.

Аналіз роботи Тернопільської загально-освітньої школи № 20 (курсова)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 11212
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Аналіз роботи Тернопільської загально-освітньої школи № 20”

Зміст

Вступ
3

Сутність, завдання та основні функції аналізу

бюджетної установи.
6

Економіко-правовий аналіз нормативної бази.
9

Загальна характеристика розвитку бюджетної установи.
10

Аналіз виробничих показників діяльності.
14

Аналіз потенціалу бюджетної установи:
17

а) аналіз основних засобів;
17

б) аналіз матеріальних цінностей;
20

в) аналіз трудових ресурсів.
23

Аналіз кошторису видатків.
26

Аналіз спеціальних коштів.
32

Аналіз фінансового стану:
35

а) аналіз фінансування бюджетної установи;
37

б) аналіз балансу виконання кошторису видатків.
38

Зведений підрахунок резервів ефективного використання

ресурсів бюджетної установи.
42

Висновок
44

Список використаної літератури.
47

Додатки
49

Вступ

Виникнення i розвиток економiчного аналiзу зумовленi постiйно зростаючою
практичною потребою управлiння суспiльним виробництвом на всiх його
iєрархiчних рiвнях. Суть управлiння зводиться до виконання суб’єктом
управлiння певних функцiй. Зазначимо, що однiєю з таких функцiй є
економiчний аналiз, з допомогою якого забезпечується кiлькiсна та
якiсна оцiнка всiх змiн, що вiдбуваються в об’єктi управлiння, в
нашому випадку в бюджетній установі, а саме в загально-освітній школі
№20 міста Тернополя, щодо встановлених завдань i програм.

Аналiз дає змогу виявити глибиннi зв’язки та взаємозалежностi
мiж окремими параметрами установ та організацій, котрі фінансуються з
державного та місцевих бюджетів , своєчасно визначити тенденцiї в
розвитку процесiв i накреслити кращi , ефективнiшi варiанти рiшень
.

Економiчний аналiз має забезпечувати взаємопов’язане вивчення
дiяльностi бюждетно-наукових організацій та установ. Виявляючи
найсуттєвiшi й найтиповiшi факти , розчленовуючи й узагальнюючи
їх, аналiз допомагає вивчати тенденцiї господарського розвитку ,
сприяє їх закрiпленню, якщо вони правильнi, або усуненню в разi
їх неефективностi.

Економічний аналіз повинен служити основою виявлення недоліків та
резервів в діяльності установ, вибору найбільш раціональних методів та
шляхів підвищення ефективності і якості їх роботи.

В господарській діяльності бюджетно-наукових установ є свої особливості,
притаманні ресурсам, результатам праці та економічним відносинам в
процесі їх реалізації. Цим і визначаються відмінні риси механізму
господарювання різних видів установ та методики його аналізу. Вказані
відмінності заключаються в специфіці показників роботи установ та
організацій і затрат, факторів їх зміни, а також резервів підвищення
ефективності, якості та організації їх роботи.

З цих особливостей виходять зміст аналізу та порядок розгляду об’єктів
дослідження, а також необхідність спеціальної дисципліни – аналізу
господарської діяльності бюджетних та наукових установ.

Економічний аналіз забезпечує вибір необхідної для прийняття
управлінських рішень інформації та перехід від фіксації стану
господарських операцій та процесів до рівня їх розуміння. Це дозволяє з
різнорідних даних про окремі економічні явища та фактах господарської
діяльності скласти цілісну картину господарського процесу, виявити
притаманні лише йому в конкретних умовах тенденції, розробити варіанти
управлінських рішень та вибрати з поміж них найбільш оптимальний.

На практиці економічний аналіз дозволяє дати характеристику стану мережі
бюджетних установ та наукових організацій, здійснити провірку
правильності та обгрунтованості планових показників господарської
діяльності, стану норм та нормативів, що їх регулюють.( 11 с.9)

Крім того, він також є необхідним для об’єктивної оцінки фактичних
результатів діяльності, виявлення відхилень від планів та їх причин.
Кінцева мета аналізу – це пошук резервів подальшого покращення
діяльності установ та організацій, котрі перебувають на фінансуванні з
державного та місцевих бюджетів.

Отже, економічний аналіз є одним із важливих інструментів управління і
повинен широко застосовуватись в господарській практиці.

Місце та роль економічного аналізу в управліні обумовили формування
самостійної галузі економічної науки – аналізу господарської діяльності.

Слід відмітити, що зміст вимог, котрі поставленні в сучасних умовах до
діяльності бюджетних та наукових установ і організацій, підвищення
важливості їх діяльності у вирішенні задач по прискоренню
соціально-економічного розвитку країни, орієнтація оцінки їх діяльності
на кінцеві народногосподарські результати обумовлюють необхідність
підвищення ефективності управління господарською діяльністю установ.

Значні можливості у вирішенні цієї задачі заложені в широкому
використанні в практиці управління економічного аналізу. Він є дієвим
способом активного впливу на розвиток бюджетних та наукових установ і
організацій у відповідності до вимог економічних законів.

Економічний аналіз діяльності установ та організацій, котрі фінансуються
з державного та місцевих бюджетів, опираючись на конкретні факти їх
функціонування, дозволяє виявити закономірності розвитку суспільного
виробництва. В своїй ролі він виступає засобом пізнання економічних
законів.

Підсумовуючи вищесказане можна зробити висновок, що економічний аналіз –
це одна з основних функцій управління. Він здійснюється у відповідності
до вимог та принципів його наукової організації, котрі визначають
предмет, зміст та завдання аналізу господарської діяльності організацій
та установ, котрі фінансуються з бюджету.

В даній курсовій роботі ми будемо намагатися зробити детальний аналіз
фінансово-господарської діяльності бюджетної установи, котра
фінансується з місцевого бюджету, тобто бюджету міста Тернополя, а саме
Тернопільської загально-освітньої школи І – ІІІ ступенів № 20.

Ми розглянемо загальну характеристику розвитку даної школи, проведемо
аналіз виробничих показників діяльності, аналіз її потенціалу, а саме
аналіз основних засобів, матеріальних цінностей, трудових ресурсів,
аналіз кошторису видатків, аналіз спеціальних коштів, а також аналіз
фінансового стану.

Крім того ми постараємось віднайти резерви та шляхи покращення її
фінансово-господарської діяльності.

Все вище сказане буде коротко підсумоване в останьому розділі нашої
курсової роботи, а саме у “Висновках”.

1. Сутність, завдання та основні функції аналізу бюджетної установи.

Організація управління бюджетними та науковими
установами обумовлює необхідність різностороннього вивчення економічних
явищ та процесів. Цю роль виконують різні галузі економічної науки,
кожна з яких розглядає їх окремі специфічні сторони в якості предмета
дослідження.

Економічний аналіз як самостійна наука має свій предмет дослідження. Він
характеризує об’єкт дослідження в цілому та окремі його елементи. Це
сприяє правильному розумінню ролі та місця економічномго аналізу в
системі економічних наук з врахуванням характеру галузі суспільного
виробництва, а також визначає область його використання.

Предметом економічного аналізу є господарська діяльність бюджетних та
наукових установ, направлена на здійснення їх функцій по
соціально-культурному та науковому обслуговуванні суспільства, а також,
ефективне використання виділених їм ресурсів.(11 с.11) При цьому
господарська діяльність характеризується ціллю, процесом та засобами її
досягнення, а також результатами, що складаються під впливом різних
факторів та відображаються в певній системі економічної інформації .
Вони виступають безпосередніми об’єктами аналізу, а тому їх розгляд
дозволяє конкретизувати його предмет.

Мета фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових установ і
організацій заключається у виконанні визначенних державою
соціально-культурних заходів в галузі народної освіти, культури, науки,
охорони здоров’я з допомогою використання створених в матеріальному
виробництві цінностей.

Характерним при цьому є те, що предметом споживання в даному випадку
виступають не речі, а сам процес виробництва корисного ефекту
фінансово-господарської діяльності бюджетно-наукових установ. Він
забезпечує задоволення духовних потреб людини чи зміну соціальних умов,
в яких здійснюється її життєдіяльність.

В установах охорони здоров’я – це процес лікування, в школах – навчання
учнів, в дитячих дошкільних закладах – догляд за дітьми та їх виховання,
в наукових установах – виробництво нових знань, розробка на їх основі
науково-технічних новинок та їх втілення у виробництво.

Особливістю фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових
установ і організацій є те, що процеси надання певного виду послуг та їх
споживання тісно взаємопов’язані та співпадають у часі. У зв’язку з цим
в якості об’єкта аналізу виступає сфера обслуговування. Для бюджетних
установ вона характеризується контингентом – сукупністю людей, що
утворюють однорідну в будь-якому відношенні групу. Це колектив
службовців установи, учнів школи, студентів вузу. Під контингентом також
розуміється певна норма обслуговування. Для вузів вона встановлюється у
вигляді контингента прийому учнів з метою забезпечення виконання завдань
та заказів на підготовку спеціалістів для народного господарства у
відповідності до встановленої потреби в них, чисельність населення для
обслуговування поліклінікою, лікарнею чи бібліотекою.

По установах науки об’єктом аналізу є масштаби розповсюдження договірних
зв’язків на виробництво та втілення наукових розробок. Це може бути
народне господарство вцілому, група чи окремі галузі суспільного
виробництва, кількість підприємств та власне наука.

Фінансово-господарська діяльность бюджетних та наукових установ і
організацій по виконанню їхніх функцій простежується в різноманітних
економічних явищах та господарських процесах. До них відносяться,
наприклад, проведення уроків в школі, відвідування лікарем хворого.

Економічні явища та господарські процеси в діяльності установ
утворюються під впливом різноманітних об’єктивних факторів. Постійно
впливаючи на результати діяльності установ, вони відображають існуючі
закономірності, зв’язки та залежності.

А тому в процесі аналізу виявляються фактори, визначається вплив кожного
з них і в залежності від характеру факторів оцінюються результати
діяльності. Тобто, фактори виступають також в якості одного важливого
об’єднуючого предмету економічного аналізу.

На нашу думку слід відмітити, що необхідним складовим елементом
фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових установ і
організацій є ресурси : трудові, матеріальні та фінансові. Їх наявність
та раціональне використання виступають основним аргументом збільшення
об’єму та підвищення якості послуг, котрі можуть бути представлені
окремим групам населення чи суспільству взагалі. Крім того, в ресурсах
також заключенні резерви подальшого покращення роботи бюджетних установ.
На базі співставлення фактичного витрачання з встановленим нормативом
здійснюється оцінка ефективності використання матеріальних цінностей,
робочого часу, фінансових ресурсів, виявляються можливості подальшого
підвищення ефективності діяльності бюджетних установ.

В кінцевому результаті в якості об’єкту економічного аналізу виступають
результати діяльності, що утворюються під впливом різного роду факторів
і, котрі залежать від повноти використання ресурсів. Вони відображаються
в системі показників, склад і зміст яких розрізняється у зв’язку з
належністю установи до тої чи іншої галузі.

Аналітична обробка економічної інформації дозволяє дати оцінку
результатів фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових
установ і організацій, виявити вплив факторів їх зміни та наявність
резервів підвищення ефективності роботи.

Змістом економічного аналізу є глибоке та всестороннє вивчення його
предмету з метою розроблення управлінських рішень для переводу економіки
установ в новий якісний стан (11 с.14). У зв’язку з цим аналіз
починається з виявлення та оцінки факторів. Проте процес аналізу цим,
тобто виявленням та оцінкою факторів, не обмежується, а крім того
включає ще вимірювання ступеня їх впливу на результати
фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових установ і
організацій за допомогою спеціальних технічних прийомів.

Слід відмітити, що в процесі аналізу також виявляються резерви,
використання яких збільшує можливості установ у здійсненні покладених на
них функцій за рахунок ліквідації виявлених недоліків, залучення
додаткових ресурсів та подальшого вдосконалення організації їх роботи.

До сутності економічного аналізу входять також узагальнення його
результатів, оцінка результатів роботи установи вцілому та розроблення
конкретних заходів по знешкодженню виявлених недоліків та використанні
резервів.

Безперечно всі ми знаємо, що найбільш детально та точно розкривають
сутність економічного аналізу його завдання, а саме:

Виявлення потреби суспільства в послугах бюджетних та продукції наукових
установ в потрібному обсязі;

Вивчення повноти задоволення потреб суспільства в послугах бюджетних та
продукції наукових установ та перевірка дотримання встановлених
нормативів;

Оцінка ефективності використання ресурсів, якими володіє бюджетна
установа;

Виявлення та вимірювання факторів відхилень фактичних показників
фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових установ і
організацій від нормативних та винайдення резервів;

Контроль за збереженням принципів фінансування бюджетних установ та
господарського розрахунку науково-дослідних організацій;

Підготовлення аналітичної інформації для вибору оптимальних
управлінських рішень;

Слід зазначити, що основні завдання економічного аналізу не вичерпуються
цим переліком. Вони є загальними для всіх бюджетних та наукових установ
та виконуються при всебічному вивченні їхньої діяльності. В подальшому
завдання конкретизуються по сферах діяльності, по видах ресурсів та
окремих господарських ситуаціях.

Вони вирішуються з допомогою загальних та власних методик дослідження
економіки установ.

Значення економічного аналізу в організації роботи бюджетних та наукових
установ характеризується завданнями, які він виконує. Аналіз забезпечує
розроблення обгрунтованих планів та нормативів, здійснення контролю за
їх збереженням та ефективністю використання різного роду ресурсів, за
повнотою задоволення суспільних потреб, виявлення недоліків та
невикористаних можливостей в роботі установи.

Звідси випливає, що аналіз є знаряддям керівництва та управління
діяльністю бюджетних установ та науково-дослідних організацій.

Економіко-правовий аналіз нормативної бази.

№ Назва номатив- Коли, ким прийнятий, де Короткий
зміст

ного акту опублікований

1 2 3
4

1 Положення про ор- затверджене Постановою Ка- Єдині
методологічні за-

ганізацію бухгалте- бінету Міністрів України від сади
бухгалтерського

рського обліку та 03.04.93 року № 250 обліку та
звітності в

звітності в Україні
Україні

2 Порядок ведення затверджено Постановою Видача готівки
під звіт

касових операцій в правління Національного бан- на господарські потреби

національній валю- ку України від 02.02.95 року та відрядження

ті України

3 Наказ “Про меха- Міністерство фінансів Розробка
та порядок

нізм обмеження ви- України, № 45 від 27.02.98 застосування
механізму

трачання коштів
обмеження витрачання

розпорядниками
коштів розпорядниками

коштів Державного
коштів Державного

бюджету України
бюджету України

Інструкція про затверджена Наказом ГУДК встановлює
єдині вимоги

4 порядок складання України 31.12 1998 №109 до порядку
складання

річних бухгалтер- // Офіційний вісник України – річних
бухгалтерських

ких звітів установа- 1999 р. №6
звітів.

ми та організаціями

що утримуються за

рахунок державно-

го та місцевих

бюджетів

Інструкція зі стати- затверджена Наказом Мініс- визначає
склад фонду

5 стики заробітної терства статистики від оплати
праці та розмір

плати 11.12.1995 №323
середньої зарплати

Положення про затверджене Постановою встановлює
порядок

складання єдиного КМУ від 16.02.1998 № 164 складання єдиного

кошторису доходів і
кошторису доходів

видатків бюджетної і
видатків

установи

Інструкція з обліку затверджена Наказом Мініс- відображає основні

в установах і орга- терства фінансів СРСР від принципи та
порядок

нізаціях, які знахо- 10.03. 1987 №61 обліку в
бюджетних

дяться на Держав-
установах

ному бюджеті

Загальна характеристика розвитку бюджетної установи.

Об’єктом економічного аналізу в даній курсовій роботі є Тернопільська
середня загально-освітня школа І – ІІІ ступенів №20 імені Василя
Симоненка, а саме її фінансово-господарська діяльність та всі економічні
процеси та операції, що з цим пов’язані.

Середня загально-освітня школа займає основне місце в системі народної
освіти. Метою її господарської діяльності є надання населенню
систематизованих знань науки та техніки, розвинути відповідні навички та
вміння, котрі є необхідними для подальшої професійної підготовки та
навчання.

Тернопільська середня загально-освітня школа І – ІІІ ступенів №20 імені
Василя Симоненка є державно-комунальним загально-освітнім та
навчально-виховним закладом освіти, котрий повинен задовільняти потреби
дітей та молоді віком від 6 до 16 років у повній середній загальній
освіті. Дана установа повинна створити необхідні умови для отримання
населенням середньої освіти, а також забезпечити раціональне
використання педагогічних кадрів, матеріально-технічних та фінансових
ресурсів.

Юридична адреса даної установи наступна: м. Тернопіль, вул. Братів
бойчуків 4. Тернопільська середня загально-освітня школа І – ІІІ
ступенів №20 імені Василя Симоненка була введена в дію 1 вересня 1982
року з проектною потужністю на 1176 місць. В перші роки свого існування
вона була перевантажена, щодо кількості дітей, котрі навчались в ній.
Так, зокрема, в окремі роки в даній бюджетній установі навчалося понад
1350 дітей, що призвело до збільшення кількості перших класів до вісьми
(1985-1986 роки) та збільшення наповнюваності класів до 39 учнів (3-В
клас 1987-1988 роки).

Проте на даний час, у зв’язку з будівництвом нових шкіл в районі
Сонячного масиву міста Тернополя, а саме 21, 22 та інших, кількість
дітей, котрі навчаються в даній школі, істотно зменшилась та на
01.09.2000 року складає 830 чоловік.

Власником Тернопільської середньої загально-освітньої школи І – ІІІ
ступенів №20 імені Василя Симоненка є Тернопільська обласна рада
народних депутатів, а засновником – відділ по управлінню майном
комунальної власності області Тернопільського облвиконкому.

Управління освіти облвиконкому здійснює фінансування даної установи, її
матеріально-технічного забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні
комунікації, обладнання, а також встановлює її статус та район
обов’язкового обслуговування. Крім того воно, тобто управління освіти
облвиконкому, організовує будівництво та ремонт приміщень, їх
господарське обслуговування та забезпечує харчування учнів.

Слід відмітити, що метою фінансово-господарської діяльності
Тернопільської середньої загально-освітньої школи І – ІІІ ступенів №20
імені Василя Симоненка є розвиток та формування особистості учнів,
забезпечення соціально-психологічного становлення і трудової їх
адаптації, а також виховання в них загальнолюдських цінностей та
громадської позиції.

Крім своїх обов’язків дана бюджетна установа має також і права, а саме:

право визначати контингент учнів;

право коректувати пільгами, що передбачені державним бюджетом;

право створювати структурні підрозділи;

право формувати штатний розпис;

право проходити у встановленому порядку державну акредитацію;

право встановлювати посадові оклади та ставки згідно єдиної
тарифікаційної сітки;

право встановлювати форми матеріального заохочення в межах фонду оплати
праці;

право отримувати кошти та матеріальні цінності від органів державного
управління, юридичних та фізичних осіб;

право залишати в своєму розпорядженні та використовувати кошти від
господарської діяльності;

право спрямовувати власні кошти на будівництво або благоустрій
соціально-побутових об’єктів;

право запрошувати на роботу спеціалістів, в тому числі і закордонних, на
договірних (контрактних) умовах.

На основі встановлених Кабміном України нормативів фінансування здобуття
повної загально-середньої освіти у середніх загально-освітніх школах І –
ІІІ ступенів встановлюється така мережа класів:

Початкова освіта: 1 – 4 класи.

Неповна середня освіта: 5 – 9 класи.

Повна середня освіта: 10 – 11 класи.

Основними формами коштів Тернопільської середньої загально-освітньої
школи І – ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка є:

Кошти Тернопільської обласної ради народних депутатів.

Кошти державного бюджету, що надходять у розмірах, передбачених
нормативами фінансування загальної середньо освіти для забезпечення
вивчення предметів в обсязі державних стандартів.

Кошти, отримані від надання додаткових освітніх послуг.

Кошти, отримані від реалізації продукції навчально-виробничих
майстерень, а також кошти, отримані від здавання в оренду приміщень та
споруд.

Добровільні грошові внески та пожертвування установ, організацій, а
також фізичних осіб.

Для здійснення своїх статутних повноважень Тернопільська середня
загально-освітня школа І – ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка може
використовувати послуги комерційних банків, підприємств, фірм,
благодійних фондів, асоціацій, профспілок, організацій тощо.

Слід зазначити, що в Тернопільській середній загально-освітній школі І –
ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка утворюється фонд загального
обов’язкового навчання (фонд всеобучу), котрий формується з урахуванням
матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів обласної ради
народних депутатів, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел.

Кошти фонду всеобучу Тернопільської середньої загально-освітньої школи І
– ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка зберігаються на рахунках в
установах банку і витрачаються відповідно до кошторису, що затверджений
директором даної установи. Невикористані кошти фонду за звітній період
вилученню не підлягають і використовуються за призначенням в наступному
році.

Тернопільська середня загально-освітня школа І – ІІІ ступенів №20 імені
Василя Симоненка також має право користуватися коротко- і
довготерміновими позиками банків. Крім того, за погодженням з відділом
по управлінню комунальним майном облвиконкому, дана установа має право
продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам,
здавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування або в
позику, належні їй основні засоби, а також списувати їх з балансу в
порядку, встановленому законодавством.

На даний час, згідно звіту з плану по праці по ЗОШ №20 (див. додаток
10), в установі працює 110 основних працівників та 2 сумісники, з цієї
кількості 95 – жінки, а 17 – чоловіки. Крім того, 4 працівників
перебуває у профвідпустці, 3 – у відпустці за власний рахунок (по
догляду за дітьми до 6 років), і 3 – звільнені.

Право Тернопільської середньої загально-освітньої школи І – ІІІ ступенів
№20 імені Василя Симоненка на провадження освітньої діяльності: з
наданням повної загальної середньої освіти на рівні державних стандартів
з ліцензованим обсягом прийому 977 осіб засвідчується Ліцензією
Тернопільської обласної державної адміністрації від 26. 09. 1996 року
серія № 200850 (див. додаток 12).

Аналіз виробничих показників діяльності.

При характеристиці виробничих показників діяльності бюджетних і
наукових установ та організацій перш за все звертають увагу на кінцеві
результати діяльності. Для установ охорони здоров’я – це здоров’я людей,
народної освіти – знання учнів, науки – нові знання про природу,
суспільство тощо. Проте кінцеві результати безпосередньо не залежать від
зусиль робітників установ, а в значній мірі визначаються інтенсивністю
суспільного споживання послуг бюджетних установ та продукції наукових
організацій.

Характер безпосередніх результатів діяльності бюджетних і наукових
установ та організацій та форми їх реалізації визначають вимірники та
коло показників, по яких враховується та оцінюється їх виробнича
діяльність. В бюджетних установах використовують тільки натуральні та
умовно-натуральні вимірники по показниках, що є характерними для окремих
видів установ.

Для середньої загально-освітньо школи такими показниками є кількість
учнів та їх випуск, в поліклініці – кількість лікарських відвідувань та
осіб, що звернулися за медичною допомогою, в лікарні – кількість
ліжко-днів та число осіб, котрі пройшли лікування і так далі. В наукових
установах, окрім натуральних вимірників обсягу діяльності
використовується грошова їх оцінка.

Основними завданнями аналізу виробничих показників господарської
діяльності бюджетних і наукових установ та організацій є наступні:

Характеристика повноти задоволення суспільства в певних видах послуг по
обсягу, змісту та якості;

Оцінка ступеня виконання завдань по розвитку мережі установ, заходів по
вдосконаленню їх роботи по наданні послуг населенню та суспільству
взагалі, повноти виконання покладених на них функцій;

Виявлення та вивчення впливу факторів зміни рівня обслуговування
населення та темпів науково-технічного прогресу, а також пошук резервів
подальшого їх підвищення.

В умовах кошторисного фінансування виробничі показники служать основою
для визначення фінансових показників, для розрахунку бюджетних коштів,
котрі виділяються на фінансування установ.

До виробничих показників установ народної освіти відносять перш за все
такі, як розміщення мережі та контингенти. Крім того виділяють виробничі
та сітьові показники по конкретних установах народної освіти (2 с.18).

По дитячих дошкільних закладах до виробничих показників відносять число
груп, число дітей в групах з режимом роботи 9-10, 12-14 та 24 години.
Сітьові показники тут представлені кількістю дітей на початок і кінець
року, середньорічною чисельністю дітей, кількістю днів харчування однієї
дитини.

По навчальних, неповних середніх та середніх школах виділяють виробничі
показники такі, як кількість класів, кількість учнів, середньорічна
кількість учнів, кількість днів харчування однієї дитини в рік.

Джерелами аналізу виробничих показників діяльності бюджетних і наукових
установ та організацій є:

звіт про виконання плану по штатах та контингентах по Ф №3 – по
бюджетних установах;

звіт про виконання науково-дослідних, проектних, конструкторських,
технологічних робіт по Ф №2-нт – по науково-дослідних організаціях;

нормативи по розвитку мережі установ та обслуговуванню населення;

дані обліку стану мережі установ, обсягу наданих послуг, контингенту
обслуговування та масштабів охоплення послугами, своєчасності їх
надання.

Важливим показником оцінки обсягу роботи школи є контингент учнів. По
ЗОШ №20 ми маємо наступне (див. таблицю 1)

Таблиця №1

“Аналіз контингенту учнів ЗОШ №20”

Показники План
Фактично ВІдхилення

на поч.
на кін. на поч. на кін. від плану за рік

року
року року року

1.Кількість учнів –всього, в т.ч.: 977 977
918 915 -59 -3

а) в 1 – 4 класах 320 320
297 297 -23 –

б) в 5 – 9 класах 557 557
484 482 -73 -2

в) в 10 – 11 класах 100 100
137 136 +37 -1

2.Кількість класів –всього, в т.ч.: 34 34
33 33 -1 –

а) 1 – 4 класів 11 11
12 12 +1 –

б) 5 – 9 класів 19 19
17 17 -2 –

в) 10 – 11 класів 4 4
4 4 – –

3.Наповнюваність класів в т.ч.: 28.7 28.7 27.8
27.7 -0.9 -0.1

а) в 1 – 4 класах 29 29
24.8 24.8 -4.2 –

б) в 5 – 9 класах 29.3 29.3
28.5 28.4 -0.8 -0.1

в) в 10 – 11 класах 25 25
34.3 34 +9.3 -0.3

Аналізовані дані показали, що по даній школі за звітній період
спостерігалось фактичне зменшення загальної кількості учнів на початок
року в порівнянні з плановими даними на 59 чоловік, тобто на
6%(59/977*100%), а протягом року ця кількість зменшилась ще на троє
дітей, і на кінець року становила 915 учнів.

В розрізі груп класів даний аналіз виявив наступні зміни:

1 – 4 класи: по даній групі відбулось фактичне зменшення кількості учнів
в порівнянні з плановими показниками на 23 дітей, тобто на 7.2% (23 /
320 * 100%) і на кінець року становила 297 чоловік. Незважаючи на
фактичне збільшення кількості класів по даній групі на 1клас (12 – 11),
фактична наповнюваність 1 – 4 класів зменшилась на 4.2 учні на клас
(29-24.8).

5 – 9 класи: тут відбулось ще більше зменшення фактичної кількості учнів
в порівнянні з планом. Воно становить -73 дітей, тобто на 13.1%. крім
того на кінець навчального року дане число зменшилось ще на 2 чоловіки і
становило 482 (557 – 73 – 2). Також відбулось зменшення і фактичної
кількості класів по цій групі на 2 класи (19 – 17). Зважаючи на дані
зміни фактична наповнюваність класів становила 28.5 і 28.4 відповідно на
початок і кінець навчального року, що є на (-0.8) та (-0.9) дитини менше
від запланованого.

10 – 11 класи: по даній групі, на відміну від попередніх, спостерігалось
збільшення фактичної кількості дітей від запланованих показників на 37
та 36 дітей відповідно на початок і кінець року, що перевищило виконання
плану на 37% (37/100*100%) і 36% (36/100*100%) відповідно. У зв’язку з
тим, що фактична кількість класів по цій групі залишилась незмінною,
тобто 4класи, фактична наповнюваність класів підвищилась в порівнянні з
плановою на 9.3 та 9 чоловік, і становила 34.3 та 34 дітей на початок і
кінець навчального року відповідно, що звичайно є негативним фактором.

5. Аналіз потенціалу бюджетної установи:

а) аналіз основних засобів;

Основні засоби – це матеріальні цінності, котрі
використовуються в фінансово-господарській діяльності бюджетних установ
та науково-дослідних організацій протягом періоду, що перевищує один рік
і вартість яких поступово зменшується в зв’язку із фізичним та моральним
зносом.

До основних засобів належать: будівлі, споруди, передавальні пристрої,
машини і обладнання, транспортні засоби, робоча і продуктивна худоба,
бібліотечні фонди та інші. Слід зазначити, що основні засоби є
матеріально-технічною базою фінансово-господарській діяльності бюджетних
установ та науково-дослідних організацій. А тому від їх наявності, стану
та використання залежать об’єм та якість послуг та виконаних робіт, які
надаються населенню.

По своєму призначенню основні засоби поділяються на виробничі та
невиробничі. Ті з них, котрі знаходяться у розпорядженні бюджетних та
наукових установ, виступають у формі невиробничих основних засобів на
відміну від виробничих фондів сфери матеріального виробництва. Спільними
їх рисами є те, що вони використовуються протягом тривалого терміну і
під час свого функціонування зберігають свою натуральну форму, поступово
зношуються та морально старіють по мірі розвитку науки та техніки.

Основні засоби бюджетних установ виступають в якості предметів
невиробничого споживання, як загального так і особистого. Характерним
при цьому є те, що їх споживання є процесом створення послуг по
задоволенню потреб працюючих.

Слід відмітити, що не всі основні невиробничі засоби однаково впливають
на виконання основних функцій бюджетних та наукових установ. Через це їх
умовно поділяють на активну та пасивну їх частини.

Під час економічного аналізу основних засобів вивчають їх склад,
структуру, стан, рівень забезпеченності бюджетних та наукових установ
основними засобами та їх використання.

Джерелами аналізу основних засобів є:

звіт про рух основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів
(Ф №5) – по бюджетних установах;

звіт про наявність та рух основних засобів (Ф №11-н) – по
госпрозрахункових науково-дослідних організаціях;

баланс про виконання кошторису видатків (Ф №1);

баланс по основній діяльності науково-дослідної та конструкторської
організації (Ф №1-н);

дані обліку основних засобів ( інвентарні списки, нагромаджувальні
відомості по вибуттю та переміщенню основних засобів та інші);

відомість інвентаризації основних засобів;

акти про списання основних засобів з балансу, матеріали ревізій,
перевірок.

У вище перерахованих джерелах аналізу наявність та рух основних засобів
характеризуються в натуральному та грошовому відношенні. Такі дані
дозволяють проводити аналіз основних засобів в узагальнюючому вигляді та
в розрізі окремих їх видів.

Аналіз основних засобів розпочинається з вивчення їх натурально-речового
складу. Для проведення цього аналізу ми скористались даними звіту про
рух основних засобів Ф №5 (див. додаток 3). Проведені розрахунки
наведені у таблиці № 2. В ході цього аналізу ми встановили значення
кожної групи в абсолютній сумі та питому вагу в загальній вартості, а
також зміни протягом звітного року.

Таблиця №2

“Аналіз складу і структури основних засобів ЗОШ №20 (грн.)”

Показники на поч. року на кінець року
відхилення

сума пит.вага сума
пит.вага сума пит.вага

Будівлі 1482538 90.9 1482538
90.5 – -0.4

Машини і обладнання 98520 6.0 98520 6.0
– –

Інструмент, виробничий

і господарський інвентар 28665 1.8 28665 1.8
– –

Бібліотечний фонд 21599 1.3 27972
1.7 +6373 +0.4

Всього 1631322 100 1637695 100
+6373

Сума зносу 366172 411624
+45452

Коефіцієнт зносу 22.4 25.1
+2.7

З наведених даних видно, що основне місце в складі основних засобів ЗОШ
№ 20 займають будівлі. Так, у вартісному виразі на кінець року їх
вартість склала 1482538 грн., що в питомій вазі становить 90.5 %. Друге
місце по установі в питомій вазі займають машини і обладнання – 6.0%
(98520 грн.). В порівнянні з минулим роком відбулись зміни лише по
бібліотечному фонду, а саме його розмір збільшився на 6373 грн. І склав
27972 грн. Цей факт характеризує роботу ЗОШ № 20 з позитивної сторони.

Одним з факторів, котрі визначають зміну стану основних засобів, є їх
рух під яким розуміється поступлення протягом року нових та вибуття
раніше діючих основних засобів. Інтенсивність цих процесів вимірюється
коефіцієнтами оновлення та вибуття.

Зараз ми розглянемо, яка саме ситуація по даних коефіцієнтах в ЗОШ № 20
(таблиця №3). При складані цієї таблиці ми скористалися даними звіту
про рух основних засобів Ф №5(див.додаток 3).

Таблиця №3

“Аналіз інтенсивності руху основних засобів ЗОШ №20 (грн.)”

N Показники руху основних засобів
Значення показників

1. Основні засоби на поч. року
1631322

2. Поступило осн. засобів в звітному році
6400

3. Вибуло осн.засобів в звітному році
27

4. Основні засоби на кінець року
1637695

5. Коефіцієнт оновлення ( рядок 2 / рядок 4 * 100% )
0.39

6. Коефіцієнт вибуття (рядок 3 / рядок 1 * 100%)
0.002

Аналізовані дані показали, що оновлення основних засобів склало 6400
грн., або 0.39%, що є надзвичайно низьким показником. Це свідчить про
нестачу бюджетних коштів на оновлення основних засобів. В свою чергу
коефіцієнт вибуття склав 0.002%, що в грошовому еквіваленті становить 27
грн.

б) аналіз матеріальних цінностей;

Однією з умов нормальної роботи бюджетних та наукових установ є
забезпеченність їх матеріальними ресурсами. До них відносяться :
будівельні матеріали та обладнання до установки, продукти харчування,
господарські матеріали та канцелярське приладдя, паливо, пальне та
мастильні матеріали, тара, корма і фураж, матеріали для наукових та
інших цілей, запасні частини до машин ті обладнання, спеціальне
обладнання та інші. Особливістю їх функціонування в бюджетних та
наукових установах і організаціях є те, що вони по мірі витрачання
повністю вибувають з народногосподарського обороту.

Вагоме значення матеріальних цінностей в фінансово-господарській
діяльності бюджетних установ та науково-дослідних організацій викликає
необхідність об’єктивної оцінки обгрунтованості їх заяв на придбання
матеріальних цінностей, систематичного контролю за своєчасністю та
повнотою поступлення матеріалів від постачальників чи з інших джерел.

Важливо також знати відповідність залишків матеріальних цінностей на
складі встановленим нормам, а також раціональність їх використання. При
наявності відхилень у рівні забезпечення установи матеріальними
ресурсами та їх використання, – виявляють причини.

Сутність аналізу матеріалів бюджетних та наукових установ виявляють його
завдання, а саме:

Характеристика повноти задоволення заяв бюджетних і наукових організацій
та установ на матеріальні ресурси, комплектність та своєчасність їх
поступлення;

Вивчення стану запасів матеріальних ресурсів бюджетних і наукових
організацій та установ;

Визначення повноти та раціональності використання матеріальних
цінностей;

Виявлення та вивчення причин недостач у забезпеченості установи
матеріальними ресурсами.

Джерелами економічного аналізу матеріальних цінностей бюджетних і
наукових організацій та установ є широкий спектр звітних, облікових та
нормативних документів. Основними з них є:

річний звіт про рух матеріальних цінностей (Ф №6);

звіт про затрати на виробництво (Ф №5-н);

карта обліку затрат по науково-дослідній темі;

звіт про використання кошторису видатків (Ф №2);

документи первинного обліку матеріалів (накладні-вимоги, меню-вимоги,
забірні карти та інші).

Розпочнемо ми аналіз матеріальних ресурсів з аналізу забезпеченості ЗОШ
№20 матеріальними ресурсами. Основним напрямком вивчення забезпеченості
установи матеріальними ресурсами є оцінка виконання плану постачання по
їх об’єму та складу. З цією метою по даних обліку співставляють
фактичний обсяг матеріалів, що поступили з потребою в них.

Таблиця №4

“Аналіз забезпеченості ЗОШ №20 матеріальними ресурсами (грн.)”

Показники
План Фактично Відхилення

Медикаменти і перев’язочні засоби 46
50 +4

2. Господарські матеріали та

канцелярські засоби
897 926 +27

3. Буд.матеріали для поточного ремонту 628
638 +10

4. Тара
13 – -13

ВСЬОГО
1584 1614 +30

З наведених даних можна зробити висновок, що ЗОШ №20 споживає
матеріальні цінності по чотирьох облікових групах. По одній з них, а
саме по тарі ЗОШ №20 недопоставлено ресурсів на 13 грн., зате по трьох
інших, тобто по медикаментах і перев’язувальних засобах, господарських
матеріалах та канцелярських засобах та буд.матеріалах для поточного
ремонту спостерігається перевищення фактичного придбання матеріалів над
запланованим на +4, +27 і +10 грн. відповідно.

Важливою складовою економічного аналізу матеріальних ресурсів є аналіз
їх руху. Так, по нашій установі ми маємо наступне (див.таблицю 5)

Таблиця №5

“Аналіз руху матеріальних цінностей ЗОШ №20 (грн.)”

Показники Залишок на Поступило Вибуло
Залишок на Відхилення

поч.року
кін. року

1. Медикаменти і

перев’язочні засоби 102 50
– 152 +50

2. Господарські матеріали

і канцелярські засоби 6564 638
658 6544 -20

3.Буд.матеріали для

поточного ремонту 4776 926
1296 4406 -370

4.Тара 549
– – 549 –

ВСЬОГО 11991 1614
1954 11652 -340

Аналізовані дані показали, що по нашій установі залишок матеріалів на
кінець року зменшився в порівнянні з початком на 340 грн., що в
відсотковому відношенні становить 2.8% (340 / 11991 *100%).

Це зменшення відбулося за рахунок збільшення кількості вибулих над
поступившими господарськими матеріалами і канцелярськими засобами та
буд.матеріалами для поточного ремонту відповідно на 20 і 370 грн. Крім
того, по медикаментах та перев’язувальних засобах відбулось збільшення
їх кількості на кінець року в порівнянні з початком на 50 грн., так як
за рік поступило медикаментів та перев’язувальних засобів на 50 грн. і
ні на одну гривню не вибуло.

в) аналіз трудових ресурсів.

Змістом аналізу трудових ресурсів є вивчення дотримання нормативів з
використання різних трудових показників. Економічний аналіз включає
виявлення рівня забезпеченності бюджетних і наукових організацій та
установ робітниками та оцінку ефективності їх праці, повноти
використання робочого часу та раціонального витрачання фондів заробітної
плати.

Основними завданнями економічного аналізу трудових ресурсів бюджетних і
наукових організацій та установ є:

Вивчення та оцінка дотримання установою ліміту чисельності робітників,
нормативів та виконання плану по інших трудових показниках.

Виявлення факторів та конкретних причин відхилень фактичних показників
від встановлених нормативів.

Оцінка складу робітників бюджетних і наукових організацій та установ,
ефективності праці та її оплати.

В якості джерел аналізу трудових ресурсів бюджетних і наукових
організацій та установ використовують планово-звітну інформацію, а саме:

Ф №1-т (по типах установ) звіту установи про виконання плану по праці;

Ф №3 (по типах установ) звіту про виконання плану по штатах та
контингентах;

штатні розписи та тарифікаційні списки (формуляри) робітників

бюджетних і наукових організацій та установ;

дані табельного обліку.

Одним з видів аналізу трудових ресурсів бюджетних установ та організацій
є аналіз використання робочого часу. В процесі даного аналізу потрібно
враховувати, що праця робітників бюджетних та наукових установ і
організацій характеризується великою різностороністю чи неоднорідністю.
В межах робочого дня робітник згідно певного розкладу чи по власній
ініціативі виконує різні по своєму характеру види робіт. А тому аналітик
повинен дати оцінку доцільності використання робочого часу на їх
виконання та оптимальності співвідношень між ними.

Також при аналізі весь календарний фонд часу розділяється на номінальний
фонд робочого часу та фонд неробочого часу (зайнятий та вільний). Аналіз
використання робочого часу здійснюється шляхом співставлення фактичної
кількості робочих днів та годин з плановими.

Так, по ЗОШ №20 ми маємо наступне (див. таблицю №6)

Таблиця №6

“Аналіз використання робочого часу ЗОШ №20”

Показники Робочий час
Відхилення % вико-

План
Фактично на одного на всіх нання

на одного на всіх на одного на всіх
робітника робітників плану

роб. роб. роб.
роб.

1.Сер.спискова

чисельність

робітників – 109 –
112 – +3 102.7

2.Календарний

фонд часу 365 39785 365 40880
– +1095 102.7

3.Святкові і

вихідні дні 106 11554 106
11872 – +318 102.7

4.Номінальний

фонд робочого

часу (2–3) 259 28231 259
29008 – +777 102.7

5.Нормативні дні

невиходу на

роботу (всього): 56 6104 60
6720 +4 +616 110.1

а) чергові

відпустки 30 3270 30
3360 – +90 102.7

б)відпустки по

навчанню 3 327 2
224 -1 -103 68.5

в)відпустки у

зв’язку із

пологами 4 436 4
448 – +12 102.7

г) по хворобі 9 981 11
1232 +2 +251 125.5

д)неявки з

дозволу

адміністрації 8 872 11
1232 +3 +360 141.2

е)виконання

державних

обов’язків 2 218 2
224 – +6 102.7

6.Активний фонд

робочого часу(4-5) 203 22127 199 22288
-4 +161 100.7

7.Ненормовані

дні невиходу

на роботу

(всього): – – 2
224 +2 +224 –

а) прогули – – 2
224 +2 +224 –

б) інші – –
– – – – –

8.Календарний

фонд робочого

часу (6-7) 203 22127 197
22064 -6 -64 99.7

З вищенаведених даних можна зробити висновок, що по даній школі
фактичний рівень використання є вищим від планового. План по кількості
заявок на роботу виконаний на 100.7%, тобто на 0.7% більше, в
натуральних вимірниках це число складає 22288 годин по всіх робітниках.
А план по чисельності робітників виконаний на – 102.7%.

А тому по даній бюджетній установі має місце факт недовикористання
робочого часу на 2.0% (100.7% – 102.7%). Причинами цього є збільшення
кількості невиходу на роботу з дозволу адміністрації на 3 дні (11 – 8)
та в зв’язку з хворобою на 2 дні (11 – 9).

Крім того по даній школі мали місце випадки порушення трудової
дисципліни (прогули). Через те фонд робочого часу бів недовикористаний
на 3.0% ( 102.7% – 99.7%).

Аналіз кошторису видатків

Витрати бюджетних та наукових установ і організацій регулюються
кошторисами. В кошторисі бюджетної установи відображаються обсяг і
цільове спрямування видатків пов’язаних із їх фінансово-господарською
діяльністю протягом певного періоду часу.

Під час аналізу враховуються особливості змісту кошторисів бюджетних та
наукових установ і організацій, що обумовлені відміностями в природі
витрат та в порядку їх формування.

Видатки бюджетних та наукових установ і організацій формуються за
рахунок асигнувань, що виділяються з державного чи місцевих бюджетів, на
безкоштовній та безповоротній основі в обсязі та по напрямках у
відповідності з затвердженим у встановленому порядку кошторисом.

Бюджетні та наукові установи і організації ведуть облік і складають
звіти в розрізі показників кошторисів. Змістом аналізу кошторису
видатків є глибоке вивчення цих показників з метою оцінки ефективності
використання ресурсів, виявлення відхилень фактичної суми витрат від
кошторисної, а також аналіз факторів, що вплинули на ці відхилення.

До основних завдань аналізу кошторису видатків відносять:

Оцінка дотримання кошторисних призначень вцілому та по окремих кодах
витрат і економічних елементів витрат.

Характеристика складу та структури витрат, а також їх зміни.

Виявлення факторів відхилень розміру фактичних витрат від передбачених в
кошторисі.

Виявлення резервів підвищення ефективності використання ресурсів
бюджетних та наукових установ і організацій.

Дані завдання аналізу кошторису видатків конкретизуються в ході вивчення
видатків по окремих їх видах та напрямках.

Джерелами даного аналізу виступає інформація, як та, що безпосередньо
характеризує рівень затрат, так і та, котра дозволяє виявити фактори їх
зміни. До неї належить:

звіт про виконання кошторису видатків бюджетних установ та організацій
(Ф №2);

звіт про затрати на виробництво наукової організації чи установи (Ф
№5-н);

додаток до балансу по основній діяльності науково-дослідної та
конструкторської установи (Ф №2-н);

баланс виконання кошторису видатків бюджетної установи чи організації (Ф
№1);

баланс по основній діяльності науково-дослідної та конструкторської
організації (Ф №1-н);

карточки обліку витрат та дані первинного обліку витрат матеріальних
цінностей, праці та заробітної плати;

звіти про виконання плану по штатах та контингентах (Ф №3).

Розпочнемо ми аналіз кошторису видатків ЗОШ №20 з економічного аналізу
виконання кошторису видатків по загальних показниках. З цією метою всі
видатки групуються по кодах економічної класифікації видатків. Для
проведення даного аналізу скористаємося даними звіту про виконання
кошторису установи по бюджетних асигнуваннях (див. додаток 2)

Таблиця №7

“Аналіз виконання кошторису видатків ЗОШ № 20(грн.)”

Показники По
кошторису Фактично Відхилення

сума % сума % сума %

1.Оплата праці працівників бюджетних

установ – всього (1110) 135959 62.4
135352 51 -606 -11.4

2.Нарахування на заробітну плату (1120) 47500 21.8 51060
19.2 +3560 -2.6

3.Придбання предметів постачання і

матеріалів – всього (1130) 8843
4.1 10500 4.0 +1657 -0.1

4.Оплата послуг з утримання бюджетних

установ (1150) 690
0.3 686 0.2 -4 -0.1

5.Оплата комунальних послуг та

енергоносіїв – всього (1160) 24523 11.2
67724 25.5 +43201 +14.3

6.Субсидії і поточні трансфертні

виплати – всього (1300) 486
0.2 486 0.2 – –

ВСЬОГО поточних видатків 218000 100
265808 100 +47808

Капітальних видатків –
– – – – –

ВСЬОГО ПО КОШТОРИСУ 218000 100 265808
100 +47808

Примітка: в дужках вказані коди економічної класифікації видатків

Аналізовані дані показали, що основну частину видатків по ЗОШ №20
займають видатки на оплату праці працівників, котрі йдуть по 1110 коду
економічної класифікації видатків. Так у відсотковому відношенні вони
склали по кошторису 62.4%, тобто 135958 грн., а фактично 51%, тобто
135352 грн. звідси випливає, що фактична сума виплаченої зарплати
робітникам ЗОШ №20 є меншою від тої, котра виділена по кошторису на 606
грн., або на 0.4%(606 / 135958 * 100%)

Також відбулось зменшення ще і по 1150 коду економічної класифікації
видатків, тобто по видатках на оплату послуг з утримання ЗОШ №20, на
суму 4грн.( -0.1%). А от фактичне значення видатків по 1120 та 1130
кодах перевищило суму кошторисного призначення на 3560 грн. та 1657 грн.
відповідно, проте у відсотковому відношенні їх частка в загальній
величині видатків зменшилась на -2.6% та –0.1% відповідно, і склала
19.2% та 4.0%. Причиною цього явища стало перевищення фактичного
витрачання коштів над кошторисним призначенням по 1160 коду економічної
класифікації видатків, тобто по оплаті послуг та енергоносіїв, на 43201
грн., тобто на 176.2%(43201 / 24523 * 100%) – більш ніж в півтора рази.
Відповідно відразу ж збільшилась і їх питома вага в загальній величині
витрат: з 11.2% (по кошторису) до 25.5% (по фактичних витратах), тобто
на 14.3% (25.5% – 11.2%).

Всього по кошторису спостерігалось перевищення фактичних видатків над
кошторисним призначенням на суму 47808 грн., тобто на 21.9% (47808 /
218000 * 100%), що призвело до витрачання бюджетних коштів на загальну
суму 265808 грн.

Однією з складових аналізу кошторису видатків установи є аналіз касового
виконання кошторису видатків. Під час проведення даного аналізу касові
видатки співставляються із сумою перерахованих коштів, тобто із сумою
бюджетних асигнувань.

Таке співставлення дозволяє виявити недовитрачання та перерозхід
виділених з бюджету коштів та забезпечує систематичний контроль за
процесом виконання кошторису видатків. Подібні факти можуть бути
результатом збільшення касових видатків понад виділені бюджетні
асигнування по одних кодах при недовикористанні коштів по інших кодах
економічної класифікації. По загальному правилу їх наявність свідчить
про порушення принципу цільового використання бюджетних асигнувань, що
призводить до погіршення утримання мережі установ та обслуговування
контингентів. Проте слід враховувати, що економія бюджетних коштів може
бути заслуженою, а перевитрачання – оправданим.

А зараз ми розглянемо, яка ж ситуація склалась по нашій аналізованій
установі, тобто по загально-освітній школі №20 міста Тернополя (аналіз
касового виконання кошторису видатків ЗОШ №20 наведений у таблиці №8 на
наступній сторінці даної курсової роботи).

Таблиця №8

“Аналіз касового виконання кошторису видатків ЗОШ №20(грн.)”

Показники Бюджетні
Касові Відхилення

асигнування
видатки

недорозхід перерозхід

бюджетних бюджетних

коштів коштів

1.Оплата праці працівників

бюджетних установ (1110) 135958 135958
– –

2.Нарахування на заробітну

плату (1120) 47500
47500 – –

3.Придбання предметів

постачання і матеріалів (1130) 8843 8843
– –

4.Оплата послуг з утримання

бюджетних установ (1150) 690
690 – –

5.Оплата комунальних послуг

та енергоносіїв (1160) 24523
12248 12275 –

6.Субсидії і поточні

трансфертні виплати (1300) 486
486 – –

ВСЬОГО видатків 218000
205725 12275 –

З вище наведених даних ми бачимо, що ЗОШ №20 за звітній період
недопустила жодної копійки перерозходу бюджетних коштів, що є позитивним
показником її діяльності. Крім того, по видатках, що йдуть по 1160 коду
економічної класифікації видатків, тобто по видатках на оплату
комунальних послуг та енергоносіїв, мав місце недорозхід, тобто економія
бюджетних коштів на загальну суму 12275 грн.(24523 – 12248).

Причиною такої економії може бути як бережливе використання енергоносіїв
так і зменшення обсягів касових розрахунків, а також можлива ще й така
причина як згортання діяльності ЗОШ №20, тобто зменшення кількості учнів
та класів, а звідси відповідно і простоювання класних кімнат, що в
кінцевому результаті випливає на економії електроенергії. Звичайно в
разі присутності другої причини то тоді це є негативним фактором, адже
ЗОШ №20 не на повну потужність використовує власні фонди.

Проте, на нашу думку основною причиною такої економії є невчасне
розрахування за спожиті комунальні послуги та енергоносії.

Слід зазначити, що важливим етапом аналізу кошторису видатків є вивчення
співвідношення між касовими та фактичними видатками. Воно може
характеризуватися рівністю між ними, перевищенням касових видатків над
фактичними чи навпаки.

По нашій установі ми маємо наступне (див. таблицю №9)

Таблиця №9

“Аналіз співвідношення касових і фактичних видатків ЗОШ №20(грн)”

Показники Касові
Фактичні Перевищення

видатки
видатки

касових фактичних

над над

фактичними касовими

1.Оплата праці працівників

бюджетних установ (1110) 135958 135352
606 –

2.Нарахування на заробітну

плату (1120) 47500
51060 – 3560

3.Придбання предметів

постачання і матеріалів (1130) 8843 10500
– 1657

4.Оплата послуг з утримання

бюджетних установ (1150) 690 686
4 –

5.Оплата комунальних послуг

та енергоносіїв (1160) 12248 67724
– 55476

6.Субсидії і поточні

трансфертні виплати (1300) 486 486
– –

ВСЬОГО ПО КОШТОРИСУ 205725 265808
– 60083

По даній установі ми бачимо, що в загальному має місце перевищення
фактичних видатків над касовими на суму 60083 грн. якщо аналізувати по
кодах економічної класифікації то фактичні видатки перевищують касові по
таких видах:

по 1120 коду, тобто по нарахуваннях на заробітну плату , на суму 3560
грн (51060 – 47500);

по 1130 коду “Придбання предметів постачання і матеріалів” на суму 1657
грн. (10500 – 8843);

по 1160 коду “ Оплата комунальних послуг та енергоносіїв” на суму 55476
грн. (67724 – 12248).

Крім того, в школі також мало місце і перевищення касових видатків над
фактичними на загальну суму 610 грн., а саме по таких кодах:

по 1110 коду “Оплата праці працівників бюджетних установ” на суму 606
грн.(135958 – 135352);

по 1150 коду “Оплата послуг з утримання установ” на суму 4 грн. (690 –
686).

Перевищення фактичних видатків над касовими свідчить про те, що ЗОШ №20
невчасно розраховується за спожиті матеріали, комунальні послуги та
енергоносії, що звичайно є негативним фактором.

А перевищення касових над фактичними видатками є прикладом того, що
школа, в нашому випадку, оплатила вартість послуг зв’язку на суму 690
грн., а спожила лише вартість даних послуг на 686 грн. крім того, ми
бачимо, що установа для виплати зарплати отримала 135958грн., а фактично
витратила лише 135352 грн. Даний факт може свідчити про наявність
депонованої зарплати на суму 606 грн.

Аналіз спеціальних коштів.

До спеціальних коштів відносяться доходи, що отримані в результаті
фінансово-господарської діяльності бюджетних і наукових організацій та
установ чи в результаті експлуатації будівель, споруд, обладнання та
інвентаря установи, що не включаються в бюджет та витрачаються на
визначені заходи поза бюджетом.

Слід зазначити, що під час формування спеціальних коштів бюджетних і
наукових організацій та установ проявляються елементи самофінансування.
Спеціальні кошти поділяються на види в залежності від джерел утворення.
Деякі з них можуть виникати у всіх бюджетних і наукових організаціях та
установах. Це орендна і квартирна плата, доходи від експлуатації
транспорту та інші доходи.

Формування інших безпосередньо пов’язане з характером діяльності окремих
видів бюджетних установ. В загальноосвітній школі це плата батьків за
навчання дітей грі на музичних інструментах, у вузах – плата за навчання
на курсах по підготовці до поступлення чи за проведення
науково-практичних консультацій для робітників інших галузей народного
господарства, в лікарнях та поліклініках – плата за встановлення зубних
протезів чи здійснення рентгенівських фотографій та аналізів, в музеях
та на виставках – вхідна плата за їх відвідування, в бібліотеках –
доходи від компенсування збитків чи втрати книжок та інші джерела.

В бюджетних установах може бути одночасно декілька видів спеціальних
коштів. Наприклад, в загальноосвітній школі це орендна і квартирна
плата, плата батьків за харчування дітей в групах продовженого дня,
плата за експлуатацію транспорту, доходи від виробничої діяльності
шкільних навчальних майстерень та інші. Значення кожного виду
спеціальних коштів окремо визначається важливістю здійснюваних за їх
рахунок заходів.

До основних задач економічного аналізу спеціальних коштів належать:

Характеристика витрат по спеціальних коштах та розподіл прибутку;

Оцінка виконання плану по утворенню спеціальних коштів та прибутку;

Виявлення та визначення впливу факторів на відхилення від плану по
джерелах утворення та використання спеціальних коштів та прибутку;

Вивчення складу спеціальних коштів, їх руху, а по наукових установах –
рентабельність господарської діяльності.

Джерелами аналізу спеціальних коштів виступають:

а) по бюджетних установах:

баланс про виконання кошторису видатків (Ф №1);

звіт про виконання кошторису видатків по спеціальних коштах (Ф №4).

б) по наукових організаціях:

баланс по основній діяльності (Ф №1-н);

додаток до балансу (Ф №2-н);

дані обліку об’єму робіт та витрат.

А зараз проведемо аналіз формування та використання спеціальних коштів
ЗОШ №20. Для цього скористаємось даними звіту про використання
спеціальних коштів установи Ф №4 (див. додаток 5)

Таблиця №10

“Аналіз спеціальних коштів ЗОШ №20(грн)”

Показники По
кошторису Фактично Відхилення

ДОХОДИ:

1. Залишок коштів на поч. року 56
56 –

2.Надходження коштів у поточному році 500
– -500

ВСЬОГО доходів 556
56 -500

ВИДАТКИ:

1.Придбання предметів постачання і

матеріалів
400 – -400

2.Субсидії і поточні трансфертні виплати 156
34 -122

ВСЬОГО видатків 556
34 -522

ЗАЛИШОК спеціальних коштів на кін.року –
22 +22

З наведених даних ми бачимо, що ЗОШ №20 за звітній період не отримала
жодної копійки доходу по спеціальних коштах, хоча кошторисом було
передбачене надходження в розмірі 500 грн. Це звичайно є негативним
показником господарської діяльності аналізованого об’єкту.

У зв’язку з цим було порушено і витрачання спеціальних коштів. А тому
відбулись видатки по спеціальних коштах лише по субсидіях та поточних
трансфертних виплатах, і то лише в розмірі 34 грн., що становить 21.8%
виконання плану (34 / 156 * 100%), тобто на 121 грн. менше від
запланованої суми.

А сума залишку по спеціальних коштах становить 22 грн., хоча кошторисом
передбачено повне використання даних коштів.

Аналіз фінансового стану:

Одним з важливих напрямків роботи бюджетних та наукових установ в умовах
товарно-грошових відносин – є їх фінансова діяльність. Вона заключається
в отриманні, організації руху та використанні фінансових ресурсів. Її
результат характеризує фінансовий стан установи чи організації.

Основними показниками фінансового стану бюджетних установ та
науково-дослідних організацій є:

-забезпеченість грошовими коштами;

-збереження фінансової дисципліни.

А тому змістом аналізу фінансового стану установ є вивчення їх
забезпеченності грошовими ресурсами, їх розміщення та використання,
стану розрахунків з іншими організаціями. Важливість цих питань та
прийняття рішень по них визначається тісним взаємозвязком фінансової та
виробничої діяльності установ.

Позитивні результати фінансової діяльності установ, що визначають
фінансовий стан, сприяють і покращенню їх роботи. В свою чергу виконання
завдань по виробничих показниках забезпечує розширення фінансових
можливостей установ для покращення виробничої бази.

Основними завданнями аналізу фінансової діяльності та фінансового стану
установ є:

1. Оцінка забезпеченості установ фінансовими ресурсами та використання
їх по цільовому призначенню;

Характеристика стану розрахунків та запасів товарно-матеріальних
цінностей;

Виявлення причин фінансових порушень та труднощів;

Вивчення організації фінансування та її вплив на роботу установи;

Виявлення резервів покращення фінансового стану установи та розроблення
заходів по їх реалізації.

В якості джерел аналізу фінансового стану бюджетних установ та
організацій використовують:

баланс виконання кошторису видатків (Ф №1) – по бюджетних установах;

баланс по основній діяльності науково-дослідної та конструкторської
організацій (Ф №1-н);

звіт про виконання кошторису видатків установи (Ф №2) – по бюджетних
установах;

звіт про рух статутного фонду (Ф №3) – по наукових госпрозрахункових
установах;

форми звітності про виконання плану по обсягу послуг ( робіт );

дані обліку засобів фінансування та оборотних засобів.

Розпочинають аналіз фінансового стану установи з аналізу її
фінансування.

а) аналіз фінансування бюджетної установи;

Фінансування бюджетних установ полягає в наданні їм коштів державного чи
місцевих бюджетів на поточне утримання.

Основними завданнями аналізу фінансування бюджетних установ є наступні:
характеристика забезпеченості установ бюджетними коштами, повноти їх
використання, а також його організації, яка включає своєчасність
затвердження кошторису видатків, дотримання в ньому вимог режиму
економії, надання установам бюджетних коштів своєчасно в міру потреби в
них. Їх – це необхідна умова нормальної діяльності установ.Для аналізу
фінансування ЗОШ №20 скористаємось даними відомості про рух коштів на
поточних рахунках (див. додаток 9)

Таблиця №11

“Аналіз фінансування ЗОШ №20”

Джерело фінансування Залишок Надійшло
Касові Залишок Результат

на поч.
видатки на кін. викори-

стання

коштів

Фінансування з бюджету – 157177 157177
– –

Фінансування з фонду

комунального майна – 1000
1000 – –

3. Взаємозаліки –
48548 48548 – –

4. Завищення переоцінки

матеріалів –
4614 – 4614 -4614

ВСЬОГО –
211339 206725 4614 -4614

За звітній період на рахунки ЗОШ №20 надійшло фінансування на загальну
суму 211339 грн., з яких фінансування з бюджету – 157177грн., або 74.4%
від загальної суми; фінансування з фонду комунального майна – 1000грн.
(0.5%); фінансування за рахунок взаємозаліків – 48548грн.(23%);
фінансування за рахунок завищення переоцінки матеріалів – 4614
грн.(2.1%).

За даними ми бачимо, що протягом звітного періоду установа провела
касових видатків на суму 206725, тобто залишок на кінець аналізованого
періоду склав – 4614 грн. ( 211339 – 206725 ), тобто 2.1% від загальної
суми коштів.

Отже, установа за звітній період зекономила коштів на суму 4614грн., що,
звичайно, є позитивним моментом.

б) аналіз балансу виконання кошторису видатків.

Однією із задач аналізу фінансового стану бюджетної установи є оцінка
ефективності використання асигнувань з бюджету. Її вирішеня пов’язане з
розглядом динаміки матеріально-технічної бази та господарських
взаємовідносин з їншими організаціями. Їх характеристика міститься в
балансі про виконання кошторису видатків, вивчення якого дозволяє
всесторонньо проаналізувати розміщення коштів бюджету та розрахункової
дисципліни.

Баланс виконання кошторису видатків характеризує стан всіх засобів
бюджетної установи та джерел їх формування на певну дату та їх зміну за
звітний період в грошовому виразі. Він складається по визначеній формі
та містить дві частини: актив і пасив.

В активі балансу відображається розміщення та напрями використання
коштів в процесі виконання кошторису видатків та господарської
діяльності. Тут також відображаються матеріальні цінності у вигляді
основних фондів та матеріальних запасів, заборгованості по окремих
особах та організаціях, залишки невикористаних коштів в касі та на
рахунках в установах банку, затрати на капітальне будівництво.

А в пасиві балансу показуються джерела утворення коштів бюджетної
установи, за рахунок яких були здійснені видатки та придбані матеріальні
цінності. Крім того тут також відображаються фонди в основних засобах та
малоцінних і швидкозношуваних предметах, тимчасові джерела у вигляді
кредиторської заборгованості, фінансуванню капітального будівництва,
доходи та прибуток.

Аналіз балансу виконання кошторису видатків розпочинається з
ознайомлення з його показниками, характеристикою їх значень та змінами
за звітній період. Кількість та значення показників залежать від
структури господарської діяльності установи та її результатів.В балансі
це знаходить відображення в наявності чи відсутності окремих рахунків чи
статтей.

Основним напрямком аналізу балансу виконання кошторису видатків є
виявлення змін всіх показників та вивчення факторів, що вплинули на них.

З цією метою засоби та їх джерела бюджетних та наукових установ і
організацій групуються по розділах та статтях балансу виконання
кошторису видатків. Діюча на даний час форма балансу містить дев’ять
розділів активу та шість розділів пасиву.

Аналіз балансу виконання кошторису видатків ЗОШ №20 проведемо за
допомогою даних звітності Ф №1 (див. додаток 1)

Таблиця №12

“Аналіз балансу виконання кошторису видатків ЗОШ №20 (грн.)”

Статті балансу
Залишки Відхилення

на поч.року на кін.року

АКТИВ

Основні засоби 1631322
1637695 +6373

Матеріали і продукти харчування 11991
11651 -340

Малоцінні і швидкозношувані предмети 111023 109044
-1979

Поточний рахунок по спеціальних

коштах
56 22 -34

Інші грошові кошти 2
5 +3

Розрахунки по соціальному

страхуванню
84 371 +287

Видатки по бюджету на утримання

установ
40344 100925 +60581

ВСЬОГО ПО АКТИВУ 1794822
1859713 +64891

ПАСИВ

1. Фонд в основних засобах 1265150
1226071 -39079

2. Знос основних засобів 366172
411624 +45452

3. Фонд у МШП
111023 109044 -1979

4. Розрахунки по платежах у бюджет 942
1095 +153

5.Розрахунки з іншими кредиторами 17177
74467 +57290

6. Розрахунки з робітниками і службовцями 22095
23945 +1850

7.Розрахунки за безготівковими

перерахунками
642 436 -206

8.Розрахунки по соціальному страхуванню

на випадок безробіття
582 636 +54

9.Розрахунки по страхових внесках

до Пенсійного фонду 10983
12373 +1390

10. Доходи по спеціальних коштах 56
22 -34

ВСЬОГО ПО ПАСИВУ 1794822
1859713 +64891

Аналіз балансу виконання кошторису видатків ЗОШ №20 показав, що валюта
балансу в порівнянні з минулим роком збільшилась на 64891грн., тобто на
3.6% (64891 / 1794822 * 100%), і становить у звітному році 1859713 грн.

Зокрема відбулось збільшення по таких статтях:

АКТИВ: основні засоби – на 6373 грн.(0.4%), інші грошові кошти – на 3
грн.(150%), розрахунки по соц.страхуванню – на 287 грн.(341%), видатки
по бюджету на утримання установ та інші заходи – на 60581грн.(150.2%).

ПАСИВ: знос основних засобів – на 45452грн.(12.4%), розрахунки по
платежах у бюджет – на 153грн.(16.2%), розрахунки з іншими кредиторами –
на 57290грн.(333.5%), розрахунки з робітниками і службовцями – на
1850грн.(8.4%), розрахунки по соц.страхуванню на випадок безробіття – на
54грн.(9.3%), розрахунки по страхових внесках до Пенсійного фонду – на
1390грн.(12.7%).

Окреме місце в аналізі балансу виконання кошторису видатків установи
займає аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Так, зокрема, по ЗОШ № 20 ми проведемо аналіз лише кредиторської
заборгованості, так як дебіторської дана установа немає. Для проведення
цього аналізу ми скористаємося даними додатку №7

Таблиця №13

“Аналіз кредиторської заборгованості ЗОШ №20(грн.)”

Назва кредиторів
Сума заборгованості Відхилення

на поч.року на кін.року

1. Теплокомуненерго
8380 65554 +57174

2. Міський РЕС 100 144 +44

3. Од.ОП.Спецавтометика (пожежна охорона) 5203
5541 +338

4. АТЗТ гуртово-торгова база 1847
1577 -270

5. Міськпрофдезвідділ
35 20 -15

6. ДКТП 1928 (побутові відходи) 642
635 -7

7. ДК “Чайка”
970 996 +26

ВСЬОГО
17177 74467 +57290

З наведених даних видно, що установа надзвичайно збільшила суму
кредиторської заборгованості, особливо по розрахунках з
Теплокомуненерго, що є надзвичайно негативним показником діяльності ЗОШ
№20. Так, зокрема сума заборгованості Теплокомуненерго зросла на 57174
грн., що майже в сум разів більше ніж в минулому році, і становить 65554
грн. В структурі заборгованостей дана заборгованість займає основне
місце – понад 88%(65554 / 74467 * 100%).

Крім неї, за звітній рік також зросли заборгованості по пожежній охороні
(на 338грн.= 5541 – 5203), та по ДК “Чайка” (на 26грн.= 996 – 970).
Позитивним моментом є зменшення сум заборгованостей по АТЗТ
гуртово-торговій базі (на 270грн.=1847 – 1577), по Міськпрофдезвідділу
(на 15грн.= 35 – 20), та по ДКПТ 1928 (на 7грн.= 642 – 635).

Проте, всі ці разом взяті суми становлять лише 0.4% в структурі
кредиторської заборгованості ЗОШ №20 (0.4%= (270+15+7) / 74467 ).

А тому головним завданням, котре стоїть перед аналізованою установою,
буде зменшення заборгованості саме перед Теплокомуненерго.

9. Зведений підрахунок резервів ефективного використання ресурсів
бюджетної установи.

Провівши економічний аналіз фінансово-господарської діяльності
Тернопільської середньої загально-освітньої школи І – ІІІ ступенів імені
Василя Симоненка ми виявили наступні суми резервів:

По виробничих показниках діяльності ЗОШ №20 має резерв:

в розмірі 62 дітей по загальній кількості учнів по відношенню до
планових показників;

в розмірі 1 класу по загальній кількості класів по відношенню до
планових показників;

в розмірі 1.0 дитини на один клас по загальній наповнюваності класів по
відношенню до планових показників.

По матеріальних цінностях:

тара – в розмірі 13 грн. по відношенню до планових показників;

господарські матеріали і канцелярські засоби – в розмірі 20 грн. по
відношенню до минулорічних показників;

будівельні матеріали – в розмірі 370 грн. по відношенню до минулорічних
показників.

По трудових ресурсах:

дні невиходу на роботу через відпустки по навчанню – в розмірі 1 дня на
одного робітника та в розмірі 103 днів по всіх робітниках, – по
відношенню до планових показників;

календарний фонд робочого часу – в розмірі 6 днів на одного робітника та
в розмірі 64 днів по всіх робітниках, – по відношенню до планових
показників.

По виконанню кошторису установи по бюджетних асигнуваннях:

оплата праці працівників в бюджетних установах – в розмірі 606грн. по
відношенню до планових показників;

оплата послуг з утримання бюджетних установ – в розмірі 4 грн. по
відношенню до планових показників;

оплата комунальних послуг та енергоносіїв – в розмірі 12275 грн. по
відношенню до суми бюджетних асигнувань.

По спеціальних коштах:

всього доходи по спеціальних коштах – в розмірі 500 грн. по відношенню
до кошторисних сум;

всього видатки по спеціальних коштах – в розмірі 522 грн. по відношенню
до кошторисних сум.

По джерелах фінансування:

завищення переоцінки матеріалів – в розмірі 4614 грн. по відношенню до
сум, що надійшли за звітній рік.

По балансу виконання кошторису видатків:

АКТИВ:

матеріали і продукти харчування – в розмірі 340 грн. по відношенню до
минулорічних показників;

малоцінні і швидкозношувані предмети – в розмірі 1979 грн. по відношенню
до минулорічних показників;

поточний рахунок по спеціальних коштах – в розмірі 34 грн. по
відношенню до минулорічних показників;

ПАСИВ:

фонд в основних засобах – в розмірі 39079 грн. по відношенню до
минулорічних показників;

фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах – в розмірі 1979 грн. по
відношенню до минулорічних показників;

розрахунки за безготівковими перерахунками – в розмірі 206 грн. по
відношенню до минулорічних показників;

доходи по спеціальних коштах – в розмірі 34 грн. по відношенню до
минулорічних показників;

По кредиторській заборгованості:

АТЗТ гуртово-торгівельна база – в розмірі 270 грн. по відношенню до
минулорічних показників;

Міськпрофдезвідділ – в розмірі 15 грн. по відношенню до минулорічних
показників;

ДКТП 1928 – в розмірі 7 грн. по відношенню до минулорічних показників;

Висновок

Напевно всі ми знаємо, що важливою умовою суспільного розвитку взагалі
ті людини, як особистості зокрема є система народної освіти. В ній
головне місце займає середня загально-освітня школа.

Це свого роду навчально-виховна установа, котра має на меті дати молоді
систематизовані знання основ наук, навчити відповідним навикам, котрі
стануть необхідними для подальшої професійної підготовки та навчання.
Організація роботи закладів народної освіти у відповідності до вимог
шкільної реформи обумовила необхідність постійного вивчення стану
шкільної мережі, раціонального її використання .

Звичайно, головною складовою шкільної мережі є саме школа, в нашому
випадку Тернопільська середня загально-освітня школа І – ІІІ ступенів
імені Василя Симоненка, котра повинна охопити навчанням та вихованням
дітей у віці від 6 до 16 років, створити їм необхідні умови для
отримання середньої освіти, а також забезпечити раціональне використання
педагогічних кадрів, матеріально-технічних та фінансових ресурсів.

Головне місце у вивченні даних питань займає економічний аналіз
фінасово-господарської діяльності установ народної освіти, в нашому
випадку аналіз роботи Тернопільської середньої загально-освітньої школи
І – ІІІ ступенів імені Василя Симоненка. Тобто нами був проведений
суцільний аналіз всієї фінансово-господарської діяльності цієї школи.

Зокрема, ми окремими питаннями розглянули загальну характеристику
розвитку школи, провели економічний аналіз виробничих показників її
господарської діяльності, аналіз її потенціалу, а саме аналіз наявних
основних засобів, матеріальних цінностей, трудових ресурсів, аналіз
кошторису видатків, аналіз стану спеціальних коштів, аналіз фінансового
стану, а саме аналіз фінансування Тернопільської середньої
загально-освітньої школи І – ІІІ ступенів імені Василя Симоненка та
аналіз її балансу виконання кошторису видатків.

Окремим питанням було зроблено зведений підрахунок усіх наявних в даній
школі резервів ефективного використання її ресурсів.

При здійсненні економічного аналізу фінансово-господарської діяльності
Тернопільської середньої загально-освітньої школи І – ІІІ ступенів імені
Василя Симоненка, тобто при подетальному проведенні вищеперерахованих
його видів, ми користувались даними, котрі були взяті з наступних
джерел:

.Баланс виконання кошторису видатків Ф №1 (додаток 1).

2. Звіт про виконання кошторису установи по бюджетних асигнуваннях Ф №2
(додаток 2).

3. Звіт про рух основних засобів Ф №5 (додаток 3).

4. Річний звіт про рух матеріальних цінностей Ф №6 (додаток
4).

5. Звіт про використання спеціальних коштів Ф №4 (додаток 5).

6. Штатний розпис (додаток 6).

7. Розшифровка дебіторсько – кредиторської заборгованості
(додаток 7).

8. Звіт про використання позабюджетних коштів Ф №1ммб (додаток8).

9. Відомість про рух коштів на поточних рахунках (додаток 9).

10. Звіт з плану по праці (додаток 10).

11. Додаток до звіту про використання кошторису установи по
бюджетних асигнуваннях (додаток 11).

Підсумовуючи вищесказане хотілося б додати, що економічний аналіз
взагалі та аналіз, як фінансово-господарської діяльності так і окремих
її складових, зокрема може досить успішно виконувати свої завдання
тільки при відповідній його організації. Змістом організації
економічного аналізу є перелік заходів, пов’язаних з вивченням
діяльності бюджетних установ та науково-дослідних і конструкторських
організацій.

До них, зокрема, відносяться визначення етапів підготовки та проведення
економічного аналізу, об’єктів дослідження та виконавців, складу
інформаційної бази, прийомів вивчення та узагальнення, способів та
методів оформлення і реалізації його результатів. В сукупності вони
характеризують технологію роботи по вивченню фінансово-господарської
діяльності бюджетних установ та науково-дослідних і конструкторських
організацій.

В організації економічного аналізу фінансово-господарської діяльності
бюджетних установ та науково-дослідних і конструкторських організацій
виділяють наступні основні етапи:

складання планів та програм проведення аналізу;

збір необхідної інформації;

аналітична обробка інформації;

оцінка результатів діяльності бюджетних установ та науково-дослідних і
конструкторських організацій;

узагальнення результатів аналізу.

Кожен з них має визначене своє значення.

Слід відмітити, що особливості організації економічного аналізу
фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та
науково-дослідних і конструкторських організацій визначаються також
рівнем управління галузю, до якої вони належать.

В технології економічного аналізу важливе місце займає оформлення
процесу його проведення і результатів. Воно охоплює обробку інформації,
узагальнення даних та формування кінцевих висновків для забезпечення
наглядності процесу вивчення, можливості використання його результатів в
управлінні фінансово-господарської діяльностю бюджетних установ та
науково-дослідних і конструкторських організацій.

Розглянувши сутність, зміст та завдання економічного аналізу ми прийшли
до висновку, що економічний аналіз – як одна з економічних дисциплін –
тісно пов’язаний з іншими науками, а саме: політичною економією,
економікою різних галузей народного господарства, бухгалтерським
обліком, плануванням, статистикою, ревізією і контролем, а також з
науками,що вивчають особливості організації і технології виробництва та
принципи податкової політики, фінансового планування.

Отже, глибокі знання з усіх цих наук дадуть змогу успішно, ефективно та
детально здійснювати аналіз всієї фінансово-господарської діяльності
бюджетних установ та науково-дослідних і конструкторських організацій
взагалі та аналіз її складових зокрема.

Список використаної літератури.

Алешин С.М., Нефедов В.П. Анализ использования сметы расходов, контроль
и ревизия в бюджетных учреждениях. – М.: Финансы, 1978. – 222 с.

Анализ хозяйственной деятельности в бюджетных и научных учреждениях:
Учебное пособие / под редакцией В.Г.Демьянишина. – К.: УМК ВО, 1989. –
136 с.

Баканов М.И.,Шеремет А.Д. Теория экономического анализа :

Учебник. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 288 с

Балабонов И.Т. Анализ и планирование финансов

хозяйствующего субъекта. – М.: Финансы и статистика, 1994. –

545 с

Барнгольдс С.Б. Экономический анализ хозяйственной

деятельности на современном этапе развития. – М.: Финансы и

статистика, 1984. – 386 с

Казанцев А.К. Комплексный анализ эффективности работы НИИ и КБ. – Л.:
Машиностроение, Ленинградское отделение, 1983. – 219 с.

Кац И.Я. Экономическая эффективность деятельности предприятий (анализ и
оценка). – М.: Финансы и статистика, 1987. – 192 с.

Маркин Ю. П. Анализ внутрихозяйственных резервов. – М.:

Финансы и статистика, 1991. – 348с

Москалева Н.И. Особенности хозращетной деятельности предприятий
непроизводственой сферы. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 91 с.

Оперативний економічний аналіз діяльності підприємств :

Навчальний посібник / С. І. Шкарабан ., Р.В. Федорович. –

Тернопіль , ТАНГ , 1998. – 173 с.

Самборский В.И., Грищенко А.А. Анализ хозяйственной деятельности в
бюджетних и научних учреждениях. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 375
с.

Экономика, организация и планирование непроизводственой сферы / Под
редакцией Е.Н. Жильцова. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 205 с.

Экономика народного образования / Под редакцией КостанянаМ.А. – М.:
Просвещение, 1986. – 336 с.

Экономика непроизводственой сферы / Под редакцией М.В. Солодкова. – М.:
Изд-во Мгу, 1980. – 285 с.

Якобсон Л.И. Эффективность и качество работы в непроизводственной сфере.
– М.: Экономика, 1984. – 135 с.

PAGE

PAGE 6

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020