UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічна сутність та види реальних інвестицій (реферат)
Автор
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2958
Скачало557
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Економічна сутність та види реальних інвестицій.

 

Інвестиції в об'єкт інвестиційної діяльності здійснюються в різних

формах. Досить поширеним видом інвестицій є реальні інвестиції.

 

Реальні інвестиції — це вкладення коштів у реальні активи як матеріальні

(виробничі, основні та оборотні фонди, будівлі, споруди, обладнання,

товарно-матеріальні цінності), так і нематеріальні (патенти, ліцензії,

"ноу-хау", технічна, науково-практична, інструктивна, технологічна,

проектно-кошторисна та інша документація).

 

Інколи вкладення коштів у нематеріальні активи, пов'язані з

науково-технічним прогресом, характеризуються як інноваційні інвестиції.

 

 

Дивіденд за акцією є результатом розподілу прибутку. Щоб одержати

дивіденд, треба мати прибуток, не нижчий за ставку позичкового

відсотка. За відсутності прибутку підприємство не зобов'язане

виплачувати дивіденди акціонерам, оскільки вони цього підприємства

однаковою мірою відповідають за результати його діяльності, тобто

дивіденди юридично не гарантовані.

 

Інша річ — корпоративні облігації, що так само є формою зовнішнього

фінансування підприємства. У цьому разі власник позичкового капіталу вже

не хоче бути підприємцем, не хоче ризикувати, тим більше, що в нього є

вибір: він може помістити власні заощадження в банк і одержувати

прибуток у вигляді гарантованого відсотка, а може прямо без

посередництва банку, мати зв'язок з якимось конкретним підприємством і

так само одержувати гарантований відсоток. Таке вкладення капіталу і

засвідчується корпоративною облігацією. Прибуток або відсоток за

облігацією буде вищий, ніж у банку, оскільки враховує компенсацію за

ризик.

 

Ризик тут полягає в тому, що вибір на користь конкретного підприємства,

а не на користь банку, який може вкласти кошти інвестора-вкладника в

будь-яку галузь підприємницької діяльності або вилучити ці кошти і

спрямувати їх в нашу сферу, якщо прибуток від початкового розміщення з

якихось причин зменшиться. Отже диверсифікуючи активи, банк надійніше

від нефінансових корпорацій захищає вкладників від втрат коштів. Проте

обидва вибори інвестора – вкласти у фінансову сферу чи нефінансову –

мають одну основу: гроші тут віддаються в борг, набирають форми позички

або позики, а інвестор в обох випадках стає кредитором.

 

Кредитор не вкладе грошей, якщо не буде впевнений, що вони повернутися

йому з приростом - відсотком За відсутності прибутку в підприємства в

поточному фінансовому році відсотки виплачуються з резервних фондів. З

метою своєчасної виплати відсотків амортизації боргу (порцій погашення

облігаційного капіталу) багато підприємств формують спеціальні фонди.

 

Державні облігації, або облігації державного боргу, емітуються державою

для мобілізації коштів на загальнодержавні потреби в разі нестачі

стабільних надходжень до державного бюджету і насамперед податків.

Держава може стати позичальником, емітуючи, облігації та інші

зобов'язання, оскільки в неї є джерело для виплати відсотків та

амортизації боргу. У такому разі власник державної облігації стає

власником паю в майбутніх доходах держави, тобто в майбутніх податках та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ