UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпецифiка використання iнформацiйних джерел у журналiстському розслiдуваннi (реферат)
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1648
Скачало240
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з журналістики

 

Специфiка використання iнформацiйних джерел

 

у журналiстському розслiдуваннi

 

Часто журналiстськi матерiали програють саме тому, що не мають

ексклюзивних даних. Але необов'язково й ексклюзивних — загальновiдомих.

Просто журналiсти часом не вмiють здобувати та використовувати

iнформацiю, яка лежить на поверхнi, не впадає в око, проте є досить

потрiбною для матерiалу. Предовсім брак iнформацiї вiдчутний пiд час

проведення журналiстського розслiдування, коли журналiст повинен зiбрати

максимум даних, акумулювати їх, проаналiзувати й подати у логiчно

викладеному текстi. Тому актуальнiсть нашої теми полягає в тому, щоб

розiбратись, яким чином та звiдки можна отримувати найпотрiбнiшi данi.

 

Замало мати легке перо, щоб робити вдалi розслiдування. Сьогоднi рiзниця

мiж гарним й поганим журналiстом визначається насамперед тим, якими

джерелами користується кожен з них. Бо саме завдяки рiзноманiтностi

інформаційних даних, публiкацiя стає бiльш яскравою, переконливою. I що

дуже важливо — має певний захист з точки зору юриспруденції (маємо на

увазi випадки, коли на газету чи самого журналiста об'єкт їх дослiдження

подає в суд). Проте якщо у матерiалi мiстяться данi, якi пiдтвердженi чи

на паперi (документально), чи на плiвцi (диктофонний запис), чи усно (є

cвiдки), то це є запорукою того, що журналiст зможе уникнути

адмiнiстративного покарання й доведе свою правоту.

 

Гарнi джерела iнформацiї обов'язково мають бути рiзноплановими, навiть,

суперечливими. Приміром, французькі фахiвцi у журналiстському

розслiдуваннi, класифiкують джерела інформації за такими принципом:

"мертвi" та "живi".

 

Що ж входить до кола "мертвих" джерел? — Це сукупнiсть друкованої

продукції і власних нотаток: книги, бюлетені, прес-релiзи, довiдники,

статтi iнших журналiстiв за обраною темою, нотатки з прес-конференцiй,

iнтерв'ю, репортажi.

 

Вiдповiдно, й вже логiчно зрозумiло, що "живими" джерелами є контакти,

якi зав'язалися пiд час роботи над розслiдуванням. А також заходи, на

яких був присутнiй журналiст, події, свiдком яких вiн став.

 

Французький журналiст Брюно Пфейфер радить дiлити всi цi джерела пiд час

практичного використання за таким принципом:

 

бiлi — офiцiйна iнформацiя, прес-релiзи, документованi джерела державних

і комерцiйних установ, доступнi для широкого загалу;

 

сiрi — експертизи, доповіді, документи, якi "нелегко здобути", архiви;

 

чорнi — ексклюзивнi нотатки із записника журналiста, що володiє

iнформацiєю з перших рук.

 

Проте слiд зауважити, що iнформацiю можна вважати цiнною лише тодi, коли

є можливiсть використовувати її у матерiалi, причому її кориснiсть

залежить вiд повноти, точностi та своєчасностi.

 

Отже, на нашу думку, всi iнформацiйнi надбання можна подiлити на три

типи: факти (конкретнi данi), точки зору (особистi пропозиції), власне

iнформацiя (аналiтично опрацьованi данi). Але якщо два перших типи

iнформацiї є захищеними нашим законодавством (належать до вiдкритої

iнформацiї), то з класифiкацiєю i використанням останнього треба

розiбратись бiльш детально.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ