UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГроно журналістських імен ("Українська хата" та її співробітники) (реферат)
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1183
Скачало233
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з історії журналістики

 

ГРОНО ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ІМЕН

 

("Українська хата" та її співробітники)

 

Після того, як революційні події пішли на спад, із 1909 року почали

з'являтися журнали, що розробляли ідеологічні основи визвольного руху і

національного світогляду. Таким виданням, що до-тримувалося радикального

напряму, став літературно-науково-громадський, економічний

ілюст-ро-ваний місячник "Українська хата" (1909-1914) за редакцією

П.Бо-гацького та безпосередньої участі М.Шаповала.

 

Навколо альманаху гуртувалася студентська мо-лодь, учителі, письменники,

дрібні урядовці. Саме тут починали діяльність П.Тичина, М.Рильський,

В.Свід-зинський, друкували твори М.Вороний, М.Ко-валенко, Г.Комарова,

Я.Мамонтов, О.Олесь, Г.Чуп-ринка та ін. Поруч із молодими митцями на

сто-рінках "Української хати" друкувалися й імениті, уже знані

журналісти: Микита Шаповал, Павло Бо-гацький, Микола Євшан, Гнат

Хоткевич, Андрій Товкачевський. Ці науковці, критики й публіцисти стали

головним ядром, ру-шійною силою видання.

 

Постійним і незмінним редактором "Української хати" був П.Богацький

(1883-1962). На сторінках ча-со-пису здебільшого друкувався як

письменник і літе-ратурознавець, підписуючись зокрема ініціалами П.Б.

Усі його дослідження пройняті повагою, толерант-ністю, глибокими

знаннями життя тощо.

 

Після закриття місячника свій досвід і знання публіцист реалізовував,

співпрацюючи з редакціями часописів "Книгар", "Україна", "Шляхи",

"Слово", "Подільський шлях", а після еміграції - з польською газетою

"Українська трибуна" і чеським журналом "Но-ва Україна". У якій би

країні П.Богацький не знаходився, він усе своє життя працював на

ук-раїнську ідею, літературу, журналістику. Чимало корисного здійснив на

ниві шевченкознавства, вті-ливши свої роздуми у критико-бібліографічну

монографію "Коб-зар" Т.Шевченка за сто років: 1840-1940".

 

М.Шаповал відіграв важливу роль у розвитку національної думки.

Друкувався під власним пріз-вищем, використовував псевдоніми: найчастіше

- М.Сріблянський, М., М.С., М.Ш., Бутенко Михайло, Понурий тощо. У

кожній статті відстоював ідею на-ціонального патріотизму самостійності

України, пока-зував негативне ставлення Російської імперії до

українського народу та його боротьби за неза-лежність. У праці

"Національність і мистецтво" він дає таке визначення української

національності: "Укра-їнська національність, як певний соціальний,

етичний, естетичний зміст, є цілою філософією, ро-зумінням усієї суми

життя, є наш світогляд. І як філософський світогляд він є ідеалом"

(1909). Подібні ідеї простежуються й у статті "Українство і великороси",

де автор стверджував: "До української ідеї ніколи не ставилися з

повагою, наших письменників завжди критикували і висміювали. Національні

змагання українців ніхто не помічав і сприймав як "провінційні об"яви

граждансько-ро-сійської недозрілості". Росій-ське громадянство і уряд з

неприхильністю ставились до усіх намагань українців брати активну участь

у визвольній бо-ротьбі" (1909. - №2).

 

Т

 

го питання, зокрема дис-кутуючи з Сергієм і Петром Єфремовими. "Хатяни"

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ