UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАвтобіографія, стилі її написання (реферат)
Автор
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4875
Скачало574
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Автобіографія, стилі її написання

 

(реферат)

 

Під час написання автобіографії (виклад людиною свого прожитого життя)

можна використовувати різні стилі:

 

художній стиль;

 

офіційно-діловий.

 

В залежності від цілей і обирають певний стиль викладу своєї біографії.

 

Якщо автобіографія потрібна як документальне представлення своєї персони

для влаштування на роботу і т.п., тоді обирають офіційно-діловий стиль.

Коли ж бажають просто поділитися спогадами, розважити читача своїми

життєвими досягненнями, обирають художній стиль.

 

Офіційно-діловий стиль автобіографії має певні вимоги: в ньому слід

дотримуватися чіткої хронологічної послідовності – від початку

народження до часу написання автобіографії, вказувати ряд необхідної

інформації (число і місце народження, навчальні заклади, які закінчував

(закінчує), місце роботи і проживання, сімейний стан, батьків тощо.

 

Художній стиль відрізняється своєю невимушеністю, розкутістю,

відсутністю чіткої хронологічної та довідкової послідовності. Може

містити розважальні нотки, детальний опис окремих моментів і відсутність

цілих періодів з життя. Як правило художній виклад автобіографії

використовується в художній літературі і не використовується в

діловодстві.

 

Нижче пропонуємо взірці автобіографій в офіційно-діловому та художньому

стилях.

 

Автобіографія

 

Павла Грабовського

 

у художньому стилі

 

Я народився у 1864 році в Охтирському повіті Харківської губернії.

Батько мій був паламарем у слободі, у молодому віці занедужав на сухоти

і помер, лишивши 5 дітей. Мені тоді було 8 років, я ходив до школи. У 10

років мати віддала мене до Охтирської бурси, де я перебував 5 років, і

спочатку не мав великого нахилу до науки. Потім мене вигнали, і тому я

перейшов до Харківської семінарії.

 

Ще хлопцем я любив читати казки про життя святих. Чимало пісень я знав

від матері, що завжди їх співала, а казки слухав від бабусі, так що й не

довелося читати.

 

Мені дуже припала до серця материнська мова. Книжки до читання я

купував на базарі або брав у товаришів. В семінарії я пробув 4 роки,

думав кидати, але не мав на це “повних літ”, і перед Різдвом 1882 р. був

заарештований з забороненими книжками.

 

Протягом 1883-1884 років жив на селі, де дуже бідував і не мав роботи.

Весною 1885 р. знову вернувся до Харкова, а восени мене забрали у

солдати. Служив я у Валках Харківської губернії. Тут мене збиралися

подати в суд за образу словами офіцера, але від головного штабу надійшла

бумага послати мене до Ташкента, як людину політично ненадійну. Потім

мене з товаришами заслали на Вілюй.

 

З Іркутської тюрми я почав посилати до галицьких часописів вірші і дещо

прозою, а також листуватися з українськими письменниками.

 

м. Тобольськ, 1901 рік.

 

Автобіографія

 

Орлександра Олеся

 

(Олександра Івановича Кандиби)

 

у художньому стилі

 

Я народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині.

Батьківський рід походив з чумаків, материн - з кріпаків. Дідусь мій

Федір Кандиба торгував рибою, а батько Іван Федорович працював на рибних

промислах в Астрахані, де й втопився у Волзі. Тоді мені виповнилось 11

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ