UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖурналістика як сфера масового розуміння (реферат)
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2295
Скачало400
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з журналістики

 

ЖУРНАЛІСТИКА ЯК СФЕРА МАСОВОГО РОЗУМІННЯ

 

Минуло десять років відтоді, як журналістика на пострадянському просторі

в теорії й на практиці відмовилася від самоназви "засоби масової

інформації й пропаганди" (ЗМІП). Вилучення із терміна слова "пропаганда"

було визначною, історичною подією для нашої галузі й усього суспільства.

Десятки років це слово було точкою опори ідеології тоталітарної держави

(хоч в усьому світі визнавався за синонім майстерно замаскованої

брехні).

 

Однак цей безсумнівний прорив вирішив тільки одну з теоретичних частин

завдання, висвітливши при цьому невирішеність інших її частин. (Залишимо

поза увагою те, що скасування терміна "пропаганда" у теорії не означало

відкидання самої пропаганди з журналістської практики.) Поза рішенням

лишилося питання, чи охоплює нова, вкорочена назва преси всі реалії

відносин щодо масового поширення інформації, інтерпретацій, оцінок,

поглядів, емоцій і ще багато чого іншого. Тому протягом перших років

незалежності на наукових конференціях та в літературі час від часу

виникали суперечки навколо самоназви преси: як правильно іменувати самих

себе - засобами масової інформації (ЗМІ) чи засобами масової комунікації

(ЗМК). В останні роки верх взяла друга формула, і це був крок уперед,

який, однак, лише заплутав питання.

 

У 1995 році було висловлено думку, що ми не те й не інше. По-перше, ми

не засоби масового спілкування, бо взагалі не маємо бути нічиїми не

засобами, а тяжіємо до статусу самостійних, вільних й незалежних

органів. По-друге, заперечення викликала нез'ясоване і, вочевидь,

надмірно звужене розуміння преси як сфери тільки інформації чи навіть

тільки комунікації. Висловлювалася думка, що об'єкт нашого впливу значно

ширший за обсягом охоплення суспільних відносин і що насправді він

охоплює масове спілкування. Тому й преса соціально відповідальної моделі

у демократичному суспільстві має називатися органами масового

спілкування. "Геть ЗМІ - хай живуть ОМС!" - таке гасло, хоч і було

проголошено, не мало достатнього теоретичного обґрунтування, та до того

ж наштовхнулось на потужну силу інерції масової свідомості та

корпоративного консерватизму. Наступне гальмування, а потім і зворотний,

як на загал, хід вивільнення української преси взагалі змусили відкласти

принципову розмову з проблеми самоназви до невизначеного часу, коли вона

буде покликана до життя не силою інтелекту теоретиків-ентузіастів, а

силою зміни соціальних обставин. Але соціальний поступ українського

суспільства одного разу вже поставив перед нами це запитання, і, "попри

всі негаразди", на нього слід шукати відповідь.

 

Отже - хто ми є? Засоби чи органи? І чого - інформації, комунікації чи

все-таки спілкування? Серед цих проблем єдина визначальна риса

("масової") не викликає сумніву, хоч і потребує постійних уточнень.

Залишимо їх для інших наукових розвідок, це окрема проблема:

спеціалізоване видання для банкірів накладом тисячу примірників може

впливати на соціальний процес більше ніж мільйонна щоденна газета.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ