UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВикористання статистичних даних в журналістиці (реферат)
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1149
Скачало194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з журналістики

 

Використання статистичних даних в журналістиці

 

Від доцільного та правильного використання статистичних даних іноді

залежить безпека й психологічний стан читачів, глядачів та слухачів.

Проте журналісти досить вільно використовують ті чи інші відомості.

 

Чорнобильська катастрофа призвела до зростання наукових матеріалів у

пресі, коментарів учених на радіо та телебаченні, використанню наукових

даних усіма засобами масової інформації. На жаль, матеріали журналістів

мають іноді серйозні помилки. "Забруднення плутонієм дуже плямисте, але

середнє значення приблизно 4 кюрі/кв. км", - повідомила про рівень

забруднення в місті Коростені газета "Факты" в матеріалі І.Осипчука

"Радиоактивность "неуязвима"?" 26 листопада 1997, аналізуючи в матеріалі

конфліктну ситуацію між фахівцями та населенням.

 

Після виходу публікації, за даними житомирського журналіста О.Ігоніна,

черговий Міністерства з надзвичайних ситуацій терміново надіслав до

цього населеного пункту групу швидкого реагування, яка виїхала з метою

оголосити надзвичайний стан. Чому так сталося?

 

Подивимося підручник "Основи екології": "Саме плутонієве забруднення

ґрунту вважається найнебезпечнішим з усіх видів радіонуклідного

забруднення після Чорнобильської катастрофи, а радіус зони відселення

був обраний за попередніми даними про відстань поширення плутонію від

решток реактора. Активність 35 тис. Бк пилового осаду на поверхні

легенів підвищує ймовірність виникнення раку до 5 % (одна особа з кожних

20 обов"язково захворіє на рак легенів). Нескладні підрахунки показують,

що для створення 35 тис. Бк необхідно мати в легенях приблизно 250

крупинок чистого плутонію з радіусом 1 мкм кожна".

 

Існує дві системи вимірювань, система СІ й загальноприйнята. Журналісти

не повинні змішувати їх при підготовці статті. Застарілу одиниц.

активності "кюрі" введено на початку ХХ ст. Міжнародна система СІ

використовує іншу одиницю активності - "беккерель (Бк)". 1 кюрі дорівнює

37 млрд Бк. Згадані 4 кюрі в матеріалі газети "Факты" відповідно в

чотири рази більші. Але й без цієї пропорції вони б були надзвичайно

небезпечними для людини. Чи не допущено тут помилки? Її можна було б

виправити, якби цей матеріал показали (або хоча б прочитали по телефону)

тим, хто надавав цю інформацію. Але з вини журналіста чи редакції цифра

могла змінитися і на це зовсім не звернули уваги.

 

Кореспондент газети закінчує матеріал таким висновком: "Стіна

непорозуміння між фахівцями та мешканцями забруднених територій -

серйозна проблема, про що свідчить і цей конфлікт. Поки таке положення

буде зберігатися, чорнобильський стрес залишатиметься одним із

важливіших факторів негативного впливу на здоров"я людей". Прикро, що

саме журналіст своїм непрофесійним ставленням до роботи з науковими

даними і додає цього стресу вже й так постраждалим та серйозно хворим

людям.

 

Але й правильно подана журналістом інформація не завжди досягає своєї

мети, адже аудиторія сприймає лише прокоментовану статистику.

Надзвичайно обережно треба ставитися до обсягів її використання в

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ