UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПорушення етики у процесі журналістського розслідування (реферат)
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1091
Скачало262
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з журналістики

 

ПОРУШЕННЯ ЕТИКИ У ПРОЦЕСІ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

 

Зрозуміло, що для проведення гарного журналiстського розслiдування

потрiбно зiбрати яко-мога бiльше необхiдної iнформацiї: провести чимало

iнтерв'ю, бесiд, поспостерiгати за деякими об'єктами, дістати необхiднi

задокументованi матерiали. Але саме тут i виникає дiлема: як "витягти"

конче потрiбну iнформацiю, не порушуючи морально-етичних норм? Для цього

й потрiбно розібратись, які ж методи не є етичними.

 

Умовно "неетичну" методику здобуття даних можна подiлити на двi групи:

iнформацiйнi джерела - люди, iнформацiйнi джерела - електронні засо-би.

Безперечно, якщо у першiй іде мова, про живе спілкування, то у другiй -

про приховану роботу з "неживими" джерелами - телефоном, факсом,

комп'ютером тощо.

 

Спочатку дещо детальніше розглянемо неетичні методи здобуття інформації,

що входять до складу першої групи.

 

1. Підкуп - це обіцянка чи передача грошей та інших коштовностей та

допомога в цьому людям, не причетним до публікації, що готується

журна-лістом. Схема працює досить просто і часто використовується у

вітчизняних ЗМК, особливо у період передвиборної кампанії: журналіста

"делегує" або редакція, або комерційна структура, або політична партія

до якоїсь установи (посадової особи), аби та надала за гроші

представнику мас-медіа необхідні дані. Часто-густо на такий "коштовний"

контакт анi першi особи будь-яких установ, анi їх заступники не йдуть.

 

Частіше погоджуються "постачати" за грошi iнформацiю незначнi особи -

штатнi працiвники. Таким чином, журналiст входить у довiру до цiєї

компетентної людини, перевiряє її протягом не-великого проміжку часу, та

згодом, за грошi (їх на-дає "замовник" iнформацiї) "дiстає" у неї всi

необ-хiднi данi про керiвництво установи, про стан її економiки.

 

Така технологiя дещо схожа й на шпигунство, яке у нас зародилось ще за

часiв купецтва. Уже тодi, "пращури-бiзнесмени" намагалися дiзнатись,

який товар привезли на ринок конкуренти, у якiй кiлькостi та за якою

цiною. I лише пiзнiше цi заходи дістали бiльш цивiлiзовану назву -

комерцiйне шпи-гунство, компроментацiя, боротьба за iмiдж, рекламна

полiтика тощо. Але "страждають" вiд цього методу не лише вiтчизнянi ЗМI

- вiн широко використовується й на Заходi. За пiдсумками фа-хiвцiв,

тiльки в США щомiсячнi витрати приватних фiрм на такі цiлi перевищують

1,5 млрд. доларiв. Японськi корпорацiї отримують таким чином 40

вiд-соткiв необхiдної iнформацiї про технiчнi досяг-нення європейцiв та

американцiв.

 

Але до чого тут журналiсти? - може не зро-зумiти хтось. До того, що

найчастiше цю iн-фор-ма-цiю й діс-тають вони. Навiть, коли потiм не

виходить нiякоi публiкацiї. А звертаються до журналiстiв власнi

струк-тури саме тому, що їм найлегше "за статусом" діста-вати усi

необхiднi данi. До того ж, вони професiонали у пошуцi даних, мають

широкий свiто-гляд.

 

У Францiї, наприклад, практикується ще й такий пiдхiд - пiд час пошуку

iнформацiї разом iз жур-налiстом працює лобiст, що є представником

"замовника". Вiн "йде поруч" iз працiвником мас-медiа до того моменту,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ