UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравопис закінчень іменників, власних і загальних імен у кличній формі та звертаннях (реферат)
Автор
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3894
Скачало315
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ, ВЛАСНИХ І ЗАГАЛЬНИХ ІМЕН У КЛИЧНІЙ ФОРМІ

ТА ЗВЕРТАННЯХ.

 

Іменники чоловічого року ІІ відміни в кличній формі закінчуються на –у

(-ю), -е.

 

Іменники твердої групи з суфіксами –ик, -ок, -к(о) та деякі мішаної

групи з основою на шиплячий (крім ж) мають закінчення – у: батьку,

синку.

 

Іменник м’якої групи мають закінчення –ю: кобзарю, Костю, секретарю.

 

Іменники чоловічого і жіночого роду І відміни та іменники жіночого роду

ІІІ відміни в кличній формі закінчуються на –о (тверда група), -е, -є,

-ю: дівчино, Миколо.

 

Іменники І відміни м’якої та мішаної груп, а також іменники ІІ відміни

мають закінчення –е (-є) радосте, Марія, надіє.

 

Іменники І відміни м’якої групи, що означають жіночі і чоловічі пестливі

імена, або загальні назви, мають закічення –ю: матусю, Галю, Олю.

 

У звертаннях, що складаються з двох власних імен (імені та по батькові),

обидва слова мають закінчення кличної форми: Іване Миколайовичу, Галино

Василівно.

 

У звертання. Що складаються з двох загальних назв в однині кличну форму

можуть мати обидва слова або тільки перше: пане бригадир (е), пане

директор (е).

 

У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, кличну

форму має лише загальна назва. Прізвище виступає у формі називного

відмінка: пане Шевчук, пані Анрієнко.

 

Звертання, що складається із загальної назви і власного імені, кличну

форму має загальне слово, а власне ім’я може мати кличну форму і форму

називного відмінка: друже Ярослав(е), сестро Ярино (а).

 

 

Звертання – це слово чи словосполучення, що називає особу чи предмет до

якого звертається мовець. На письмі виділяються розділовими знаками.

Найчастіше звертання виражаються кличною формою:

 

Зоре моя вечірняя, зійди над город!

 

У документах найчастіше використовуються слова – звертання, які

виражають форму ввічливості: шановний, вельмишановний, Ваше

високродстойносте. Також звертаннями виступають офіційні слова

звертання: пане, добродію, друже...

 

Вокативні речення-звернення

 

Вокативне речення складається тільки з одного звертання, і називаючи

адресата мови, передає якісь почуття: докір, радість, обурення,

незадоволення, заборону, оклик.

 

Характерними особливостями цих граматичних конструкцій є те, що в них

вживаються тільки назви осіб у кличній формі або у формі названого

відмінка. Це, переважно, власні імена або іменники, які означають осіб

за їх сімейними стосунками (мамо, дядька, донько, брате).

 

Особливу роль у вокативному реченні відіграє інтонація, з її допомогою

передаються спонукання і різні емоційні реакції. З

семантико-граматичного боку вокативні речення – нерозкладні. Ні,

сестронько моя, ніяке зілля не загоїть мого горя (біль). Яринко! Люба

моя, квіточко моя, зоре моя! (виражається любов).

 

Професіоналізм

 

Професіоналізм – це слова, якими користується окрема група людей певної

професії: театр, клоун, клоунада.

 

Професіоналізми виникають, коли якась спеціальність чи фах, вид занять

не мають розвиненої термінології (мисливці, рибалки). Друга група

професіоналізмі – це загальнозрозумілі слова, які не є літературними.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ