорівнює сумі фактично сплачених при купівлі грошових
коштів (без ПДВ).

Оскільки в данному випадку знижка надається покупцю після дати
реалізації товару, то реально до моменту оплати покупець не може з
упевненістю знати фактичну вартість (зі знижкою або без) товару. Для
того щоб господарську операцію було відображено в обліку покупця згідно
з певними документами постачальника, покупцю доцільніше первісно
оприбуткувати товар на повну вартість, тобто без урахування наданої
знижки, провести відповідні коригування в облікових регістрах.

Сума знижок, наданих покупцям після дати реалізації товарів (з
урахуванням ПДВ), відображається в обліку у складі інших вирахувань з
доходу і обліковується на окремому субрахунку 704 “Вирахування з
доходу”. По дебету цього субрахунку відображається сума наданих знижок,
а по кредиту – списання дебетових оборотів на рахунок 79 “Фінансові
результати”.

В обліку операції з реалізації товару покупцю відобразимо в табличному
вигляді:

n/g

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

Дт Km

1 .2 3 4 5

1

Залишок товару на початок місяця: – продажна вартість 282

7200

-торговельна націнка

285 2200

2

Оприбутковано товари: – первісна вартість

282

63

8500

– сума ПДВ 644 63 1700

3 Оплачено рахунок постачальника 63 31 10200

4 Нараховано торговельну націнку 282 285 2300

5

Реалізовано товари, відображено виручку

30/Опера-ційна каса 702

11400

6

Здано виручку до каси підприємства

30

30/Опера-ційна каса 11400

7

Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ 702

641

1900

8

Дохід від реалізації товарів віднесено на фінансовий результат 702

791

9500

9

Відображено собівартість реалізованого товару 902 –

282

9000

10

На фінансовий результат списано собівартість
реалізованого товару 791

902

9000

11

Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізований товар 285

282

3000

12

Залишок товару на кінець місяця: – продажна вартість 282

6000

– торгова націнка

285 1500

Знижки, що надаються на дату реалізації товару

З метою стимулювання збуту і прискорення оборотності коштів підприємство
може прийняти рішення про реалізацію товарів зі знижкою протягом певного
періоду. Як правило, такі знижки надаються в передсвяткові та святкові
дні. В такому випадку ціни продажу переглядаються. Зміна продажних цін
оформляється наказом по підприємству.

Для підприємства роздрібної торгівлі надання такого роду знижок
спричиняє зменшення торгової націнки, а отже, і фінансового результату в
період надання знижок.

Часто надання передсвяткових знижок починається протягом одного звітного
періоду (місяця) і закінчується протягом наступного звітного періоду
(місяця). У зв’язку з цим для точнішого визначення фінансового
результату доцільно звітний період розбити на дві складові (період,
протягом якого знижки не надавалися, і період, протягом якого знижки
надавалися), по кожному періоду розрахувати середній відсоток торгових
націнок і визначити фінансовий результат.

Приклад 22

Підприємство відвантажило товар покупцю на суму 1200 грн. (у тому числі
ПДВ – 200 грн.). Собівартість товару – 800 грн. Згідно з договором
покупець зобов’язаний оплатити товар протягом ЗО днів з моменту його
одержання. При цьому в договорі передбачене надання продавцем
знижки-сконто за таких умов: 5/5, тобто у випадку оплати товару покупцем
протягом 5 днів з моменту одержання йому надається знижка в розмірі 5 %
від суми оплати. Товари оплачено покупцем на третій день з моменту
одержання. Відповідно сума оплати з урахуванням наданої знижки склала
1140 грн.

В обліку сторін операції будуть відображені таким чином:

№ on.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,

Дт

1 Km

1

Реалізація товару^

36

702

1200

2

Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ

702

641

200

3

Дохід від реалізації товарів віднесено на фінансовий результат

702

791

1000

4

Списано собівартість товару

902

282

800

5

На фінансовий результат списано собівартість реалізованого
товару

791

902

800

6

Отримано грошові кошти в оплату товару

31

36

1140

7

Відображено суму знижки

704

36

60

8

Скориговано фінансовий результат на суму наданої знижки

791

704

60

9

Скориговано податкові зобов’язання щодо ПДВ (метод “червоне
сторно”)

702

641

10

,ЇО

Відновлено фінансовий результат на суму ПДВ

702

791

10

1

Оприбутковано товар 281

63

1200

.2-

Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ

641

63

200

3

Відображено суму знижки (метод “червоне сторно”)

281

63

60

4

5

Відображено коригування податкового кредиту щодо ПДВ (метод “червоне
сторно”)

641

63

10

63

31

1140

У фінансовій звітності сума знижок, наданих покупцям після дати
реалізації, відображається по рядку 030 “Інші вирахування з доходу”
Звіту про фінансові результати підприємства.

Як правило, дуже поширеними є знижки, що надаються покупцям у момент
реалізації товару. До таких, в першу чергу, можна віднести знижки, що
надаються покупцям у разі придбання товару на значну суму, а також у
випадках придбання великої кількості товарів.

У бухгалтерському обліку продавець відображає реалізацію товару з
урахуванням наданої знижки. У податковому обліку продавця валові доходи
і податкові зобов’язання щодо ПДВ виникають виходячи з вартості товару,
зменшеної на суму наданої знижки.

Продавець оприбутковує товар, що надійшов, за вартістю з урахуванням
наданої знижки. При цьому в податковому обліку покупця валові витрати і
податковий кредит виникають виходячи з фактичних витрат, пов’язаних з
такою купівлею, тобто з урахуванням отриманої знижки.

Приклад 23

Підприємство оптової торгівлі реалізувало товар на суму 2400 грн. (в
т.ч. ПДВ – 400 грн.). Собівартість реалізованого товару – 1500 грн. За
придбання великої партії товару покупцю було надано знижку в розмірі 5 %
від вартості продажу (2400 грн. х 0,05 = 120 грн.). На поточний рахунок
продавця надійшла оплата від покупця в сумі 2280 грн. (в т.ч. ПДВ – 380
грн.).

В обліку сторін будуть зроблені наступні записи:

№ on.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

Дт

Km

У продавця

1 Реалізація товару 36 702 2?80

2

Відображено суму податкових зобов’язань щодо ПДВ 702

641

380

3

Дохід від реалізації товарів віднесено на фінансовий результат 702

791

1900

4

Відображено собівартіть реалізованого товару 902

281

1500

5

На фінансовий результат списано собівартість реалізованого
товару 791

902

1500

6 Отримано грошові кошти в оплату товару 31 36 2280

У покупця

1 Оприбутковано товар 281 63 1900

2

Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ 641 63 380

3 Оплачено рахунок постачальника 63 31 2280

Якщо знижка подібного роду надається підприємством роздрібної торгівлі,
то слід звернути увагу на порядок розрахунку середнього відсотка
торговельних націнок і визначення результату від реалізації.

Приклад 24

У звітному періоді на підприємстві роздрібної торгівлі, яке торгує
побутовою технікою, прийнято рішення про надання знижок покупцям у разі
купівлі товарів на значну суму. Наказом по підприємству встановлено, що
при придбанні товарів на суму понад 1000 грн. покупцям надається знижка
в розмірі 5 % від суми купівлі. У звітному періоді підприємство
роздрібної торгівлі реалізувало товар на суму 12000 грн., в тому числі:

– оплачено покупцями – 11400 грн. (у тому числі ПДВ – 1900 грн.);

– сума наданих знижок – 600 грн. (12000 грн. х 0,05).

Для відображення операції в облікових регістрах необхідно визначити
собівартість реалізованих товарів: 3 цією метою підприємства роздрібної
торгівлі використовують метод ціни продажу.

Послідовність визначення собівартості реалізованих товарів за методом
ціни продажу наведено у вигляді таблиці 6.8.

Таблиця 6.8. Послідовність визначення собівартості реалізованих товарів
за методом ціни продажу

№ з/п Розрахункова величина Умовні позначення

1

ТН„ – залишок торгових націнок на початок
звітного місяця (Кт 285 “Торгова націнка”);

ТНо — сума торгових націнок, що

звітному місяці (кредитовий оборот по рахунку 285 “Торгова націнка”); Тп
– продажна вартість залишку товарів на початок звітного місяця (Дт 282
“Товари в торгівлі”);

То -продажна вартість отриманих у звітному місяці товарів (дебетовий
оборот по рахунку 282 “Товари в торгівлі”);

Тр,а, – продажна вартість реалізованих товарів

2

ТНреал = Середній відсоток х Треал

3

Собівартість реал. =Треал -ТНреал

При застосуванні знижок слід звернути увагу на правильність розрахунку
середнього відсотка торгових націнок. У цьому випадку знижка надається
покупцям безпосередньо при оплаті товарів (в момент реалізації) у
вигляді заохочення за купівлю товарів на даному підприємстві. При цьому
виправлення в цінниках товарів, що продаються, не робиться і продажні
(роздрібні) ціни на реалізовані товари не змінюються. Сума знижки в
момент оплати реєструється через ЕККА і зазначається в касовому чеку
окремим рядком.

Оскільки роздрібна ціна товару не змінилась, сума знижок ніяк не повинна
вплинути на середній відсоток торгових націнок і собівартість
реалізованих товарів. Тому всі розрахунки здійснюються без урахування
наданої знижки.

Порядок розрахунку середнього відсотка і собівартості реалізації
наведено в табл. 6.9.

Таблиця 6.9. Порядок розрахунку середнього відсотка і собівартості
реалізації

№ з/я

Показник

Одиниця виміру ~

Продажна вартість товарів

Сума торгової націнки

Первісна (купівельна) вартість товарів

1

Залишок товарів на початок місяця грн.

7200

2200

5000

2

Надійшло у звітному місяці грн.

10800

2300

8500

3 Разом (ряд. 1 + ряд. 2) грн. 18000 4500 13500

4

Середній відсоток торгової націнки (ряд. 3 гр. 5 : ряд. 3
гр. 4) %

25 (4500 : 1 8000) х 100

5

Реалізовано товарів

гри.

12000

3000 (12000×0,25) 9000*

6

Залишок товарів на кінець місяця (ряд.З -ряд. 5) грн.

6000

1500

4500 ‘

” Ця сума представляє собою собівартість реалізованих товарів

У даному випадку знижка надається покупцям безпосередньо в момент
продажу товарів, тому продавець відобразить в обліку дохід уже з
урахуванням наданої покупцю знижки. Оскільки сума знижки не

включається в дохід первісне, то для обліку сум наданих знижок
субрахунок 704 “Вирахування з доходу” в даному випадку не
використовується. Знижки, що надаються до дати реалізації товару

Цей вид знижок розглянемо на конкретному числовому прикладі.

Приклад 25

На підприємстві роздрібної торгівлі було прийнято рішення про надання
передсвяткових знижок у період з 21.02.2000 р. по 09.03.2000 р.

• 3 метою бухгалтерського обліку лютий і березень доцільно розбити на
два періоди:

з 01.02.2000 р. по 20.02.2000 р. – коли передсвяткові знижки не
надавалися і

з 21.02.2000 р. по 29.02.2000 р. і з 01.03.2000 р. по 09.03.2000 р. –
коли передсвяткові знижки надавалися.

Період з 01.02.2000 р. по 20.02.2000 р.

Станом на 01.02.2000 р. на підприємстві значилися такі залишки товарів:

по дебету субрахунка 282 “Товари в торгівлі” – 20000 грн.;

по кредиту субрахунка 285 “Торгова націнка” – 8000 грн.

У період з 01.02.2000 р. по 20.02.2000 р. були проведені такі операції:

придбано товарів на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ – 2000 грн.);

нараховано торгову націнку на товари, що надійшли, – 3600 грн.;

реалізовано товарів на суму 18000 грн.

Порядок розрахунку середнього відсотку торгової націнки і визначення
фінансового результату від реалізації товарів у період з 01.02.2000 р.
по 20.02.2000 р. покажемо у вигляді наступних таблиць:

№ з/п

Зміст господарської операції

Одиниця виміру

Продажна вартість товарів

Сума торгової націнки

Первісна (купівельна) вартість товарів

1 2 3 4 5 6

1

Залишок товарів на 01.02.2000 р. грн.

20000

8000

12000

2

Надійшло товарів протягом періоду грн.

13600

3600

10000

3 Разом (ряд. 1 + ряд. 2) грн. 33600 11600 22000

4

Середній відсоток торгової націнки (ряд. 3 гр. 5 : ряд. 3 гр.4) %

34,5 (1160033600)

5

Реалізовано товарів у період з 01.02.2000 р. по 20.02.2000 р. грн.

18000

6210 (18000×0,345) 11790

6

Залишок товарів на 20.d2.2000 р. (ряд. 3 – ряд. 5) ГРИ.

15600

5390

10210

У бухгалтерському обліку при цьому будуть зроблені такі записи:

№ on.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки Сума, гри.

Дт Km

1

Залишок товару на 01.02.2000р.: – продажна вартість .282

20000

– торгова націнка

285 8000

2 3 Оприбутковано товари:

– первісна вартість 282 63 10000

– сума ПДВ 641 63 2000

4 Оплачено рахунок постачальника 63 31 12000

5 Нараховано торгову націнку 282 285 3600

6

Відображено виручку від реалізації товарів ЗО

702

18000

7 Здано виручку до каси підприємства ЗО ЗО 18000

8

Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ 702

641

3000

9

Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації товарів 702

791

15000

10

Відображено собівартість реалізованого товару 902

282

11790

11

Списано собівартість реалізованого товару на фінансовий результат

791

902

11790

12-

Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізований товар 285

282

6210

13

Залишок товару на 2 1.02.2000р.: – продажна вартість 282

15600

– торгова націнка

285 5390

Період з 21.02.2000 р. по 29.02.2000 р.

Згідно з наказом по підприємству в період з 21.02.2000 р. по 09.03.2000
р. підприємство реалізує товари покупцям зі знижкою в розмірі 5 % від
продажної вартості товарів. Знаючи, що протягом частини лютого,

що залишилася, і на початку березня товари будуть реалізовуватись зі
знижкою, доцільно до відображення в обліку реалізації товарів зняти суму
знижки із залишків товарів на 20.02.2000 р. При цьому на суму знижки
робиться проводка Д-т 285 К-т282 780 грн.(15600 х 5 : 100).

Після такого запису сума торгової націнки, що припадає на товари, і
продажна вартість товарів водночас зменшені на суму знижки. В результаті
в обліку підприємства товари відображаються за тією вартістю, за якою
вони будуть продані покупцям (тобто з урахуванням 5 %-ї знижки). В
подальшому при відображенні реалізації товару за період з 21.02.2000 р.
по 29.02.2000 р. сума знижки в обліку відображатися не буде, оскільки її
вже завчасно було виключено з продажної вартості товарів.

Припустимо, що в період з 21.02.2000 р. по 29.02.2000 р. підприємство
роздрібної торгівлі придбало товар на суму 6000 грн. (у тому числі ПДВ
-1000 грн.). На товар, що надійшов, було нараховано торгову націнку в
сумі 2650 грн. За період з 21.02.2000 р. по 29.02.2000 р. підприємство
реалізувало товар на суму 15000 грн. (у тому числі ПДВ – 2500 грн.).

В обліку підприємства ці операції будуть показані таким чином:

№ on.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки Сума, грн.

Дт Km

Залишок товару на 21.02.2000р.: – продажна вартість

15600

– торгова націнка

285 5390

1 Відображено суму знижки 285 282 780

Залишок товару на 2 1 .02.2000 р. з урахуванням – продажна вартість 282

14820 (15600-780)

– торгова націнка

282

4610 (5390-780)

2 Оприбутковано товари:

– первісна вартість

282 63 5000

– сума ПДВ 641 63 1000

3

Оплачено рахунок постачальника

63

31

6000

4 Нараховано торгову націнку 282 285 2650

5

Реалізовано товари за готівковий розрахунок 30

702

15000

6 Здано виручку до каси підприємства 30 30 15000

7

Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ 702

641 2500

8

Дохід від реалізації товарів віднесено на фінансовий
результат 702

791

12500

Середній відсоток торгової націнки – (4610 + 2650) : (14820 + 7650) х
100 =- 32 %. Сума торгової націнки, що припадає на реалізований товар,
становить 15000 х 32 : 100 = 4800 грн. Собівартість реалізованих товарів
15000 – 4800 = 10200 грн.

9

Відображено собівартість реалізованого товару 902

282

10200

10

На фінансовий, результат списано собівартість реалізованого товару 79

902

10200

11

Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізований товар 285

282

4800

Залишок товару на 01 .03.2000р.: – продажна вартість 28

7470

– торгова націнка

285

2460

Оскільки в цьому випадку знижка надається по 09.03.2000 p., то при
відображенні в обліку операцій за березень слід зробити так само, тобто
розбити березень на два періоди і визначати середній відсоток і
фінансовий результат для кожного періоду окремо.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020