UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНовації у методах підготовки сенсаційних матеріалів у друкованих ЗМІ (реферат)
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось867
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з журналістики

 

Новації у методах підготовки сенсаційних

 

матеріалів у друкованих ЗМІ

 

Останнім часом за умов різкого загострення конкурентної боротьби, впливу

деяких негативних чинників — насамперед, підвищення цін на

електроенергію, папір і т. ін., — зросла цінність фактичного матеріалу,

що приносить до редакції штатний кореспондент чи стрінгер (вільний

стрілець, збирач інформації, який згодом анонімно її продає. — М. В.).

 

Пік політичної діяльності, як відомо, припадає на чергові вибори в

Україні: парламентські, місцеві, згодом — президентські. "Війна

компроматів" починається приблизно за рік—півтора до виборів. Теоретично

вона має набирати обертів і досягти свого піку за кілька місяців або

навіть днів до призначеного часу голосування.

 

Та в умовах нерозвинутої виборчої системи, коли, перефразовуючи

висловлювання першого президента України Леоніда Кравчука: ми відійшли

від однієї форми суспільства і не прийшли до іншої — уся виборча

система, у тому числі ЗМІ працюють вкрай непрогнозовано, грубо,

непрофесійно.

 

Власне, запитується, чому автор так настійно наголошує на значенні

передвиборної кампанії будь-якого рівня у розвитку національних ЗМІ?

 

Річ у тім, що Україна, яка увійшла в трійцю найкорумпованіших держав

світу, відрізняється особливим менталітетом і у власних ЗМІ.

 

Більшість із них були побудовані саме з розрахунку на досягнення певних

політичних параметрів, на гроші українських олігархів, які, за висловом

журналіста, який побажав залишитись анонімом, "були вкрадені з

російських нафто- і газопроводів".

 

Отже, преса, яка розраховує на дотації, не може бути не тільки

виразником так званих демократичних процесів і сподівань, а й

елементарно фінансово вижити.

 

Оцей "первісний гріх" національної преси і викликає до життя методи

збору матеріалів, що були описані колись американським письменником

Марком Твеном.

 

Справа ускладнюється тим, що Україна — держава з надзвичайно низьким за

західним стандартом рівнем життя. Це впливає і на те, що цікаві факти,

сенсацію — місцевим стрінгерам значно простіше і вигідніше продати в ту

саму "Файненшл Таймс", яка періодично видруковує досить цікаві історії

про українських законотворців і олігархів.

 

"Головна проблема українського хабарництва, — заявив Леонід Кравчук в

інтерв'ю газеті "Хрещатик" (6 серпня 2000 року), — полягає в тому, що

хабарі беруться, а проблеми не вирішуються".

 

Так само зі збором інформації. Сенсація є, але гроші за неї наші

можновладці виплачувати не бажають і тому "смажені факти" опиняються за

кордоном.

 

У чому ж полягають новації у зборі і методах підготовки сенсацій для

сучасних ЗМІ?

 

Новація перша. У друкованих органах преси все активніше вводиться

система інформаторів, таємних радників і консультантів. Причому існують

вони на різних щаблях суспільства і в різних адміністративних установах,

хоча перевага в останньому випадку надається середній і нижчій

адміністративній ланці.

 

Нагадаємо, що в сусідній державі, де рівень газетних прибутків у

десятки, а, можливо, у сотні разів більший — пріоритет надається більш

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ