РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
“Виробництво електроламп в Україні.
Перспективи і проблеми сьогодення”
Раніше засоби освітлення існували для того, щоб не було темно. Нині все
інакше: разом з розумінням того, що дешеві лампочки споживають силу
енергії і горять не довше стеаринової свічки, приходить усвідомлення
ролі освітлення як елементу реклами, дизайну та мерчандайзингу. Навіть з
відповідним спектром освітлена ковбаса починає виглядати удвічі
дорожчою. На ринку засобів освітлення стрімкі зрушення і безліч
інновацій. Чимраз яскравіше сяють електричними вогнями вітчизняні офіси
й заводи, вулиці й парки.
Оператори ринку відзначають пожвавлення на всіх напрямах ринку ламп і
світлотехніки. Деякі сегменти ринку, наприклад, зовнішнє освітлення,
взагалі неначе прокидаються після багаторічного застою. Однак, купуючи
більше ламп і світильників, кінцевий споживач водночас стає ощадливішим
і дедалі частіше підраховує не лише початкові, а й загальні витрати на
освітлення. Тому стали краще продаватися дорогі, але довговічні й
економічні імпортні лампи, а також дешеві вітчизняні й есендешні
світильники. Та й у цілому покупець домігся подешевшання освітлювальної
техніки за рахунок того, що посередники знизили рівень націнок.
Одночасно зі зростанням обсягів продажу електроламп відбувається
перерозподіл ринку на користь сучасніших з технологічного погляду типів,
а також на користь продукції відомих західних брендів. Утім, єдиний
вцілілий вітчизняний виробник готується відвоювати український ринок.
За даними провідних операторів вітчизняного ринку, щороку в Україні
продається ламп приблизно на $35—40 млн. Нині простежується чітка
тенденція до його зростання, що в останні кілька років становить у
середньому 30%. З усього розмаїття видів ламп (розжарювання,
люмінесцентні, галогенні й металогалогенні, ртутні, натрієві, ксенонові
трубчасті, компакт-люмінісцентні економічні, спеціальні) найшвидше
зростає попит на ощадливіші у споживанні електроенергії і довговічніші.
Наприклад, реалізація люмінесцентних ламп щороку зростає в 1,5—2 рази.
Економічність лампи для вітчизняного покупця починає відігравати ще
більшу роль, ніж її початкова ціна. До цього споживача підштовхують
прості розрахунки. От взяти наприклад «рідну» лампу розжарювання за 50
копійок і компактну економічну газорозрядну лампу Philips PLE/T, що
коштує аж 35 грн. Обидві лампи дають приблизно однаковий світловий потік
— близько 1200 люменів. Водночас споживана потужність вітчизняної лампи
100 Вт а лампи Philips — 20 Вт, що дає 5-разову економію електроенергії.
Якщо ж взяти до уваги терміни служби — 1000 годин у лампочки радянського
зразка і 12000 годин у Philips PLE/T, то нескладні арифметичні
розрахунки показують, що остання ефективніша в 4,5 разу. А Philips
виробляє ще й натрієві лампи для вуличного освітлення, що мають ресурс
32000 годин, тобто служать 7—8 років.
Конкретний термін окупності лампи залежить від місця використання.
Практика показує, що якщо лампа горить більше 12 годин на добу, то вона
окуповується протягом 6—12 міс. Тому найбільший ефект дає застосування
такої лампи в офісах, лікарнях, магазинах, метрополітені та на
промислових підприємствах.
Відповідно до того, як радянський підхід до вибору освітлювальної
техніки (мінімум початкових капіталовкладень) змінюється ринковим
(оцінка економічності протягом усього терміну експлуатації виробу),
змінюється сама структура лампового ринку. Ще кілька років тому в
Україні домінувала вітчизняна продукція. Два заводи (у Львові й у
Полтаві) контролювали приблизно три чверті ринку. Проте торік
полтавський завод, що виготовляв люмінесцентні, ртутні, натрієві і деякі
інші типи ламп, після низки приватизаційних перипетій зупинився
остаточно, і нині єдиний вітчизняний виробник — львівський завод «Іскра»
— випускає тільки лампи розжарювання.
Як і слід було очікувати, у пролам, що утворився, увірвався імпорт.
Звільнені сегменти зайняли російські виробники і всесвітньо відомі
бренди — Philips, Osram, General Electric, Tungsram, Gewiss, і міцно
зайняли провідні позиції. За оцінками трейдерів, на продукцію останніх
припадає 60—70% імпорту. Провідниками високотехнологічної продукції на
український ринок є фірми I-TEC, «Елопро», «Югконтракт». Проте в останні
роки на ринок починають пробиватися й інші, менш відомі марки, зокрема
китайські.
Російські заводи завойовують покупців низькою ціною, а провідні світові
виробники — якістю продукції, широтою асортименту, сервісом і
гарантіями. Наприклад, компанія I-TEC, що пропонує продукцію Philips,
зобов’язується замінити продукцію, якщо продана нею лампа не виробила
призначений ресурс. Іноземним виробникам допомагає завойовувати
український ринок і регулярне зниження цін на імпортну продукцію. Це
змушує торгiвців працювати з дедалі нижчою рентабельністю, проте завдяки
збільшенню оборотів їхній добробут не погіршується.
Обсяг ринку світильників на диво одностайно оцінюють принаймні в $30—40
млн на рік. З не меншою одностайністю стверджується, що в найближчі
рік—два цей обсяг збільшуватиметься. Але, на думку представників
провідних торгових фірм, прогнозувати щорічне зростання продажу на
20—30% можна лише за умов стабільності всіх чинників, включаючи митне
регулювання.
Усе розмаїття світильників (провідні оператори пропонують сотні й тисячі
позицій) фахівці поділяють на п’ять товарних груп:
— для офісів, підприємств торгівлі тощо;
— промислові;
— для зовнішнього освітлення;
— інтер’єрні;
— побутові.
Кожна товарна група має підгрупи. Наприклад, світильники зовнішнього
освітлення спеціалісти поділяють на джерела світла для вулиць, доріг,
парків, будинків і споруд.
Упевнено можна сказати, що зростання обсягів буде дуже неоднорідним, але
в деяких секторах (архітектурне і дизайнерське освітлення) воно може
досягти десятків разів.
Останнім часом відзначалося помітне зростання попиту на промислові
світильники, що оператори ринку пояснюють деяким підвищенням обсягів
промислового будівництва. Тож передбачається, що ці тенденції
збережуться і в майбутньому.
А обсяги продажу зовнішніх світильників (вуличне, паркове й архітектурне
освітлення) за 2000—2001 роки збільшилися в десятки разів. У цій галузі
існує чи не найбільший потенціал для розвитку ринку світильників.
Щоправда, економічний ефект від його реалізації наші можновладці ще не
готові осягнути. Тим часом світова практика свідчить, що гарне
освітлення вулиць, доріг і автострад скорочує кількість прикрих подій на
них у темний час доби приблизно на 30%.
Важливим сегментом ринку зовнішнього освітлення є так зване архітектурне
освітлення. Воно зараз швидко інтегрується в дизайн висотних офісних
споруд, супермаркетів і котеджів, стаючи невід’ємною його частиною. Цю
продукцію останнім часом продають тільки разом з індивідуальним
проектом, тому замовниками на ці світильники є і компанії, які хочуть
вигідно підкреслити будинок у вечірній час (непоганий, до речі, вид
реклами), і приватні особи, які одержують продукцію для свого житла.
Одним з домінуючих чинників у збільшенні обсягів продажу архітектурного
освітлення оператори ринку називають приклад Москви, вдале освітлення
якої викликає заздрість у «батьків» багатьох міст. Як зауважила
київський архітектор Олена Олійник, порівняно iз сяючою нічною Москвою
Париж опівночі виглядає глухою провінцією.
Попри те, що коло потужних вітчизняних виробників обмежується
тернопільською «Ватрою» і заводом «Світлотехніка» (м. Бровари поблизу
Києва), їм належить левова пайка ринку — 65—70%. Окрім них,
виготовленням світильників займаються близько сотні невеликих компаній,
які здебільшого випускають найменш складну продукцію — точкові і
побутові світильники (люстри, бра та ін.) У цьому випадку виробництво
найчастіше зводиться до складання світильників з імпортних
комплектувальних.
Полку невеликих виробників прибуло після обвалу гривні восени 1998 року,
коли цим бізнесом зайнялися деякі імпортери. Наприклад, фірма «Люмен»,
що входить до групи компаній «Елотек», з 1998 року випускає світильники
растрові, вмонтовані, накладні, люмінесцентні і для звичайних помешкань,
і для приміщень з підвищеною вологістю і запиленістю.
Потужних імпортерів зараз нараховується не набагато більше, ніж великих
виробників. Криза серпня 1998 року стала сильним ударом для імпортерів
світлотехніки. Лише торік деякі з них вийшли на докризові обсяги
продажу. Серед найбільших імпортерів варто назвати київські фірми «М. І.
К. Шорр» (зовнішні та інтер’єрні світильники), «Лайт-Люкс» (інтер’єрні
світильники), «ТІКО» та дніпропетровську компанію «Солар». Основу
їхнього асортименту, як і українського імпорту загалом, становить
продукція відомих солідних марок — німецьких Erco, Bega і Limburg,
італійських Artemide і Flos. У західному регіоні продається багато
продукції польських виробників, випущеної зазвичай за ліцензіями
провідних світових фірм. Проте польський вплив на український ринок у
цілому незначний.
Чималий інтерес становить імпорт світильників з Білорусі та Росії, який
ще пару років тому перебував, так би мовити, на нулі. Зараз присутність
цієї продукції на українському ринку вже відчувається. І хоча асортимент
у білорусів та росіян біднуватий, але за рахунок цінової політики в
найближчому майбутньому вони зможуть скласти серйозну конкуренцію і
вітчизняним, і провідним світовим виробникам.
Попит: пік припадає на закінчення будівельного сезону
Найбільші закупівлі освітлювальної техніки здійснюють будівельні та
дизайнерські фірми у великих містах
Як свідчить практика, покупцями світильників для офісів і магазинів,
промислових світильників, а також зовнішнього освітлення у 85— 90%
випадків є корпоративні клієнти. У секторі ж інтер’єрного освітлення,
навпаки, 90% покупців — індивідуали. Група корпоративних клієнтів досить
неоднорідна. Приблизно 50% становлять будівельні і ремонтно-будівельні
організації, 25—30% — роздрібна торгівля, решта — підприємства й
організації, що є кінцевими споживачами продукції.
Успішний продаж товарів для новоселів взагалі, а світильників зокрема,
залежить від того, наскільки добре архітектори і проектувальники
поінформовані про їхні властивості і можливості. У цьому зв’язку можна
вважати дуже успішним рекламним ходом проведення у вересні фестивалю
«Архітектурне світло». «Продавці світла» дуже дохідливо і наочно
продемонстрували зодчим сучасні підходи в освітленні, нові тенденції,
можливості світильників.
На думку операторів ринку світлотехнічної продукції, приблизно 40—50%
обсягів продажу припадає на Київ, друге місце займає Дніпропетровський
регіон, далі йдуть регіони Східної України (Донецьк, Харків), трохи
відстає південь країни (Одеса, Крим). Звичне останнє місце в цьому
«рейтингу» належить Західній Україні, куди малими, але численними
партіями завозять продукцію з Польщі.
У продавців освітлювальної техніки є свої пікові і мертві сезони. Якщо в
інших сегментах будівельного ринку в листопаді—грудні життя завмирає, то
в освітлювальному ці місяці є одними з найпродуктивніших. Таку специфіку
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
