UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоральні чинники у зовнішній політиці та роль мас-медіа (реферат)
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось954
Скачало165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з журналістики

 

МОРАЛЬНІ ЧИННИКИ У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ

 

ТА РОЛЬ МАС-МЕДІА

 

У січні 1898 року різко загострилися відносини між Сполученими Штатами

Америки та Іспанією щодо Куби, яка була іспанською колонією.

Американська преса вимагала війни. Газета "Нью-Йорк Джорнелл" друкувала

з номера в номер побрехеньки про звірства іспанських вояків на острові,

її власник Вільям Рендолф Герст відрядив до Гавани художника, який мав

надсилати малюнки злочинів іспанців. Коли той не знайшов на Кубі чогось

подібного, Герст надіслав йому телеграму, зміст якої став широковідомим:

"Перебувайте на місці. Ви забезпечите малюнки, а я забезпечу війну". І

досі багато дослідників використовують цей факт як приклад впливу

американської преси на владу та її політику. Насправді Герст діяв в

унісон з американським урядом, оскільки достеменно знав, що війни з

Іспанією бажає правлячий істеблішмент і сам президент Мак-Юнлі. Влада

потребувала підтримки громадськості та намагалася сформувати потрібну

громадську думку через засоби масової інформації. Та ж "Нью-Йорк

Джорнелл" надрукувала і секретний лист шефа дипломатичної місії Іспанії

у Вашингтоні, в якому про американського президента говорилося

образливим тоном: Мак Кінлі було названо "слабким" та "ручним"

президентом. (Есопотіві, 03.01.98. Р.48)

 

За характеристикою Б. Коена, яка виявилася справедливою аж до 60-х

років, преса була служницею уряду, його пропагандистським рупором, коли

справа стосувалася зовнішньої політики. Тобто правляча еліта

використовує засоби масової інформації для поширення лише тої

інформації, оприлюднення якої вигідне цій еліті. Головною причиною

такого становища, на думку Коена, був мізерний громадський інтерес до

подій на міжнародній арені: «Головним ринком для висвітлення зовнішньої

політики американською пресою є невеличка політична еліта...». Отож,

американські мас-медіа не були зацікавлені, передусім, через причини

комерційної недоцільності (мізерна аудиторія не заохочує до співпраці

рекламодавців) розвивати висвітлення міжнародних процесів. Нарешті, не

варто забувати про американську специфіку, що визначається тривалим

періодом ізоляціонізму, відсутністю загальнонаціональної преси у звичних

європейських формах.

 

Таким чином, американський уряд виступав не лише майже єдиним джерелом

зовнішньополітичної інформації, ані тлумачем.

 

Попри критичні стріли на адресу мас-медіа, той же Коен водночас

зазначав, що «оскільки уряд залежить від новин (мається на увазі

інформаційна діяльність ЗМІ - Т.П., І.С.), преса є учасником формування

зовнішньої політики». За точку відліку змін, які сталися, можна взяти

війну США у В'єтнамі. І це справедливо. За загальним переконанням,

спершу американський уряд програв ту війну на телевізійних екранах самої

Америки. Згідно з дослідженнями, понад 90 відсотків усіх показаних

матеріалів на трьох головних каналах - Ей-Бі-Сі, еН-Бі-Сі та Сі-Бі-еС -

негативно оцінювали американську політику у В'єтнамі.

 

Яскравою ілюстрацією ворожості позицій уряду та мас-медіа щодо

в'єтнамської війни може служити історія з сюжетом у програмі новин

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ