UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична журналістика - дзеркало суспільних процесів (реферат)
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1434
Скачало271
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з журналістики

 

ПОЛІТИЧНА ЖУРНАЛІСТИКА - ДЗЕРКАЛО СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

 

Політична журналістика існувала завжди. Але в різні часи розуміння цього

поняття було різним. Так само, як було різним і ставлення до самої

політичної журналістики як явища і до політичних журналістів зокрема. А

вже "розуміння" і "ставлення" були наслідками (частиною) тих процесів,

які відбувалися у нашому суспільстві.

 

У радянські часи політичний журналіст повинен був бути пропагандистом і

розуміти, що єдино правильною позицією є позиція партії, інакше дуже

легко було перетворитися з політичного журналіста в політичного в'язня.

Зрештою, що можна хотіти від часів, коли політику часто вбачали навіть у

віршах про кохання, стверджуючи, що вони підривають "моральний устрій

радянської держави".

 

У часи національно-визвольного руху, наприкінці 80-х - на початку 90-х

років, політична журналістика нарешті дістала свою оду слова, а із

здобуттям незалежності опозиційні до КПУ видання вийшли з підпілля. Роль

підпільної преси, яка з'явилася переважно в той час в Західній Україні

(деякі газети друкувалися в Прибалтиці, а потім переправлялися у Львів

та Тернопіль), ще варто дослідити. Здебільшого такого типу видання

виконували просвітницьку функцію, відкриваючи для читача "білі" плями

радянської історії. У той час це теж вважалося політикою, за яку можна

було опинитися за гратами.

 

1991-1992 були роками народження нової - журналістики, у тому числі й

політичної. Завоювання незалежності змусило тодішніх журналістів

пере-глянути свої позиції, переконання, переосмислити роль засобів

масової інформації у суспільстві. Це було нелегко. Найважче давалося

розуміння, усвідомлення того, що може існувати свобода слова, що

журналіст не повинен звітувати перед жодними партіями, чи сповідувати

їхню ідеологію. Усі свободи були задекларовані в Україні. Але

задекларувати - не означає усвідомити. Останнього якраз не відбулося.

Без усвідомлення необхідності свободи ніколи не буде самої свободи,

навіть якщо вона буде записана на папері й про неї багато говоритимуть.

 

Відомий німецько-американський філософ, психолог, соціолог Еріх Фромм

акцентував увагу на дуалістичній природі свободи. Він писав, що "в

бо-ротьбі за свободу увага людини завжди була акцентована на

безпосередній ліквідації старих форм панування і породженого ним

примусу; у результаті такого процесу природним є виникнення відчуття,

що, чим більше буде знищено традиційних форм примусу, тим вільнішою буде

людина. При цьому ми не можемо або не хочемо побачити, що, позбувшись

старих ворогів свободи, людина наживає собі інших; при цьому новими

ворогами стають не якісь зовнішні пута чи зовнішній примус, а внутрішні

чинники, які повністю блокують реалізацію особистості". І далі: "...ми,

як зачаровані стежимо за шаленим зростанням свободи від усіляких

зовнішніх сил, і, як сліпі, не бачимо всіх тих внутрішніх примусів і

страхів, які ставлять під сумнів завоювання свободи, усі її перемоги над

вічними ворогами. Як результат, ми схильні бачити суть самої проблеми

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ