UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІндивідуальне й соціальне у масово-інформаційних процесах (реферат)
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2005
Скачало208
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Індивідуальне й соціальне у масово-інформаційних процесах

 

У теорії журналістики є проблема, яка розв'язується надзвичайно складно

– поєднання індивідуальності розуміння й масовості реагування. Щоразу в

спробах її вирішення доводиться залишати зручні гомогенні умови

дослідження й вдаватися до філософії, лінгвістики, психології,

соціології. Однак усі гетерогенно організовані пошуки й дослідження не

можуть вивести нас за межі вербального світу – світу слів, у яких

втілено думки. Отже, саме звідси, від особливостей розуміння слова

індивідом, соціальною групою та суспільством, і слід розпочинати пошук

відповіді на запитання, як поєднати індивідуальне та соціальне у світі

масової інформації.

 

В. Гумбольдт, засновник лінгвістичного вчення, з якого виросло практично

все сучасне мовознавство, вказував на подвійний – індивідуальний і

водночас соціальний, масовий – характер розуміння: “Мовна діяльність

навіть у своїх найпростіших проявах є з'єднання індивідуальних сприйнять

із загальною природою людини” [6, 77-78]. Тут закладено напрям шляху від

індивідуальної до масової свідомості, який є віддзеркаленням саме

загальної природи й суспільного буття, поза яким людини не існує.

 

Цим шляхом пішла велика кількість учених (див., наприклад: Б. Рассел

[8,39]), але майже ніхто з них не дійшов навіть до спроб

цілеспрямованого, зосередженого аналізу масового розуміння.

 

Бертран Рассел, батько сучасної західної теорії пізнання, ім'ям якого

вже піввіку клянуться філософи, соціальні психологи та й математики

багатьох сучасних наукових шкіл, – підтвердив і розвинув думку

Аристотеля щодо того, що висловлення людини щодо чогось є його

індивідуальною інтерпретацією: “Індивідуальне сприйняття є основою

усього нашого пізнання [23,42]. Він узяв до розгляду ситуацію, коли

інтерпретуючих більше ніж один: “… Коли є дві інтерпретації, … вибір

однієї з них є справою смаку і зручсности: не буває так, щоб одна

інтерпретація була “правильною”, а інша “неправильною” [23,273]. Тим

самим інтерпретація була відсунута за межу “Я”, до межі “Я – Ти”.

Сягнути за неї у простір “Я – Всі”, у безмежність масової інтерпретації,

не зміг навіть Рассел. Попри всі наукові здобутки у нього була одна

суттєва, з нашої точки зору, вада: він лишився байдужим до журналістики.

Закляття, яке не пускає у цю сферу класиків світової науки, не було

знято й цього разу. Цей автор звернув від наших кордонів не у бік

мистецтва, як Г.-Г. Гадамер, а в бік математики – науки, якій масштаби

мас-медіа зовсім нецікаві.

 

Якщо вдатися при вирішенні проблеми співвідношення індивідуального та

масового розуміння, до математичного інструментарію, то для визначення

реального простору інтерпретації однієї газетної публікації слід

запропонувати формулу:

 

X=N x Y,

 

де непевна величина Х означає незчислиму кількість дійсних читачів

данної публікації,

 

N відображає невідому й до того ж змінну кількість інтерпретацій кожного

з читачів;

 

Y – кількість дійсних інтерпретацій, здійснених кожним з читачів,

унаслідок його вагань або більшої ніж 1 кількості власних цілей.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ