UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичне значення Донцовського «Вістника» (реферат)
Автор
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1079
Скачало264
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з журналістики

 

ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДОНЦОВСЬКОГО «ВІСТНИКА»

 

Донцовський ЛНВ («Вістник») мав величезний вплив на весь свій час.

Кожний час має свій дух і свої вимоги. У добу сумнівів і непевності

діяльність Дмитра Донцова здійснювалась у річищі найпосутніших потреб

українства. За визнанням Михайла Сосновського, «ЛНВістник не був єдиним

українським виданням, присвяченим питанням культури, науки, літератури й

суспільно-політичного життя, але він був єдиним, що кидав нове світло на

українські проблеми, по-новому підходив до окремих питань і по-новому їх

інтерпретував. Характер, стиль, ідейна наснага, постійна свіжість і

оригінальність ЛНВістника стають дуже виразними, коли журнал порівняти з

іншими тогочасними періодичними виданнями, які появлялися на західніх

українських землях, на еміграції та на українських землях під

більшовицьким пануванням. Не треба великих зусиль, щоб побачити, що це

були два різні світи, два полюси, на яких люди однієї нації говорили

різними мовами» [1].

 

Сосновський говорить про «велику павзу» між двома світовими війнами, під

час якої виросло і сформувалося унікальне покоління українців, які

вписали одну з найяскравіших сторінок в історію України. «Українське

культурне, літературне й суспільно-політичне життя 20-х і 30-х років

тісно зв’язане з «Літературно-Науковим Вістником» та «Вістником»,

журналами, що їх редагував Д.Донцов протягом 1922-1939 років. ЛНВістник,

а далі «Вістник» відіграли велику й важливу ролю в процесі формування

української духовости на всіх українських землях між двома світовими

війнами. Можна сказати, що українська людина тридцятих-сорокових років,

головно зі західньоукраїнських земель, досі носить на собі відбиток

впливу цих двох журналів з періоду «великої павзи», про яку колись писав

Донцов у ЛНВістнику і головним актором якої він передусім був» [2].

 

Донцова годі зрозуміти з точки зору «об’єктивної» науки, на яку, без

врахування дійсного стану справ, посилаються його критики. Під питання

було поставлено саме майбутнє української нації. Аркадій Животко

намагався бути «відстороненим»: «Приступивши до реалізації цього

завдання, редакція розгорнула його в напрямі безоглядної боротьби з

традиціями й ідеями, якими жив «Літературно-Науковий Вістник» у минулих

роках. Зокрема виступає проти ідеї демократизму в українському житті,

висуваючи натомість ідеологію т.зв. українського націоналізму» [3].

 

Критика демократизму в ЛНВ («Вістнику»), яка, очевидно, не подобалася

відомому історику української преси, насправді не заперечувала

інтелектуалізм. Навпаки, середовище вістниківців плекали есеїстичне,

тобто творче і суб’єктивне мислення, неможливе без власного погляду на

речі й незалежної точки зору, яку, однак, обов’язково треба було

відстоювати. О.Ольжич писав до Дмитра Донцова 2 лютого 1934 року:

«Гадаю, що «Вістникові» треба більше уваги віддавати критиці. І то не

чекати оказій в роді появи збірки поезій чи нового журналу, а постійно

реферувати літературні поточні прояви в нашій періодиці. Нічого так

дошкульно не відчуваємо всі ми, як саме браку докладної, пристрасної,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ